≈коном≥чна теор≥¤ > ѕропозиц≥¤

ўо станетьс¤ з ринком кукурудзи? «а староњ ц≥ни фермери продавали надто мало кукурудзи, щоб забезпечити попит споживач≥в, ≥ виникла њњ нестача. “ому ц≥на зросла, це стимулювало виробництво ≥ зб≥льшило величину пропозиц≥њ. ¬одночас знеохочуЇтьс¤ споживанн¤ ≥ зменшуЇтьс¤ величина попиту. ÷≥на продовжуЇ зростати доти, доки за новоњ р≥вноважноњ ц≥ни величини попиту та пропозиц≥њ знову не зр≥вноважатьс¤.

«г≥дно з граф≥ком 1 нова р≥вновага перебуваЇ на перетин≥ в точц≥ ≈' Ч новоњ кривоњ пропозиц≥њ S'S' ≥ початковоњ кривоњ попиту.

“ак, поганий урожай або будь-¤ке ≥нше перем≥щенн¤ кривоњ пропозиц≥њ л≥воруч п≥дн≥маЇ ц≥ни ≥, за законом спадного попиту, зменшуЇ величину попиту.

ѕрипуст≥мо, що пад≥нн¤ ц≥ни на м≥неральн≥ добрива чи нове чудесне нас≥нн¤ зб≥льшило пропозиц≥ю. «образ≥ть нову криву S"S"' ≥з новою точкою р≥вноваги ≈". „ому р≥вноважна ц≥на нижча, тод≥ ¤к р≥вноважна к≥льк≥сть б≥льша?

ћи також можемо використовувати апарат попиту ≥ пропозиц≥њ, щоб досл≥дити, ¤к зм≥ни в попит≥ впливають на ринкову р≥вновагу. Ќехай значно п≥двищилис¤ доходи с≥мей, ≥ тепер кожен хоче б≥льше кукурудзи. ÷е зображено на граф≥ку 1 ¤к "перем≥щенн¤ попиту". ¬ так≥й ситуац≥њ за кожноњ ц≥ни покупц≥ потребують б≥льшоњ к≥лькост≥ кукурудзи. “ому крива попиту перем≥щуЇтьс¤ праворуч з DD до D'D'.

«м≥на попиту призводить до нестач≥ кукурудзи за староњ ц≥ни. ¬иникаЇ боротьба за кукурудзу. ÷≥ни зростатимуть доти, доки пропозиц≥¤ ≥ попит не дос¤гнуть р≥вноваги за вищоњ ц≥ни. √раф≥чно зб≥льшенн¤ в попит≥ зм≥нило ринкову р≥вновагу з ≈ до ≈" на граф≥ку 1.

ƒл¤ обох приклад≥в перем≥щенн¤ кривих попиту та пропозиц≥њ зм≥нювалис¤ фак≠тори, що впливають на них. ” випадку з кривою пропозиц≥њ могли в≥дбутис¤ зм≥ни в технолог≥њ, в ц≥нах на фактори виробництва або у митн≥й пол≥тиц≥. ” випадку з кривою попиту один ≥з фактор≥в, що впливаЇ на попит споживач≥в, зм≥нивс¤ (доходи населенн¤, ц≥ни на товари-зам≥нники, смаки) ≥, отже, вона перем≥стилас¤.

 оли фактори, що сто¤ть за попитом чи пропозиц≥Їю, зм≥нюютьс¤, це призво≠дить до зм≥н попиту чи пропозиц≥њ ≥ зм≥ни ринковоњ р≥вноважноњ ц≥ни та к≥лькост≥.

√раф≥к 1Ч6. ѕерем≥щенн¤ у полот≥ або пропозиц≥њ зм≥нюють р≥вноважн≥ ц≥ну та к≥льк≥сть.

а) якщо крива пропозиц≥њ перем≥щуЇтьс¤ л≥воруч, за староњ ц≥ни виникаЇ нестача. ÷≥на зростатиме доти, доки величини попиту ≥ пропозиц≥њ не зр≥вноважатьс¤ в нов≥й точц≥ ≈'.

б) ѕерем≥щенн¤ кривоњ попиту призведе до надлишку попиту. ÷≥на зб≥льшитьс¤, коли р≥вноважн≥ ц≥на ≥ к≥льк≥сть перем≥ст¤тьс¤ вгору в точку ≈".

1. «наченн¤ р≥вноваги

ќстанн¤ перешкода стосуЇтьс¤ значенн¤ терм≥ну "р≥вновага". ÷е видно з такого твердженн¤ —кептика: "як можна говорити, що попит ≥ пропозиц≥¤ визначають окрему р≥вноважну к≥льк≥сть? ѕродана к≥льк≥сть маЇ завжди точно дор≥внювати куплен≥й к≥лькост≥. ÷е справедливо незалежно в≥д того, ¤кою Ї ц≥на, ≥ чи перебуваЇ ринок у р≥вноваз≥, чи н≥".

÷е твердженн¤ п≥дкреслюЇ тонк≥сть терм≥на "р≥вновага". ≈коном≥ст може в≥дпо≠в≥сти ось ¤к: "¬и ц≥лком прав≥, що к≥льк≥сть куплена маЇ дор≥внювати к≥лькост≥ продан≥й. јле ми шукаЇмо ту р≥вновагу ринку, коли попит ≥ пропозиц≥¤ зр≥внова≠жен≥. «а ¤коњ ц≥ни к≥льк≥сть, ¤ку споживач≥ хочуть купити, саме дор≥внюЇ т≥й к≥лькост≥, ¤ку виробники хочуть продати? Ћише за такоњ ц≥ни покупц≥ ≥ продавц≥ будуть задоволен≥ своњми р≥шенн¤ми; т≥льки у стан≥ р≥вноваги ц≥на н≥ зростатиме, н≥ спадатиме".

«а нер≥вноважноњ ц≥ни вим≥р¤н≥ величини продажу ≥ куп≥вл≥, очевидно, також будуть р≥вн≥. ѕроте за надто високоњ ц≥ни Ї надлишок товар≥в, а виробники прагнуть продати б≥льше товар≥в, н≥ж покупц≥ купити. ÷е перевищенн¤ бажаноњ пропозиц≥њ над бажаним попитом почне тиснути на ц≥ну, спричин¤ючи њњ пад≥нн¤, доки зреш≠тою вона не дос¤гне того р≥вн¤ р≥вноваги, де перетинаютьс¤ дв≥ крив≥.

” точц≥ перетину попиту ≥ пропозиц≥њ, ≥ лише в н≥й, кожен буде задоволений:

покупець, виробник ≥ економ≥ст, ¤кий шукаЇ ц≥ну, за ¤коњ на ринку немаЇ н≥ надлишку, н≥ нестач≥.

√раф≥к. ѕерем≥щенн¤ кривих ≥ рух по кривих.

ѕочнемо з початковоњ р≥вноваги в точц≥ ≈ з к≥льк≥стю 10 одиниць. ¬ипадок (а) Ч зб≥льшенн¤ попиту (тобто перем≥щенн¤ кривоњ попиту) приводить до новоњ р≥вноваги 15 одиниць в точц≥ ≈'. ” випадку (б) зм≥на в пропозиц≥њ означаЇ рух по крив≥й попиту з точки ≈ в точку ≈".

–озпод≥л через ц≥ни

–озгл¤немо функц≥њ, що њх виконуЇ ринковий механ≥зм.  оли визначен≥ р≥вноважн≥ ц≥ни ≥ к≥льк≥сть вс≥х фактор≥в виробництва та виготовлених товар≥в, ринок розм≥щуЇ або розпод≥л¤Ї обмежен≥ ресурси сусп≥льства за можливими шл¤хами њх застосуван≠н¤. ’то зд≥йснюЇ цей розпод≥л Ч плановий в≥дд≥л чи законодавчий орган? –озпод≥л в≥дбуваЇтьс¤ через взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку. ¬се розпод≥л¤Їтьс¤ через грош≥ Ч гаманц≥ покупц≥в.

як≥ товари виготовл¤ти? ¬≥дпов≥дь дають ринков≥ ц≥ни. ¬исок≥ ц≥ни на нафту стимулюють виробництво нафти, тод≥ ¤к низьк≥ ц≥ни на кукурудзу вимивають ресурси з с≥льського господарства. ’то маЇ б≥льше грошей, маЇ б≥льший вплив на те, ¤к≥ товари виготовл¤ти.

ƒл¤ кого виготовл¤ти? ¬м≥ст гаманц¤ визначаЇ розпод≥л доходу ≥ споживанн¤. якщо у вас вищий доход, ви зможете придбати б≥льший будинок, б≥льше од¤гу ≥ тривал≥шу в≥дпустку.

Ќав≥ть питанн¤ ¤к вир≥шуЇтьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю. «а низьких ц≥н на куку≠рудзу фермери не зможуть забезпечити себе дорогими тракторами ≥ добривами ≥ обробл¤тимуть лише найкращ≥ земл≥. «а високих ц≥н на нафту нафтовидобувн≥ компан≥њ розм≥щатимуть свердловини у морських водах, застосовуватимуть нову сейсм≥чну техн≥ку дл¤ пошук≥в нафти.

–инкова економ≥ка розв'¤зуЇ основн≥ економ≥чн≥ проблеми через взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ.

“ри ринки

ѕеред тим ¤к зак≥нчити ознайомленн¤ з попитом ≥ пропозиц≥Їю, проанал≥зуймо три випадки ринк≥в, де пропозиц≥¤ ≥ попит можуть допомогти з'¤сувати, ¤к встановлю≠ютьс¤ ц≥ни ≥ к≥лькост≥.

√раф≥к. ¬икористанн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ (стар≥ автомоб≥л≥, нафта ≥ земл¤).

≈коном≥сти використовують пропозиц≥ю ≥ попит, щоб анал≥зувати р≥зноман≥тн≥ ринки. „и ви можете по¤снити ц≥ три приклади?

Ќа граф≥ку (а) показано конкурентний ринок старих автомоб≥л≥в. ўо ста≠нетьс¤ з ц≥нами на стар≥ автомоб≥л≥ в пер≥од п≥днесенн¤, коли доходи с≥мей зроста≠ють? √раф≥к (б) показуЇ, ¤к р≥зко зросли ц≥ни на нафту, коли ќѕ≈  (орган≥зац≥¤ крањн Ч експортер≥в нафти) встановила контроль над ц≥ною на нафту (так званий нафтовий картель). ўо станетьс¤ з величиною попиту на нафту, ¤кщо ќѕ≈  розпадетьс¤ ≥ ц≥ни на нафту р≥зко впадуть? “рет≥й граф≥к (в) визначаЇ попит ≥ пропозиц≥ю на землю в ћанхеттен≥. «ауважте, ¤к мало залежить пропозиц≥¤ земл≥ в≥д ц≥ни. „и можете ви по¤снити, чому зрослий попит на землю пом≥тно п≥двищуЇ ц≥ни ≥ майже не зм≥нюЇ величину пропозиц≥њ земл≥?

÷е лише невеличкий перел≥к питань, на ¤к≥ можна дати в≥дпов≥дь, анал≥зуючи попит ≥ пропозиц≥ю. ѕодальше вивченн¤ поглибить наше розум≥нн¤ сил, що сто¤ть за попитом ≥ пропозиц≥Їю, ≥ покаже, ¤к цей анал≥з використовуЇтьс¤ в ≥нших важливих галуз¤х. ѕроте нав≥ть цей початковий огл¤д Ї незам≥нним знар¤дд¤м дл¤ розум≥нн¤ економ≥чного св≥ту, в ¤кому ми вс≥ живемо.

1	2

Ќазва: ѕропозиц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1153 прочитано)