≈коном≥чна теор≥¤ > ѕредмет, структура ≥ функц≥њ економ≥чноњ теор≥њ

“аким чином, предметом економ≥чноњ теор≥њ висту≠пають в≥дносини м≥ж людьми з приводу використанн¤ обмежених ресурс≥в у процес≥ виробництва, розпод≥ли, обм≥ну ≥ споживанн¤ благ з метою задоволенн¤ потреб ≥ндив≥да ≥ сусп≥льства.

ќб'Їктивна структура предмета в≥дпов≥дно в≥дбита в структур≥ економ≥чноњ теор≥њ.

—труктура економ≥чноњ теор≥њ

ќб'Їктивн≥ економ≥чн≥ процеси ≥ ¤вища в ход≥ науко≠вого вивченн¤ д≥стають докладне в≥дображенн¤ в систем≥ економ≥чних категор≥й ≥ закон≥в.

* ≈коном≥чна категор≥¤ Ч узагальнене теоретичне в≥доб≠раженн¤ ¤вищ ≥ процес≥в економ≥чного житт¤ сусп≥льства. «а допомогою економ≥чних категор≥й п≥знанн¤ поглиб≠люЇтьс¤ до розкритт¤ економ≥чних закон≥в, ¤к≥ в≥добража≠ють найб≥льш суттЇв≥, ст≥йк≥, повторюван≥ причинно-насл≥дкове зв'¤зки м≥ж економ≥чними ¤вищами й процесами. ≈коном≥чна наука в≥дбиваЇ об'Їктивн≥ закони, що ≥сну≠ють незалежно в≥д св≥домост≥ ≥ бажанн¤ людей.

≈коном≥чн≥ категор≥њ ≥ закони утворюють складну субординовану систему. ќдн≥ категор≥њ в≥дбивають поверх≠нев≥ ¤вища, ≥нш≥ Ч б≥льш глибинн≥ процеси, трет≥ висту≠пають синтезом сутност≥ ≥ форм про¤ву тощо. ћожна ви≠¤вити вих≥дну категор≥ю, з ¤коњ починаЇтьс¤ розгортанн¤ системи, основний закон, ¤кий в≥дображаЇ сутн≥сть сис≠теми ≥ спр¤мован≥сть њњ руху ≥ т. ≥н. ѕ≥знати економ≥чну д≥йсн≥сть Ч означаЇ теоретично ѓѓ в≥дтворити за допомо≠гою системи економ≥чних категор≥й ≥ закон≥в.

—труктур≥ ≥ лог≥ц≥ розвитку предмета в≥дпов≥даЇ струк≠тура ≥ лог≥ка розгортанн¤ економ≥чноњ теор≥њ. якщо в еко≠ном≥ц≥ д≥ють економ≥чн≥ суб'Їкти, що вступають м≥ж со≠бою в економ≥чн≥ в≥дносини, в результат≥ чого виробл¤Їть≠с¤, розпод≥л¤Їтьс¤, обм≥нюЇтьс¤ ≥ споживаЇтьс¤ сукупний сусп≥льний продукт, то ≥ в теор≥њ кожна з≥ складових (суб'Їкт, продукт ≥ в≥дносини) повинна в≥дпов≥дно ви≠ступати системою категор≥й. ≤сторично розгортанн¤ кожноњ з≥ складових у теоретичну систему зд≥йснювалос¤ в р≥зн≥ пер≥оди р≥зними науковими школами. «а сучасних умов у склад≥ економ≥чноњ теор≥њ вид≥л¤ютьс¤ три основн≥, структурн≥ частини: пол≥тична економ≥¤, макроеконом≥ка.  ожна з частин вивчаЇ св≥й аспект еко≠ном≥чноњ д≥йсност≥.

ѕол≥тична економ≥¤ вивчаЇ вс≥ економ≥чн≥ ¤вища ≥ про≠цеси ¤к форми економ≥чних в≥дносин. ¬она зводить усю р≥зноман≥ть економ≥чного житт¤ ≥ його предметних форм до економ≥чних в≥дносин ≥ виводить з них вс≥ економ≥чн≥ про¤ви. —пециф≥ка ѓѓ предмета пол¤гаЇ в п≥знанн≥ еконо≠м≥чних в≥дносин. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що економ≥чн≥ в≥дносини утворюють економ≥чну структуру сусп≥льства, вони б≥льш ст≥йк≥, н≥ж форми суб'Їкт≥в ≥ результат≥в виробництва. «'¤вл¤ютьс¤ ≥ зникають п≥дприЇмства, ф≥рми, створюЇть≠с¤ ≥ споживаЇтьс¤ продукт, зм≥нюютьс¤ покол≥нн¤ людей, а економ≥чний лад сусп≥льства, його система економ≥чних в≥дносин за своњми кор≥нними характеристиками зали≠шаЇтьс¤ тривалий час в≥дносно незм≥нною. ќднак еко≠ном≥чн≥ в≥дносини ≥снують ≥ про¤вл¤ютьс¤ т≥льки за до≠помогою д≥¤льност≥ економ≥чних суб'Їкт≥в, насамперед ф≥рм ≥ домогосподарств, ¤к≥ визначають свою економ≥ч≠ну повед≥нку залежно в≥д умов т≥Їњ чи ≥ншоњ ринковоњ структури. ¬ивченн¤м повед≥нки економ≥чних одиниць зай≠маЇтьс¤ макроеконом≥ка. ¬она становить другу структур≠ну частину економ≥чноњ теор≥њ. ¬заЇмод≥¤ економ≥чних суб'Їкт≥в синтезуЇтьс¤ в загальному п≥дсумку у функц≥о≠нуванн≥ економ≥ки, ¤ке вивчаЇтьс¤ макроеконом≥кою.

«азвичай, економ≥чна теор≥¤ починаЇтьс¤ ≥з системи економ≥чних в≥дносин, що вт≥люЇ економ≥чну структу≠ру сусп≥льства, доводить п≥знанн¤ до вивченн¤ про¤ву структури в економ≥чн≥й повед≥нц≥ господарюючих суб'Їкт≥в й у загальних результатах функц≥онуванн¤ економ≥ки. ¬≥дпов≥дно економ≥чна теор≥¤ розкриваЇ зм≥ст через пол≥тичну економ≥ю, м≥кроеконом≥ку та макроеконом≥ку.

‘ункц≥њ економ≥чноњ теор≥њ

≈коном≥чна теор≥¤ знаходитьс¤ у взаЇмод≥њ з ус≥Їю системою знань ≥ сусп≥льною практикою ≥ виконуЇ р¤д функц≥й. як наука вона в≥дбиваЇ економ≥чну д≥йсн≥сть ≥ виконуЇ теоретика-п≥знавальну функц≥ю, ¤ка реал≥зуЇть≠с¤ в систем≥ економ≥чних категор≥й ≥ закон≥в. јле надал≥ система використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б, метод п≥знанн¤ дл¤ по¤сненн¤ нових ¤вищ ≥ процес≥в, здобутт¤ нових знань ≥ дл¤ виробленн¤ практичних р≥шень з перетворенн¤ й вдосконаленн¤ економ≥чноњ д≥йсност≥. ” процес≥ п≥знан≠н¤ система економ≥чних категор≥й ≥ закон≥в виконуЇ ме≠тодолог≥чну функц≥ю, виступаЇ методолог≥чною основою дл¤ власного подальшого розвитку ≥ дл¤ ≥нших економ≥ч≠них наук.

ћетодолог≥чне значенн¤ економ≥чноњ теор≥њ дл¤ пере≠творенн¤ економ≥чноњ д≥йсност≥ виражаЇтьс¤ в њњ прак≠тичн≥й функц≥њ. ј оск≥льки практична д≥¤льн≥сть маЇ дв≥ велик≥ сфери Ч матер≥ально-практичну ≥ духовно-прак≠тичну, то ≥ практична функц≥¤ економ≥чноњ теор≥њ отри≠муЇ в≥дпов≥дн≥ визначенн¤. ” духовно-практичн≥й д≥¤ль≠ност≥ люди оперують економ≥чними ≥де¤ми, у¤вленн¤ми, пон¤тт¤ми, ¤к≥ вход¤ть до њхнього св≥тогл¤ду. ” св≥то≠гл¤д≥, ¤к правило, сполучаютьс¤ науков≥ ≥ повс¤кденн≥ у¤вленн¤, моменти помилок, стереотип≥в тощо. ≈коно≠м≥чна наука не може бути ≥ндиферентною до масовоњ еко≠ном≥чноњ св≥домост≥. Ќауков≥ дос¤гненн¤ завжди прони≠кають у масову св≥дом≥сть. ќднак масова св≥дом≥сть не може њх засвоњти в об'Їктивн≥й, тобто науков≥й форм≥, тому що ус≥ мали б перетворитис¤ на вчених, що в≥льно ор≥Їн≠туютьс¤ в ус≥х складност¤х економ≥чного житт¤. јле це неможливо. ћасова св≥дом≥сть сприймаЇ економ≥чн≥ ≥дењ в≥д≥рвано в≥д њхнього реального ірунту, конкретних обста≠вин, з анал≥зу ¤ких вони здобут≥. Ќауков≥, теоретичн≥ по≠ложенн¤ перетворюютьс¤ на абстрактн≥ гасла, ≥деолог≥чн≥ настанови, ¤к≥ вживаютьс¤ доречно ≥ недоречно , тому що дл¤ суб'Їкт≥в масовоњ св≥домост≥ Ї нев≥домими вс≥ кон≠кретн≥ обставини ≥ власн≥ науков≥ меж≥ ≥дењ.

ќтже, те, що було наукою, стаЇ ≥деолог≥Їю, тобто знан≠н¤м, здобутим ззовн≥ у вигл¤д≥ абстрактних положень, без њх науковоњ основи, перев≥рки, коригуванн¤, вз¤тих на в≥ру. Ќаука неминуче при виход≥ в масову св≥дом≥сть на≠буваЇ ≥деолог≥чноњ форми. јле в сам≥й ≥деолог≥чн≥й форм≥ наука виступаЇ ¤к протилежн≥сть ≥деолог≥њ, в≥дстоюЇ на≠уковий п≥дх≥д, конкретн≥сть ≥стини. ÷е означаЇ, що еко≠ном≥чна теор≥¤ виконуЇ ≥деолог≥чну функц≥ю в негативн≥й визначеност≥. ≤накше кажучи, економ≥чна теор≥¤, виход¤≠чи в масову економ≥чну св≥дом≥сть, перетворюЇтьс¤ на ≥деолог≥ю, але й в ≥деолог≥њ економ≥чна теор≥¤ боретьс¤ за те, щоб залишитис¤ наукою, не перетворювати теор≥ю на абстрактний наб≥р гасел.

” матер≥ально-практичн≥й сфер≥ методолог≥чне зна≠ченн¤ економ≥чноњ теор≥њ вт≥люЇтьс¤ в господарськ≥й функц≥њ. ≈коном≥чна теор≥¤ виробл¤Ї практичн≥ рекомен≠дац≥њ розвитку економ≥чних в≥дносин, господарського механ≥зму, удосконаленн¤ форм ≥ метод≥в господарюванн¤. њй належить визначальна роль у виробленн≥ економ≥ч≠ноњ пол≥тики. јле, виход¤чи в практику, економ≥чна тео≠р≥¤ залишаЇ своњ власн≥ меж≥, перетворюючи у свого роду господарську ≥деолог≥ю. “ут економ≥чна теор≥¤ госпо≠дарську функц≥ю виконуЇ негативно. ” господарськ≥й сфер≥ економ≥чна теор≥¤ в≥дстоюЇ науковий п≥дх≥д на противагу вузькопрагматичному. ѕрактичне ж значенн¤ еко≠ном≥чноњ теор≥њ в њњ власних межах пол¤гаЇ у ступен≥ ≥стин≠ност≥ њњ теоретичних положень. „им адекватн≥ше еконо≠м≥чна теор≥¤ в≥дбиваЇ економ≥чну д≥йсн≥сть, тим б≥льшим Ї њњ практичне значенн¤. ≤ в такому розум≥нн≥ немаЇ н≥чого практичн≥шого за ірунтовну, справжню теор≥ю.

¬заЇмозв'¤зок функц≥й економ≥чноњ теор≥њ можна ви≠разити схематично (рис.1).

≈коном≥чна теор≥¤ взаЇмод≥Ї з ус≥Їю системою су≠сп≥льних економ≥чних наук. ≈коном≥ка Ч визначальна сфера сусп≥льства, в≥д ¤коњ залежить розвиток вс≥х ≥нших сфер. ≈коном≥ко-теоретичн≥ знанн¤ неминуче викорис≠товуютьс¤ в вир≥шенн≥ питань розвитку ≥нших наук.  омп'ютеризац≥¤ виробництва здаЇтьс¤ суто техн≥чною проблемою, що перебуваЇ у сфер≥ компетенц≥њ техн≥чних наук. јле в д≥йсност≥ процес комп'ютеризац≥њ виступаЇ також розвитком матер≥альноњ форми зд≥йсненн¤ всезагальноњ прац≥, вивченн¤м ¤коњ займаЇтьс¤ економ≥чна те≠ор≥¤ (насамперед), а також ф≥лософ≥¤, психолог≥¤ тощо. Ќа основ≥ економ≥чних знань формуЇтьс¤ тип економ≥ч≠ного мисленн¤, в≥д ¤кого залежить повед≥нка людей у сфер≥ економ≥ки. ѕерех≥д в≥д командноњ до ринковоњ еко≠ном≥ки ≥стотно зм≥нюЇ тип мисленн¤ й економ≥чну пове≠д≥нку людей. јле зрозум≥ло, що н≥ тип мисленн¤, н≥ еко≠ном≥чна повед≥нка людей не можуть бути зм≥нен≥ в≥дразу.

1	2

Ќазва: ѕредмет, структура ≥ функц≥њ економ≥чноњ теор≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1886 прочитано)