≈коном≥чна теор≥¤ > –оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни

‘ќ–ћ» –”’”  јѕ≤“јЋ” “ј ≤Ќ¬≈—“»÷≤…

«а об'Їктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льнос≠т≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на два основних класи: реальн≥ та ф≥нансов≥. ќстанн≥м часом вид≥л¤ють також ≥нвестиц≥њ у людський кап≥тал.

–еальн≥ ≥нвестиц≥њ забезпечують прир≥ст д≥йсного (ф≥зичного) кап≥талу. –еальне ≥нвестуванн¤ означаЇ орган≥за≠ц≥ю виробничого процесу, тобто створен≠н¤ (придбанн¤, буд≥вництво ≥ т. ≥н.) ви≠робничих потужностей та найом робочоњ сили.

‘≥нансове ≥нвестуванн¤, на в≥д≠м≥ну в≥д реального, не передбачаЇ обо≠в'¤зкового створенн¤ нових виробничих потужностей та контролю за њх експлуа≠тац≥Їю. як правило, ф≥нансовий ≥нвестор у сучасних умовах не бере участ≥ в управл≥нн≥ д≥йсними, реальними актива≠ми, покладаючись у цьому на фах≥вцњв-менеджер≥в.

≤снуЇ також пон¤тт¤ "споживч≥ ≥н≠вестиц≥њ". ” де¤ких заруб≥жних еконо≠м≥чних джерелах цей терм≥н застосову≠Їтьс¤ дл¤ позначенн¤ вкладень спожива≠ч≥в у товари тривалого користуванн¤ або в нерухом≥сть. ѕо сут≥, даний об'Їкт вкла≠день споживач≥в не в≥дпов≥даЇ пон¤ттю ≥нвестиц≥й, оск≥льки не передбачаЇ одер≠жанн¤ прибутку та зростанн¤ кап≥талу. ÷≥ вкладенн¤ доц≥льно розц≥нювати ¤к форму заощаджень. –азом з тим, вкладенн¤ в нерухом≥сть можуть набуваЇ й ≥нвестиц≥йних рис. Ќаприклад, при високих темпах ≥нфл¤ц≥њ зростають заощадженн¤, тобто зростаЇ грошова оц≥нка нерухомост≥ та товар≥в тривалого користуванн¤. ƒе¤к≥ так≥ вкладенн¤ можуть приносити прибуток за умови використанн¤ рухомого та нерухомого майна з комерц≥йною метою (здача квартири в оренду ≥ т. ≥н.).

¬≥дм≥нност≥ м≥ж двома основними видами ≥нвестиц≥й Ч реальними та ф≥нансовими - розкриваютьс¤ т≥льки в процес≥ њх руху, в процес≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

” загальному випадку ≥нвести≠ц≥йна д≥¤льн≥сть м≥стить у соб≥ так≥ етапи: формуванн¤ нагромаджень -вкладенн¤ ресурс≥в (≥нвестуванн¤) -одержанн¤ прибутку. ќтриманн¤ достат≠нього прибутку та приросту кап≥талу Ї ц≥льовою установкою ≥нвестор≥в. «г≥дне з метою ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ф≥рма у ринкових умовах вир≥шуЇ три типи ≥нвестиц≥йних завдань: по-перше, виб≥р ≥нвестиц≥йних проект≥в та розм≥щенн¤ кап≥тал≥в зг≥дно з обраними проектами; по-друге, оптим≥зац≥ю або безперервне коригуванн¤ кап≥тальноњ структури ф≥рми шл¤хом залученн¤ дже≠рел зовн≥шнього ф≥нансуванн¤ (ем≥с≥¤ ц≥нних папер≥в, кредити банк≥в) та, по-третЇ, формуванн¤ нагромаджень та роз≠под≥л див≥денд≥в, оптим≥зац≥ю пропорц≥й м≥ж ≥нвестиц≥¤ми та див≥дендами. ћето≠ди вир≥шенн¤ вказаних завдань ≥ визнача≠ють ус≥ показники процесу ≥нвестуванн¤ (основного етапу ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льнос≠т≥) кожноњ конкретноњ ф≥рми.

¬ основ≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ лежать перетворенн¤ ≤нвестиц≥й, що пос≠т≥йно повторюютьс¤: прир≥ст нагромад≠жень - витрати - прир≥ст кап≥тального майна - прибуток - ≥нвестиц≥њ (нагромад≠женн¤).

ѕост≥йне в≥дтворенн¤ даного лан≠цюжка перетворень ¤вл¤Ї собою круго≠об≥г ≥нвестиц≥й. ѕроте в кругооб≥гу виробничих (реальних) та ф≥нансових ≥н≠вестиц≥й ≥снують особливост≥.

 ругооб≥г виробничих ≥нвестиц≥й, под≥л¤ючись на окрем≥ стад≥њ, породжуЇ кругооб≥г ф≥нансових ≥нвестиц≥й.  руго≠об≥г ф≥нансових ≥нвестиц≥й ви¤вл¤Ї зво≠ротний вплив на кругооб≥г реальних ≥н≠вестиц≥й. ” к≥нцевому п≥дсумку це при≠водить до злитт¤, непод≥льност≥ поток≥в виробничих та ф≥нансових ≥нвестиц≥й за межами даного п≥дприЇмства, на локаль≠них та нац≥ональних ринках кап≥тал≥в. ƒл¤ б≥льшоњ ¤сност≥ кругооб≥г ≥нвестиц≥й показано у схематичному вигл¤д≥ на мал. 1.1.

—фера обм≥ну - ринок —фера виробництва

ћал. 1.1. —хема кругооб≥гу виробничих ≥нвестиц≥й

як видно з малюнка, вид≥л¤ютьс¤ та≠к≥ основн≥ етапи руху ≥нвестиц≥й або ≥н≠вестиц≥йного процесу: по-перше, реал≥за≠ц≥¤ ≥нвестиц≥йного попиту (нагромаджен≠н¤), тобто процесу створенн¤ виробни≠чих потужностей; по-друге, процес ви≠робництва продукц≥њ (≥нвестиц≥йних або споживчих товар≥в, роб≥т, послуг); по-третЇ, реал≥зац≥¤ продукц≥њ, одержанн¤ прибутку; по-четверте, розпод≥л прибут≠ку, формуванн¤ ≥нвестиц≥йного попиту. —укупн≥сть вказаних стад≥й руху ≥нвести≠ц≥й представл¤Ї собою њх кругооб≥г. «≥ схеми також видно, що ≥нвестиц≥йна д≥≠¤льн≥сть в≥дбуваЇтьс¤ ¤к у сфер≥ виробни≠цтва, так ≥ у сфер≥ об≥гу (обм≥ну). ” сфер≥ виробництва ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть ¤в≠л¤Ї собою створенн¤ нових ≥нвестиц≥й≠них товар≥в, що мають матер≥ально-речо≠ву форму. «азначена ≥нвестиц≥йна д≥≠¤льн≥сть входить до складу кругооб≥гу ≥нвестиц≥й конкретного п≥дприЇмства т≥льки за умови њњ зд≥йсненн¤ дл¤ влас≠них виробничих ц≥лей. якщо ж нов≥ ≥н≠вестиц≥йн≥ товари виробл¤ютьс¤ дл¤ ≥н≠ших економ≥чних суб'Їкт≥в, то це р≥зно≠вид основноњ д≥¤льност≥ ф≥рми.

≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќј —“–ј“≈√≤я “ј ѕ≈–—ѕ≈ “»¬Ќј —ѕ–яћќ¬јЌ≤—“№ ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть будь-¤коњ ф≥рми (п≥дприЇмства) ¤вл¤Ї собою трива≠лий процес ≥ тому повинна зд≥йснюватись з урахуванн¤м певноњ перспективноњ спр¤мованост≥. ‘ормуванн¤ напр¤мк≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥, системи њњ довгострокових ц≥лей та виб≥р найефективн≥ших шл¤х≥в њх дос¤гненн¤ з урахуванн¤м перспекти≠ви ¤вл¤Ї собою процес розробки ≥н≠вестиц≥йноњ стратег≥њ.

–озробка ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ п≥д≠приЇмства (ф≥рми) знаходить свою по≠дальшу конкретизац≥ю в процес≥ розроб≠ки тактики управл≥нн¤ шл¤хом форму≠ванн¤ ≥нвестиц≥йного портфел¤ ф≥рми. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ формуванн¤ ≥нвестиц≥йного портфел¤ Ї середньостроковим управл≥нським про≠цесом, зд≥йснюваним у межах стратег≥ч≠них р≥шень та поточних ф≥нансових мож≠ливостей п≥дприЇмства (ф≥рми). ” свою чергу процес тактичного управл≥нн¤ ≥н≠вестиц≥йною д≥¤льн≥стю знаходить своЇ найб≥льш детальне завершенн¤ в опера≠тивному управл≥нн≥ реал≥зац≥Їю окремих ≥нвестиц≥йних програм та проект≥в. “а≠ким чином, розробка ≥нвестиц≥йноњ стра≠тег≥њ Ї т≥льки першим етапом процесу управл≥нн¤ ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства (ф≥рми).

–озробка ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ п≥д≠приЇмства (ф≥рми), хоча в основному й ор≥Їнтована на довгостроков≥ ц≥л≥ (на пер≠спективу 3-5 рок≥в), м≥стить також окре≠м≥ середньостроков≥ (1-2 роки) та корот≠костроков≥ (до 1 року) елементи, ¤к≥ зрештою ведуть до виробленн¤ конкрет≠них управл≥нських р≥шень при формуван≠н≥ ≥нвестиц≥йного портфел¤ та реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних програм ≥ проект≥в.

≤нвестиц≥йна стратег≥¤ Ї одним з го≠ловних фактор≥в забезпеченн¤ ефективного розвитку п≥дприЇмства (ф≥рми) зг≥д≠но з обраною ним загальною економ≥ч≠ною стратег≥Їю.

ћетодолог≥¤ процесу формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ п≥дприЇмства (ф≥рми), розроблена доктором економ≥чних наук, професором ≤. ј. Ѕланком, наво≠дитьс¤ на мал. 1.2.

ѕочатковим етапом розробки ≥н≠вестиц≥йноњ стратег≥њ п≥дприЇмства (ф≥р≠ми) Ї визначенн¤ загального пер≥оду њњ формуванн¤. ÷ей пер≥од залежить в≥д р¤ду умов.

√оловною умовою визначенн¤ пе≠р≥оду формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ Ї передбачуван≥сть розвитку економ≥ки в ц≥лому та ≥нвестиц≥йного ринку, зокре≠ма. ¬ умовах тепер≥шнього нестаб≥льного (та - на окремих напр¤мках - не передбачуваного) розвитку економ≥ки крањни цей пер≥од не може бути надто тривалим та в середньому не може виходити за рамки 3-5 рок≥в (дл¤ пор≥вн¤нн¤ сл≥д в≥дзначи≠ти, що ≥нвестиц≥йна стратег≥¤ найб≥льших компан≥й крањн з розвиненою ринковою економ≥кою розробл¤Їтьс¤ на пер≥од 10-15 рок≥в).

ќдн≥Їю з умов визначенн¤ пер≥оду формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ ф≥р≠ми Ї њњ галузева приналежн≥сть. –езульта≠ти обстеженн¤ окремих компан≥й —Ўј показують, що найб≥льший пер≥од (понад 10 рок≥в) характерний дл¤ розробки ≥н≠вестиц≥йноњ стратег≥њ так званими ≥нституц≥йними ≥нвесторами (≥нвестиц≥йними фондами, ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми ≥ т. ≥н.); менший пер≥од (5-10 рок≥в) харак≠терний дл¤ компан≥й та ф≥рм, що зд≥йс≠нюють свою д≥¤льн≥сть у сфер≥ виробни≠цтва засоб≥в виробництва та у видобув≠них галуз¤х промисловост≥; ще б≥льш ко≠роткий пер≥од (3-5 рок≥в) характерний дл¤ компан≥й та ф≥рм, що зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть у сфер≥ виробництва спо≠живчих товар≥в, роздр≥бноњ торг≥вл≥ та по≠слуг населенню. ќчевидно, ≥ в наших умовах таку галузеву диференц≥ац≥ю се≠реднього пер≥оду формуванн¤ ≥нвестиц≥й≠ноњ стратег≥њ сл≥д вважати доц≥льною.

ћал. 1.2. ќсновн≥ етапи процесу формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ п≥дприЇмства (ф≥рми)

ќдн≥Їю з важливих умов визначен≠н¤ пер≥оду формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ Ї також розм≥р п≥дприЇмства (ф≥рми). ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть великих компан≥й звичайно прогнозуЇтьс¤ на б≥льш тривалий пер≥од.

‘ормуванн¤ стратег≥чних ц≥лей ≥н≠вестиц≥йноњ д≥¤льност≥ повинно виходити передус≥м ≥з системи ц≥лей загальноњ стратег≥њ економ≥чного розвитку. ÷≥ ц≥л≥ можуть бути сформован≥ у вигл¤д≥ забез≠печенн¤ приросту кап≥талу; зростанн¤ р≥вн¤ прибутковост≥ ≥нвестиц≥й та суми доходу в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥; зм≥н пропорц≥й у формах реального та ф≥нансового ≥нвестуванн¤; зм≥н технолог≥чноњ та в≥дтворювальноњ структури кап≥таль≠них вкладень; зм≥н галузевоњ та рег≥ональ≠ноњ спр¤мованост≥ ≥нвестиц≥йних програм ≥ т. ≥н.

ќсновними критер≥¤ми оц≥нки розробленоњ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ ф≥рми (п≥дприЇмства) Ї:

узгоджен≥сть ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ ф≥рми ≥з загальною стратег≥Їю њњ еконо≠м≥чного розвитку;

внутр≥шн¤ збалансован≥сть ≥нвестиц≥й≠ноњ стратег≥њ;

узгоджен≥сть ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ з зовн≥шн≥м середовищем;

можлив≥сть реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ з урахуванн¤м на¤вного ресурс≠ного потенц≥алу;

прийн¤тн≥сть р≥вн¤ ризику, пов'¤заного з реал≥зац≥Їю ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ;

результативн≥сть ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ.

ќдним з найефективн≥ших шл¤х≥в реал≥зац≥њ стратег≥чних ц≥лей ≥нвести≠ц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї розробка стратег≥чноњ спр¤мованост≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤ка базуЇтьс¤ на систем≥ ц≥лей ц≥Їњ д≥¤ль≠ност≥. ” процес≥ розробки посл≥довно ви≠значаютьс¤: сп≥вв≥дношенн¤ р≥зних форм ≥нвестуванн¤ на окремих етапах перспек≠тивного пер≥оду; галузева та рег≥ональна спр¤мован≥сть ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

ѕроблеми ≥нвестуванн¤ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в на сучасному етап≥

≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќј ѕќЋ≤“» ј “ј  јѕ≤“јЋ№Ќ≈ Ѕ”ƒ≤¬Ќ»÷“¬ќ Ќј —”„ј—Ќќћ” ≈“јѕ≤

–озвиток економ≥чного потенц≥алу та сусп≥льний розвиток у кожн≥й крањн≥, п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ в основно≠му залежать в≥д активност≥ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики.

≤нвестиц≥йна пол≥тика в кожен пе≠р≥од розвитку сусп≥льства визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м довгострокових вкла≠день кап≥талу в р≥зн≥ галуз≥ економ≥ки та у виробничу сферу всередин≥ крањни та за кордоном. «агалом ≥нвестуютьс¤ промислов≥сть, транспорт, с≥льське госпо≠дарство, житлове буд≥вництво, наука, сис≠тема п≥дготовки кадр≥в та ≥нш≥ сфери життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.

 ап≥тальн≥ вкладенн¤ ¤вл¤ють со≠бою складну економ≥чну категор≥ю варт≥сних та матер≥ально-речових фактор≥в, перетворюваних у систем≥ кап≥тального буд≥вництва в основн≥ фонди, що безпосередньо впливають на темпи та характер розвитку сус≠п≥льного виробництва. ¬они висту≠пають ¤к матер≥ал≥зована форма тех≠н≥чного прогресу, найважлив≥ший фак≠тор ≥нтенсиф≥кац≥њ, п≥двищенн¤ темп≥в та ефективност≥ розвитку сусп≥льного виробництва.

¬плив кап≥тальних вкладень на сус≠п≥льне виробництво виражаЇтьс¤ у дос¤г≠ненн≥ високого р≥вн¤ продуктивност≥ сус≠п≥льноњ прац≥, неухильному рост≥ нац≥о≠нального прибутку та п≥двищенн≥ життЇ≠вого р≥вн¤ населенн¤.

ќбс¤ги та пропорц≥њ розпод≥лу кап≥≠тальних вкладень за зазначеними напр¤м≠ками в кожн≥й крањн≥ зумовлен≥ в основ≠ному р≥внем ѓѓ економ≥чного розвитку, ” крањнах, де накопичено досить потужний виробничий потенц≥ал та створено не≠обх≥дн≥ резервн≥ потужност≥, ≥снуЇ мож≠лив≥сть спр¤мовувати б≥льшу частку ≥н≠вестиц≥й у невиробниче буд≥вництво. ≤, навпаки, у крањнах, що ≥нтенсивно розви≠вають промислове виробництво, б≥льша частина кап≥тальних вкладень використо≠вуЇтьс¤ у сфер≥ виробничого буд≥вництва.

¬≥дпов≥дно до дос¤гнутого р≥вн¤ розвитку продуктивних сил, у р≥зних крањ≠нах ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ частка валового продукту, що спр¤мовуЇтьс¤ у кап≥тальне буд≥вництво. “ак, у колишньому —–—– на кап≥тальне буд≥вництво використовува≠лось до 10% нац≥онального доходу та валового сусп≥льного продукту, в ”крањн≥ та крањнах колишнього –≈¬ - 8~12%, у —Ўј - 4,2, ‘–√ - 7,3, у ‘ранц≥њ - 6,8, в япон≥њ - 7,8 валового внутр≥шнього продукту. —п≥вв≥дношенн¤ ≥нвестиц≥й у виробничому та невиробничому буд≥в≠ництв≥ значною м≥рою характеризуЇтьс¤ часткою вкладень у житлове буд≥вництво.

√алузева структура кап≥тальних вкладень в ”крањн≥ у динам≥ц≥ розвитку характеризуЇтьс¤ даними, наведеними у табл. 2.1.

2.1. √алузева структура кап≥тальних вкладень в ”крањн≥,

%, до п≥дсумку

як видно з наведених у табл. 2.1. даних, пр≥оритетним напр¤мком ≥нвести≠ц≥й в ”крањн≥ на розгл¤нутих етапах роз≠витку народного господарства були ка≠п≥тальн≥ вкладенн¤ у розвиток промисло≠вост≥, при ≥гноруванн≥ соц≥ально-еконо≠м≥чних потреб населенн¤.

ѕ≥дл¤гаЇ реал≥зац≥њ комплексна про≠грама перебудови в кап≥тальному буд≥в≠ництв≥ проектно-кошторисноњ справи на баз≥ широкого використанн¤ систем ав≠томатизованого проектуванн¤, зм≥цненн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази та науково-≥нформац≥йних служб проектних орган≥≠зац≥й. ƒо початку 2000 року р≥вень авто≠матизац≥њ проектуванн¤ повинен був дос¤гти не менше 50%.

Ќайважлив≥шим напр¤мком у ≥н≠вестиц≥йн≥й пол≥тиц≥ стаЇ зд≥йсненн¤ еко≠лог≥чних заход≥в. ўор≥чн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ в охорону навколишнього середовища та рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в ¤вно недостатн≥. ¬≥д ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики залежить ≥ ре-сурсом≥стк≥сть матер≥ального виробни≠цтва.

Ќа жаль, у наш час ≥нвестиц≥йна по≠л≥тика не в≥дображаЇ поки що у належ≠н≥й м≥р≥ кап≥тальних заход≥в з охорони навколишнього середовища. ќкр≥м поси≠ленн¤ охорони с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥сових та водних ресурс≥в, потр≥бн≥ велик≥ кошти на очисн≥ споруди дл¤ захисту водного та пов≥тр¤ного басейн≥в. јбсолютно ¤сно, що нарощуванн¤ кап≥≠тальних вкладень в еколог≥чн≥ заходи повинно у перспектив≥ зростати.

” к≥нцевому п≥дсумку у сфер≥ еконо≠м≥ки ”крањни будуть встановлен≥ так≥ пропорц≥њ ≥нвестиц≥й у галузевому, в≥дтворювальному, технолог≥чному та ≥нших аспектах, ¤к≥ забезпечать високий р≥вень продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥, неухиль≠не зростанн¤ нац≥онального прибутку та найб≥льш повне задоволенн¤ матер≥аль≠них потреб сусп≥льства.

≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя —“–” “”–Ќќѓ ѕ≈–≈Ѕ”ƒќ¬» ћј“≈–≤јЋ№Ќќ√ќ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј

√либок≥ структурн≥ перетворенн¤ вимагають в≥дпов≥дних нагромаджень, створити ¤к≥ в коротк≥ строки багато п≥дприЇмств не в змоз≥, а бюджетн≥ кош≠ти кожен раз ви¤вл¤ютьс¤ надто обмеже≠ними. “ож, недостатн≥сть ≥нвестиц≥й ц≥лком ≥мов≥рно буде в≥дчуватис¤ про≠т¤гом усього перех≥дного пер≥оду до рин≠кових в≥дносин. ѕитома вага кап≥тальних вкладень у валовому внутр≥шньому про≠дукт≥ ”крањни зменшилас¤ з 22,7% у 1990р. до 15,1% у 1995р. “ака динам≥≠ка об'Їктивно впливаЇ на тривал≥сть пер≥оду в≥дродженн¤ нормально функц≥онуючоњ економ≥ки нав≥ть п≥сл¤ початку пожвавленн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥.

ѕроте т≥льки внутр≥шнЇ нагромад≠женн¤ та певна частка залучених ≥нозем≠них ≥нвестиц≥й можуть стати джерелом кошт≥в дл¤ структурних зм≥н у матер≥≠альному виробництв≥, що забезпечать ста≠б≥л≥зац≥ю та зростанн¤ його обс¤г≥в.

«д≥йсненн¤ структурних перетво≠рень т≥сно пов'¤зане з приватизац≥Їю державноњ власност≥, розвитком п≥дпри≠Їмництва та посиленн¤м на ц≥й основ≥ мотивац≥њ прац≥ та д≥ловоњ активност≥.

‘ормуванн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ неможливе без розвитку п≥дпри≠Їмництва, що ¤вл¤Ї собою багатосторон≠ню економ≥чну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, ф≥рм, окремих громад¤н та груп, спр¤мо≠вану на отриманн¤ прибутку (доходу).

јнал≥з заруб≥жного досв≥ду гово≠рить про те, що в умовах ринку само≠управл≥нн¤ на р≥вн≥ господарчих суб'Їк≠т≥в стосовно п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї необх≥дною умовою розвитку економ≥≠ки п≥дприЇмства або ф≥рми. ÷ього можна дос¤гти шл¤хом розробки ≥нвестиц≥йних проект≥в та програм.

≤нвестиц≥йний проект визначаЇ ме≠ту, ¤коњ ф≥рма прагне, стратег≥ю п≥дпри≠Їмницькоњ д≥¤льност≥ в поЇднанн≥ з≥ стро≠ками дос¤гненн¤ мети. ÷ей проект ¤к реал≥стична оц≥нка ф≥рми та њњ можливос≠тей маЇ бути кер≥вництвом у д≥¤льност≥, ≥нструментом оц≥нки ефективност≥ управл≥нн¤ ф≥рмою, п≥дприЇмством.

ƒл¤ п≥дприЇмства найб≥льш харак≠терн≥ плани та заходи реал≥зац≥њ окремих ≥нвестиц≥йних проект≥в та програм. якщо реал≥зуютьс¤ к≥лька проект≥в, пов'¤заних або залежних один в≥д одного, то, плану≠ючи њх взаЇмод≥ю, п≥дприЇмц≥ мають справу з проектуванн¤м ¤к безперерв≠ним процесом Ч функц≥Їю управл≥нн¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. —тосовно великих та довгочасних проект≥в не≠в≥д'Їмною умовою њх розробки Ї обірунтуванн¤ ≥дењ та над≥йност≥ оч≥куваного результату. ” св≥тов≥й практиц≥ плани реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в здобули назву б≥знес-план≥в. ѕроте не можна ≥нвестиц≥йний проект ототожнювати з б≥знес-планом. ” наш≥й практиц≥ ≥нвести≠ц≥йний проект ¤вл¤Ї собою комплексний план розвитку п≥дприЇмства та слугуЇ головним обірунтуванн¤м ≥нвестиц≥й, тод≥ ¤к б≥знес-план розробл¤Їтьс¤ голов≠ним чином з метою отриманн¤ макси≠мального прибутку.

ћета укладанн¤ ≥нвестиц≥йного про≠екту пол¤гаЇ, насамперед, утому, щоб дати кер≥вництву п≥дприЇмства (ф≥рми) ¤кнай≠повн≥шу картину становища п≥дприЇм≠ства та можливостей його розвитку. ќкр≥м того, ретельне обірунтуванн¤ про≠екту створюЇ у майбутн≥х ≥нвестор≥в впевнен≥сть у над≥йност≥ своњх ≥нвестиц≥й та, що не менш важливо, викликаЇ до≠в≥р'¤ до кер≥вництва п≥дприЇмства.

≤нвестиц≥йний проект - це документ, ¤кий м≥стить систему взаЇмопов'¤заних у час≥ й простор≥ та узгодже≠них з ресурсами заход≥в ≥ д≥й, спр¤мо≠ваних на розвиток економ≥ки п≥дпри≠Їмства. –озробка ≥нвестиц≥йних про≠ект≥в повинна стати законом дл¤ вс≥х форм ≥ вид≥в п≥дприЇмництва. ≤нвести≠ц≥йний проект - це форма плануванн¤ та реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й, в≥н Ї складо≠вою частиною ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льнос≠т≥.

¬ ≥нвестиц≥йному проект≥ розгл¤да≠ютьс¤ науково-техн≥чн≥, технолог≥чн≥, ор≠ган≥зац≥йн≥, соц≥альн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ аспекти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ≤н≠вестиц≥йний проект повинен пе≠редус≥м дати в≥дпов≥д≥ на так≥ пи≠танн¤:

¤ких ф≥нансових витрат вимагаЇ реал≥≠зац≥¤ цього проекту;

¤ка його ефективн≥сть (рентабельн≥сть);

у ¤кий строк окупл¤тьс¤ витрати.

≤нвестиц≥йний проект Ї ефективним засобом донесенн¤ новоњ ≥дењ до ос≥б, здат≠них ф≥нансувати проект. ќдночасно -це основа дл¤ оц≥нки перспективи роз≠витку та дл¤ управл≥нн¤ новим б≥знесом.

–етельно розроблений ≥нвестиц≥йний проект повинен м≥стити також в≥дпов≥≠д≥ на ц≥лий р¤д ≥нших р≥зноман≥тних питань:

чи п≥ддаЇтьс¤ п≥дприЇмницька ≥де¤ (про≠ект) практичн≥й реал≥зац≥њ;

¤ку орган≥зац≥йну п≥дготовку сл≥д про≠вести дл¤ створенн¤ цього б≥знесу;

¤ким чином залучити ≥нвестиц≥њ;

що в даному б≥знес≥ Ї привабливим дл¤ потенц≥йних ≥нвестор≥в;

чи маЇ даний б≥знес перевагу над конку≠рентами;

¤кими Ї ц≥ переваги дл¤ п≥дприЇмц¤, а ¤кими - дл¤ ≥нвестор≥в;

чи буде ефективним виробництво та реал≥зац≥¤ продукц≥њ (послуг);

чи достатн≥й ринок збуту дл¤ ц≥Їњ про≠дукц≥њ;

¤к буде орган≥зовано ресурсне забезпе≠ченн¤ б≥знесу;

чи в≥дпов≥даЇ квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вник≥в та кер≥вник≥в ф≥рми завданн¤м задума≠ного б≥знесу.

“аким чином, ≥нвестиц≥йний проект допомагаЇ реально оц≥нити ≥дею, внести њњ в документац≥ю, усв≥домити њњ, визначи≠ти њњ ефективн≥сть та "вузьк≥" м≥сц¤ ≥ на≠решт≥ керувати процесом реал≥зац≥њ ≥н≠вестиц≥йного проекту.

” практиц≥ ≥ндустр≥альне розвине≠них крањн ус¤ багатоман≥тн≥сть проект≥в класиф≥куЇтьс¤ за р≥зними типами та ознаками.

«алежно в≥д масштабу та вар≠тост≥ проекти под≥л¤ютьс¤ на ве≠лик≥, середн≥ та др≥бн≥. ¬елик≥ проек≠ти мають стратег≥чний характер, ¤вл¤ють собою принципово нов≥ об'Їкти варт≥стю б≥льше 2 млн. долар≥в. —ередн≥ проекти мають варт≥сть в≥д 300 тис. долар≥в до 2 млн. долар≥в. ƒо них можна в≥днести м≥жрег≥ональн≥, рег≥ональн≥ проекти, а та≠кож окрем≥ проекти, розроблюван≥ на р≥в≠н≥ корпорац≥й, компан≥й. ƒр≥бн≥ проекти звичайно мають варт≥сть менше 300 тис. долар≥в.

«а тривал≥стю реал≥зац≥њ про≠екти под≥л¤ютьс¤ на короткостро≠ков≥, середньостроков≥ та довго≠строков≥. —трок реал≥зац≥њ короткостро≠кових проект≥в не перевищуЇ 1 року, середньострокових - 1Ч2 рок≥в. ƒовгостро≠ков≥ проекти реал≥зуютьс¤ прот¤гом 3-5 рок≥в.

«а видами проекти под≥л¤ютьс¤ на:

1) проекти ≥з затвердженими фондами (затвердженим ф≥нансуванн¤м), що пере≠бувають на т≥й або ≥нш≥й стад≥њ буд≥вни≠цтва, але не зак≥нчен≥;

2) проекти з несхвальним ф≥нансуван≠н¤м, ¤к≥, у свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на:

а) т≥, що залежать в≥д самих корпо≠рац≥й (р≥шенн¤ про ≥нвестуванн¤ прийма≠Їтьс¤ кер≥вництвом корпорац≥њ);

б) т≥, що залежать в≥д споживача (ф≥нансуванн¤ в≥дкриваЇтьс¤ т≥льки в то≠му випадку, ¤кщо корпорац≥¤ на тендер≥ виграЇ контракт на поставку продукц≥њ).

«алежно в≥д класу проекту ви≠д≥л¤ють - мегопроекти, мульти-проекти та монопроекти.

ћегопроекти - це ц≥льов≥ програми, що м≥ст¤ть множину взаЇмопов'¤заних про≠ект≥в, об'Їднаних загальною метою, ви≠д≥леними ресурсами та обмежених часом њх виконанн¤. “ак≥ програми можуть бу≠ти м≥жнародними, нац≥ональними, м≥жга≠лузевими, галузевими. як правило, програ≠ми формуютьс¤, п≥дтримуютьс¤ та коорди≠нуютьс¤ на верхн≥х р≥вн¤х управл≥нн¤: державному, республ≥канському ( рим), обласному, мун≥ципальному та ≥н.

ћультипроекти - це проекти, зд≥йсню≠ван≥ в орган≥зац≥¤х та п≥дприЇмствах (ф≥рмах). ¬они пов'¤зан≥ з визначеною концепц≥Їю та напр¤мком стратег≥чного розвитку орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств (ф≥рм) на перетворенн¤ њх у прибутков≥, ф≥нансово ст≥йк≥, ефективно функц≥оную≠ч≥ ф≥рми та компан≥њ.

ћонопроекти - це р≥зн≥ ≥нвестиц≥йн≥, ≥нновац≥йн≥ та ≥нш≥ проекти, що мають визначену мету та обмеженн¤ у ф≥нан≠сах, ресурсах, час≥, ¤кост≥ та потребують створенн¤ Їдиноњ проектноњ команди. «а≠лежно в≥д зм≥сту вид≥л¤ють техн≥чн≥, ор≠ган≥зац≥йн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥, зм≥шан≥ проекти.

“аблиц¤ 2.2.  ласиф≥кац≥¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в за нормою прибутку

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (19400 прочитано)