≈коном≥чна теор≥¤ > ѕон¤тт¤ ≥ види ≥нфл¤ц≥њ

¬ступ

Ќайефективн≥шим ≥ндикатором Уздоров'¤Ф економ≥ки крањни Ї њњ ф≥нансовий стан. јдже ф≥нансова система не лише забезпечуЇ необх≥дн≥ взаЇмозвТ¤зки макроеконом≥чного регулюванн¤, ≥нструментом, за допомогою ¤кого ур¤ди мають змогу регулювати економ≥чний розвиток. —аме тому д≥¤льн≥сть виконавчоњ влади кожноњ крањни спр¤мована на забезпеченн¤ стаб≥льност≥ ф≥нансово-кредитноњ системи та ф≥нансового стану в ц≥лому. «апорукою цього маЇ бути стан Укерованост≥Ф ≥нфл¤ц≥йними процесами.

Ќеобх≥дн≥сть у цьому викликана тим, що ≥нфл¤ц≥¤ не лише призводить до т¤жких соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в Ц за умов ≥нфл¤ц≥њ втрачаЇтьс¤ ефективн≥сть д≥й та в≥дбуваЇтьс¤ деформац≥¤ ≥нструмент≥в макроеконом≥чного регулюванн¤.

ќсобливо виразно деформац≥¤ економ≥чних механ≥зм≥в про¤вл¤Їтьс¤ в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ. ¬ економ≥чн≥й науц≥ вважаЇтьс¤, що ≥нфл¤ц≥¤ переходить в г≥перстад≥ю за умов перевищенн¤ швидкост≥ росту ц≥н на 50% на м≥с¤ць.

явище ≥нфл¤ц≥њ в≥доме з IV-≤≤≤ ст. до н.е., або з часу, коли грошовим товаром у св≥т≥ стаЇ ср≥бло. ” найб≥льш загальному розум≥нн≥ ≥нфл¤ц≥¤ означаЇ знец≥ненн¤ грошей внасл≥док перевищенн¤ к≥льк≥стю грошових знак≥в, що перебувають в об≥гу, суми товарних ц≥н.

ќтже, ≥нфл¤ц≥¤ Ц це знец≥ненн¤ грошей, що ви¤вл¤Їтьс¤ у зростанн≥ ц≥н. ” докап≥тал≥стичну епоху знец≥ненн¤ грошей в≥дбувалос¤ внасл≥док втрати дов≥ри до монет, в ¤ких при карбуванн≥ закладалос¤ менше металу пор≥вн¤но з оф≥ц≥йно встановленою к≥льк≥стю, або внасл≥док зниженн¤ вартост≥ виробництва.

≤нфл¤ц≥¤ впливаЇ на р≥вень безроб≥тт¤ в ”крањн≥, ¤кий регулюЇтьс¤ в основному ходом економ≥чного циклу. ¬ основ≥ циклу лежить динам≥ка сукупних витрат. ѕри цьому ви¤вл¤Їтьс¤. ўо звТ¤зок м≥ж економ≥чним зростанн¤м ≥ р≥внем зайн¤тост≥ зд≥йснюЇтьс¤ через механ≥зм ц≥ноутворенн¤, тобто м≥ж безроб≥тт¤м та ≥нфл¤ц≥Їю ≥снуЇ взаЇмозвТ¤зок. ’арактер зв'¤зку м≥ж ними багато в чому залежить в≥д того, в ¤кому стан≥ знаходитьс¤ економ≥ка. якщо маЇ м≥сце глибокий спад, то зростанн¤ витрат, супроводжуючись зростанн¤м виробництва, не приведе до зростанн¤ ц≥н. —права в тому, що до ц≥ни товару входить зароб≥тна плата, ¤ка складаЇ основний елемент витрат виробництва. “ому при високому безроб≥тт≥ люди не будуть вимагати зростанн¤ зароб≥тноњ плати по м≥р≥ зростанн¤ виробництва, оск≥льки на њх м≥сце завжди знайдутьс¤ бажаюч≥.

≤нфл¤ц≥¤ Ї особливо небезпечною, оск≥льки р≥ст ц≥н приводить до росту зароб≥тноњ плати ≥ в≥дпов≥дно р≥ст зароб≥тноњ плати веде до зростанн¤ ц≥н ≥ тим самим розширюЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥¤.  р≥м того, знец≥нюютьс¤ доходи населенн¤, знижуЇтьс¤ його життЇвий р≥вень.

«а умов ≥нфл¤ц≥њ знец≥нюютьс¤ кредити, переважно обмежуЇтьс¤ кредитуванн¤ ≥ зростають процентн≥ ставки за кредит.

 р≥м того, ≥нфл¤ц≥¤ Ї надзвичайно небезпечною дл¤ п≥дприЇмств, оск≥льки знец≥нюютьс¤ амортизац≥йн≥ фонди, знижуютьс¤ доходи п≥дприЇмств, розриваютьс¤ господарськ≥ звТ¤зки, актив≥зуЇтьс¤ т≥ньова економ≥ка, спекул¤ц≥¤, корупц≥¤.

ќсобливо небезпечною Ї г≥пер≥нфл¤ц≥¤, тому що при н≥й в≥дбуваЇтьс¤ Увтеча в≥д грошейФ. “обто розвиваютьс¤ не грошов≥, а бартерн≥ в≥дносини. ÷е веде до того, що частина п≥дприЇмств, ¤к≥ виготовл¤ють продукц≥ю, ¤ку важко обм≥н¤ти на продукти споживанн¤. «акриваЇтьс¤, скорочуЇ або припин¤Ї виробництво.

ќсь чому вивченн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї таким важливим ≥ актуальним. Ќеобх≥дно передбачати насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ та њњ вплив на економ≥ку дл¤ зменшенн¤ њњ впливу на економ≥чне житт¤ держави. ќск≥льки це Ї важливим завданн¤м, тому необх≥дно сл≥дкувати за про¤вами ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.

ѕриступаючи до виконанн¤ даноњ курсовоњ роботи, ¤ поставила соб≥ за мету висв≥тлити про¤ви ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ ≥ досл≥дити шл¤хи подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йних криз. ƒл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ мети необх≥дно виконати так≥ завданн¤:

розкрити суть пон¤тт¤ У≥нфл¤ц≥¤Ф ≥ розвиток ≥нфл¤ц≥йних процес≥в;

визначити ≥ проанал≥зувати причини ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥;

висв≥тлити види ≥нфл¤ц≥њ в≥дпов≥дно до причин зростанн¤ ц≥н, швидкост≥ розгортанн¤ ≥нфл¤ц≥њ та залежно в≥д форм ви¤ву;

показати можлив≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥йних криз та шл¤хи њх подоланн¤;

зробити висновки щодо економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ ≥ перспективи економ≥чного добробуту населенн¤.

¬ажливою складовою макроеконом≥чноњ р≥вноваги Ї ц≥нова ста≠б≥льн≥сть. ќстанн¤, в свою чергу, значною м≥рою залежить в≥д ст≥йкост≥ грошовоњ системи.

≤нфл¤ц≥¤ Ї фактором ус≥х зазначених процес≥в. як соц≥ально-економ≥чне ¤вище вона виникла ще у XVI ст., проте мала локаль≠ний, обмежений характер. Ћише з розвитком ринковоњ економ≥ки ≥нфл¤ц≥¤ набуваЇ пост≥йного характеру.

—ьогодн≥ багато економ≥ст≥в ≥ пол≥тик≥в називають ≥нфл¤ц≥ю во≠рогом сусп≥льства номер один, найб≥льш суворим податком. ¬она т≥сно пов'¤зана з проблемою зайн¤тост≥ населенн¤ ≥ безроб≥тт¤м, матер≥альним ≥ духовним благополучч¤м людей, њх добробутом.

≤нфл¤ц≥¤ Ч це знец≥ненн¤ грошей внасл≥док порушенн¤ закон≥в грошового об≥гу ≥ по¤ви маси грошей, не забезпечених товарною масою.

Ќе сл≥д ототожнювати ≥нфл¤ц≥ю з ем≥с≥Їю грошей або ≥з зрос≠танн¤м ц≥н. ≈м≥с≥¤ Ч це законодавче зумовлений випуск додатковоњ маси грошей в об≥г.  оли цей процес обслуговуЇ об'Їктивн≥ потреби забезпеченн¤ безперервност≥ руху зростаючого обс¤гу товарно-матер≥альних ц≥нностей, то в≥н не Ї ≥нфл¤ц≥йним чинни≠ком. ≈м≥с≥¤ Ї джерелом ≥нфл¤ц≥њ, коли вона призводить до переповненн¤ канал≥в грошового об≥гу, по¤ви надлишкових, а от≠же, знец≥нених грошей.

¬ажливим про¤вом ≥нфл¤ц≥њ Ї зростанн¤ ц≥н. ќднак ≥нфл¤ц≥¤ не може бути пов'¤зана лише суто з грошовим феноменом. ÷е склад≠не соц≥ально-економ≥чне ¤вище, породжене диспропорц≥йн≥стю в≥д≠творенн¤ в р≥зних сферах ринкового господарства, насл≥док дисба≠лансу м≥ж сукупним попитом ≥ сукупною пропозиц≥Їю.

≤нфл¤ц≥йний процес може в≥дбуватись ≥ без зростанн¤ ц≥н. Ќа≠приклад, так звана непом≥тна ≥нфл¤ц≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док де≠формац≥њ структури виробництва, "вимиванн¤" товар≥в дешевого асортименту чи зниженн¤ ¤кост≥ благ за умов незм≥нност≥ ц≥ни.

” свою чергу, можна навести чимало приклад≥в, коли зростанн¤ ц≥н не Ї про¤вом чи причиною ≥нфл¤ц≥њ. —еред причин не≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н Ч п≥двищенн¤ ¤кост≥ товар≥в через впровад≠женн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу; монопол≥зац≥¤ рин≠ку; цикл≥чн≥ та сезонн≥ коливанн¤; державне регулюванн¤ економ≥≠ки; введенн¤ нових ставок чи вид≥в податку; стих≥йн≥ лиха тощо.

≤нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н зумовлено надлишковою к≥льк≥стю грошей в об≥гу.

ќтже, ≥нфл¤ц≥¤ Ч надзвичайно складне, багатофакторне соц≥аль≠но-економ≥чне ¤вище. —еред чинник≥в його розвитку Ч внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥, економ≥чн≥ та нееконом≥чн≥, монетарн≥ та немонетарн≥.

≤нфл¤ц≥ю не можна пов'¤зувати чи ототожнювати з од≠ним фактором чи конкретною причиною, вона в≥дбиваЇ вс≥ недуги економ≥ки.

¬ умовах природного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, тобто њњ ≥нерц≥йност≥, керо≠ваност≥, контрольованост≥, передбачуваност≥, де¤к≥ економ≥сти вка≠зують на њњ позитивне значенн¤. ѕом≥рна ≥нфл¤ц≥¤ стимулюЇ кон≠куренц≥ю, збалансовуЇ попит ≥ пропозиц≥ю, грошово-ф≥нансов≥ та матер≥ально-техн≥чн≥ ресурси, зумовлюЇ прискоренн¤ науково-тех≠н≥чного переозброЇнн¤ виробництва.

Ѕ≥льш≥сть вчених вказують на умовну позитивн≥сть ≥нфл¤ц≥њ при≠родного р≥вн¤ або взагал≥ заперечують цей позитивний ефект внас≠л≥док його короткочасност≥.

ѕерех≥д же ≥нфл¤ц≥йного процесу за природн≥ меж≥ маЇ руй≠н≥вн≥ насл≥дки, породжуЇ гостр≥ соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми. —еред основних негативних про¤в≥в ≥нфл¤ц≥њ сл≥д зазначити:

переповненн¤ канал≥в грошового об≥гу паперовими грошима, що призводить до њх знец≥ненн¤;

п≥двищенн¤ ц≥н на продукц≥ю масового вжитку, що призводить до пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ нац≥ональноњ грошовоњ оди≠ниц≥;

загальне тривале нер≥вном≥рне зниженн¤ реальних доход≥в ус≥х верств населенн¤, особливо ос≥б з в≥дносно ф≥ксованими ном≥наль≠ними доходами;

знец≥ненн¤ грошових заощаджень населенн¤;

диференц≥ац≥¤ населенн¤, перерозпод≥л нац≥онального доходу ≥ нац≥онального багатства за рахунок переважноњ к≥лькост≥ населенн¤;

диспропорц≥йн≥сть сусп≥льного в≥дтворенн¤, хаотичн≥сть вироб≠ництва, затримка реал≥зац≥њ товар≥в внасл≥док скороченн¤ плато≠спроможного населенн¤;

п≥дрив грошовоњ, ф≥нансово-кредитноњ, податковоњ систем;

стимулюванн¤ спекул¤ц≥њ, економ≥чноњ злочинност≥, посиленн¤ т≥ньовоњ економ≥ки; ^

дезорган≥зац≥¤ господарських зв'¤зк≥в, в≥дродженн¤ натурально≠го обм≥ну;

затримка ≥нвестиц≥йного процесу, стримуванн¤ процесу нагро≠мадженн¤;

неухильне п≥двищенн¤ курс≥в ≥ноземних валют, послабленн¤ зовн≥шньоеконом≥чних позиц≥й крањни;

спотворенн¤ економ≥чноњ ≥нформац≥њ, показник≥в, особливо за умов прихованоњ ≥нфл¤ц≥њ;

соц≥ально-пол≥тичне напруженн¤ в сусп≥льств≥.

” зв'¤зку з цим зростаЇ значенн¤ активноњ дефл¤ц≥йноњ пол≥тики.

—л≥д розр≥зн¤ти дез≥нфл¤ц≥ю ≥ дефл¤ц≥ю.

ƒез≥нфл¤ц≥¤ Ч процес зменшенн¤ темп≥в зростанн¤ ц≥н.

ƒефл¤ц≥¤ Ч це зниженн¤ загального р≥вн¤ ц≥н.

јнти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи не можуть мати суто монетарний ха≠рактер.

√либоке взаЇмопереплет≥нн¤ р≥зних ≥нфл¤ц≥йних чинник≥в ви≠магаЇ комплексних дефл¤ц≥йних заход≥в. ќсобливо це актуально дл¤ економ≥к перех≥дного пер≥оду.

–≥зн≥ види ≥нфл¤ц≥њ мають своњ особлив≥ механ≥зми, а отже, ≥ в≥д≠пов≥дн≥ методи регулюванн¤. ќстанн≥ можуть бути ринковими (еко≠ном≥чними) ≥ неринковими (адм≥н≥стративними), довго- ≥ коротко≠строковими.

јнти≥нфл¤ц≥йний механ≥зм маЇ систему таких заход≥в:

проф≥лактичн≥ шл¤хи щодо недопущенн¤ причин ≥нфл¤ц≥њ;

1	2	3	4

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ види ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2006 прочитано)