≈коном≥чна теор≥¤ > ѕопит та економ≥чний ресурс

ѕопит та економ≥чний ресурс

ѕлан

ѕон¤тт¤ ринкового попиту на ресурс. ¬плив на криву попиту зм≥ни продуктивност≥.

¬плив на криву ринкового попиту ресурсу ц≥н на ≥нш≥ ресурси.

≈ластичн≥сть попиту на ресурс.

ќптимальне сп≥вв≥дношенн¤ ресурс≥в.

1. –инковий попит на ресурс Ц сума вс≥х кривих ≥ндив≥дуального попиту, або вс≥х кривих √ѕ√¬, дл¤ вс≥х ф≥рм, ¤к≥ використовують даний ресурс.

ќск≥льки попит на ресурс Ї пох≥дним в≥д попиту на продукт, то не дивно, що люба зм≥на в попит≥ на продукт буде впливати на ц≥ну продукту ≥, отже, на √ѕ√¬ даного ресурсу. «в≥дси, при ≥нших р≥вних умовах, зм≥ни в попит≥ на продукт, ¤кий виробл¤Їтьс¤ певним видом прац≥, приведе до зрушенн¤ (зсуву) в попит≥ на працю в тому ж самому напр¤мку (попит на продукц≥ю зросте Ц б≥льше прац≥вник≥в потр≥бно, впаде Ц менше). “ак, наприклад, крах фондовоњ б≥рж≥ в 1987 р. прив≥в до скороченн¤ обТЇму щоденних продаж акц≥й ≥ в≥дпов≥дному пад≥нню попиту на б≥ржових маклер≥в, викликавши хвилю зв≥льнень на ”олл-стр≥т. јналог≥чно, р≥зке п≥двищенн¤ ц≥н на нафтопродукти, природн≥й газ та електроенерг≥ю, ≥з середини 70-х рок≥в, в≥добразилось на зб≥льшенн≥ попиту на звичайн≥ дровТ¤н≥ печ≥. ÷≥каво, що на ринку прац≥ це в≥добразилось в зростанн≥ попиту на трубочист≥в.

“акож, сл≥д в≥дм≥тити, що при незм≥нност≥ ≥нших фактор≥в, зм≥на в продуктивност≥ прац≥ приведе до однонаправленоњ зм≥ни кривоњ попиту на працю.

ѕродуктивн≥сть любого ресурсу можна зм≥нювати дек≥лькома шл¤хами.

ƒан≥ про граничну продуктивн≥сть, наприклад прац≥, будуть залежати в≥д к≥лькост≥ ≥нших повТ¤заних з нею ресурс≥в. „им б≥льша величина таких повТ¤заних ≥з працею ресурс≥в, ¤к кап≥тал ≥ земл¤, тим б≥льша буде гранична продуктивн≥сть та попит на працю.

“ехнолог≥чн≥ вдосконаленн¤ зд≥йснюють той самий ефект. „им вища ¤к≥сть кап≥талу, тим б≥льша продуктивн≥сть прац≥. (прац¤ сталелитник≥в, працюючих на сучасних кисневих конвертерах, в ¤к≥ вкладена певна к≥льк≥сть реального кап≥талу, Ї б≥льш продуктивною, н≥ж прац¤ тих, хто працюЇ на старих мартен≥вських печах, в ¤к≥ вкладена також к≥льк≥сть реального кап≥талу).

«б≥льшенн¤ ¤кост≥ самого перем≥нного ресурсу Ц прац≥ Ц викличе зб≥льшенн¤ граничноњ продуктивност≥ ≥, в≥дпов≥дно, попиту на працю.

ѕор≥вн¤но з ”крањною в —Ўј прац≥вники ц≥лком здоров≥ та мають вищий р≥вень п≥дготовки, ≥ в б≥льшост≥ галузей вони працюють з використанн¤м б≥льш крупного та б≥льш ефективного набору засоб≥в виробництва, а також багатих природних ресурс≥в. ÷е спри¤Ї ст≥йкому високому попиту на працю. «≥ сторони пропозиц≥њ на ринку прац¤ Ї в≥дносно р≥дк≥сним ресурсом в пор≥вн¤нн≥ ≥з б≥льш≥стю крањн, зокрема ”крањною. —т≥йкий попит та в≥дносно обмежена пропозиц≥¤ породжують висок≥ ставки зароб≥тноњ плати.

2. јналог≥чно, ¤к зм≥на в ц≥нах на ≥нш≥ продукти викликаЇ зм≥ну в попит≥ на ¤кийсь ≥нший певний товар, так ≥ зм≥на в ц≥н≥ на ≥нш≥ ресурси може зм≥нити попит на ¤кийсь конкретний ресурс.

як ефект впливу зм≥ни ц≥ни одного продукту на попит на ≥нший продукт залежить в≥д того чи Ї ц≥ продукти зам≥нниками чи взаЇмодоповнюючими один одного товарами, так ≥ ефект впливу зм≥ни ц≥ни на один ресурс на попит на ≥нший буде залежати в≥д њх взаЇмозалежност≥ та ступен¤ њх доповнюваност≥.

–есурсозам≥нники.

ѕрипустимо, що прац¤ ≥ кап≥тал можуть зам≥нювати один одного, тобто ф≥рма може виробл¤ти продукц≥ю, використовуючи б≥льше прац≥ ≥ менше кап≥талу, чи навпаки. “акож, припустимо, що ц≥на на машинне обладнанн¤ падаЇ. ¬≥дпов≥дний вплив на попит на працю буде результатом двох протилежних ефект≥в: ефекту зам≥щенн¤ ≥ ефекту обТЇму продукц≥њ.

ѕо-перше, пад≥нн¤ ц≥ни на машинне обладнанн¤ приведе до того, що ф≥рма буде прагнути зам≥щувати працю машинним обладнанн¤м. ÷е Ї характерною рисою ф≥рм, ¤к≥ прагнуть виробити певну к≥льк≥сть продукц≥њ з найменшими витратами. “обто, ефект зам≥щенн¤ знизить попит на працю.

ѕо-друге, при пад≥нн≥ ц≥ни на машинне обладнанн¤ також зниз¤тьс¤ витрати при виробництв≥ р≥зних обТЇм≥в продукц≥њ. ≤з скороченн¤м витрат ф≥рм≥ виг≥дн≥ше виробл¤ти ≥ реал≥зовувати б≥льшу к≥льк≥сть продукц≥њ. ј таке зб≥льшенн¤ обТЇму виробництва призведе до зростанн¤ попиту на вс≥ ресурси, в тому числ≥, ≥ працю. ќтже, ефект обТЇму призводить до зростанн¤ попиту на працю.

≈фекти зам≥щенн¤ ≥ обЇму продукц≥њ ¤вно д≥ють в протилежних напр¤мках. ѕри пад≥нн≥ ц≥ни на кап≥тал (машинне обладнанн¤) ефект зам≥щенн¤ знижуЇ, а ефект обТЇму продукц≥њ п≥двищуЇ попит на працю. ‘актично вплив на попит на працю буде залежати в≥д в≥дносних величин цих двох протилежних ефект≥в.

ќтже, ¤кщо ефект зам≥щенн¤ переважаЇ ефект обТЇму продукц≥њ, то зм≥на в ц≥н≥ ресурсозам≥нника викликаЇ однонаправлену зм≥ну в попит≥ на працю (зниженн¤ ц≥ни на кап≥тал приведе до зниженн¤ попиту на працю). якщо ж ефект обТЇму продукц≥њ переважаЇ ефект зам≥щенн¤, то зм≥ни в ц≥н≥ ресурсозам≥нника викликають р≥знонаправлену зм≥ну в попит≥ на працю.

¬заЇмодоповнююч≥ ресурси.

якщо прац¤ ≥ кап≥тал Ї взаЇмодоповнюючими ресурсами (один прац≥вник на один станок), то зниженн¤ ц≥ни на машинне обладнанн¤ приведе до зростанн¤ попиту на працю.

ќтже, зм≥ни в ц≥н≥ взаЇмодоповнюючого ресурсу (кап≥талу) привод¤ть до р≥знонаправленоњ зм≥ни в попит≥ на працю.

ќтже, крива попиту на ресурс (працю) зб≥льшуЇтьс¤ (пересуваЇтьс¤ вправо), коли:

зб≥льшуЇтьс¤ попит на (а в≥дпов≥дно ≥ ц≥на) продукт, ¤кий виробл¤Їтьс¤ ц≥Їю працею;

зб≥льшуЇтьс¤ продуктивн≥сть прац≥;

зменшуЇтьс¤ ц≥на на ресурсозам≥нник при умов≥, що ефект обТЇму продукц≥њ сильн≥ше ефекту зам≥щенн¤;

зб≥льшуЇтьс¤ ц≥на на ресурсозам≥нник, при умов≥, що ефект зам≥щенн¤ переважаЇ ефект обТЇму продукц≥њ;

спадаЇ ц≥на на взаЇмодоповнюючий ресурс.

3. «м≥на в к≥лькост≥ ресурсу, ¤кий користуЇтьс¤ попитом, не спричинюЇ зм≥щенн¤ вс≥Їњ кривоњ попиту на ресурс, ¤к це було розгл¤нуто в перших двох питанн¤х, а приводить до перем≥щенн¤ ≥з одн≥Їњ точки в ≥ншу на крив≥й ст≥йкого попиту на ресурс внасл≥док зм≥ни ц≥ни на конкретний розгл¤даЇмий ресурс.

„утлив≥сть виробник≥в до зм≥ни ц≥н на ресурси (тобто еластичн≥сть попиту) визначають:

 оеф≥ц≥Їнт зниженн¤ граничного продукту перем≥нного ресурсу. якщо граничний продукт прац≥ знижуЇтьс¤ помалу по м≥р≥ його додаванн¤ до ф≥ксованоњ к≥лькост≥ кап≥талу, то √ѕ√¬, чи крива попиту на працю буде спадати помалу та мати тенденц≥ю до високоњ еластичност≥. Ќезначне зниженн¤ ц≥ни на такий ресурс спричинюЇ до в≥дносно великого зростанн¤ питаЇмоњ к≥лькост≥ ресурсу. ≤ навпаки, ¤кщо гранична продуктивн≥сть прац≥ р≥зко падаЇ, то √ѕ√¬, чи крива попиту на працю, швидко зменшуЇтьс¤. ÷е означаЇ, що в≥дносно велике зниженн¤ ставки зароб≥тноњ плати супроводжуЇтьс¤ дуже скромним зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ наймаЇмоњ прац≥; попит на ресурс буде нееластичним.

Ћегк≥сть ресурсозам≥щенн¤. „им б≥льша к≥льк≥сть под≥бних ресурс≥в (ресурс≥в-зам≥нник≥в), тим вища еластичн≥сть попиту на певний ресурс (¤кщо виробник мебл≥в вважаЇ, що 5 чи 6 пор≥д деревини однаково п≥дход¤ть дл¤ виготовленн¤ столик≥в, то зб≥льшенн¤ ц≥ни на одну ≥з пор≥д дерева може викликати р≥зке пад≥нн¤ попиту на нењ). ¬ ≥ншому крайньому випадку, коли зам≥щенн¤ неможливе (боксити необх≥дн≥ дл¤ виробництва алюм≥н≥ю Ц це означаЇ, що попит на боксити з≥ сторони виробник≥в не зм≥нитьс¤) попит маЇ тенденц≥ю до нееластичност≥.

—л≥д зауважити, що особливу роль в процес≥ зам≥щенн¤ ресурс≥в в≥д≥граЇ час. Ќаприклад, вод≥њ вантаж≥вок ¤коњсь ф≥рми можуть добитис¤ суттЇвого зростанн¤ зарплати через незначне чи наступаюче не в≥дразу зниженн¤ зайн¤тост≥. ѕроте, через де¤кий час, так ¤к вантаж≥вки зношуютьс¤ ≥ њх зам≥нюють, ф≥рма може закупити вантаж≥вки б≥льшоњ вантажоп≥дйомност≥ ≥ тим самим забезпечити постачанн¤ т≥Їњ ж к≥лькост≥ продукц≥њ, але ≥з меншою к≥льк≥стю вод≥њв.  р≥м цього, по м≥р≥ зношенн¤ вантаж≥вок ф≥рма може застосувати р≥зн≥ засоби транспортуванн¤. ѕриклад: УЅоинг-737-300Ф був спец≥ально сконструйований дл¤ двох п≥лот≥в, а не дл¤ традиц≥йних трьох.

≈ластичн≥сть попиту на продукт. „им вища еластичн≥сть попиту на продукт, тим вища еластичн≥сть попиту на ресурс. Ќевелике зростанн¤ ц≥ни на продукт з великою еластичн≥стю попиту викликаЇ р≥зке зниженн¤ обТЇму випуску продукц≥њ ≥, в≥дпов≥дно, в≥дносно велике скороченн¤ попиту на в≥дпов≥дн≥ ресурси.

—п≥вв≥дношенн¤ витрат на працю ≥ загальних витрат. „им б≥льше загальних витрат виробництва припадаЇ на ¤кийсь ресурс, тим б≥льша еластичн≥сть попиту на цей ресурс. ѕрипустимо, що затрати на працю Ї Їдиними витратами виробництва. 20-и % зростанн¤ ставки зарплати викликало б зсув вверх кривоњ витрат ф≥рми на 20%. ѕри задан≥й еластичност≥ попиту на продукт таке суттЇве зростанн¤ витрат привело б до в≥дносно великого зниженн¤ продаж ≥ р≥зкому скороченню к≥лькост≥ необх≥дноњ прац≥. ѕопит на працю мав би тенденц≥ю до еластичност≥. јле, ¤кщо витрати на працю склали б 50% витрат виробництва, то 20% зростанн¤ ставки зарплати викликало б зростанн¤ витрат т≥льки на 10%. ѕри т≥й же сам≥й еластичност≥ попиту на продукт було б в≥дносно невелике скороченн¤ продаж ≥ в≥дпов≥дно зменшенн¤ прац≥. ѕопит на працю мав би тенденц≥ю до нееластичност≥.

4. ¬ довготерм≥новому пер≥од≥ ф≥рми здатн≥ зм≥нювати вс≥ ресурси, ¤к≥ вони використовують в процес≥ виробництва. ѕеред ф≥рмами постають два взаЇмоповТ¤зан≥ запитанн¤:

якою повинна бути комб≥нац≥¤ дл¤ виробництва любого даного р≥вн¤ обТЇму продукц≥њ з найменшими витратами? ¬≥дпов≥дь на це запитанн¤ даЇ правило найменших витрат.

‘≥рма виробл¤Ї любу певну к≥льк≥сть продукц≥њ при комб≥нац≥њ ресурс≥в, ¤к≥ забезпечують найменший р≥вень витрат тод≥, коли останн≥й долар, витрачений на кожен ресурс даЇ однаковий граничний продукт. “обто витрати на виробництво любого обТЇму продукц≥њ стають м≥н≥мальними, ¤кщо граничний продукт на долар вартост≥ кожного використовуЇмого ресурсу Ї однаковим. ” випадку використанн¤ т≥льки двох ресурс≥в - прац≥ ≥ кап≥талу Ц м≥н≥м≥зац≥¤ витрат наступаЇ, коли

1	2

Ќазва: ѕопит та економ≥чний ресурс
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1457 прочитано)