≈коном≥чна теор≥¤ > ћультипл≥катор ейнса
    
 
ћодель ейнс≥анського хреста не дозвол¤Ї ≥люструвати процес зм≥ни р≥вн¤ ц≥н –, так ¤к передбачаЇ ф≥ксован≥ ц≥ни. ’рест ейнса конкретизуЇ модель AD-AS дл¤ ц≥лей короткострокового макроеконом≥чноо анал≥зу з жорсткими ц≥нами ≥ не може бути використаний дл¤ досл≥джень довгострокових насл≥дк≥в макроеконом≥чноњ пол≥тики, звФ¤заних з ростом або пониженн¤м р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. 2.ћультипл≥катор випуску за витратами. Ѕазова модель ейнса ¬иход¤чи з останнього р≥вн¤нн¤ модел≥(Y=C+I+cY),можна визначити залежн≥сть м≥ж запланованими витратами ≥ випуском. ƒл¤ цього зробимо найпрост≥ш≥ перетворенн¤ ≥ розв'¤жемо його в≥дносно Y.ћатимемо:  Y = C + I + cY Y Ц cY = C + I Y(1-c) = C + I 1 1 Y = ---- (Cr+Ir) де вираз --- називаЇтьс¤ 1-cФ 1-сФ мультипл≥катором випуску над витратами. ћультипл≥катор показуЇ,на ск≥льки одиниць зросте випуск, ¤кщо витрати зб≥льшатьс¤ на одиницю.¬ласне формула мультипл≥катора показуЇ,що загальний випуск залежить в≥д схильност≥ до споживанн¤:чим вона б≥льша,тим б≥льший ≥ випуск(доход). «б≥льшенн¤ доходу,писав ейнс,"дор≥внюЇ приросту загальноњ суми ≥нвестиц≥й,помноженому на мультипл≥катор..."(«м≥на нац≥онального доходу = мультипл≥катор перв≥сн≥ зм≥ни в ≥нвестиц≥¤х або ΔY = m ΔI). «б≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й,стверджуЇ ейнс,веде до зростанн¤ зайн¤тост≥,а тому й сукупного доходу.—усп≥льний попит зростаЇ тим б≥льше, чим б≥льша частка доходу йде на споживанн¤ ≥ чим менша на заощадженн¤.ј чим б≥льший попит,тим б≥льше економ≥чне зростанн¤. 3.”складнена модель ейнса. ћультипл≥катор державних податк≥в ”складнимо модель,вв≥вши до нењ державу спочатку в рол≥ збирача податк≥в, а дал≥ - в рол≥ економ≥чного суб'Їкта,що зд≥йснюЇ витрати на придбанн¤ товар≥в нар≥вн≥ з домогосподарствами ≥ п≥дприЇмствами.“обто врахуЇмо роль держави ¤к пров≥дника податково- бюджетноњ пол≥тики.«розум≥ло,що под≥бне доповненн¤ було б неможливим дл¤ класичноњ модел≥,¤ка грунтуЇтьс¤ виключно на ≥дењ саморегулюванн¤ економ≥ки.¬одночас воно Ї ц≥лком прородним дл¤ кейнс≥анськоњ модел≥,¤ка виходить з необх≥дност≥ державного втручанн¤ дл¤ забезпеченн¤ загальноњ р≥вноваги. ¬ ускладненому вар≥ант≥ модель маЇ вигл¤д: Y=AD (1) AD=C+I+G (2) C=Cr+cФ(Y-T) - споживанн¤ залежить в≥д розм≥ру податк≥в (3) I=Ir (4) G=Gr - стала величина р≥вн¤нн¤ (5) Y=AD=Cr+cФ(Y-T)+Ir+Gr ,де T - податки,¤к≥ держава вилучаЇ (6) з доход≥в; G - державн≥ витрати. —користаЇмось останн≥м р≥вн¤нн¤м модел≥ Y=Cr+cФ(Y-T)+Ir+Gr дл¤ визначенн¤ залежност≥ м≥ж запланованими витратами (тепер вже з урахуванн¤м витрат держави) ≥ випуском.ƒл¤ цього зробимо перетворенн¤ р≥вн¤нн¤ ≥ продиференц≥юЇмо по T:  Y Ц cФY = CrЦ cФT + Ir + Gr Y(1-cФ)=Cr Ц cФT + Ir + Gr dY c cФ ---- = - ----- = mY/T ¬ираз - --- Ї мультипл≥катором dT 1-cФ 1-cФ державних податк≥в. ¬≥н в≥дображаЇ те ¤вище,що зростанн¤ податк≥в на певну величину зменшуЇ випуск на ≥ншу(б≥льшу)величину.„ому спостер≥гаЇтьс¤ ефект примноженн¤(мультипл≥кац≥њ)? «ростанн¤ податк≥в зменшуЇ доход,що зменшуЇ р≥вень споживанн¤,а це,у свою чергу, зменшуЇ доход, ¤кий знову зменшуЇ споживанн¤, ≥ так дал≥. —укупний ефект в≥д зростанн¤ податк≥в дор≥внюЇ мультипл≥каторов≥,помноженому на величину зм≥ни податк≥в: ΔY = mY/T ‑ ΔT. “епер у¤в≥мо державу в рол≥ суб'Їкта,що витрачаЇ доходи,тобто формуЇ попит на ринку товар≥в.як державн≥ витрати впливають на випуск? «нову звернемос¤ до р≥вн¤нн¤ сукупних доход≥в(випуску),подавши його у дещо зм≥неному вигл¤д≥: Y = Cr+cФ(1-t)Y + Ir + G, де t - частка податк≥в у сукупних доходах. –≥вн¤нн¤ цього виду даЇ змогу врахувати державну податкову пол≥тику(завд¤ки t) ≥ зм≥ни в державн≥й пол≥тиц≥ витрат. ѕ≥сл¤ диференц≥юванн¤ по G отримаЇмо: dY 1 ---- = -------- = mY/G ÷ей вираз Ї мультипл≥катором dG 1-cФ(1-t) державних витрат ≥ в≥дображаЇ, наск≥льки зм≥на державних ви- трат може зм≥нити сукупн≥ доходи(випуск).«агальний ефект в≥д зм≥ни витрат дор≥внюЇ мультипл≥каторов≥,помноженому на величину зм≥ни витрат (Y = mY/G G). ≈коном≥чний зм≥ст цього ¤вища такий:б≥льш високий доход спричин¤Ї б≥льше споживанн¤,а споживанн¤,у свою чергу,зб≥льщуЇ доход. ќдним ≥з елемент≥в так званоњ "кейнс≥анськоњ революц≥њ" стало те,що ƒж.ћ. ейнс подав теор≥ю у вигл¤д≥ моделей,в ¤ких зв'¤зки м≥ж величинами п≥ддаютьс¤ обчисленню ≥ к≥льк≥сн≥й перев≥рц≥ на п≥дстав≥ фактичних даних.” цьому сенс≥ кейнс≥анство Ї "практичною"теор≥Їю. ѓњ практичн≥сть ви¤вилась ≥ в тому,що з моменту по¤ви кейнс≥анства традиц≥йною стаЇ профес≥¤ економ≥ста-радника ур¤ду з питань економ≥чноњ пол≥тики.
Ќазва: ћультипл≥катор ейнса
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2442 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
