≈коном≥чна теор≥¤ > –оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни

ѕр≥оритетними зонами дл¤ ≥нозем≠них ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ Ї:

«ах≥дний рег≥он (Ћьв≥вська, ≤вано-‘ранк≥вська, «акарпатська, “ерноп≥льсь≠ка, ¬олинська област≥), де ефективним мо≠же бути створенн¤ виробництва з вико≠ристанн¤м м≥сцевих природних ресур≠с≥в - с≥рки, кал≥йноњ та кухонноњ сол≥, ву≠г≥лл¤, нафти та газу, а також розвиток ме≠реж≥ оздоровчих курортно-туристичних комплекс≥в.

ƒонецько-ѕридн≥провський рег≥он (ƒонецька, Ћуганська, «апор≥зька, ƒн≥про≠петровська област≥), де необх≥дно зд≥йс≠нити реконструкц≥ю та техн≥чне переоб≠ладнанн¤ шахт, металург≥йних, х≥м≥чних виробництв на баз≥ безв≥дходних, малов≥дходних та еколог≥чно чистих техноло≠г≥й; дати потужний ≥мпульс розвитку малоенергом≥стких виробництв серед≠нього та точного машинобудуванн¤, автомоб≥ле- та л≥такобудуванн¤.

ѕ≥вденний рег≥он (ќдеська, ћиколањв≠ська, ’ерсонська област≥), де найб≥льш ви≠г≥дним Ї проведенн¤ реконструкц≥њ та тех≠н≥чного переоснащенн¤ портового госпо≠дарства, розвиток виробництва обладнан≠н¤ дл¤ харчовоњ та консервноњ промисло≠вост≥, розширенн¤ мереж≥ оздоровчих ку≠рортно-туристичних комплекс≥в.

–ег≥они ”крањни, забруднен≥ внасл≥док авар≥њ на „орнобильськ≥й атомн≥й елек≠тростанц≥њ, у ¤ких, пор¤д ≥з запроваджен≠н¤м ун≥кальних наукових досл≥джень, не≠обх≥дно впровадити найнов≥тн≥ш≥ техно≠лог≥њ та зд≥йснити комплекс заход≥в щодо еколог≥чного, економ≥чного та соц≥ально≠го в≥дродженн¤ територ≥й.

ќдночасно з пр≥оритетними сфера≠ми та зонами дл¤ ≥ноземного кап≥талу визначаютьс¤ об'Їкти з особливими умовами ≥нвестуванн¤, куди ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ залучаютьс¤ з дозволу ур¤ду ”крањни. ƒо таким об'Їкт≥в належать:

п≥дприЇмства атомного машинобудуван≠н¤;

п≥дприЇмства та об'Їднанн¤ паливно-енергетичного комплексу, у тому числ≥ вуг≥льно-, нафто- та газопереробн≥ п≥дпри≠Їмства;

об'Їкти нафтопродуктозабезпеченн¤, нафтосховища м≥жобласного та республ≥≠канського значенн¤;

п≥дприЇмства зал≥зничного, морського, р≥чкового, ав≥ац≥йного та автомоб≥льного транспорту загального користуванн¤;

п≥дприЇмства та об'Їкти електроенерге≠тики, г≥дростанц≥њ, теплоелектростанц≥њ;

об'Їкти осв≥ти, науки, що ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету;

автомоб≥льн≥ дороги загального кори≠стуванн¤;

метропол≥тени;

маг≥стральн≥ л≥н≥њ електропередач≥;

нафто- та газопроводи, трубопров≥дний транспорт;

соледобуванн≥ п≥дприЇмства та багато ≥нших.

ƒо числа пр≥оритетних напр¤мк≥в ≥ноземного ≥нвестуванн¤ сл≥д в≥днести й створенн¤ в ”крањн≥ сучасноњ ≥нфра≠структури, включаючи транспорт, тех≠н≥чно оснащене складське господарство, телекомун≥кац≥њ, д≥лову ≥нфраструктуру (оф≥си, д≥лов≥ центри, банки даних та ≥нш≥ об'Їкти) та побутовий серв≥с. Ѕез цього практично неможлив≥ перех≥д до повно≠ц≥нного ринку та широкий розвиток м≥ж≠народноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. –озви≠ток ц≥Їњ сфери не т≥льки актуальний, але й досить привабливий дл¤ заруб≥жних ≥нвестор≥в, оск≥льки в н≥й, ¤к правило, у в≥дносно коротк≥ строки окупаютьс¤ початков≥ затрати й одночасно створюЇть≠с¤ спри¤тлива матер≥альна основа дл¤ по≠дальшоњ д≥ловоњ активност≥ ≥ноземного ка≠п≥талу. јкцент на коротких строках окуп≠ност≥ початкових витрат при розгл¤д≥ пр≥оритет≥в ≥ноземного ≥нвестуванн¤ про≠диктований в≥домими причинами. —ьогод≠н≥, ¤к н≥коли, потр≥бна швидка в≥ддача в≥д вкладених кошт≥в з тим, щоб максималь≠но спри¤ти найшвидшому виходу еко≠ном≥ки з кризового стану. ” той же час це буде п≥дн≥мати авторитет м≥жнарод≠ноњ ≥нвестиц≥йноњ сп≥впрац≥ на територ≥њ —Ќƒ. ѕоруч ≥з зазначеними сферами, зо≠нами та об'Їктами дл¤ пр≥оритетного за≠лученн¤ ≥ноземного кап≥талу все б≥льшо≠го значенн¤ та актуальност≥ набувають еколог≥чн≥ проблеми нац≥онального, ре≠г≥онального та глобального характеру. ≤нвестиц≥њ формують виробничий потенц≥ал на нов≥й науково-техн≥чн≥й баз≥ й зумовлюють конкурентн≥ позиц≥њ на св≥≠тових ринках. ѕри цьому далеко не ос≠танню роль дл¤ багатьох держав, особли≠во тих, що вириваютьс¤ з економ≥чного та соц≥ального неблагополучч¤, в≥д≥граЇ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу у вигл¤д≥ пр¤мих кап≥таловкладень, портфельних ≥нвестиц≥й та ≥нших актив≥в.

ќсобливу роль в актив≥зац≥њ ≥нвес≠тиц≥йноњ д≥¤льност≥ повинно мати страху≠ванн¤ ≥нвестиц≥й в≥д некомерц≥йних ризи≠к≥в. ¬ажливим кроком у цьому напр¤мку стане приЇднанн¤ ”крањни до Ѕагатосто≠роннього агентства по гарант≥¤х ≥нвести≠ц≥¤м (Ѕ≤√ј), що зд≥йснюЇ њх страхуванн¤ в≥д пол≥тичних та ≥нших некомерц≥йних ризик≥в.  ап≥тал, що ≥нвестуЇтьс¤ в ”к≠рањну, зможе застрахуватись в≥д ризику громад¤нськоњ в≥йни та експропр≥ац≥њ, втрат в≥д переведенн¤ украњнськоњ гривн≥ в ≥ншу валюту, в≥д недотриманн¤ украњнським ур¤дом уз¤тих зобов'¤зань. √арант≥њ Ѕ≤√ј поширюютьс¤ на пр¤м≥ та портфельн≥ ≥нвестиц≥њ, середньо- та довго≠строков≥ позики.

ƒл¤ забезпеченн¤ доступу ≥нозем≠них ≥нвестор≥в до ≥нформац≥њ про стано≠вище на украњнському ринку ≥нвестиц≥й необх≥дне створенн¤ державного ≥нфор≠мац≥йного центру спри¤нн¤ ≥нвестиц≥¤м, що формуЇ банк пропозиц≥й украњнськоњ сторони щодо об'Їкт≥в ≥нвестуванн¤. —творенн¤ такого банку даних особливо важливе дл¤ рег≥он≥в, ¤ким самост≥йний пошук заруб≥жного ≥нвестора не п≥д силу через нерозвинен≥сть њх д≥ловоњ ≥нфра≠структури.

«алишаЇтьс¤ невир≥шеною пробле≠ма забезпеченн¤ заруб≥жних ≥нвестор≥в ≥нформац≥Їю про чинне стосовно ≥нозем≠них ≥нвестиц≥й законодавство. “ексти за≠кон≥в та ≥нструкц≥й недос¤жн≥ дл¤ озна≠йомленн¤. ѕрактично немаЇ Їдиного п≥д≠ходу до статусу та в≥дм≥ни попередн≥х закон≥в, тому важко визначити, ¤к≥ зако≠ни збер≥гають чинн≥сть, а ¤к≥ були ану≠льован≥. ўоб дати заруб≥жним ≥нвесто≠рам у¤вленн¤ про правовий режим в ”крањн≥ стосовно ≥ноземного кап≥талу, по≠тр≥бно орган≥зувати регул¤рний випуск бюлетен¤, що м≥стить в≥дпов≥дну ≥нфор≠мац≥ю к≥лькома мовами.

¬ ”крањн≥ ≥нвестиц≥њ можуть зд≥йсню≠ватись шл¤хом:

створенн¤ п≥дприЇмств з пайовою учас≠тю ≥ноземного кап≥талу (сп≥льних п≥дпри≠Їмств);

створенн¤ п≥дприЇмств, ц≥лком належ≠них ≥ноземним ≥нвесторам, њх ф≥л≥ал≥в;

придбанн¤ ≥ноземним ≥нвестором у власн≥сть п≥дприЇмств, майнових комп≠лекс≥в, буд≥вель, споруд, пањв участ≥ в п≥д≠приЇмствах, акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥н≠них папер≥в;

придбанн¤ прав користуванн¤ землею та ≥ншими природними ресурсами, а та≠кож ≥нших майнових прав;

наданн¤ позик, кредит≥в, майна та май≠нових прав ≥ т. ≥н.

ќднак, незважаючи на вс≥ зусилл¤ (або, швидше, заклики) державних орга≠н≥в, прит≥к п≥дприЇмницького кап≥талу в ”крањну невеликий.

ѕроблема пол¤гаЇ у стимулюванн≥ ефективного притоку ≥ноземного кап≥та≠лу. ” зв'¤зку з цим постаЇ два питанн¤: по-перше, у ¤к≥ сфери прит≥к маЇ бути обмежений, ≥, по-друге, у ¤к≥ галуз≥ та в ¤ких формах сл≥д насамперед його залу≠чати.

”крањна дуже зац≥кавлена у прито≠ц≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й, оск≥льки вони не зб≥льшують зовн≥шн≥й борг (а навпаки, спри¤ють одержанню кошт≥в дл¤ його погашенн¤), забезпечують ефективну ≥н≠теграц≥ю нац≥ональноњ економ≥ки у св≥то≠ву завд¤ки виробнич≥й та науково-тех≠н≥чн≥й кооперац≥њ, слугують джерелом ка≠п≥таловкладень, причому у форм≥ сучас≠них засоб≥в виробництва, залучають в≥т≠чизн¤них п≥дприЇмц≥в до передового гос≠подарчого досв≥ду.

Ќа наш погл¤д, ≥ноземний кап≥тал може мати доступ у вс≥ сфери економ≥ки (за вин¤тком тих, що перебувають у дер≠жавн≥й монопол≥њ) без шкоди дл¤ нац≥о≠нальних ≥нтерес≥в. √алузев≥ обмеженн¤ повинн≥ поширюватись т≥льки на прит≥к пр¤мих ≥нвестиц≥й у галуз≥, пов'¤зан≥ з безпосередньою експлуатац≥Їю нац≥о≠нальних природних ресурс≥в (наприклад, трубопроводи, видобувн≥ галуз≥, придбан≠н¤ у власн≥сть земл≥), у виробничу ≥нфра≠структуру (енергомереж≥, дороги ≥ т.≥н.), телекомун≥кац≥йний та супутниковий зв'¤зок, галуз≥ ¬ѕ .

«аруб≥жний кап≥тал у форм≥ п≥дпри≠Їмств ≥з 100-в≥дсотковою ≥ноземною участю доц≥льно залучати у виробництво та переробку с≥льськогосподарськоњ про≠дукц≥њ, виробництво буд≥вельних матер≥а≠л≥в, буд≥вництво (у тому числ≥ житлове), дл¤ випуску товар≥в народного спожи≠ванн¤, у розвиток д≥ловоњ ≥нфраструктури. „ерез сп≥льн≥ п≥дприЇмства ”крањна могла б отримати доступ до нових техно≠лог≥й, њх формуванн¤ доц≥льно в тих самих галуз¤х, що й п≥дприЇмств з≥ 100-в≥дсотковою ≥ноземною участю, а також у галуз≥ науком≥стких виробництв, при приватизац≥њ оборонних п≥дприЇмств, що п≥дл¤гають конверс≥њ, та у сферах д≥¤льнос≠т≥, ¤к≥ ми називаЇмо "екологозбер≥гаючими".

ѕрит≥к портфельних ≥нвестиц≥й сл≥д стимулювати у вс≥ галуз≥ економ≥ки. ¬о≠ни забезпечують прит≥к ф≥нансових ре≠сурс≥в без втрати контролю украњнськоњ сторони над об'Їктом ≥нвестуванн¤. ÷е перевага дл¤ крањни, насамперед, такоњ, що пов'¤зана з видобуванн¤м ресурс≥в надр. ѕроте сьогодн≥ залученню портфельних ≥ноземних ≥нвестиц≥й прид≥л¤Їтьс¤ мало уваги, й њх в ”крањн≥ практично немаЇ.

ѕо даним державноњ ком≥с≥њ по ц≥нним паперам та фондовому ринку , сьогодн≥ в ”крањн≥ функц≥онують 35,5 тис. суб`Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ мають акц≥онерну форму власност≥. Ќа початок 1999р. загальний об`Їм ем≥с≥й акц≥й, зареЇстрованих  ом≥с≥Їю, складав 24,264 млрд. грн., у тому числ≥ в 1997р.- 9,87 млрд. грн. “а в 1998р. Ц 12,24 млрд. грн. ѕроте ≥з загального об`Їму випуску акц≥й лише 21% складаЇ частку реально залучених кошт≥в, ≥нш≥ 79% - ем≥с≥¤ пр≥ проведенн≥ корпоратизац≥њ, акц≥юванн≥ державних п≥дприЇмств та зростанн≥ статутного фонду п≥дприЇмства в результат≥ ≥ндексац≥њ основних фонд≥в. “обто ≥ дос≥ в наш≥й крањн≥ не вир≥шен≥ головн≥ задачи процесу зм≥ни власност≥ Ц надходженн¤ ≥нвестиц≥й на п≥дприЇмства та формуванн¤ реального ефективного власника. —аме з ц≥Їњ причини дуже важливим сьогодн≥ Ї питанн¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ зац≥кавленост≥ ≥нвестор≥в в украњнських п≥дприЇмствах шл¤хом п≥двищенн¤ активност≥ ем≥тент≥в на в≥тчизн¤них та закордонних ринках ц≥нних папер≥в.

¬≥дпов≥дно до досв≥ду залученн¤ ≥нвестиц≥й, дл¤ значного покращенн¤ положенн¤, внутр≥шн≥х засоб≥в в нас недостатньо ≥ тому основн≥ над≥њ покладають на закордонних кап≥таловкладник≥в. ѕроте ≥ноземний ≥нвестор погоджуЇтьс¤ вкладувати кошти т≥льки на визначених умовах, ¤к≥ в≥тчизн¤н≥ ем≥тенти не в змоз≥ повн≥стю забезпечити. √оловною ц≥ллю цих умов Ї перех≥д до ћ≥жнародних стандарт≥в бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ), тобто складанн¤ зв≥тност≥ У¤зикомФ, ¤кий розум≥Ї ≥ноземний партнер. Ќезадовго ƒ ÷ѕ‘– введе нов≥ нац≥ональн≥ стандарти бухгалтерськоњ зв≥тност≥, що стане важливим кроком на шл¤ху пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату. «окрема, з лютого 1998р. в ”крањн≥ працюЇ проект ‘≤Ќ”  9701, ¤кий ф≥нансуЇтьс¤ програмою ™вропейського —оюзу “ј—IS. …ого основними завданн¤ми Ї розробка п≥лотних проект≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств на основ≥ ћ—Ѕќ, а також анал≥з перспектив залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в украњнську економ≥ку.

‘ј “ќ–», Ўќ ѕ≈–≈Ў ќƒ∆јё“№ ѕ–»“ќ ”  јѕ≤“јЋ” “ј ≤Ќќ«≈ћЌ»’ ≤Ќ¬≈—“»÷≤… ¬ ≈ ќЌќћ≤ ” ” –јѓЌ»

≤нвестори розраховують, що њх необх≥дно ≥нформувати про стратег≥ю п≥дприЇмства та його задачи, про тактику кер≥вництва, про результати ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ , про ф≥нансову пол≥тику та розм≥ри оч≥куваного прибутку, щоб запоб≥гти неприЇмних сюрприз≥в. ќсобливу увагу необх≥дно прид≥л¤ти квартальним та р≥чним зв≥там. ѕри цьому останн≥ повинн≥ бути детальними, поширюватис¤ серед ≥нвестор≥в вчасно, а не через в≥с≥м м≥с¤ц≥в, повинн≥ регул¤рно поновлюватис¤ та не бути Їдиною нагодою на пот¤з≥ року дл¤ зустр≥ч≥ з ≥нвестором. ¬загал≥ ≥нформац≥йн≥ матер≥али повинн≥ видаватис¤ зг≥дно американського та британського стандартам бухгалтерськоњ ≥нформац≥њ, а в крањнах з високим р≥внем ≥нфл¤ц≥њ, до ¤ких належить ≥ ”крањна, необх≥дно приводити дан≥, ¤к≥ надають можлив≥сть в подальшому проводити пор≥вн¤льний анал≥з поданих результат≥в. ƒо того ж ≥нформац≥ю необх≥дно подавати в Їдин≥й форм≥, написаною грамотно та з ¤к≥сним перекладом.

“аким чином, на погл¤д ≥нвестор≥в, п≥дприЇмства повинн≥ брати ≥н≥ц≥ативу у сп≥лкуванн≥ з ними на себе, а не обмежуватис¤ лише в≥дпов≥дними д≥¤ми на њх запити та виконанн¤м обмеженого кола основних заход≥в. ѕ≥дприЇмство повинно бути у пост≥йному контакт≥ з капиталовкладниками, а найб≥льш великим з них пропонувати ≥ндив≥дуальн≥ зустр≥ч≥ з кер≥вництвом. ≈м≥тенту корисно мати корпоративний сайт в ≤нтернет≥, але спочатку необх≥дно налагодити роботу б≥льш простих канал≥в сп≥лкуванн¤ з ≥нвесторами, використовуючи ¤к≥ можливо повн≥стю задовольнити основн≥ ≥нформац≥йн≥ потреби. ¬елике значенн¤ маЇ презентац≥¤ результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в Ћондон≥, а також ≥нших ф≥нансових центр≥в.

Ќеобх≥дно зазначити, що у багатьох зах≥дних ≥нвестор≥в, в≥дпов≥дно даних проекта, украњнський ринок не викликаЇ оптим≥зму. √оловними перешкодами розвитку ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ вважаютьс¤ макроеконом≥чн≥ проблеми. ÷е насамперед стосуЇтьс¤ застар≥лого законодавства, що регулюЇ п≥дприЇмництво, бюрократизму, пост≥йних пересл≥дувань ≥нвестиц≥йних ≥нспектор≥в та аудитор≥в, крим≥нал≥зац≥њ економ≥ки, а також багаточисельних проблем, ¤к≥ виникають п≥д час створенн¤ компан≥й. «вертаЇтьс¤ увага ≥ на низький р≥вень волод≥нн¤ англ≥йською та н≥мецькою мовами.

ѕотенц≥йно ”крањна може бути од≠н≥Їю з пров≥дних крањн прикладенн¤ пр¤≠мих та портфельних ≥ноземних ≥нвести≠ц≥й. ÷ьому спри¤Ї њњ величезний внутр≥ш≠н≥й ринок, пор≥вн¤но квал≥ф≥кована й вод≠ночас дешева робоча сила, значний нау≠ково-техн≥чний потенц≥ал, велик≥ природ≠н≥ ресурси та на¤вн≥сть ≥нфраструктури, хоч ≥ не надто розвиненоњ. ѕроте притоку в ≥нвестиц≥йну сфе≠ру приватного нац≥онального та ≥ноземно≠го кап≥талу перешкоджають пол≥тична нестаб≥льн≥сть, ≥нфл¤ц≥¤, недосконал≥сть законодавства, нерозвинен≥сть виробни≠чоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури, недо≠статнЇ ≥нформац≥йне забезпеченн¤. ¬заЇмопов'¤зан≥сть цих проблем посилюЇ њх негативний вплив на ≥нвестиц≥йну ситуа≠ц≥ю. ќсобливого значенн¤ дл¤ посилен≠н¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ набувають законодавч≥ гарант≥њ дл¤ ≥нвестор≥в. «а≠кон про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ гарантуЇ њх в≥д примусових вилучень (нац≥онал≥зац≥њ, рекв≥зиц≥њ або конф≥скац≥њ), окр≥м перед≠бачених законодавчими актами вин¤ткових випадк≥в ≥ т≥льки в сусп≥льних ≥нте≠ресах.

ѕроте механ≥зми реал≥зац≥њ право≠вих гарант≥й поки що недостатньо в≥дпра≠цьован≥. ƒо того ж в≥дсутн≥ достатн≥ судо≠в≥ засоби дл¤ забезпеченн¤ дотриманн¤ законних прав ≥нвестор≥в та врегулю≠ванн¤ спор≥в. ќкр≥м того, дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в б≥льш приваблива така ≥нстан≠ц≥¤ дл¤ вир≥шенн¤ суперечок, ¤ка не залежала б в≥д ур¤ду крањни-господар¤. ” зв'¤зку з цим велике значенн¤ надаЇть≠с¤ приЇднанню ”крањни до багатосторон≠ньоњ конвенц≥њ по врегулюванню ≥нвести≠ц≥йних спор≥в м≥ж державою та ф≥зич≠ними ≥ юридичними особами ≥нших крањн.  онвенц≥¤ передбачаЇ можлив≥сть звер≠ненн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в до юрисдик≠ц≥њ ћ≥жнародного центру по врегулюван≠ню ≥нвестиц≥йних спор≥в.

«аконодавство ”крањни, що присв¤чене регулюванню ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, на жаль, важко назвати стаб≥льним. ѕроте, в≥дсутн≥сть такоњ стаб≥льност≥ св≥дчить, скор≥ш за все, про його розвиток, за вин¤тком поодиноких випадк≥в.

“ак все таки, що ж маЇ на уваз≥ украњнський законодавець п≥д терм≥ном У≥нвестиц≥¤Ф? ¬ ст.1 «акону ”крањни Уѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьФ в≥д 18.09.91 г. є 1560-XII визначено, що ≥нвестиц≥¤ми Ї ус≥ види майнових та немайнових ц≥нностей, що вкладаютьс¤ в об`Їкти п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, в результат≥ чого створюЇтьс¤ прибуток або дос¤гаЇтьс¤ соц≥альний ефект.

“акими ц≥нност¤ми можуть виступати:

√рошов≥ кошти, ц≥льов≥ банк≥вськ≥ внески, пањ, акц≥њ, ≥нш≥ ц≥нн≥ папери;

–ухоме та нерухоме майно (буд≥вл≥, споруди, обладнанн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥);

ћайнов≥ права, що виход¤ть з авторського права, досв≥д та ≥нш≥ ≥нтелектуальн≥ ц≥нност≥;

—укупн≥сть техн≥чних, технолог≥чних, комерц≥йних та ≥нших знань, ¤к≥ оформлен≥ у вигл¤д≥ техн≥чноњ документац≥њ, навик≥в виробничого досв≥ду, що необх≥дн≥ дл¤ орган≥зац≥њ того чи ≥ншого виду виробництва, але не запатентован≥ (ноу-хау);

ѕраво користуватис¤ землею, водою, ресурсами, спорудами, буд≥вл¤ми, обладнанн¤м, а також ≥нш≥ майнов≥ права;

≤нш≥ ц≥нност≥;

як видно, законодавець не встановив виключний перел≥к, що дозвол¤Ї поширювати його.

“ерм≥н Усоц≥альний ефектФ маЇ р≥зн≥ ступен≥ конкретизац≥њ. ” вузькому сенс≥ це Ц пол≥пшенн¤ умов прац≥ та побуту людей.

ўо до умов прац≥, то корисний результат у сфер≥ виробництва дос¤гаЇтьс¤ за допомоги застосуванн¤ новоњ техн≥ки, ¤ка в≥д≥граЇ важливу роль у забезпеченн≥ техн≥ки безпеки, використанн≥ системи охорони прац≥, пол≥пшенн≥ сан≥тарних, економ≥чних та естетичних умов, зниженн≥ виробничих шум≥в ≥ т. ≥.
” б≥льш широкому розум≥нн≥ соц≥альний ефект, окр≥м названих сфер та результат≥в, поширюЇтьс¤ практично на вс≥ аспекти житт¤ людини, њњ матер≥альний та духовний достаток. ≤снують под≥бн≥ класиф≥кац≥њ соц≥альних результат≥в, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ забезпечен≥сть людей њжею, од¤гом, житлом, медичним обслуговуванн¤м, культурою т. ≥.
ќсновним документом, ¤кий регулюЇ питанн¤ щодо ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в ”крањн≥, Ї «акон ”крањни Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф в≥д19.03.96 р.
є 93/96-¬–. ” цьому закон≥ у окрем≥й статт≥ вказан≥ види ≥ноземного ≥нвестуванн¤, тобто уточнюЇтьс¤ перел≥к, ¤кий був приведен у ст.1 «акону ”крањни Уѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њФ. ” часному випадку, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥ можуть зд≥йснюватись у вигл¤д≥:

≤ноземноњ валюти, ¤ка визнаЇтьс¤ конвертованою Ќац≥ональним банком ”крањни;

¬алюти ”крањни Ц при ре≥нвестиц≥¤х у об`Їкти перв≥сного ≥нвестуванн¤ чи у ≥нш≥ об`Їкти ≥нвестуванн¤ зг≥дно до законодавства ”крањни при умов≥ виплати податку на прибуток;

Ћюбого рухомого та нерухомого майна та зв`¤заних з ним майнових прав;

јкц≥й, обл≥гац≥й, ≥нших ц≥нних папер≥в, а також корпоративних прав (прав власност≥ на долю (пай) у статутному фонд≥ юридичноњ особи, створеного зг≥дно до законодавства ”крањни або законодавства ≥нших держав), ¤к≥ виражен≥ у конвертуЇм≥й валют≥;

√рошових вимог та прав на вимоги виконанн¤ догов≥рних зобов`¤зань, ¤к≥ гарантуютьс¤ першокласними банками та виражен≥ у конвертуЇм≥й валют≥, п≥дтвердженоњ зг≥дно до закон≥в (процедур) держави-≥нвестора або м≥жнародних торг≥вельних звичањв;

Ћюбих прав ≥нтелектуальноњ власност≥, варт≥сть ¤ких у конверуЇм≥й валют≥ п≥дтверджена зг≥дно законам (процедурам) держави-≥нвестора або м≥жнародних торг≥вельних звичањв, а також експертноњ оц≥нки в ”крањн≥, включаючи легал≥зован≥ в ”крањн≥ авторськ≥ права, права на винах≥д, корисн≥ модел≥, товарн≥ знаки, Уknow-howФ та ≥н.;

ѕрава на веденн¤ господарчоњ д≥¤льност≥, включаючи права на користанн¤ надрами та природними ресурсами, ¤к≥ надаютьс¤ зг≥дно до законодавства або договор≥в, варт≥сть ¤ких у конвертуЇм≥й валют≥ п≥дтверджена зг≥дно до закон≥в (процедур) держави-≥нвестора або м≥жнародних торг≥вельних звичањв;

ќб`Їктом нар≥кань став «акон ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д22.05.97 г. є 283/ 97-¬–. ¬иказуючи св≥й погл¤д щодо використанн¤ окремих його положень, ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ ”крањни видала лист в≥д 30.06.98 р. є 7818/10/22-0417 (УЅ≥знесФ, є 41). ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤ стоњть на тому, що заборгован≥сть у ≥ноземн≥й валют≥ по внескам до статутного фонду п≥дприЇмства ≥з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми п≥дл¤гаЇ перерахунку. ѕри цьому результат цього перерахунку повинен включатис¤ або до валових доход≥в, або до валових витрат такого п≥дприЇмства. ƒинам≥ка курсу украњнськоњ валюти не дозвол¤Ї нав≥ть ≥ думати про витрат. ќтож, нав≥ть не зд≥йснюючи ¤коњ-небудь господарчоњ д≥¤льност≥, —ѕ мають платити до бюджету податок на прибуток. ѕроте бажаючих сплачувати так≥ податки багато не наберетьс¤. ƒовол≥ зрозум≥лим у такий ситуац≥њ вигл¤даЇ бажанн¤ де¤ких податкових Уоптим≥затор≥вФ знайти спос≥б зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤. ј ¤кщо такого способу нема, то хоча б зробити його ≥люз≥ю, не забуваючи покритикувати ф≥скальну пол≥тику податкових орган≥в.

ўе одн≥Їю податковою фантаз≥Їю можна назвати в≥днесенн¤ курсовоњ р≥зниц≥ в≥д погашаЇмоњ заборгованост≥ по внескам до статутного фонду —ѕ до ем≥с≥йного доходу. ѕогл¤немо до п.1.27 «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, ¤ким дано сл≥дуюче визначенн¤ ем≥с≥йного доходу: У≈м≥с≥йний доход Ц сума перевищенн¤ доход≥в, отриманих п≥дприЇмством в≥д перв≥сноњ ем≥с≥њ (випуску) особистих акц≥й та ≥нших корпоративних прав над ном≥налом таких акц≥й (≥нших корпоративних прав)Ф.
Ќ≥¤кого перевищенн¤ в≥д ем≥с≥њ корпоративних прав над њх ном≥налом не сталос¤. який об`Їм валютних кошт≥в повинн≥ були внести, такий ≥ внесли. ј курс перерахуванн¤ вказан у статутних документах та в ≥нформац≥њ про ем≥с≥ю (¤кщо вона Ї).

Ќе варто говорити про ¤ку-небудь ориг≥нальн≥сть ”крањни. ¬се, що треба зробити ≥нвесторам, - це своЇчасно внести свою частку статутного фонду. ј ¤кщо вони бажають м≥н≥м≥зувати податков≥ ризики, то зробити це необх≥дно у тому квартал≥, коли пройшла реЇстрац≥¤ п≥дприЇмства. ѕри цьому за несвоЇчасне виконанн¤ своњх обов`¤зк≥в до ≥нвестора можуть бути залучен≥ ф≥нансов≥ санкц≥њ, що передбачено «аконом ”крањни Уѕро господарч≥ громадиФ (ст.33, 52). “а ≥ збер≥гати валюту на своЇму рахунку довго не варто. ѕогодьтес¤, потр≥бно бути Усправжн≥мФ економ≥стом, щоб тримати грош≥ мертвим вантажем ц≥лий квартал, а п≥д к≥нець ще податок на прибуток заплатити.
¬же де¤кий час у засобах масовоњ ≥нформац≥њ з`¤вл¤ютьс¤ св≥доцтва про указ президента, що готуЇтьс¤, ¤ким перетбачаЇтьс¤ виключати курсову р≥зницю ≥з об`экта оподаткуванн¤. як з`¤сувалос¤, ≥н≥ц≥атива належить банк≥вським закладам. «розум≥ти њх неважко: частка актив≥в (а вона не маленька), що виражена у ≥ноземн≥й валют≥, пост≥йно перераховуЇтьс¤, тим самим зб≥льшуЇ базу оподаткуванн¤. ѕри цьому банки п≥дтримуЇ сама податкова адм≥н≥страц≥¤ (виключне ¤вище). ќстанн¤ з`¤вилас¤ набагато розумн≥шою, н≥ж того бажали. ѕроанал≥зувавши деб≥торсько-кредиторську заборгован≥сть у рамках нац≥ональноњ економ≥ки, податкова адм≥н≥страц≥¤ легко ви¤вила, що кредиторська заборгован≥сть, виражена у валют≥, на ступ≥нь перевищую деб≥торську. ÷е означаЇ, що у минулому податковому пер≥од≥ платники податк≥в в≥днесли до складу валових витрат м≥л≥ардн≥ суми. ј це реально недоотриман≥ до бюджету кошти.

Ќе сл≥д забувати ≥ про можливу в≥дм≥ну валютного коридору, ≥ про УзаплановануФ ем≥с≥ю, що призведе до пад≥нн¤ курсу гривн≥, а значить, ≥ до росту втрат по курсових р≥зниц¤х до катастроф≥чних розм≥р≥в. Ќевинесенн¤ њх до валових витрат р≥внозначно загибел≥ п≥дприЇмства.

—ерйозн≥ питанн¤ викликаЇ стиму≠люванн¤ притоку ≥ноземних ≥нвестиц≥й шл¤хом наданн¤ њм п≥льгового режиму в пор≥вн¤нн≥ з нац≥ональними. «алучаю≠чи ≥ноземний кап≥тал, не можна допус≠кати дискрим≥нац≥њ стосовно нац≥ональ≠них ≥нвестор≥в. Ќе сл≥д надавати п≥дпри≠Їмствам з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми по≠датков≥ п≥льги, ¤ких не мають украњнськ≥, зайн¤т≥ в т≥й сам≥й сфер≥ д≥¤льност≥. як показав досв≥д, такий зах≥д практично не впливаЇ на ≥нвестиц≥йну активн≥сть ≥но≠земного кап≥талу, але приводить до ви≠никненн¤ на м≥сц≥ колишн≥х в≥тчизн¤них виробництв п≥дприЇмств ≥з формальною ≥ноземною участю, що претендують на п≥льгове оподаткуванн¤.

ѕритоку ≥ноземного п≥дприЇмниць≠кого кап≥талу в ”крањну заважають ≥ при≠чини здеб≥льшого суб'Їктивн≥. ÷е - процв≥≠таюче в ”крањн≥ п≥ратство в галуз≥ ≥нте≠лектуальноњ власност≥, бюрократизм та корупц≥¤. ÷е, зрештою, труднощ≥ з≥ зв'¤з≠ком, оф≥сами, готел¤ми, в≥зами ≥ т. ≥н.

÷≥ об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ причи≠ни впливають на ≥нвестиц≥йну ситуац≥ю, ¤ка оц≥нюЇтьс¤ ¤к не дуже спри¤тлива.

≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќ»… –»Ќќ  ” –јѓЌ» “ј …ќ√ќ ”„ј—Ќ» »

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть нерозривно пов'¤зана з розвитком ≥нституц≥йноњ структури ≥нвестиц≥йного ринку. Ќа даний момент склад учасник≥в ≥нвес≠тиц≥йного ринку ”крањни можна уза≠гальнено окреслити так:

”крањнськ≥ п≥дприЇмства, на виробнич≥й баз≥ ¤ких реал≥зуютьс¤ ≥нвестиц≥йн≥ про≠екти. ¬они вкладають своњ ф≥нансов≥ кош≠ти в основн≥ фонди.

≤нвестори - банки та ≥нш≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ - украњнськ≥ та заруб≥жн≥, що зд≥йснюють кредитуванн¤ проекту та взаЇморозрахунки м≥ж його учасниками.

«аруб≥жн≥ компан≥њ, що надають техно≠лог≥њ та обладнанн¤, своњ збутов≥ мереж≥ на св≥товому ринку, управл≥нський досв≥д, досв≥д п≥дготовки та переп≥дготовки пер≠соналу.

ѕроектн≥ та буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ, що забезпечують виконанн¤ проектних та бу≠д≥вельно-монтажних роб≥т.

јдм≥н≥страц≥¤ -державна, рег≥ональна, галузева, м≥сцева, що створюЇ певн≥ умови дл¤ учасник≥в ≥нвестиц≥йного процесу.

≤нвестори - ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, у тому числ≥ ≥нституц≥йн≥ ≥нвестори (≥н≠вестиц≥йн≥ фонди, пенс≥йн≥ фонди, дов≥рч≥ товариства, страхов≥ компан≥њ ≥ т.≥н.), що мають в≥льн≥ кошти.

ѕосередники - юридичн≥ особи, д≥¤ль≠н≥сть ¤ких т≥сно пов'¤зана з наданн¤м профес≥йних послуг з опосередкуванн¤ д≥¤льност≥ на ≥нвестиц≥йному (фондово≠му) ринку ем≥тент≥в та ≥нвестор≥в.

ƒержава, ¤ка шл¤хом прийн¤тт¤ зако≠нодавчих акт≥в та в≥дпов≥дних державних орган≥в визначаЇ умови правового регу≠люванн¤ д≥¤льност≥ фондового ринку з метою п≥дтриманн¤ його ефективного функц≥онуванн¤ та захисту його учасни≠к≥в.

”часники фондового ринку, ¤к≥ на до≠бров≥льних засадах можуть об'Їднувати≠с¤ в орган≥зац≥њ, що саморегулюютьс¤ та набувають статусу саморегульованих в умовах державноњ реЇстрац≥њ.

ќрган≥зац≥њ, що саморегулюютьс¤, само≠ст≥йно визначають умови д≥¤льност≥ своњх учасник≥в шл¤хом встановленн¤ м≥н≥≠мальних стандарт≥в повед≥нки та етики, стандарт≥в по операц≥¤х на фондовому ринку. ƒержава спри¤Ї створенню таких орган≥зац≥й - учасник≥в фондового рин≠ку.

 ожен з перел≥чених учасник≥в ≥н≠вестиц≥йного ринку в≥д≥граЇ певну роль в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥, привнос¤чи в нењ св≥й досв≥д та засоби (природно-географ≥чн≥, людськ≥, виробнич≥, ≥нтелек≠туальн≥, орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥ мож≠ливост≥, ф≥нансов≥ ресурси). ¬икористан≠н¤ цих можливостей вимагаЇ розум≥нн¤ њх рол≥ в ≥нвестиц≥йному процес≥.

¬≥дсутн≥сть у багатьох украњнських кер≥вник≥в елементарних знань про укра≠њнськ≥ та м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, що зд≥йс≠нюють ≥нвестиц≥йну сп≥впрацю з украњн≠ськими п≥дприЇмствами, про пор¤док "дос≠тупу" до њх кредитних л≥н≥й та вимог, що пред'¤вл¤ютьс¤ ними, Ї одн≥Їю з причин того, що в умовах гостроњ нестач≥ ≥нвес≠тиц≥йних ресурс≥в нав≥ть вид≥лен≥ цими орган≥зац≥¤ми кредити використовуютьс¤ далеко не повно.

«ј–”Ѕ≤∆Ќ≤ ≤Ќ¬≈—“»÷≤…Ќ≤ ≤Ќ—“»“”“»

≤нвестиц≥йна компан≥¤ "Ќафтоенерго≥нвест" - Ї акц≥онерним товариством закритого типу. «асновни≠ками ц≥Їњ компан≥њ Ї ”крањнськ≥ ф≥рми з ≥ноземними кап≥талами - ‘≥нансова ком≠пан≥¤ "≤нвелл ”крањна" та компан≥¤ "Ќафтоенерго", що зд≥йснюЇ ≥ переробку сироњ нафти, ≥ торг≥влю нафтопродуктами.

Ќа сьогодн≥ р¤д м≥жнародних орга≠н≥зац≥й надають допомогу становленню ринкових структур у наш≥й крањн≥, зд≥й≠снюючи техн≥чне спри¤нн¤, п≥дготовку кадр≥в, консультативн≥ послуги, надаючи кредити ≥ т.≥н. —еред них - установи ќќЌ, ™вропейського —оюзу, групи ¬се≠св≥тнього банку, ™вропейський банк ре≠конструкц≥њ та розвитку, ћ≥жнародний ва≠лютний фонд (ћ¬‘) та ≥нш≥.  ожна з цих орган≥зац≥й ставить перед потенц≥й≠ними партнерами певн≥ вимоги до оформ≠ленн¤ перед≥нвестиц≥йноњ документац≥њ, про ¤к≥ украњнська сторона повинна мати у¤вленн¤.

¬сесв≥тн≥й банк - м≥жур¤дова ус≠танова, котра спри¤Ї економ≥чному роз≠витку крањн-член≥в.

ќсновними структурними п≥дрозд≥≠лами ¬сесв≥тнього банку Ї дв≥ самост≥йн≥ в юридичному та ф≥зичному в≥дношенн≥ орган≥зац≥њ: ћ≥жнародний банк реконст≠рукц≥њ та розвитку (ћЅ––) та ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвитку (ћј–). ќкр≥м ћЅ–– та ћј– у групу ¬сесв≥тнього бан≠ку вход¤ть ћ≥жнародна ф≥нансова корпо≠рац≥¤ (ћ‘ ) та ћ≥жнародне ≥нвести≠ц≥йне гарант≥йне агентство (ћ≤√ј).

ѕр≥оритетними напр¤мками ≥нвес≠тиц≥йноњ активност≥ ¬сесв≥тнього банку Ї проекти в галуз≥ с≥льського господарст≠ва, енергетики, промисловост≥, охорони здоров'¤, розвитку м≥ського господарст≠ва, водопостачанн¤, зв'¤зку.

ћайже 90% вид≥лених позик та кредит≥в передбачають наданн¤ техн≥ч≠ноњ допомоги, що ф≥нансуЇтьс¤ ¬сесв≥т≠н≥м банком.

“ехн≥чна допомога, що ф≥нансуЇтьс¤ з кошт≥в ¬сесв≥тнього банку, включаЇ дв≥ категор≥њ послуг:

а) ≥нженерно-консультац≥йн≥ послуги, у тому числ≥ проведенн¤ анал≥зу техн≥чноњ реальност≥ проекту, проектуванн¤ та кер≥вництво буд≥вельними роботами;

б) адм≥н≥стративно-орган≥зац≥йна до≠помога, включаючи оц≥нку визначеноњ по≠л≥тики та анал≥з орган≥зац≥йноњ структу≠ри, спри¤нн¤ в кер≥вництв≥, техн≥чну п≥д≠готовку.

¬ажливим елементом техн≥чноњ до≠помоги ¬сесв≥тнього банку Ї техн≥ко-економ≥чн≥ обірунтуванн¤, що виконуютьс¤ при п≥дтримц≥ програми розвитку ќќЌ. ÷≥ роботи нер≥дко завершуютьс¤ затверд≠женн¤м проект≥в, що ф≥нансуютьс¤ з кош≠т≥в ћЅ–– та ћј–.

ћ≥жнародний банк рекон≠струкц≥њ та розвитку (ћЅ––) бувстворений одночасно з ћ≥жнародним ва≠лютним фондом за р≥шенн¤м валютно-ф≥нансовоњ конференц≥њ ќќЌ, що в≥дбу≠лась у м. Ѕреттон-¬уд (Ќью-√емпшир, —Ўј) у 1944 р. Ќа даний момент його членами Ї 152 крањни. «г≥дно з його —та≠тутом основним завданн¤м ћЅ–– Ї сти≠мулюванн¤ економ≥чного розвитку крањн, що розвиваютьс¤, шл¤хом наданн¤ њм довгострокових позик (¤к правило, на 15-20 рок≥в).

ѕозики надаютьс¤ т≥льки на вироб≠нич≥ ц≥л≥ п≥сл¤ ретельного анал≥зу можли≠востей њх погашенн¤ крањною-боржником та, ¤к правило, п≥д державн≥ гарант≥њ (на≠данн¤ позик не супроводжуЇтьс¤ умовою використанн¤ кредитного кап≥талу на закупки у певних крањнах-членах). ¬≥д≠соткова ставка, що ст¤гуЇтьс¤ ћЅ–– при наданн≥ позик, пов'¤зана з варт≥стю одер≠жанн¤ кошт≥в на ринках кап≥талу та зм≥нюЇтьс¤ кожних ш≥сть м≥с¤ц≥в.

ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ розвит≠ку (ћј–) була створена у 1960 р. дл¤ вир≥шенн¤ тих самих завдань, що й ћЅ––, але стосовно найменш розвинених крањн св≥ту. „ленами ћј– можуть бути вс≥ крањни, що Ї членами ћЅ––. «араз ћј– нараховуЇ 138 крањн-член≥в. ќсновним джерелом, за рахунок ¤кого формуЇтьс¤ њњ бюджет, Ї внески по п≥дписц≥, додатков≥ внески розвинених крањн-член≥в та в≥драхуванн¤ з прибутку ћЅ––. ћј– надаЇ кредити на умовах, менш обт¤ж≠ливих дл¤ економ≥к крањн, що розвива≠ютьс¤, в пор≥вн¤нн≥ з умовами позик ћЅ––, частина наданих кредит≥в без≠процентн≥. ѕравом отриманн¤ кредит≥в ћј– користуютьс¤ т≥льки крањни з р≥ч≠ним обс¤гом валового нац≥онального продукту на душу населенн¤ не вище 650 дол. (у ц≥нах 1988 p.). Ѕезпроцентн≥ кредити ћј– надаютьс¤ т≥льки ур¤дам крањн-член≥в на строк 35-40 рок≥в з п≥льговим пер≥одом 10 рок≥в.

ћ≥жнародна ф≥нансова корпо≠рац≥¤ (ћ‘ ) - м≥жнародна ф≥нансова установа, що входить до структури ¬се≠св≥тнього Ѕанку, але юридичне та ф≥нан≠сове незалежна в≥д нього.  орпорац≥¤ бу≠ла створена у 1956 р. з метою спри¤нн¤ розвитку приватного сектора в еконо≠м≥ц≥. «араз вона ¤вл¤Ї собою ф≥нансо≠вий ≥нститут з внесками 147 крањн. ќк≠р≥м власних кошт≥в, ћ‘  дл¤ реал≥зац≥њ програм та проект≥в залучаЇ м≥жнарод≠ний банк≥вський кап≥тал.

¬исокий м≥жнародний авторитет ћ‘  дозвол¤Ї њй залучати кап≥тал п≥д найб≥льш низькими в≥дсотками (7,5-8%). ћаржа, ¤ку ст¤гуЇ корпорац≥¤ при наданн≥ кредиту, становить 0,5%.

Ќа даний момент ћ‘  - найб≥ль≠ший ≥нвестор у ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ™вроп≥: вона ф≥нансуЇ у цьому рег≥он≥ св≥ту б≥льше 40 проект≥в на суму понад 1,5 млрд. долар≥в.

ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤, ¤к правило, кредитуЇ до 25% вартост≥ нових ≥нвестиц≥йних проект≥в, а також до 40% вартост≥ проект≥в по модерн≥зац≥њ. Ќайб≥льша сума, ¤ку вона може ≥нвесту≠вати ≥з власних кошт≥в, - 70 млн. дола≠р≥в. ѕрийн¤вши р≥шенн¤ про патронаж, ћ‘  може залучити кредити з ≥нших джерел.

Ќайменший розм≥р кредиту, що на≠даЇтьс¤ ћ‘ , - 1-2 млн. долар≥в. ÷е означаЇ, що повна варт≥сть заход≥в щодо реал≥зац≥њ проекту повинна становити не менше 4-8 млн. долар≥в. ѕроте ћ‘  розгл¤даЇ й др≥бн≥ш≥ проекти.

‘≥нансових гарант≥й з боку ур¤д≥в ћ‘  не вимагаЇ, проте хоче мати тверду впевнен≥сть, що проект, ¤кий реал≥зуЇть≠с¤, спри¤тливо вплине на економ≥чне ста≠новище крањни, а не т≥льки ф≥рми, що одер≠жуЇ кредит. ѕри цьому ћ‘  напол¤гаЇ, щоб частину готовоњ продукц≥њ дана ф≥рма продавала за валюту. “аке правило може видатис¤, на перший погл¤д, занадто жорстким, проте його дотриманн¤, на думку кер≥вництва ћ‘ , повинно слугу≠вати доказом високоњ ¤кост≥ майбутн≥х вироб≥в.

ѕри реал≥зац≥њ проект≥в корпорац≥¤ надаЇ техн≥чну та консультативну допо≠могу.

‘≥рми, що кредитуютьс¤, зобов'¤за≠н≥ подавати щоквартальн≥ зв≥ти та р≥чний ф≥нансовий баланс. ¬ окремих випадках представники ћ‘  вход¤ть до складу правл≥нн¤ об'Їкта, що кредитуЇтьс¤.

™вропейський банк реконст≠рукц≥њ та розвитку (™Ѕ––) Ї м≥жна≠родним ≥нститутом з кап≥талом 10 млрд.екю. „ленами Ѕанку Ї 40 крањн. ” його робот≥ беруть участь ™вропейське еконо≠м≥чне сп≥втовариство (™≈—) та ™вропей≠ський ≥нвестиц≥йний банк, представники ¤ких вход¤ть до –ади ƒиректор≥в. ™Ѕ–– розпочав операц≥њ у кв≥тн≥ 1991 р. Ўтаб-квартира ™Ѕ–– розташована в Ћондон≥.

Ѕанк маЇ два оперативн≥ департа≠менти: "ƒ≥ловий (комерц≥йний) Ѕанк" та "Ѕанк розвитку". „ерез "ƒ≥ловий Ѕанк" зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ проект≥в при≠ватних та тих, що приватизуютьс¤, п≥д≠приЇмств. "Ѕанк розвитку" ф≥нансуЇ проекти розвитку ≥нфраструктури ринковоњ економ≥ки, у тому числ≥ й у банк≥вськ≥й сфер≥.

ѕр≥оритетними напр¤мками д≥¤ль≠ност≥ Ѕанку Ї: пайов≥ кап≥таловкладенн¤, наданн¤ консультац≥й, позик дл¤ реал≥за≠ц≥њ проект≥в, пов'¤заних з розвитком де≠мократичних ≥нститут≥в та ринково ор≥≠Їнтованих економ≥к, спри¤нн¤ розвитку приватного п≥дприЇмництва у крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи: Ѕолгар≥њ, „ех≥њ та —ловак≥њ, ”горщин≥, ѕольщ≥, –у≠мун≥њ, —Ќƒ та ёгослав≥њ.

Ќе менше 60% кошт≥в, що надають≠с¤ Ѕанком цим крањнам, адресуЇтьс¤ п≥д≠приЇмствам приватного сектора та на реал≥зац≥ю програм приватизац≥њ держав≠них п≥дприЇмств. «начна увага прид≥л¤≠Їтьс¤ Ѕанком вир≥шенню еколог≥чних проблем.

—пектр послуг, що надаютьс¤ Ѕан≠ком, включаЇ ф≥нансуванн¤ програм та проект≥в, наданн¤ довгострокових позик (максимальн≥ строки - 10 рок≥в дл¤ ко≠мерц≥йних п≥дприЇмств та 15 рок≥в дл¤ проект≥в по ≥нфраструктурах), акц≥онуванн¤, наданн¤ гарант≥й та страхуванн¤, за вин¤тком гарант≥й по експертних кре≠дитах та зобов'¤зань по страхов≥й д≥¤ль≠ност≥. ќбс¤г кошт≥в, що надаютьс¤ Ѕан≠ком на зд≥йсненн¤ проекту або програми, ¤к правило, не перевищуЇ 35% њх вартос≠т≥.

Ѕанк надаЇ пр¤м≥ позики або ≥нвес≠тиц≥њ на суму не менше 5 млн. екю; пере≠веденн¤ таких сум банк може зд≥йснюва≠ти через ф≥нансових посередник≥в. ¬и≠плати по них розраховуютьс¤ на баз≥ рин≠ковоњ вартост≥ кредитних ресурс≥в. «ви≠чайно банк не приймаЇ валютний ризик на в≥дшкодуванн¤.

ѕри наданн≥ позик комерц≥йним п≥дприЇмствам Ѕанк не вимагаЇ ур¤до≠вих гарант≥й, але обов'¤зковою вимогою Ѕанку Ї повне поверненн¤ позикових кошт≥в. ѕричому, сума платежу м≥стить у соб≥ виплати, пов'¤зан≥ з ризиком банку при наданн≥ позики.

¬ окремих випадках Ѕанк може за≠пропонувати ф≥нансов≥ консультац≥њ, нав≠чанн¤, техн≥чну допомогу. « ц≥Їю метою ™Ѕ–– сп≥впрацюЇ з р≥зними консультан≠тами та ф≥нансовими радниками, ¤к≥ пра≠цюють у крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи.

Ѕанк приймаЇ дл¤ ф≥нансуванн¤ проекти, ¤к≥ робл¤ть внесок у:

розвиток приватного сектора;

практичну приватизац≥ю державних п≥дприЇмств;

п≥дтримку пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й;

створенн¤ та зм≥цненн¤ ф≥нансових ≥н≠ститут≥в;

реконструкц≥ю ≥ндустр≥ального сектора;

створенн¤ сучасноњ ≥нфраструктури при≠ватного сектора та ринковоњ економ≥ки;

спри¤нн¤ малим та середн≥м за розм≥ра≠ми п≥дприЇмствам;

вир≥шенн¤ питань еколог≥њ.

«вертанн¤ приватних та тих, що приватизуютьс¤, п≥дприЇмств у Ѕанк з проханн¤м про ф≥нансуван≠н¤ повинн≥ в≥дпов≥дати таким ви≠могам:

м≥стити б≥знес-план або “≈ќ, а також п≥дписан≥ листи про нам≥ри стор≥н-учасник≥в та експертний висновок спонсора, у ¤кому в≥н повинен продемонструвати добр≥ знанн¤ та досв≥д у дан≥й галуз≥;

ф≥рма-спонсор проекту повинна мати в розпор¤дженн≥ ≥ власн≥ кошти дл¤ його ф≥нансуванн¤;

сума запиту повинна перевищувати 5 млн. екю;

предмет ≥ ц≥л≥ ≥нвестуванн¤ повинн≥ в≥д≠пов≥дати пр≥оритетам банку, описаним вище.

ќсновними критер≥¤ми, що викори≠стовуютьс¤ Ѕанком при прийн¤тт≥ р≥шень про наданн¤ позик, Ї на¤в≠н≥сть у претендент≥в сильних парт≠нер≥в (спонсор≥в) та добре обгрун≠тованого б≥знес-плану. ќстанн≥й по≠винен м≥стити опис основних харак≠теристик проекту:

продукц≥њ чи послуг з оц≥нкою њх перс≠пектив на ринку;

базових зобов'¤зань спонсор≥в проекту;

технолог≥њ;

оц≥нку строк≥в окупност≥ ≥нвестиц≥й;

дан≥ про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства та ≥н.

«араз ™вропейським банком рекон≠струкц≥њ та розвитку в ”крањн≥ ф≥нансу≠ютьс¤ проекти реконструкц≥њ аеропорту "Ѕорисп≥ль" та створенн¤ Їдиного плодо≠овочевого ринку в  иЇв≥, а також вид≥≠лен≥ кошти на п≥дтримку малих та серед≠н≥х приватних п≥дприЇмств.

ƒ ÷ѕ‘– разом ≥з проектом “ј—IS маЇ за ц≥ль р≥зко зм≥нити ситуац≥ю. Ќа даному етап≥ у рамках проекту в ”крањн≥ ≥де робота ≥з 23 в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами, ¤ки працюють в енергетичному сектор≥, електротехн≥чн≥й галуз≥, х≥м≥чн≥й промисловост≥, виробництв≥ продукт≥в харчуванн¤, машинобудуванн¤ та металург≥њ. ‘актично до п≥лотного проекту ув≥йшли п≥дприЇмства найб≥льш ≥нвестиц≥йно-привабливих галузей, що вже само по соб≥ повинно привабити кап≥таловкладник≥в.

ѕ≥д час роботи з ц≥ма п≥дприЇмствами були зроблен≥ важлив≥ висновки, ¤к≥ кер≥вники проекту под≥лили на дв≥ групи. ƒо першоњ ув≥йшли корисн≥ результати, а саме: п≥дприЇмства мають великий об`Їм доступноњ ≥нформац≥њ, њх кер≥вники мають бажанн¤ отримувати знанн¤ веденн¤ зв≥тност≥ за ћ≥жнародними стандартами бухгалтерського обл≥ку, п≥дприЇмства мають можлив≥сть дл¤ проведенн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в.

–азом з тим, були ≥ в≥д`Їмн≥ висновки. ƒо них перш за все сл≥д в≥днести небажанн¤ надати ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. ‘ах≥вц≥ проекту вважають, що кер≥вництво не мають за потр≥бне в≥дкривати ¤к≥-небудь промислов≥ таЇмниц≥, проте це не ≥де њм на користь. ƒо того ж, стандарти украњнськоњ зв≥тност≥ дуже складн≥, хоча й не говор¤ть ≥нвесторов≥ н≥чого конкретного про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. Ѕагато уваги прид≥л¤Їтьс¤ подробиц¤м, через що губитьс¤ головна думка.

ѕроте можна констатувати, що перший крок у напр¤мку налагодженн¤ зв`¤зк≥в м≥ж украњнськими ем≥тентами та зах≥дними ≥нвесторами вже зроблен. √оловним висновком роботи на сьогодн≥ стала п≥дготовка р≥чних зв≥т≥в ус≥х 23 п≥дприЇмств за 1998 р≥к. «г≥дно з цим 10 з них Ц У«апор≥жтрансформаторФ, УƒонбасенергоФ, Уƒн≥проенергоФ, У аравайФ, У’≥мволокноФ, УќдесакабельФ, УќкеанФ, У÷ентренергоФ, УƒонецькобленергоФ та У–осаваФ у червн≥ поточного року були презентован≥ у ‘ранкфурт≥ та Ћондон≥, де њх зв≥ти були запропонован≥ до уваги закордонних ≥нвестор≥в.

—учасна ситуац≥¤ на ринку ”крањни.

≤ноземц≥ вклали в економ≥ку ”крањни сущ≥ крихти. ”крањнським чиновникам потр≥бно ос¤гати мистецтво привабливост≥. «а експертними оц≥нками, ”крањна зможе дос¤гти р≥вн¤ ¬¬ѕ 1990 року не ран≥ше 2020 року. ≤ це за умови, що промисловий р≥ст збереже хоча б ≥снуюч≥ темпи. ѕоки що, в пор≥вн¤нн≥ з минулим роком, ц≥ темпи упали в три рази Ч украњнська промислов≥сть почала видихатис¤. «ах≥дн≥ експерти вважають, що дл¤ нормального розвитку украњнськ≥й економ≥ц≥ необх≥дно $80-100 млрд. прот¤гом 10 рок≥в, тобто по $8-10 млрд. у р≥к.

—к≥льки в нас вклали:

«а одинадц¤ть рок≥в ”крањна залучила пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й на суму $4745,2 млн. ÷ифра б≥льш н≥ж скромна Ч „ех≥¤ за цей час одержала б≥льш $20 млрд. ўор≥чн≥ ≥нвестиц≥њ в ѕольщу складають $4-5 млрд., у той час ¤к в ”крањну Ч б≥л¤ $0,5 млрд.
ѕо обс¤з≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й на душу населенн¤ ”крањна поступаЇтьс¤ нав≥ть јлбан≥њ ≥  азахстану. «г≥дно даним американськоњ досл≥дницькоњ орган≥зац≥њ УEconomist GroupФ, ”крањна по ≥нвестиц≥йн≥й привабливост≥ знаходитьс¤ в сьомому дес¤тку крањн св≥ту.
«а даними оф≥ц≥йноњ статистики, щор≥чний прир≥ст надходжень ≥ноземного кап≥талу в крањну складаЇ близько 15%, але це без обл≥ку грошей, вивезених ≥ноземц¤ми назад. Ќаприклад, у першому п≥вр≥чч≥ нин≥шнього року ≥ноземц≥ УупорснулиФ у нашу економ≥ку $425,5 млн., а вивезли Ч$186,7 млн. Ќаст≥льки сумна статистика св≥дчить, що з≥ св≥тових ≥нвестиц≥йних засоб≥в наша промислов≥сть поки в≥дщипуЇ жалюг≥дн≥ крихти.

’то вкладаЇ:

ѕо обс¤гах ≥нвестиц≥й в ”крањну на першому м≥сц≥ знаход¤тьс¤ —Ўј, на другому затвердивс¤  ≥пр. ќднак б≥льш≥сть ≥ноземних експерт≥в вважають, що основним ≥нвестором в економ≥ку ”крањни все-таки Ї –ос≥¤, хоча оф≥ц≥йно вона займаЇ п'¤те м≥сце. якщо додати до рос≥йських ≥нвестиц≥й надходженн¤ з  ≥пру, Ћ≥хтенштейну, Ѕританських ¬≥рг≥нських остров≥в (в≥дк≥л¤ переважно течуть грош≥ рос≥йських ≥ украњнських ‘ѕ√), то обс¤ги рос≥йського кап≥талу в ”крањн≥ з лишком перекриють американськ≥.
” рос≥йськ≥й експанс≥њ немаЇ н≥чого дивного Ч на в≥дм≥ну в≥д зах≥дних кап≥тал≥ст≥в, рос≥¤н ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥ не л¤каЇ (у них з цим справи йдуть не набагато краще). јгресивн≥сть рос≥йського кап≥талу на украњнському ринку порозум≥ваЇтьс¤ ще ≥ тим, що пол≥тичний вплив –ос≥њ на владу ”крањни набагато сильн≥ше, н≥ж м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й навроди ћ¬‘ чи —в≥тового банку.
ѕортфельних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ практично немаЇ Ч за весь час њх обс¤ги не перевищили $250 млн., з ¤ких третина над≥йшла до нас з офшор≥в.
—еред ≥ноземних ≥нвестор≥в переважають велик≥ компан≥њ, др≥бний ≥ середн≥й ≥нвестор поки ще не ризикуЇ Упастис¤Ф у суворих степах украњнського ≥нвестпростору. ≤ноземц≥ в≥дверто за¤вл¤ють, що дл¤ нормальноњ роботи в ”крањн≥ бажано мати серйозн≥ зв'¤зки в каб≥нетах посадових ос≥б, а це Уп≥д силу лише забезпечен≥й людин≥Ф.

«в≥дси ≥ типовий образ, що сформувавс¤ в ”крањн≥, ≥ноземного ≥нвестора - могутн¤ транснац≥ональна корпорац≥¤ з великими лоб≥стськими можливост¤ми. —аме ц≥ ≥нвестори (типу УCoca-ColaФ) уклали найб≥льше велик≥ засоби в нашу економ≥ку, ≥нш≥ Ч так, по др≥б'¤зку.

¬ ≥нновац≥йн≥ проекти ≥ науком≥стк≥ галуз≥ н≥хто ≥нвестувати не посп≥шаЇ, незважаючи на п≥льги.

 уди вкладають:
«ах≥дний кап≥тал в основному зосередивс¤ в харчов≥й ≥ тютюнов≥й промисловост≥, торг≥вл≥, ф≥нансах, енергетиц≥. “обто в галуз¤х з≥ швидкою оборотн≥стю кап≥тал≥в ≥ забезпечених ринк≥в збуту. ÷≥ ≥нвестори поки розгл¤дають своњ вкладенн¤ в ”крањну переважно ¤к можлив≥сть забезпечити збут продукц≥њ без митних ≥ протекц≥он≥стських обмежень.
Ќа жаль, приватизац≥¤ не з≥грала в залученн≥ зах≥дних ≥нвестор≥в ≥стотноњ рол≥ (виключенн¤ Ч приватизац≥¤ американц¤ми ≥ словаками де¤ких обленерго). ѕо-перше, через численн≥ приватизац≥йн≥ скандали ≥ перегл¤ди результат≥в торг≥в. ѕо-друге, через закрит≥сть самого процесу. Ѕ≥льш≥сть зах≥дних ≥нвестор≥в вкладали грош≥ в ”крањну через створенн¤ виробництв Уз нул¤Ф чи викуп акц≥й у ф≥нансових посередник≥в.
” рос≥¤н ≥нш≥ мотиви ≥нвестуванн¤ в ”крањну. ѓх ц≥кавл¤ть, насамперед, стратег≥чн≥ промислов≥ п≥дприЇмства по переробц≥ сировини, головним чином, нафти. “юменська нафтова компан≥¤ уже придбала Ћисичанський Ќѕ«, а УЋ” ойлФ Ч ќдеський. ƒуже ц≥кавитьс¤ об'Їктами газотранспортноњ й енергетичноњ системи –јќ У™≈— –ос≥њФ. –ос≥¤ни нав≥ть купили тор≥к що уже дихав на ладан Ћьв≥вський автобусний завод.
„астина рос≥йських кап≥тал≥ст≥в прикуповують УукрањнськеФ дл¤ того, щоб замкнути технолог≥чний ланцюжок, роз≥рваний при розвал≥ —оюзу. ѓхн≥ ≥нтереси в основному зосередилис¤ в металург≥йн≥й (виробництво алюм≥н≥ю), х≥м≥чн≥й промисловост≥ та машинобудуванн≥. “ому п≥вн≥чн≥ сус≥ди ”крањни ор≥Їнтуютьс¤ в м≥сцев≥й приватизац≥њ набагато краще зах≥дних. якщо пор≥вн¤ти структуру капвкладень рос≥¤н ≥ американц≥в, то рос≥йськ≥ ≥нвестиц≥њ б≥льш ≥стотн≥ дл¤ нашоњ економ≥ки. “ому в промисловц≥в, що працюють у вищевказаних галуз¤х, непоган≥ шанси УзнайтиФ грошика на рос≥йському ринку.
 р≥м працюючих ≥нвестор≥в, в ”крањн≥ Ї чимало компан≥й, в основному зах≥дних, котр≥ просто Умон≥тор¤тФ ринок на майбутнЇ. ƒл¤ зах≥дних корпорац≥й н≥чого не коштуЇ УкинутиФ в ”крањну пари м≥льйон≥в долар≥в, щоб УзастовпитиФ м≥сце. ѕоки ц≥ компан≥њ здеб≥льшого займаютьс¤ ≥мпортом-експортом с≥льгосппродукц≥њ ≥ супутн≥х товар≥в (пестициди, герб≥циди ≥ т.д.). ƒуже пом≥тними операторами зернового ринку ”крањни стали УдочкиФ ≥ноземних Ус≥льгоспмонстр≥вФ Ч Cargill ≥ Toepfer. ќстанн≥м часом у цих компан≥й з'¤вл¤Їтьс¤ ≥нтерес уже не т≥льки до торг≥вл≥, але ≥ до виробництва, наприклад, зернових.
—в≥тов≥ тенденц≥њ ≥нвестуванн¤ об≥йшли ”крањну стороною. ¬ ≥нновац≥йн≥ проекти ≥ науком≥стк≥ галуз≥ н≥хто ≥нвестувати не посп≥шаЇ, незважаючи на п≥льги. «анадто велик≥ ризики...
ƒо того ж в усьому св≥т≥ не ≥снуЇ проблеми одержати портфельного ≥нвестора. ”крањнськ≥ п≥дприЇмства, що бажають Упродатис¤Ф частково, ≥ноземц≥в мало ц≥кавл¤ть.

як приваблюЇмо ≥ чому не йдуть...
ƒонедавна украњнський ур¤д оперував усього лише одним стимулом дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в Ч податковими ≥ митними п≥льгами. ѕол≥тика Упр¤никаФ ск≥нчилас¤ жалюг≥дно Ч п≥льги в —ѕ в≥д≥брали ран≥ш покладеного терм≥ну, п≥дмочивши ≥ без того сумн≥вну репутац≥ю ”крањни.
”т≥м, податков≥ п≥льги ≥ноземц¤м особливо й н≥ до чого Ч в них ≥ так серйозн≥ переваги перед в≥тчизн¤ним ≥нвестором. «ах≥дн≥ компан≥њ мають доступ до передових технолог≥й, дешевих грошей та ефективного менеджменту. ѕо великому рахунку, н≥¤кого спец≥ального в≥дношенн¤ вони до себе не вимагають ≥ хочуть того ж, що ≥ м≥сцев≥ ≥нвестори.
„исленн≥ опитуванн¤ ≥ноземц≥в ≥з завидною регул¤рн≥стю щороку демонструють т≥ сам≥ проблеми, що заважають ≥нвестуванню в ”крањну, Ч повальна корумпован≥сть чиновник≥в, надм≥рна зарегульован≥сть економ≥ки, в≥дсутн≥сть захисту прав ≥нвестор≥в.
”крањнська влада схоже визнала, що й в≥тчизн¤ний ≥ ≥ноземний ≥нвестор р≥вн≥ у своњх правах, ≥ н≥чого УособливогоФ ≥ноземц¤м уже не пропонують. ”т≥м, р≥вн≥сть ≥ноземного ≥ в≥тчизн¤ного б≥знесу чиновники розум≥ють досить ориг≥нально: нев≥дшкодоване ≥ тим ≥ ≥ншим ѕƒ¬; в≥дмовленн¤ визнавати експортн≥ операц≥њ такими; заборона застосовувати податков≥ чи вексел≥ просто Ужартуванн¤Ф ≥з позаплановими перев≥рками.
Ѕагато хто в ”крањн≥ вже почав розум≥ти, що ур¤довими програмами ≥нвестор≥в не заманити Ч потр≥бно зм≥нювати принципи керуванн¤ економ≥кою. ѕравда, з'¤совуючи причини наших Унегаразд≥вФ, чиновники усе б≥льше захоплюютьс¤ опитуванн¤ми ≥нвестор≥в ≥ робл¤ть часом парадоксальн≥ висновки з ц≥лком конкретних результат≥в.
≤снують ≥ менш пом≥тн≥, але не менш важлив≥ причини в≥дсутност≥ ≥нтересу до ”крањни з боку ≥ноземного кап≥талу. ќстанн≥м часом частенько одним з≥ стримуючих фактор≥в ≥нвестиц≥йного процесу називають негативний ≥м≥дж крањни на м≥жнародн≥й арен≥. ”кладач≥ рейтинг≥в по корупц≥њ й економ≥чн≥й вол≥ вперто не хочуть визнавати ”крањну правовою державою, зв≥дси Ч в≥дсутн≥сть ≥нтересу у великих пенс≥йних ≥ ≥нвестиц≥йних фонд≥в до украњнського ринку.
Ќезадоволен≥ ≥ноземц≥ ≥ Узакрит≥стюФ де¤ких галузей украњнськоњ економ≥ки, штучно створеноњ м≥сцевими м≥н≥-ол≥гархами ≥ рег≥ональним пос≥бником. «а п≥дтримкою рег≥ональних украњнських ‘ѕ√ нер≥дк≥ випадки, коли на р≥вн≥ губернатор≥в в≥ддавалас¤ команда: ≥ноземц≥в в область не УпущатиФ.
Ќе секрет, що зах≥дн≥ ≥нвестори не в захват≥ ≥ в≥д ¤кост≥ украњнського менеджменту Ч здобуваючи п≥дприЇмство, вони найчаст≥ше зм≥нюють ус≥х менеджер≥в-абориген≥в на нових, спец≥ально навчених.

„и потр≥бн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ...
“≥льки на ¤к≥сне переоснащенн¤ в≥тчизн¤ного г≥рничо-металург≥йного комплексу, У¤кий куЇФ основний валютний виторг, по самих скромних п≥драхунках, необх≥дно б≥л¤ $10 млрд. ” металург≥в таких грошей немаЇ.
ƒостатньо просто гл¤нути на структуру торгового балансу крањни, щоб зрозум≥ти, що в найближч≥ роки оч≥куЇтьс¤ нова хвил¤ антидемп≥нгових розсл≥дувань проти в≥тчизн¤них експортер≥в. ѕ≥д обмежувальн≥ санкц≥њ в першу чергу п≥дпадаЇ сировинний експорт, а ¤к≥сть в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ часто залишаЇ бажати кращого. ”насл≥док торгових обмежень крањна УнедоодержитьФ валюти в≥д експортер≥в. ј дл¤ експортоориЇнтованоњ украњнськоњ економ≥ки це смерт≥ под≥бно.
ћожна до неск≥нченност≥ малювати страшн≥ картинки економ≥чноњ катастрофи в ”крањн≥, але уже сьогодн≥ ¤сно Ч в≥тчизн¤на економ≥ка втрачаЇ конкурентноздатн≥сть на св≥тових ринках. ј п≥сл¤ можливого вступу у ¬“ќ ц¤ тенденц≥¤ перекинетьс¤ ≥ на внутр≥шн≥й ринок.
” самих украњнських промисловц≥в немаЇ ще загальноњ точки зору на закордонн≥ ≥нвестиц≥њ. ƒиректора усп≥шних п≥дприЇмств вважають, що ≥нвестор њм не потр≥бний, вистачить своњх чи засоб≥в кредит≥в украњнських банк≥в. јле зах≥дн≥ техн≥чн≥ експерти гадають, що конкурентноздатн≥сть украњнських завод≥в тимчасова ≥ доступних ф≥нансових джерел не вистачить на серйозну реконструкц≥ю виробництва.
 р≥м того, в≥д ≥ноземних ≥нвестиц≥й Ї ще ≥ непр¤мий ефект Ч упровадженн¤ зах≥дного менеджменту ≥ цив≥л≥зованих форм п≥дприЇмництва.
ѕравда, ¤к ≥ у вс¤коњ медал≥, в ≥нвестуванн≥ Ї ≥ зворотна сторона. ™ чимало аргумент≥в проти де¤ких вар≥ант≥в ≥ноземного ≥нвестуванн¤. ƒуже часто велик≥ компан≥њ в крањнах третього св≥ту (до ¤ким в≥дноситьс¤ й ”крањна) розм≥щають еколог≥чно шк≥длив≥ виробництва або виробництва товар≥в Угрупи ризикуФ (шк≥дливих дл¤ здоров'¤ людей). Ќе випадково експанс≥¤ св≥тових тютюнових компан≥й в ”крањну зб≥глас¤ з початком активноњ боротьби з пал≥нн¤м у розвинутих крањнах. ј в ≤нд≥њ, наприклад, екологи вже к≥лька рок≥в б'ють тривогу через зб≥льшенн¤ шк≥дливих речовин, що викидають в атмосферу х≥м≥чн≥ компан≥њ, що належать ≥ноземним ≥нвесторам.
ƒе¤к≥ корпорац≥њ викуповують задешево проф≥льн≥ виробництва в крањнах, що розвиваютьс¤, щоб пот≥м закрити њх, розчистивши ринок дл¤ власноњ продукц≥њ. «гадаЇмо хоча б ≥стор≥ю з д≥¤льн≥стю на украњнських просторах одного з≥ св≥тових л≥дер≥в електротехн≥чноњ промисловост≥.
ƒо того ж перевантажена ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми крањна дуже сильно залежить в≥д м≥жнародних ф≥нансових ≥ фондових струс≥в. “ак≥ ≥нвестиц≥йно багат≥ крањни, ¤к —≥нгапур, √онконг, ѕ≥вденна  оре¤, у 1998 роц≥ повною м≥рою в≥дчули вс≥ принадност≥ ≥нвестиц≥йного УштормуФ.
”с≥ ц≥ ризики необх≥дно враховувати при плануванн≥ ур¤дом ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ ”крањн≥, д≥йсно, необх≥дн≥, але УзазиватиФ ≥ноземц≥в треба з врахуванн¤м нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки.

як≥ перспективи:

Ѕ≥льш за все можуть ≥нвестувати в ”крањну, звичайно, рос≥¤ни. ¬они приход¤ть всерйоз ≥ надовго, хоча нер≥дко ≥ з≥ скандалами. «ах≥дн≥ ≥нвестори не особливо ц≥кавл¤тьс¤ нашим ринком. ѕ≥дтвердженн¤ тому Ч чергове в≥дмовленн¤ —Ўј надати нам статус крањни з ринковою економ≥кою. ƒо реч≥, в≥дбулос¤ це почасти через скарги американських ≥нвестор≥в, що працюють в ”крањн≥...
Ѕез ≥стотного Употепл≥нн¤Ф ≥нвестиц≥йного кл≥мату нов≥ ≥нвестори, швидше за все , до нас не прийдуть. ѕо-перше, ус≥ приваблив≥ галуз≥ вже Узабит≥Ф конкурентами, ¤к зах≥дними, так ≥ м≥сцевими. Ќема рац≥њ будувати в ”крањн≥, скаж≥мо, нову тютюнову фабрику. ѕо-друге, внутр≥шн≥й споживчий ринок досить обмежений. „ас недорогих ≥нвестиц≥йних проект≥в, мабуть, вже ск≥нчивс¤. ¬кладати ж грош≥ в УмутнеФ болото нашоњ економ≥ки бажаючих не так вже й багато.
Ѕ≥льш≥сть в≥тчизн¤них п≥дприЇмц≥в усе-таки хот≥ли б бачити портфельного ≥нвестора, щоб зберегти за собою контроль над п≥дприЇмством. јле в≥н ще довго буде обходити наш ринок стороною.
¬ ур¤ду у УзагашникуФ залишилос¤ усього дек≥лька ласих шматочк≥в Ч приватизац≥¤ У”кртелекомуФ ≥ що залишилис¤ обленерго. ƒругий ц≥кавий дл¤ ≥ноземц≥в проект Ч приватизац≥¤ й обслуговуванн¤ газотранспортноњ системи. јле отриман≥ в≥д ≥ноземц≥в грош≥ п≥дуть у УскарбницюФ, вони дл¤ б≥знесу малоц≥кав≥.
Ќепоган≥ перспективи в ≥нвестор≥в у с≥льське господарство (¤кщо буде вир≥шене питанн¤ про продаж земл≥). јле вкладати грош≥ в село будуть уже працююч≥ тут ≥нвестори. якщо встигнуть, звичайно. “ому що вже через р≥к з невеликим в ”крањн≥ почнетьс¤ п≥дготовка до президентських вибор≥в, ≥ приплив ≥нвестиц≥й за традиц≥Їю заморозитьс¤.
”т≥м, ≥ноземц≥ прекрасно об≥йдутьс¤ ≥ без нас, а грош≥ вкладуть у ту ж —х≥дну ™вропу, б≥льш≥сть крањн ¤коњ з дн¤ на день одержать членство в ™вропейському —оюз≥. “ам дл¤ Ївропейського б≥знесу ≥ ризики менш≥, ≥ над≥йн≥сть вище. „и будуть ≥нвестувати в –ос≥ю ≥  азахстан, що уже визнан≥ —Ўј ≥ ™вропою крањнами з ринковою економ≥кою.
”крањна в черговий раз з ≥нвестиц≥¤ми, швидше за все , УпролетитьФ, незважаючи на Угеопол≥тичне положенн¤ ≥ сам≥ родюч≥ чорноземиФ.
÷≥лком можливо, що через це темпи росту промисловост≥ в найближч≥ два роки можуть ≥стотно знизитис¤, а заодне зменшитьс¤ ≥ приплив валюти в крањну. ”се це варто було б врахувати державним чолов≥кам при п≥драхунку макропоказник≥в ≥ Уверстц≥Ф бюджету.
¬≥тчизн¤ному б≥знесу, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, порадимо поки розраховувати б≥льше на власн≥ сили, тому що закордон, швидше за все , найближчим часом не допоможе.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –оль ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ц≥ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (19400 прочитано)