≈коном≥чна теор≥¤ > —истеми м≥жнародноњ економ≥ки
—истеми м≥жнародноњ економ≥ки—тор≥нка: 1/3
¬ сучасному св≥т≥ виробл¤ти вс≥ види товар≥в, так ¤к ≥ створювати ≥ удосконалювати вс≥ типи фактор≥в виробництва, не п≥д силу н≥ одн≥й, нав≥ть найбагатш≥й крањн≥. ћ≥жнародна економ≥ка Ї тим механ≥змом, ¤кий може забезпечити дос¤гненн¤ цих ц≥лей в ≥нтересах вс≥х крањн. ѕ≥сл¤ кризи 30-х рок≥в, ¤ка потр¤сла буквально весь св≥т св≥тове господарство ви¤вилось розбалансованим. рањни входили в торгов≥ в≥йни м≥ж собою. « по¤вою перших компТютер≥в, ¤к≥ показали здатн≥сть зам≥нити не т≥льки ф≥зичний, але й розумовий труб людини, що нер≥дко називають науково-техн≥чною революц≥Їю, ф≥нансуванн¤, хоча ≥ продовжувало грати свою обслуговуючу роль, перетворилось в самост≥йну сферу м≥жнародного сп≥лкуванн¤. ѕричому його масштаби, ¤к≥ погано п≥ддаютьс¤ оц≥нц≥, можуть ви¤витись значно б≥льшими, н≥ж масштаби св≥товоњ торг≥вл≥ ≥ м≥жнародного руху фактор≥в виробництва. ƒо середини ’’ ст. поступово виникло розум≥нн¤ того, що св≥тове господарство не в сил≥ стаб≥льно функц≥онувати без ¤кихось сп≥льних дл¤ вс≥х крањн механ≥зм≥в координац≥њ ≥ управл≥нн¤. Ќа м≥крор≥вн≥ ф≥рми стали активн≥ше утворювати вертикальн≥ схеми управл≥нн¤ в≥дтворювальними процесами, в багатьох крањнах св≥ту. Ќа макрор≥вн≥ буквально прот¤гом дес¤тир≥чч¤ виникла ц≥ла система м≥ждержавних економ≥чних ≥ ф≥нансових орган≥зац≥й з мандатом спостер≥гати за св≥товим економ≥чним розвитком, попереджувати про виникненн¤ дисбаланс≥в ≥ надавати крањнам у випадку необх≥дност≥ все стороню п≥дтримку. ¬ њх числ≥ Ц ћ≥жнародний валютний фонд, —в≥товий банк, —в≥това торгова орган≥зац≥¤, ќрган≥зац≥¤ ќбТЇднаних Ќац≥й, дек≥лька обТЇднань в ™вроп≥ ≥ багато ≥нших. ¬се це дозвол¤Ї зробити висновок, о в друг≥й половин≥ ’’ ст.. ринкова економ≥ка перейшла в нове, б≥льш високе, н≥ж св≥тове господарство, стала м≥жнародною. ќзнаки м≥жнародноњ економ≥ки Ї: розвинута сфера м≥жнародного обм≥ну товарами на баз≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥; розвинута сфера м≥жнародного руху фактор≥в виробництва, перш за все в формах вводу Ц виводу кап≥талу, робочоњ сили ≥ технолог≥њ; м≥жнародн≥ форми виробництва на п≥дприЇмствах. розташованих в дек≥лькох крањнах, в першу чергу в рамках “Ќ ; самост≥йна м≥жнародна ф≥нансова сфера, не повТ¤зана з обслуговуванн¤м н≥ м≥жнародного руху товар≥в н≥ руху фактор≥в виробництва; система м≥жнац≥ональних ≥ наднац≥ональних, м≥ждержавних ≥ недержавних механ≥зм≥в м≥жнародного регулюванн¤ в ц≥л¤х забезпеченн¤ збалансованост≥ ≥ стаб≥льност≥ економ≥чного розвитку; економ≥чна пол≥тика держав, ¤ка виходить ≥з принцип≥в в≥дкритоњ економ≥ки. ќтже, м≥жнародна економ≥ка (international economics) Ц частина теор≥њ ринковоњ економ≥ки, ¤ка вивчаЇ законом≥рност≥ взаЇмод≥њ господарських субТЇкт≥в р≥зних держав в област≥ м≥жнародного обм≥ну товарами, руху фактор≥в виробництва ≥ ф≥нансуванн¤ ≥ формуванн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ пол≥тики. [1, ст.. 36-38, 7, ст.. 28-31] Ћегко зауважити, що перша ознака Ї характерною дл¤ св≥тового ринку; перша, друга та трет¤ разом Ц дл¤ св≥тового господарства, а вс≥ вони загалом характеризують м≥жнародну економ≥ку в ц≥лому. “аблиц¤ 1.2. —труктура м≥жнародноњ економ≥ки ћ≥жнародне регулюванн¤ ≥ нагл¤д | ≈коном≥чн≥ | ‘≥нансов≥ | ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ | | “оварами | ѕослугами | ап≥талу | –обочоњ сили | “ехно-лог≥њ | ¬алютою | ÷≥нними паперами | ƒери-ватами | реди- тами | ћ≥жнарод. розрах. | ћ≥жнародна торг≥вл¤ | ћ≥жнародний рух фактор≥в виробництва | ћ≥жнародна торг≥вл¤ ф≥нансовими ≥нструментами | ƒержавне регулюванн¤ | –егулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ | –егулюванн¤ руху фактор≥в виробництва | ¬алютне ≥ ф≥нансове регулюванн¤ | ћ≥кроеконом≥чна пол≥тика | ћ≥кроеконом≥чна пол≥тика | Ѕазов≥ пон¤тт¤ |
Ќазва: —истеми м≥жнародноњ економ≥ки ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2630 прочитано) |
|
|
|