≈коном≥чна теор≥¤ > –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва
„иста монопол≥¤: одна ф≥рма Ї Їдиним виробником продукту, Їдиний продавець диктуЇ ц≥ну. „иста конкуренц≥¤: багато п≥дприЇмств-продавц≥в, в ус≥х стандартна (одна ≥ та) продукц≥¤. ѕродавець не може контролювати ц≥ну. ћонопольна конкуренц≥¤: багато продавц≥в на ринку ≥ багато схожих товар≥в, багато ф≥рм робл¤ть наголос на торгов≥ знаки ≥ фабричне клеймо. ќл≥гопол≥¤: дек≥лька ф≥рм контролюЇ ринок певного товару чи послуг. Ќ≥ одна ф≥рма не маЇ права саму зм≥нювати ц≥ну, прид≥л¤Їтьс¤ увага новим модел¤м вироб≥в ≥ њх ц≥н. „иста конкуренц≥¤, чиста монопол≥¤ в реальному житт≥ знаходитьс¤ м≥ж цими крайност¤ми. ≈ластичн≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ ≈ластичн≥сть Ц ≥нтенсивн≥сть реакц≥њ покупц≥в. зм≥ни закупок в % 1.÷≥нова еластичн≥сть попиту  ѕерехресна еластичн≥сть Ц це залежн≥сть попиту не т≥льки в≥д ц≥ни товару, але й в≥д ц≥н ≥нших товар≥в.
ѕерехресна еластичн≥сть = 
≈ластичн≥сть пропозиц≥њ по доходах =  ѕриклад: ÷≥на масла зб≥льшилась на 10%, що привело до скороченн¤ його продаж≥ на 5%. яка еластичн≥сть попиту? ÷≥нова еластичн≥сть попиту = =0,5(%) а)нееластичний попит Ї тод≥, коли при закупках к≥льк≥сть товару зб≥льшуЇтьс¤ менше, н≥ж на 1% на кожний % зниженн¤ ц≥ни цього товару, (слаба реакц≥¤). б)еластичний попи маЇ м≥сце, коли попит зростаЇ б≥льше, н≥ж на 1% на кожний % зниженн¤ ц≥ни (сильна реакц≥¤). в)одиночна еластичн≥сть маЇ м≥сце, коли закуповуючи к≥льк≥сть виростаЇ на 1% при зниженн≥ ц≥ни на 1%. ≈ластичн≥сть попиту по доходу =  ѕопит ≥ теор≥¤ обмеженоњ корисност≥. «акон спадаючоњ обмеженоњ корисност≥ говорить, що внасл≥док того, ¤к ви споживаЇте все нов≥ одиниц≥ одного ≥ того ж товару, росте загальна корисн≥сть, отримана вами, але при цьому вона зростаЇ все б≥льш пов≥льн≥шими темпами (пов≥льн≥ше) внасл≥док того, що обмежена корисн≥сть даного товару *або додатковоњ вартост≥, принесена останньою одиницею) маЇ тенденц≥ю до скороченн¤: | ≥льк≥сть спожитого товару | «агальна корисн≥сть | ќбмежена корисн≥сть | | 0 | 0 | 0 | | 1 | 4 | 4 | | 2 | 7 | 3 | | 3 | 9 | 2 | | 4 | 10 | 1 | | 5 | 10 | 0 | якщо людин≥ дл¤ задоволенн¤ його потреб необх≥дно 10 пл¤шок води, а в його розпор¤дженн≥ Ї 50, то м≥шок води в 40 пл¤шок (50-10) не буде мати н≥¤коњ ц≥нност≥ споживчоњ. якщо у нього буде т≥льки 10 пл¤шок, то кожне ≥з них маЇ споживчу ц≥нн≥сть, тому що кожна ≥з них задовольн¤Ї його потреби. ќтже, величина ц≥нност≥ матер≥альних благ визначаЇтьс¤ величиною корисност≥, ¤ку приносить людин≥ та чи ≥нша р≥ч. (ћова не йде про загальну корисн≥сть, а про обмежену корисн≥сть реч≥). «акон спадаючоњ обмеженоњ корисност≥ допомагаЇ по¤снити закон спадаючого попиту. ≤з зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ запропонованого товару ц≥ни на кожну одиницю падають, тому що кожна порц≥¤ товару задовольн¤Ї все менше справжню потребу ≥ ц≥нитьс¤ менше, н≥ж попередн¤. –озпод≥л доход≥в м≥ж групами населенн¤. ≤ндив≥дуальний ≥ с≥мейний дох≥д. ƒиференц≥ац≥¤ зароб≥тк≥в по¤снюЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ на дану профес≥ю. Ќа практиц≥ ставки зарплати р≥зн≥: –об≥тники Ц неоднор≥дн≥. –озр≥зн¤ютьс¤ по зд≥бност¤х, р≥внем п≥дготовки ≥ осв≥ти, ≥ в результат≥ попадають в не конкуруюч≥ один до одного профес≥ональн≥ групи. ¬иди роб≥т розр≥зн¤ютьс¤ своЇю захоплив≥стю (буд≥вельник маЇ вищу зароб≥тну платню, н≥ж банк≥вський прац≥вник). –инки прац≥ переважно характеризуютьс¤ неудосконаленою конкуренц≥Їю через географ≥чн≥ умови та ≥н. “ест ≤-10: вид≥л≥ть правильну в≥дпов≥дь. | ƒиференц≥ац≥¤ зароб≥тку по¤снюЇтьс¤ | а | б | | ÷≥нн≥стю ≥ квал≥ф≥кац≥Їю прац≥ | —п≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на дану профес≥ю | “ест≤-11: | ѕ≥двищений попит на дану профес≥ю по¤снюЇтьс¤: | а | б | в | | ѕриналежн≥сть прац≥вника до не конкуруючоњ непрофес≥ональноњ групи | Ќезахоплююча робота, риск | Ќедосконала конкуренц≥¤, географ≥чне обмеженн¤ |
Ќазва: –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (14969 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
