≈коном≥чна теор≥¤ > –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва

Ѕланки ≥ банк≥вська справа.

1.јктивн≥ ≥ пасивн≥ операц≥њ комерц≥йний банк≥в.

2.–ейтинг над≥йност≥ банк≥в.

3.¬иди процентних ставок.

4.ѕлато здатн≥сть банку. Ѕанкрутство банку.

5.Ѕалансовий зв≥т комерц≥йного банку. ѕортфель банку ≥ кер≥вництво ним.

1.јктиви ≥ пасиви банк≥в.

јктивн≥ Ц операц≥њ по прибутковому розпод≥лу засоб≥в (позики, ц≥нн≥ папери ≥ ≥н.).

ѕасивн≥ Ц операц≥њ по залученню на своњ рахунки засоб≥в (грошей_ кл≥Їнт≥в (в≥дкриваЇ депозити, приймаЇ вклади ≥ т.д.).

ќсновн≥ види активних д≥й (операц≥й) Ц кредити ф≥рмам ≥ кредити населенню.

ѕромислов≥ кредити видаютьс¤ п≥д заставу основних фонд≥в або ц≥лого заводу дл¤ кредитора. ƒл¤ отриманн¤ кредиту необх≥дн≥ документи, ¤к≥ в≥дображають ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, що бере кредит, це баланс, зв≥т про прибутки ≥ збитки. ¬ивчаючи њх, банк оц≥нюЇ можлив≥сть поверненн¤ позики у терм≥н.

ѕозики п≥д забезпеченн¤ нерухомост≥ (майна, акц≥њ, страхов≥ пол≥си) ≥ ≥н. товари довгого користуванн¤ Ї гарант≥Їю того, що, коли боржник не може повернути процент ≥ грош≥, банку дозвол¤Їтьс¤ продати нерухом≥сть.  редит банку п≥д заставу нерухомост≥, називаЇтьс¤ ≥потечним кредитом (≥потекс (грец) Ц заклад, застава). —ума позики складаЇ 70-80% в≥д вартост≥ нерухомост≥. ¬арт≥сть нерухомост≥ попередньо оц≥нюЇтьс¤ експертом.

≤потечн≥ банки видають кредити населенню, п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м, в≥дкривають с≥мейн≥ нагромаджуюч≥ рахунки ≥ н≥. послуги. ≤потечн≥ банки д≥ють в такому режим≥, ¤к звичайн≥ комерц≥йн≥.

—поживчий кредит надаЇтьс¤ (особливо у розвинутих крањнах) п≥д покупку споживачу ¤когось товару.  л≥Їнт заключаЇ з банком угоду про позику або заповнюЇ бланк-вимогу у магазин≥, ¤кий сп≥впрацюЇ з банком. ƒл¤ видач≥ кредиту кл≥Їнт повинен предТ¤вити банку в≥домост≥ про оплату податк≥в, а також про те, що в нього стаб≥льний дох≥д ≥ маЇ певне майно.

Ќа «аход≥в у компТютерну систему занесена У≥стор≥¤Ф кожного кл≥Їнта ≥ дуже швидко банк може ви¤снити про кл≥Їнта абсолютно все.

ќбл≥к вексел≥в. ѕри њх обл≥ку банк скуповуЇ њх, але при цьому укладаЇ в себе позичковий процент, ¤кий повинен оплатитись по даному векселю з моменту його вз¤тт¤ на обл≥к ≥ о зак≥нченн¤ його терм≥ну.

ѕасивн≥ операц≥њ комерц≥йних банк≥в Ц це вс≥ операц≥њ по залученню грошей у банк, а вс≥ обовТ¤зки банку перед вкладниками Ц це його пасиви. “реба не забувати про власний кап≥тал банку Ц це акц≥онерний кап≥тал, резервний кап≥тал ≥ нерозпод≥лений прибуток. ѕасиви + власний кап≥тал = вс≥м зобовТ¤занн¤м банку. ќсновна пасивна операц≥¤ банку Ц це залученн¤ кошт≥в. ќсновн≥ види банк≥вських позик Ц це депозити до запитанн¤ Ц терм≥нов≥ вклади. ƒепозити Ц це сума, здана на збер≥ганн¤ банку. —еред депозит≥в вид≥л¤ютьс¤ депозити юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, що знаход¤тьс¤ по м≥сцю знаходженн¤ банку.

„еков≥ депозити Ц рахунок по вкладу, по ¤кому можуть бути виписан≥ чеки. ¬они виг≥дн≥, бо дозвол¤ють зд≥йснювати платеж≥ без гот≥вки. Ѕанки зн≥мають невелику плату за веденн¤ чекових рахунк≥в.

¬клади до запитанн¤ з видачею ощадкнижки, можуть бути вибран≥ вкладником у любий час. ¬нос¤тьс¤ вони на невеликий терм≥н. Ќа вклади до запитанн¤ перераховуЇтьс¤ зарплата, пенс≥њ ≥ ≥нш≥ доходи громад¤н. « цим вкладом можуть перераховуватись кошти дл¤ зд≥йсненн¤ регул¤рних платеж≥в: за квартиру, комунальн≥ послуги ≥ ≥н. % по цих вкладах Ц низький.

¬клади на предТ¤вника. ¬кладнику видаЇтьс¤ ощадкнижка на предТ¤вника ≥ контрольний лист до нього. ѕрийом ≥ видача грошей по такому вкладу проводитьс¤ по предТ¤вленню паспорта. ¬клад може бути оформлений на 2-х ос≥б Ц вкладника ≥ його дов≥реноњ особи. ѕри користуванн≥ вкладом вони р≥вноправн≥. ¬≥н виг≥дний дл¤ передач≥ грошей по насл≥дству.

¬≥дкритт¤ розрахункових рахунк≥в проводитьс¤ юридичними особами р≥зних форм власност≥, ¤к≥ мають самост≥йний баланс.

ƒл¤ цього банку потр≥бно предТ¤вити:

коп≥ю р≥шенн¤ про держреЇстрац≥ю п≥дприЇмства;

коп≥ю статуту ≥ установчого договору;

нотар≥ально зав≥рену карточку з зразками п≥дпис≥в;

дов≥дку про вз¤тт¤ на обл≥к у податкову ≥нспец≥ю.

ѕ≥сл¤ в≥дкритт¤ рахунку проводитьс¤ безгот≥вковий рахунок:

плат≥жними дорученн¤ми;

акредитивна форма розрахунк≥в;

плат≥жними вимогами Ц дорученн¤ми.

јкредитив з попередн≥м депонуванн¤м кошт≥в.

1

7

6 8 11 2

4

10

5 3

1.догов≥р;

2.за¤ва про в≥дкритт¤ акредитиву + плат≥жне порученн¤;

3.списанн≥ грошей з рахунку покупц¤;

4.перевод грошей;

5.зарахуванн¤ грошей на рахунок УјкредитивФ.

6.пов≥домленн¤ про в≥дкритт¤ акредитиву;

7.товар;

8.розрахунков≥ документи;

9.зарахуванн¤ грошей на рахунок поставника ≥ списанн¤ грошей з рахунку УјкредитивФ.

10.ѕов≥домленн¤ банку покупц¤ про використанн¤ акредитиву.

ѕоточн≥ рахунки.  омерц≥йн≥ банки в≥дкривають ф≥зичним особам, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмн7ицькою д≥¤льн≥стю ≥ дл¤ звичайних ос≥б.

ѕо цих рахунках зд≥йснюютьс¤ операц≥њ:

1.нвесенн¤ ≥ знатт¤ гот≥вки;

2.зарахуванн¤ на рахунок поступлень безгот≥вкових кошт≥в;

3.перерахуванн¤ грошей з рахунку кл≥Їнта куди-небудь;

4.зд≥йсненн¤ банку по дорученню кл≥Їнта р≥зних платеж≥в (за комунальн≥ послуги ≥ ≥н.).

ѕри в≥дкритт≥ рахунк≥в п≥дприЇмц¤х банки зобовТ¤зан≥ пов≥домити податкову ≥нспекц≥ю.

ѕроценти по поточному рахунку дуже низьк≥. ѕри в≥дкритт≥ рахунку вкладнику видаЇтьс¤ розрахункова ≥ чекова книжки.

ƒл¤ нагромадженн¤ грошей використовуютьс¤ накопичувальн6≥, терм≥нов≥ депозити, терм≥нов≥ вклади. Ќакопичу вальн≥ вклади дають можлив≥сть у любий момент поповнювати вклад, в≥дсоток по ньому вищий, н≥ж по чековому чи поточному рахунку. „астков≥ виплати не провод¤тьс¤.

“ерм≥нов≥ депозити мають терм≥н встановлений ≥ сума вклад≥в не може м≥н¤тис¤. ѕо зак≥нченню терм≥ну вклад разом з в≥дсотком повинне бути зн¤тий (вибраний).

“ерм≥новий вклад оформл¤Їтьс¤ не менше, н≥ж на р≥к. ќбовТ¤зки ≥ зн¤тт¤ частинами не допускаЇтьс¤.

ѕродаж ощадних ≥ депозитних сертиф≥кат≥в.

ќщадних Ц населенню, депозитних Ц юридичним особам.

—ертиф≥кат Ц письмове зобовТ¤занн¤ банку вернути кл≥Їнту вложен≥ на домовлений рахунок грош≥ Ц ф≥ксован≥ в≥дсотки на них. ¬≥н може бути засобом платеж≥, приймаЇтьс¤ п≥д заставу на позику. ѕроценти видаютьс¤ при погашенн≥ сертиф≥кату. ќщадний сертиф≥кат повинен бути ≥менним.

«м≥шан≥ форми вклад≥в Ц У”н≥версальнийФ.

¬кладник в любий момент маЇ право вибрати чи доповнити його залишок, а в≥дсоток нараховуЇтьс¤ щом≥с¤чно з кап≥тал≥зац≥Їю доход≥в.

¬ексел≥. Ѕанки можуть зд≥йснювати позики через ф≥нансов≥ вексел≥. ¬ексель Ц ц≥нний пап≥р, ¤кий п≥дтверджуЇ грошов≥ зобовТ¤занн≥ про сплату грошовоњ суми кредитору (векселедержателю). ¬ексель враховуЇтьс¤ в банку ≥ вкладаЇтьс¤ в банк. ¬ раз≥ неоплати, коли нотар≥ус п≥дтвердить оф≥ц≥йно факт в≥дказу боржника в≥д оплати, векселедержатель п≥сл¤ опротестуванн¤ отримуЇ в народному суд≥ виконавчий лист ≥ предТ¤вл¤Ї його в кредитну орган≥зац≥ю боржника або звертаЇтьс¤ на його майно. —ума повертаЇтьс¤ за рахунок боржника.

Ћ≥з≥нг. ќперац≥¤ по оренд≥ Ц оренда обладнанн¤.

Ѕанк закуповуЇ ≥ орендуЇ дл¤ виробничих п≥дприЇмств обладнанн¤ за проценти. Ћ≥з≥нг Ц особливий вид оренди, ¤кий маЇ п≥льги по оподаткуванню ≥ ф≥нансуванню.

 л≥Їнт (отримувач кредиту) вносить прот¤гом погодженого терм≥ну щом≥с¤чн≥ внески у ф≥нансуючи орган≥зац≥ю, ¤ка збер≥гаЇ за собою право власност≥ ≥ ф≥нансуЇ обТЇкт.  л≥Їнт стаЇ власником вз¤того у л≥з≥нг, обТЇкта т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ договору.

‘акторинг (јЌ. ‘актор Ц посередник).  л≥Їнт отримуЇ товар, за нього розплачуЇтьс¤ банк по договору. ѕот≥м кл≥Їнт розплачуЇтьс¤ з банком за певний в≥дсоток.

“рест Ц догов≥р, зг≥дно ¤кого учасники передають управл≥нн¤ своњм майном трет≥й особ≥ (банку чи спец≥альн≥й ф≥рм≥), п≥сл¤ чого не маЇ права вм≥шуватис¤ у процес управл≥нн¤. —фера д≥¤льност≥ таких ф≥рм може бути р≥зноман≥тна, але переважно вони займаютьс¤ нерухом≥стю, ≥нвестиц≥йними проектами, ц≥нними паперами. ÷≥ ф≥рми займаютьс¤ високоризикованими операц≥¤ми.

2.–ейтинг над≥йност≥ банку визначаЇтьс¤ по:

1.величин≥ статутного фонду (власного кап≥талу);

2.сп≥вв≥дношенн¤ власного ≥ позичкового кап≥талу;

3.прибутку;

4.розм≥ру резервного фонду;

5.низьких обТЇм≥в УпоганихФ кредит≥в, поверненн¤ ¤ких у терм≥н сумн≥вне;

6. текуч≥й л≥кв≥дност≥

категор≥њ банк≥в:

ј3 - вища група над≥йност≥;

ј2 Ц досить висока група над≥йност≥;

ј1 Ц вища група над≥йност≥;

¬3 Ц висока;

¬2 Ц середн¤;

¬1 Ц задов≥льно стаб≥льна.

¬исоко рейтингов≥ банки можуть мати ф≥л≥али за границею. а також звТ¤зки з заграничними банками (кореспондентськ≥ в≥дношенн¤ Ц передача платеж≥в за короткий терм≥н).

3.¬иди процентних саков (кредитн≥ ≥ дл¤ вкладник≥в).

ƒл¤ тих. що беруть кредит:

ѕроцентна ставка дл¤ випробуваних першокласних кл≥Їнт≥в за промисловий ≥ комерц≥йний кредит визначаЇтьс¤ ¤к базисна Ц пройм-райт.

ƒал≥ йдуть звичайн≥ позики (20% р≥чних) (др≥бн≥ кл≥Їнти плат¤ть б≥льше).

–≥чна ставка проценту. ѕроцент визначаЇтьс¤ через р≥чну ставку. якщо ¬ас ц≥кавить виплата за квартал, треба перераховувати (дл¤ вкладник≥в).

—кладн≥ в≥дсотки. ѕрипустим, що банк виплачуЇ по ощадним вкладам 20% р≥чних, нараховуючи в≥дсотки кожний квартал. ≤ квартал буде 5% в≥д суми вкладу. ≤≤ квартал буде 5% суми вкладу + за ≤ квартал ≥ т.д. (в≥дсоток на в≥дсоток).

4.ѕлато здатн≥сть банку. Ѕанкрутство банку.

јктиви банку повинн≥ бути б≥льш≥ його зобовТ¤зань, тод≥ банк платоспроможний. якщо навпаки, то приводить банк до банкрутства. ≤снуЇ три причини банкрутства банку:

ѕоган≥ позики або кл≥Їнти не можуть виплатити в≥дсоток чи всю суму кредиту у зазначений терм≥н; або коли падають ц≥на на ц≥нн≥ папери у пер≥од в≥д њх закупки до продажу. ÷е також може бути причиною втрати актив≥в.

¬≥дсутн≥сть л≥кв≥дност≥, коли банк не в змоз≥ проводити виплати по вс≥х депозитах по вимоз≥ вкладник≥в.

¬трати в≥д основноњ д≥¤льност≥. ¬ласний кап≥тал скорочуЇтьс¤ ≥ банк може стати банкрутом. ѕричиною може бути ф≥нансова пан≥ка, коли вкладники масово забирають грош≥.

5.Ѕалансовий зв≥т комерц≥йного банку. ѕортфель банку ≥ кер≥вництво ним.

Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ в≥дображаютьс¤ у баланс≥. Ѕалансовий зв≥т Ц це перел≥к актив≥в з одного боку ≥ зобовТ¤занн¤ (пасиви) банку з другого, активи повинн≥ дор≥внювати пасивам.

јктиви = зобовТ¤занн¤м + власник кап≥тал.

ƒебетове сальдо Ц це перевищенн¤ суми пасив≥в над сумою актив≥в. ÷е означаЇ, що зобовТ¤занн¤ (пасиви) б≥льш≥, н≥ж винн≥ банку (активи менш≥). ÷е сигнал до банкрутства.

ѕортфель банку Ц це сукупн≥сть банк≥вських актив≥в ≥ пасив≥в.

√оловне завданн¤ кер≥вництва Ц п≥двищенн¤ прибутковост≥ банку. “ому банк дуже тонко повинен п≥дходити до виплат кредит≥в завжди ¤кусь частину своњх ресурс≥в потр≥бно тримати у резервах.

¬≥д правильноњ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в багато залежить ефективн≥сть промислових ≥ торгових п≥дприЇмств, рац≥ональна повед≥нка домохаз¤њн.

“еми допов≥дей ≥ виступ≥в.

ѕозичковий процент;

—поживчий кредит;

ќтриманн¤ ≥ використанн¤ кредиту;

 оли п≥дприЇмець використовуЇ позичков≥ кошти. ¬арт≥сть кредиту;

ѕобудова комерц≥йного банку;

ѕрибуток ≥ л≥кв≥дн≥сть;

як банки стають банкрутами;

Ѕанк≥вський баланс.

Ћ≥тература:

Ѕанкивские операции. Ћаврушин ќ.». Ц 1995.

Ѕанкивское обслуживание. √.“анова. ћ. 1995.

Ѕанковское дело. ћ. 1993.

 омерческие банки и их операции. ћ. 1995.

ћакроеконом≥ка. „еблер. 1993.  иЇв.

“ести (вид≥лити правильн≥ в≥дпов≥д≥)

“ест ≤≤≤-14.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: –инкова система ≥ орган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (14969 прочитано)