≈коном≥чна теор≥¤ > ѕредмет ≥ методи економ≥чноњ теор≥њ
ѕредмет ≥ методи економ≥чноњ теор≥њ—тор≥нка: 1/4
ѕ–≈ƒћ≈“ ≤ ћ≈“ќƒ» ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ “≈ќ–≤ѓ ¬иникненн¤ та еволюц≥¤ економ≥чноњ науки. ќб'Їкт економ≥чноњ науки та њњ предмет. —труктура предмета ¤к Їдн≥сть пол≥теконом≥њ, макроеконом≥ки, м≥кроеконом≥ки та м≥жнародноњ економ≥ки. ≈коном≥чн≥ категор≥њ та закони. ќсобливост≥ механ≥зму , функц≥ональ≠ного використанн¤ економ≥чних закон≥в на м≥кро- та макрор≥вн¤х, у св≥тогоcпо-дарському середовищ≥. ћетоди п≥знанн¤ економ≥чних процес≥в. «агальнонауков≥ методи. —пе≠ц≥альн≥ методи. ‘ункц≥њ економ≥чноњ науки: теоретико-п≥знавальна, практична, вихов≠на. –оль економ≥чноњ науки у зд≥йсненн≥ сусп≥льно-пол≥тичних процес≥в. “≈«» ƒќ Ћ≈ ÷≤ѓ "≈коном≥ка" (грец.) - мистецтво веденн¤ домашнього господарства. ¬перше цей терм≥н вв≥в в об≥г јристотель (III ст. до н.е.). ¬≥н розд≥лив науку про багатство на економ≥ку ≥ хримастику. ѕерша вивчаЇ виробництво \ благ дл¤ задоволенн¤ потреб людей, друга - накопиченн¤ грошей. ≈коном≥ка ¤к наука про суть економ≥чних знань почала формуватис¤ т≥льки в ’VII-’VIII ст., з розвитком кап≥тал≥стичних в≥дносин. “ерм≥н "пол≥теконом≥¤" вв≥в у 1615 р. французький економ≥ст јнтуан ћонкрет'Їн в прац≥ "“рактат пол≥тичноњ економ≥њ". ѕол≥теконом≥¤ (гр.) походить в≥д "пол≥тикос" - сусп≥льний, державний ≥ "ойконом≥¤" - управл≥нн¤ домашн≥м господарством. ≈тапи становленн¤ пол≥теконом≥њ. 1-й етап. ¬ченн¤ меркантил≥ст≥в - ’V≤-’V≤≤ ст. («ах≥дна ™вропа). «асновники “.ћен (јнгл≥¤), ј.ћонкрет'Їн (‘ранц≥¤), —ерра (≤тал≥¤). ќб'Їкт досл≥джень: об≥г, зовн≥шн¤ торг≥вл¤. Ќедол≥ки вченн¤ меркантил≥ст≥в: 1. описовий характер об≥гу; 2. в≥дсутн≥сть науковоњ системи; 3. нехтуванн¤ досл≥дженн¤ми процесу виробництва. II-й етап. ласична буржуазна пол≥теконом≥¤ - XVIII ст. «асновники: ¬≥ль¤м ѕетт≥ (1623-1687) (јнгл≥¤); ‘рансуа ене (1694-. 1774) (‘ранц≥¤). ласики буржуазноњ пол≥теконом≥њ питанн¤ про багатство пов'¤зували не т≥льки з об≥гом, а, насамперед, з виробництвом, де створюютьс¤ матер≥≠альн≥ ц≥нност≥. ¬ищим дос¤гненн¤м англ≥йськоњ класичноњ школи стали прац≥ јдама —м≥та (1723-1790) ≥ ƒав≥да –≥кардо (1772-1823). ¬они досл≥дили виробницт≠во ≥ об≥г, спробували розкрити суть товарно-грошових в≥дносин, науково обгрунтували походженн¤ прибутку, започаткували теор≥ю трудовоњ вартос≠т≥, але не змогли досконало розкрити сут≥ економ≥чноњ системи сусп≥льства. ≤≤≤-й етап. ћарксистський напр¤мок пол≥теконом≥њ. «асновники: арл ћаркс (1818-1883) та ‘р≥др≥х ≈нгельс (1820-1895) поставили на науковий грунт соц≥ал≥стичну ≥дею; дл¤ п≥знанн¤ економ≥чних процес≥в застосували метод матер≥ал≥стичноњ д≥алектики, становленн¤ ново≠го сусп≥льства пов'¤зали з вищим розвитком матер≥ального виробництва, демократ≥њ й особистост≥. .ћаркс створив струнку наукову теор≥ю вартост≥ й додатковоњ варто≠ст≥. ласики марксизму розробили загально-теоретичну модель сусп≥льного розвитку, розкривши суть експлуатац≥њ людини людиною. ≤V-й етап. —учасна економ≥чна теор≥¤ надзвичайно р≥зноман≥тна. ѕров≥дн≥ напр¤ми: Ќеокласицизм - ƒжон ларк (—Ўј), јльфред ћаршал (јнгл≥¤) - роз≠виваЇ основн≥ ≥дењ класичноњ буржуазноњ пол≥теконом≥њ. Ќеокейнс≥анство Ч ƒжон ейнс (јнгл≥¤) розвиваЇ концепц≥њ державно-монопол≥стичного регулюванн¤ економ≥ки. Ќеокласичний синтез (ѕоль —амуельсон - —Ўј) поЇднуЇ ≥дењ неокла≠сицизму та кейнс≥анства щодо розвитку економ≥чноњ системи сусп≥льства, наголошуючи на Їднанн≥ державного регулюванн¤ ≥ ринкового саморегулю-. ванн¤ в цьому процес≥. ќб'Їктом економ≥чноњ теор≥њ Ї економ≥ка в ц≥лому - на м≥кро-, макро-њ глобальному р≥вн¤х. ћ≥крор≥вень економ≥ки починаЇтьс¤ з с≥м'њ; ф≥рма (п≥дприЇмство) Ї його основною ланкою. ћакрор≥вень охоплюЇ господарство ц≥лоњ крањни, а глобальний - м≥ждержавн≥ економ≥чн≥ об'Їднанн¤ та всесв≥тнЇ господарство. ѕредметом економтеор≥њ Ї виробнич≥ в≥дносини, ¤к≥ складаютьс¤ з економ≥чних та загальних орган≥зац≥йно-економ≥чних в≥дносин. —оц≥ально-економ≥чн≥ в≥дносини - це т≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають м≥ж людьми з приводу виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ матер≥аль≠них ≥ духовних благ, њхню основу становл¤ть в≥дносини власност≥ на засоби виробництва ≥ виготовлений продукт. «агальн≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ в≥дносини ¤вл¤ють собою певну си≠стему господарського механ≥зму, а саме: систему форм ≥ метод≥в сусп≥льноњ орган≥зац≥њ ≥ регулюванн¤ народного господарства. ≈коном≥чн≥ категор≥њ - це узагальнююч≥ пон¤тт¤, ¤к≥ в≥дбивають сут≠тЇв≥ сторони економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в: - ринок, власн≥сть, економ≥чна система господарства, потреби, сусп≥льне багатство, виробництво, грош≥, об≥г, товарне виробництво, прибуток, попит, кон'юнктура, в≥дтворенн¤, нагромадженн¤, споживанн¤, доходи, тощо. ≈коном≥чн≥ категор≥њ виражають окрем≥ сторони економ≥чних в≥дно≠син, в сукупност≥ вони характеризують економ≥чний лад сусп≥льства. ≈коном≥чний закон - це ст≥йкий, ≥стотний, причинно-насл≥дковий зв'¤зок ≥ взаЇмозалежн≥сть ¤вищ ≥ процес≥в економ≥чного житт¤. якщо в економ≥чних категор≥¤х ф≥ксуЇтьс¤ Ч статика, то в економ≥чних законах - динам≥ка будь-¤кого економ≥чного процесу. ’арактеристики економ≥чних закон≥в * об'Їктивний характер; * ви¤вл¤ютьс¤ через практичну д≥¤льн≥сть людей; * т≥сно м≥ж собою пов'¤зан≥. ≤снують: основн≥ - первинн≥, вих≥дн≥, або пох≥дн≥ - вторинн≥, третинн≥ ≥ т.д. ≤снують всезагальн≥, загальн≥ та специф≥чн≥, закони. «агальна основа д≥њ економ≥чних закон≥в - це об'Їктивна, суперечлива, б≥осоц≥альна сутн≥сть людськоњ ≥стоти. –озр≥зн¤ють: сутн≥сть економ≥чного закону, механ≥зац≥њ та використанн¤. ƒл¤ економ≥чних закон≥в застосовують так≥ категор≥њ д≥алектики, ¤к: * к≥льк≥сть * ¤к≥сть * суперечн≥сть, тощо. * зм≥ст * форма * д≥¤ * часткове ћетод (гр. metodos) - шл¤х до чого-небудь. ¬ економ≥ц≥ використовуютьс¤: ≤. «агально-науков≥ методи. 1. —труктурно-функц≥ональний метод - розгл¤д будь-¤кого економ≥ч≠ного ¤вища ¤к системного з обов'¤зковим анал≥зом функц≥й взаЇмод≥ючих елемент≥в. ќзнаки системи: * ц≥л≥сн≥сть * спр¤мован≥сть њњ руху * орган≥зац≥¤ * управл≥нн¤ 2. ћатематичн≥ методи - поЇднанн¤ ¤к≥сного ≥ к≥льк≥сного анал≥зу. II. —пец≥альн≥ методи. 1. ћетод науковоњ абстракц≥њ - в≥н пол¤гаЇ у вид≥ленн≥ найб≥льш суттЇ≠вих стор≥н процесу, що вивчаЇтьс¤, абстрагуванн≥ в≥д усього другор¤дного, випадкового. * јнал≥з - предмет досл≥дженн¤ розчленовуЇтьс¤, мисленн¤ йде в≥д конкретного до абстрактного. * —интез - досл≥джуЇ економ≥чне ¤вище у взаЇмозв'¤зку та взаЇмод≥њ його складових. 2. ћетод поЇднанн¤ лог≥чного й ≥сторичного п≥дход≥в до вивченн¤ еко≠ном≥чноњ теор≥њ. 3. —оц≥ально-економ≥чний експеримент. ѕров≥дним методом в економ≥чн≥й теор≥њ залишаЇтьс¤ теоретичний, але зростаЇ значенн¤ к≥льк≥сних метод≥в, зокрема статистичних. ‘ункц≥њ економ≥чноњ теор≥њ. 1. “еоретико-п≥знавальна - по¤снюЇ законом≥рност≥, процеси та ¤вища економ≥чного житт¤ сусп≥льства. —пр¤мована на: * розробку методолог≥чних п≥дход≥в ≥ принцип≥в анал≥зу соц≥ально-ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки; * розгортанн¤ фундаментальних досл≥джень механ≥зм≥в господарю≠ванн¤, соц≥о-еколого-економ≥чноњ культури розвитку. 2. ѕрактична функц≥¤ - ц≥л≥сне баченн¤ економ≥чних процес≥в, нац≥ле≠на на нин≥шн≥й етап розвитку ”крањни: * створенн¤ нац≥ональних банк≥в економ≥чноњ, соц≥альноњ ≥ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ; * орган≥зац≥ю центр≥в досл≥дженн¤, ¤к≥ забезпечують складанн¤ ефек≠тивних програм розвитку рег≥он≥в та крањни. 3. ¬иховна функц≥¤ - виробленн¤ й формуванн¤ економ≥чного мислен≠н¤, економ≥чноњ психолог≥њ кожноњ людини, соц≥альноњ групи. ¬она б≥льш т≥сно пов'¤зана з практичною функц≥Їю, н≥ж з теоретичною. Ќац≥лена на: * вивченн¤ економ≥чноњ повед≥нки; * визначенн¤ мотив≥в, тощо.
«ћ≤—“ ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —”—ѕ≤Ћ№—“¬ј “ј њњ –≈«”Ћ№“ј“» ÷ентральн≥ проблеми економ≥ки. ѕотреби ¤к спонукальний мотив еко≠ном≥чност≥ людей. «акон зростанн¤ потреб. ≈коном≥чн≥ та соц≥альн≥ потре≠би. —труктура потреб. ≈коном≥чна д≥¤льн≥сть ¤к процес сусп≥льноњ прац≥. ‘актори виробниц≠тва, њх види, типи ≥ функц≥њ. —усп≥льний под≥л прац≥ - матер≥альна основа економ≥чних в≥дносин. —усп≥льний продукт - к≥нцевий результат економ≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ ос≠новне джерело задоволенн¤ потреб людини. ‘орми, структура та показники сусп≥льного продукту. –оль економ≥чного прогресу в розвитку сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. 7 “≈«» ƒќ Ћ≈ ÷≤ѓ Х ќдн≥Їю з центральних проблем економ≥ки Ї обгрунтуванн¤ спонукаль≠них мотив≥в економ≥чноњ (трудовоњ) д≥¤льност≥. ƒом≥нуючою спонукою економ≥ки вважають потреби. ѕотреби - це об'Їктивн≥ умови ≥снуванн¤ людини, завд¤ки ¤ким в≥д≠буваЇтьс¤ њњ ф≥з≥олог≥чне, соц≥альне, ≥нтелектуальне та духовне в≥дтворенн¤. ƒл¤ задоволенн¤ потреб людина повинна вступити в д≥лов≥ в≥дносини з ≥ншими людьми, що ≥ складаЇ основу ринкових в≥дносин. (ƒив. мал. 1)
Ќазва: ѕредмет ≥ методи економ≥чноњ теор≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5573 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
