≈коном≥чна теор≥¤ > ѕон¤тт¤ ≥ види ≥нфл¤ц≥њ

зусилл¤, що вгамовують саму ≥нфл¤ц≥ю;

д≥њ, спр¤мован≥ на подоланн¤ негативних р≥зноб≥чних насл≥дк≥в ≥нфл¤ц≥њ.

—еред основних важел≥в дефл¤ц≥йноњ пол≥тики сл≥д вид≥лити:

зб≥льшенн¤ оподаткуванн¤ населенн¤;

зменшенн¤ державних витрат на соц≥альн≥ програми;

замороженн¤ зароб≥тноњ плати;

обмежуване кредитуванн¤;

зб≥льшенн¤ центральним банком ставки позикового в≥дсотка, норм обов'¤зкових резерв≥в комерц≥йних банк≥в;

скороченн¤ обс¤г≥в продажу державних ц≥нних папер≥в на в≥д≠критому ринку ¤к зах≥д, що зменшуЇ державний борг, тощо.

«вичайно, ¤к св≥дчить практика, комплекс дефл¤ц≥йних заход≥в впроваджуЇтьс¤ напередодн≥ грошовоњ реформи. ќднак тривал≥сть таких заход≥в не сл≥д зат¤гувати, адже на перших порах вони мо≠жуть викликати негативн≥ насл≥дки Ч скороченн¤ д≥ловоњ актив≠ност≥, зниженн¤ темп≥в економ≥чного зростанн¤, безроб≥тт¤.

ѕроведенн¤ дефл¤ц≥йноњ пол≥тики з одночасною л≥берал≥зац≥Їю ц≥н маЇ назву "шоковоњ терап≥њ". Ўтучне в≥дновленн¤ ≥нфл¤ц≥њ на≠зиваЇтьс¤ рефл¤ц≥Їю.

Ќа сучасному етап≥ економ≥чного розвитку уникнути ≥нфл¤ц≥њ неможливо, вона стала нев≥д'Їмною рисою ринковоњ економ≥ки.

«авданн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб не допустити високих темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, переростанн¤ њњ в г≥пер≥нфл¤ц≥ю, спри¤ти поступовому зниженню ≥нтенсивност≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.

ƒе¤к≥ з цих причин по¤снюють ≥нфл¤ц≥ю у крањнах ко≠лишнього —–—–, у тому числ≥ й в ”крањн≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д в≥дкритоњ ≥нфл¤ц≥њ у розвинутих крањнах «аходу, вона мала тут до к≥нц¤ 80-х pp. прихований характер. ÷е означаЇ, що за умов збереженн¤ гострого деф≥циту товар≥в ≥ послуг за них треба було часто переплачувати чиновникам апарату, торго≠вельн≥й маф≥њ або на додаток до ц≥ни надавати ≥нш≥ послуги.

Ќайб≥льш узагальнюючою, але внасл≥док цього надто аб≠страктною (оск≥льки вона зумовлюЇ р¤д ≥нших деформац≥й, вад економ≥чноњ системи) причиною ≥нфл¤ц≥њ Ї тотальне одержавленн¤ економ≥ки, внасл≥док чого њњ називають державною економ≥кою.

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– ≥ утворенн¤ суверенноњ ”крањни на њњ територ≥њ залишилос¤ близько 30% в≥йськово-промислового, комплексу колишнього —оюзу. Ќадм≥рн≥ витрати на в≥йськов≥ ц≥л≥ призвод¤ть до деф≥циту державного бюджету, ¤кий, у свою чергу, зумовлюЇ зростанн¤ внутр≥шнього боргу ≥ випуск в об≥г зайвоњ маси грошей. ѕо-третЇ, значна монопол≥зац≥¤ економ≥ки. ” р¤д≥ галузей колишнього —–—– нал≥чувалос¤ 1100 п≥дприЇмств, ¤к≥ були Їдиними виробниками продукц≥њ, проводили пол≥тику монопольного ц≥ноутворенн¤. ¬ ц≥лому в ”крањн≥ у 1994 р. понад 900 промислових п≥дприЇмств займа≠ли монопольне становище у виробництв≥ понад 2365 найваж≠лив≥ших вид≥в промисловоњ продукц≥њ (б≥льш ¤к 35% њњ загаль≠ного обс¤гу). ¬одночас 185 п≥дприЇмств були Їдиними вироб≠никами 840 вид≥в продукц≥њ. «а цих умов необдумана пол≥ти≠ка л≥берал≥зац≥њ ц≥н у перш≥й половин≥ 90-х pp. значною м≥рою зумовила ≥нфл¤ц≥йне п≥двищенн¤ ц≥н, грошова ем≥с≥¤ стала насл≥дком такоњ пол≥тики.

ўе одн≥Їю причиною ≥нфл¤ц≥њ е дотац≥¤ державою нерен≠табельних п≥дприЇмств, колгосп≥в ≥ радгосп≥в, неефективного кап≥тального буд≥вництва.

≤нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н зумовило також руйнуванн¤ ста≠роњ грошово-кредитноњ ≥ ф≥нансовоњ системи ≥ зап≥зн≥ле фор≠муванн¤ новоњ, до того ж малоефективноњ, розлад системи безгот≥вкових розрахунк≥в, надм≥рний податков≥й прес, пол≥≠тику дешевих грошей ЌЅ” у 1992 р. та ≥н.

—пециф≥чною дл¤ ”крањни причиною поширенн¤ ≥нфл¤ц≥й≠них процес≥в у 1992Ч1993 pp. стали попул≥стськ≥ та економ≥ч≠но недостатньо обірунтован≥ постанови ¬ерховноњ –ади, ¤к≥ зб≥льшували деф≥цит державного бюджету. ” 1992 р. в≥н становив 697 млрд., крб., а н≥чим не забезпечена ем≥с≥¤ грошей" дос¤гла 1 трлн. 325 млрд., крб., що дор≥внювало близько 35% валового нац≥онального продукту (здоровою ф≥нансово-кре≠дитна система вважаЇтьс¤ тод≥, коли цей показник не переви≠щуЇ 5%). ” 1993 р. деф≥цит становив 25% ¬Ќѕ.

 р≥м внутр≥шн≥х причин ≥нфл¤ц≥њ, про ¤к≥ мовилос¤ вище, ≥снують ≥ зовн≥шн≥ фактори. ÷е, по-перше, зростанн¤ ц≥н на ≥мпортн≥ товари та послуги. “ак, прот¤гом 1992' р. ц≥ни на нафтопродукти, ¤к≥ закуповувала ”крањна, зросли у 300 раз≥в. ѕо-друге, обм≥н у банках ≥ноземноњ валюти на нац≥ональну, оск≥льки на депозитних рахунках банк≥в з'¤вл¤ютьс¤ додатко≠во випущен≥ нац≥ональн≥ грош≥. ƒл¤ ”крањни та де¤ких ≥нших крањн —Ќƒ д≥¤ цього фактора маЇ специф≥чн≥ особливост≥, оск≥льки у них в≥дбуваЇтьс¤ так звана Ђдоларизац≥¤ї економ≥≠ки. ¬ ”крањн≥ зам≥сть захисту споживчого ринку (¤к це прого≠лошувалос¤ з моменту його введенн¤) купоно-карбованець став засобом спустошенн¤ ≥ без того м≥зерного ринку товар≥в. «а цих умов, втративши дов≥ру до купона ≥, щоб зберегти своњ грош≥ в≥д знец≥нюванн¤, частина населенн¤ нав≥ть за спекул¤≠тивними ц≥нами купувала долари, ≥ншу ≥ноземну валюту. ѕо-третЇ, структурн≥ св≥тов≥ кризи (енергетична, сировинна тощо). ¬насл≥док кумул¤тивноњ д≥њ цих фактор≥в ц≥ни в ”крањн≥ у 1992Ч1993 pp. зросли в 2569 раз≥в.

≤нфл¤ц≥¤ посилюЇ диспропорц≥њ в економ≥ц≥, дезорган≥зуЇ господарськ≥ зв'¤зки, призводить до кризи державних ф≥нан≠с≥в, значно актив≥зуЇ спекул¤ц≥ю та Ђт≥ньовуї економ≥ку, ко≠рупц≥ю, посилюЇ злочинн≥сть. ќдним ≥з негативних насл≥дк≥в ≥нфл¤ц≥њ Ї зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ труд¤щих, знец≥ненн¤ трудових заощаджень. ” —Ўј, наприклад, монопол≥сти внас≠л≥док ≥нфл¤ц≥њ щор≥чно привласнюють близько 70 млрд. дол. ¬ ”крањн≥ т≥льки за 1992Ч1995 pp. споживч≥ ц≥ни зросли у 80 тис. раз≥в, а грошов≥ доходи населенн¤ лише у 26,7 тис. раз≥в. ” 130 раз≥в знец≥нилис¤ вклади громад¤н в ќщадбанку.

«'¤суванн¤ основних причин (внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х) ≥нфл¤ц≥њ даЇ змогу визначити найважлив≥ш≥ шл¤хи боротьби з нею. –озр≥зн¤ють так≥ три методи стаб≥л≥зац≥њ грошового об≥гу: нул≥ф≥кац≥ю, ревалоризац≥ю ≥ девальвац≥ю.

Ќул≥ф≥кац≥¤ (лат. nulificatio Ч знищенн¤) означаЇ такий р≥зновид грошовоњ реформи, коли знец≥нен≥ грошов≥ знаки ану≠люютьс¤, тобто оголошуютьс¤ нед≥йсними. ÷ей метод вико≠ристовуЇтьс¤ за на¤вност≥ суперг≥пер≥нфл¤ц≥њ. ¬≥н мав м≥сце п≥д час проведенн¤ грошовоњ реформи 1922Ч1924 pp. в ко≠лишньому —–—–. ѕри цьому один новий карбованець обм≥≠нювавс¤ на 50 млрд. старих. ” Ќ≥меччин≥ п≥д час грошовоњ реформи 1924 р. 1 нова марка обм≥нювалас¤ на 1 трлн. старих.

–евалоризаци¤ Ч це поверненн¤ попередньоњ куп≥вельноњ сили грошовим знакам. ƒл¤ цього з об≥гу вилучаютьс¤ зайв≥ грош≥. ÷ей метод застосовуЇтьс¤ за незначноњ ≥нфл¤ц≥њ.

ƒевальвац≥¤ означаЇ зниженн¤ обм≥нного курсу (ц≥ни) одн≥Їњ крањни до грошовоњ одиниц≥ ≥ншоњ. «а своЇю сутн≥стю вона протилежна ревальвац≥њ. ѕ≥д час пануванн¤ золотого стандарту девальвац≥¤ означала оф≥ц≥йне зниженн¤ золотого вм≥сту гро≠шовоњ одиниц≥, а р результатом був обм≥н останньоњ на меншу к≥льк≥сть золота.

1	2	3	4

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ види ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2006 прочитано)