≈коном≥чна теор≥¤ > ѕопит та економ≥чний ресурс

√раничний продукт прац≥ / ÷≥на прац≥ =

√раничний продукт кап≥талу / ÷≥на кап≥талу

ѕрипустимо, що ц≥ни на працю ≥ на кап≥тал складають 1 дол. за одиницю, але кап≥тал ≥ прац¤ застосовуютьс¤ в таких к≥лькост¤х, що граничний продукт кап≥талу Ц 5, а прац≥ Ц 9. ¬иход¤чи ≥з формули, бачимо, що дане сп≥вв≥дношенн¤ не забезпечуЇ виробництва продукц≥њ з найменшими витратами: 9/1 не дор≥внюЇ 5/1. якщо ф≥рма витрачаЇ на кап≥тал на дол. менше ≥ витрачаЇ цей дол. на працю, то вона губить 5 одиниць продукц≥њ, виготовлених за допомогою кап≥талу варт≥стю в граничний долар, а отримуЇ 9 одиниць продукц≥њ в≥д найму прац≥ на додатковий дол. чистий обТЇм продукц≥њ зб≥льшуЇтьс¤ на 4 (9-5) одиниць при тих же загальних витратах. —л≥д зауважити, що таке переливанн¤ дол. ≥з кап≥талу в працю приводить до того, що дл¤ даноњ ф≥рми крива граничного продукту прац≥ зм≥щуЇтьс¤ вниз, а крива граничного продукту кап≥талу Ц вверх, ≥ ф≥рма просуваЇтьс¤ до стану р≥вноваги, де справджуЇтьс¤ р≥вноважна формула.

‘≥рма може вважати виг≥дним використовувати дуже невелику к≥льк≥сть виключно продуктивного ресурсу, нав≥ть ¤кщо його ц≥на Ї дуже високою. ≤ навпаки, може розумно використовувати б≥льшу к≥льк≥сть в≥дносно непродуктивного ресурсу, ¤кщо ц≥на на нього буде достатньо низькою.

—л≥д зауважити, що правило виробництва з найменшими витратами аналог≥чне правилу максим≥зац≥њ корисност≥ дл¤ споживач≥в.

2. яке сп≥вв≥дношенн¤ ресурс≥в буде максим≥зувати прибуток ф≥рми? Ќа це запитанн¤ в≥дпов≥дь даЇ правило максим≥зац≥њ прибутку.

ўоб максим≥зувати прибуток, недостатньо т≥льки м≥н≥м≥зувати витрати. ≤снуЇ багато р≥зних р≥вн≥в виробництва, коли ф≥рма може виробл¤ти продукт з найменшими витратами. јле Ї т≥льки один р≥вень обТЇму виробництва, коли ф≥рма максим≥зуЇ прибутки. Ќам в≥домо, що випуск продукц≥њ з максимальним прибутком зд≥йснюЇтьс¤ тод≥, коли граничний дох≥д дор≥внюЇ граничним витратам.

ўодо ресурс≥в, то можна сказати, що при використанн≥ ресурс≥в на конкурентних ринках ф≥рма реал≥зуЇ максим≥зуюч≥ прибутки комб≥нац≥Їю ресурс≥в, ¤кщо кожен вводимий фактор виробництва використовуЇтьс¤ до точки, в ¤к≥й його ц≥на дор≥внюЇ його граничному продукту в грошовому вираз≥:

÷п = √ѕ√¬п; ÷к = √ѕ√¬к

«в≥дси,

√ѕ√¬п / ÷п = √ѕ√¬к / ÷к = 1.

Ќаприклад, ¤кщо √ѕ√¬п=15 дол., ÷п=5 дол., √ѕ√¬к=9 дол., ÷к=3 дол., то видно, що ф≥рма недовикористовуЇ своњ ресурси, хоча й в≥дношенн¤ √ѕ√¬ до ц≥ни на ресурс дор≥внюють дл¤ обох ресурс≥в. “обто ф≥рма могла б зб≥льшувати св≥й прибуток шл¤хом залученн¤ додатковоњ к≥лькост≥ ¤к кап≥талу, так ≥ прац≥ до тих п≥р, поки не дос¤гнетьс¤ р≥вн≥сть (наприклад 5/5=3/3=1).

¬икористана л≥тература:

ќснови м≥кроеконом≥ки / «а ред.  овалевського —.≤. Ц  ., 1999.

≈коном≥чний словник-дов≥дник. Ц  ., 2001.

1	2

Ќазва: ѕопит та економ≥чний ресурс
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1457 прочитано)