≈коном≥чна теор≥¤ > ћультипл≥катор  ейнса

ћультипл≥катор  ейнса

1.Ѕазова модель  ейнса: роль споживанн¤ та заощадженн¤

—поживанн¤(витрати домашн≥х господарств)розгл¤даЇтьс¤ ейнс≥анською теор≥Їю у зв'зку з нац≥ональним доходом,а точн≥ше - з к≥нцевим доходом сусп≥ьства,або доходом п≥сл¤ сплати податк≥в. «аощадженн¤ - це та частина к≥нцевого доходу сусп≥льства,¤ка не споживаЇтьс¤.«в≥дси випливаЇ,що к≥нцевий доход сусп≥льства(нац≥ональний доход)дор≥внюЇ сум≥ споживанн¤ ≥ заощадженн¤: Y=C+S.—поживанн¤(C) ≥ заощадженн¤(S) т≥сно пов'¤зан≥,њх не можна розгл¤дати ≥зольовано.

 р≥м того кейнс≥анська модель товарного ринку будуЇтьс¤ на певних припущенн¤х.¬рни дають можлив≥сть абстрагуватис¤ в≥д окремих процес≥в ≥ зосередитис¤ на тому,що ЇсуттЇвим саме дл¤ цього по¤сненн¤.«окрема:

1)ц≥ни розгл¤даютьс¤ ¤к незм≥нн≥;

2)приймаЇтьс¤,що р≥вень процента Ї величина стала;

3)об'Їктом досл≥дженн¤ виступаЇ закрита економ≥ка,тобто не

враховуЇтьс¤ зовн≥шн¤ торг≥вл¤.

Ќаголосимо ще раз на сл≥дуючому:сукупний попит у замкнен≥й економ≥ц≥ складаЇтьс¤ з двох компонент≥в - споживанн¤ C ≥ ≥нвестиц≥њ I,¤к≥ створюютьс¤ заощадженн¤ми S,тобто S=I;визначальним Ї сукупний попит.ѕозначимо його ¤к AD.¬≥н репрезентуЇ всю сукупн≥сть товар≥в,на придбанн¤ ¤ких домогосподарства,п≥дприЇмства ≥ держава зд≥йснюють своњ витрати.ќсоблив≥стю кейнс≥анськоњ модел≥ Ї й те,що в н≥й роз-

р≥зн¤ютьс¤ запланован≥ й фактичн≥ витрати.

«апланован≥ витрати в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д фактичних на величину непередбаченого перевищенн¤ створеноњ продукц≥њ над реал≥зованою або,навпаки,реал≥зованоњ над створеною в межах певного пер≥оду.ѕерший вар≥ант нев≥дпов≥дност≥ може мати м≥сце тод≥,коли п≥дприЇмства створили б≥льше продукц≥њ,н≥ж здатн≥ реал≥зувати,≥ тому змушен≥ њњ частину перетворити на запаси.ƒругий вар≥ант характерний дл¤ умов,коли в≥дбуваЇтьс¤ реал≥зац≥¤ не лише створеноњ у певний пер≥од продукц≥њ,а й т≥Їњ,що була в запасах.

‘актичн≥ витрати тотожн≥ отриманим доходам,або сукупному

випуску.ќстанн≥й позначатиметьс¤ ¤к Y.

Ќев≥дпов≥дн≥сть запланованих ≥ фактичних витрат може бути записана так:

Y = AD + UI, де UI - непередбачене нагромадженн¤

запас≥в або навпаки,њх вико-

ристанн¤ дл¤ зб≥льшенн¤ про-

позиц≥њ на товарному ринку.

«розум≥ло,що коли UI>0,то це означаЇ,що п≥дприЇмц≥ зменшують пропозиц≥ю товар≥в(Y ).  оли ж UI<0, то пропозиц≥¤ зб≥льшуЇтьс¤ (Y ).

–озгл¤д кейнс≥анськоњ модел≥ ми розпочинаЇмо з њњ спрощеного вар≥анта Ї р≥вн≥сть:

AD = C + I, де C - витрати споживанн¤

домогосподарств;

I - ≥нвестиц≥йн≥ витрати.

ўодо споживанн¤ приймаЇтьс¤,що воно залежить в≥д граничноњ схильност≥ до споживанн¤ сФ та сукупних доход≥в Y.

зм≥на в споживанн≥ прир≥ст — Δ—

MPC= ----------------- = ---------- = --- = сФ

зм≥на в доход≥ прир≥ст Y ΔY

 ейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильн≥сть до

заощадженн¤

зм≥на в заощадженн≥ прир≥ст S ΔS

MPS=-------------------- = ---------- = --- = sФ

зм≥на в доход≥ прир≥ст Y ΔY

—ума MPC ≥ MPS дл¤ будь-¤коњ зм≥ни в доход≥ повинна завжди дор≥внювати одиниц≥:

MPC + MPS = 1, адже прир≥ст Y = прир≥ст — + прир≥ст S

Y = C + S

ѕрир≥ст доходу може йти або на споживанн¤,або на заощадженн¤.

¬ короткостроков≥й перспектив≥ по м≥р≥ росту поточного доходу ј–— (середн¤ схильн≥сть до споживанн¤) зменшуЇтьс¤, ј–S (середн¤ схильн≥сть до заощадженн¤) зростаЇ, тобто з ростом доходу с≥мФњ в≥дносно скорочуЇтьс¤ дол¤ заощаджень. јле, в довгостроков≥й перспектив≥ середн¤ схильн≥сть до споживанн¤ стаб≥л≥зуЇтьс¤, так ¤к на величину споживчих видатк≥в не т≥льки розм≥р поточного доходу с≥мФњ, але ≥ розм≥р загального життЇвого достатку, а також величини оч≥куваного ≥ пост≥йного доходу.

‘актори, визначаюч≥ динам≥ку споживанн¤ ≥ заощаджень:

дох≥д домашн≥х господарств;

багатство, накопичине в домашньому господарств≥;

р≥вень ц≥н;

еконм≥чне оч≥куванн¤;

величина споживноњ заборгованост≥;

р≥вень оподаткуванн¤.

¬еличини споживанн¤ ≥ заощадженн¤ в≥дносно стаб≥льн≥ при умов≥, що господарство не приймаЇ спец≥альних д≥й по њх зм≥н≥, в тому числ≥ через систему оподаткуванн¤. —таб≥льн≥сть цих величин звФ¤зана з тим, що на р≥шенн¤ домашн≥х господарств УспоживатиФ чи Узбер≥гатиФ впливають в≥дпов≥дн≥ традиц≥њ. ƒо того ж фактори, не звФ¤зан≥ з доходом, багатообразн≥ ≥ зм≥ни в них нер≥дко взаЇмовр≥вноважуютьс¤.

якщо споживч≥ видатки, ¤к перший компонент сукупного попиту, в≥дносно стаб≥льн≥, то другий компонент Ц ≥нвестиц≥њ, навпаки, м≥нлив≥.

ћатематично MPC - це числове значенн¤ (тангес)кута нахилу л≥н≥њ споживанн¤(д≥йсних витрат - AD) до ос≥ абцис,а MPS -тангенс кута нахилу л≥н≥њ заощадженн¤

(¤ку легко побудувати на граф≥ку,ви-

ход¤чи ≥з р≥зниц≥ обс¤гу доходу ≥ об-

с¤гу споживанн¤).

‘ункц≥¤ споживанн¤ маЇ вигл¤д:

C=C0 + cY,де —0 - певний р≥вень спожи-

ванн¤,¤кий не залежить в≥д р≥вн¤ дохо-

д≥в ≥ т¤ж≥Ї до м≥н≥мального споживанн¤;

с - гранична схильн≥сть до споживанн¤,

що показуЇ,¤ка частка з кожноњ одини-

ц≥ додаткових доход≥в буде спр¤мована

на споживанн¤.

ќск≥льки у модел≥ приймаЇтьс¤,що

ставка процента Ї стала величина(дру-

 ейнс≥анський хрест. ге припущенн¤ модел≥),то ф-ц≥¤ ≥нвестиц≥й набуваЇ вигл¤ду:I=I

ћодель у њњ спрщенному вар≥ант≥ маЇ такий вигл¤д:

Y=AD - загальна умова р≥вноваги (1)

AD=C+I - структура сукупних витрат (2)

C=C+cY - функц≥¤ споживанн¤ (3)

I=I - функц≥¤ ≥нвестиц≥й (4)

AD=C+I+cY - випливаЇ ≥з (2),(3),(4) (5)

Y=AD=C+I+cY - випливаЇ ≥з (1),(5) (6)

¬ економ≥чн≥й науц≥ граф≥чне зображенн¤ ц≥Їњ модел≥ прийн¤то називати "кейнс≥анський хрест".¬≥н ¤вл¤Ї собою поЇднанн¤ на одному граф≥ку двох л≥н≥й,одна з ¤ких в≥дображаЇ ≥деальний стан повноњ в≥дпов≥дност≥ фактичних ≥ запланованих витрат(Y=AD),а друга запланован≥ витрати.Ћ≥н≥¤ що проходить п≥д кутом 450 до горизонтальноњ ос≥, ф≥ксуЇ в≥дпов≥дн≥сть фактичних ≥ запланованих витрат.√раф≥чно це саме так, бо кожна точка,розташована на н≥й,Ї р≥внов≥ддаленою в≥д горизонтальноњ та вертикальноњ осей.Ћ≥н≥¤ ф-ц≥њ запланованих витрат(AD)маЇ позитивний нахил до горизонтальноњ ос≥(в≥сь доходу),що ц≥лком в≥дпов≥даЇ р≥вн¤нню(5),в ¤кому сукупн≥ витрати представлен≥ ¤к ф-ц≥¤ доход≥в.Ќахил л≥н≥њ до горизонтальноњ ос≥ визначаЇтьс¤ граничною схильн≥стю до споживанн¤ сФ: чим схильн≥сть вища,тим нахил до горизонтальноњ ос≥ б≥льший.ј у точц≥ перетину л≥н≥й Y та AD дос¤гаЇтьс¤ р≥вновага товарного ринку(Y=AD).

як по¤снити сам процес р≥вноваги,користуючись "кейнс≥анським хрестом"? якщо виробництво вс≥х п≥дприЇмств крањни знаходитьс¤ на р≥вн≥ Y1, то запланован≥ витрати(споживанн¤) Ї меншим,н≥ж виробництво.ѕ≥дприЇмствам доводитьс¤ нагромаджувати запаси товар≥в.ј маючи запаси нереал≥зованоњ продукц≥њ,вони змушен≥ зменшувати виробництво,тобто в≥дбуваЇтьс¤ рух в≥д Y1 до Y0 .якщо виробництво знаходитьс¤ на р≥вн≥ Y ,то запланован≥ витрати (споживанн¤) перевищують фактичне виробництво.ѕ≥дприЇмства мають можлив≥сть розпродувати запаси,а њхскороченн¤ змушуЇ нарощувати виробництво.

–ецес≥йний розрив Ц величина, на ¤ку повинен зрости сукупний попит 9сукупн≥ видатки), щоб п≥двищити р≥вноважний ¬Ќѕ до не≥нфл¤ц≥йного р≥вн¤ повноњ за¤н¤тост≥.

якщо фактичний р≥вноважний обФЇм випуску Y0 нижче потенц≥йного Y* (див.мал.1), то це означаЇ, що сукупний попит неефективний, тобто сукупн≥ видатки недостатн≥ дл¤ запезпеченн¤ повноњ зайн¤тост≥ ресурс≥в, хоча р≥вновага AD = AS дос¤гнута. Ќедостача сукупного попиту надаЇ депресивний вплив на економ≥ку.

1	2	3

Ќазва: ћультипл≥катор  ейнса
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2442 прочитано)