” н≥й можна вид≥лити 4 р≥вн≥: базов≥ пон¤тт¤; державне регулюванн¤; форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин; м≥жнародне регулюванн¤ ≥ нагл¤д. Ќа першому р≥вн≥ закладаютьс¤ концептуальн≥ базов≥ пон¤тт¤, основн≥ на тому, що сучасна економ≥ка за своЇю суттю Ї м≥жнародною ≥ базуЇтьс¤ на ћѕѕ та под≥л фактор≥в виробництва м≥ж крањнами. ћ≥жнародний под≥л прац≥ ≥ його м≥жнародна кооперац≥¤ стали основою виникненн¤ св≥тового ринку.

–озвиток св≥тового ринку товар≥в зумовив ≥нтенсиф≥кац≥ю м≥жнародного економ≥чного обм≥ну не лише товарами, а й перем≥щенн¤м фактор≥в виробництва, насамперед кап≥талу та робочоњ сили, що привело до виникненн¤ св≥тового господарства.

¬ажливе значенн¤ дл¤ м≥жнародноњ економ≥ки маЇ економ≥чна пол≥тика держав, механ≥зми регулюванн¤м економ≥ки загалом ≥ њњ зовн≥шн≥х аспект≥в зокрема. ћ≥жнародн≥й економ≥ц≥ властивий прагматичний п≥дх≥д до вибору теор≥њ, моделей та ≥нструмент≥в економ≥чноњ пол≥тики. ¬она використовуЇ дос¤гненн¤ р≥зних шк≥л економ≥чноњ думки (неокласичноњ, неокейнс≥анськоњ, школи рац≥ональних оч≥кувань). “еоретичн≥ напрацюванн¤ привели до висновку про необх≥дн≥сть державного втручанн¤ в економ≥ку ≥ њњ регулюванн¤ в тих чи ≥нших формах. ѕитанн¤ про ступ≥нь державного втручанн¤ в економ≥чний розвиток Ї актуальним ≥ сьогодн≥. ќсновними формами державного регулюванн¤ на м≥крор≥вн≥ Ї регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та руху фактор≥в виробництва, а на макрор≥вн≥ Ц валютне ≥ ф≥нансове регулюванн¤. ћ≥жнародна економ≥ка про¤вл¤Їтьс¤ у конкретних формах м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, а саме: м≥жнародна торг≥вл¤ товарами ≥ послугами; м≥жнародний рух фактор≥в виробництва-кап≥талу, робочоњ сили; технолог≥њ; м≥жнародна торг≥вл≥ ф≥нансовими ≥нструментами Ц валютою, ц≥нними паперами, дериватами, кредитами; м≥жнародн≥ розрахунки.

ћ≥жнародне регулюванн¤ ≥ нагл¤д зд≥йснюють м≥жнародн≥ економ≥чн≥ та ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ. ¬они покликан≥ спостер≥гати за св≥товим економ≥чним розвитком, запоб≥гати дисбалансом та надавати крањнам всеб≥чну п≥дтримку. —еред них Ц ћ≥жнародний валютний фонд, —в≥товий банк, ќрган≥зац≥¤ ќбТЇднаних Ќац≥й тощо.

¬заЇмозвТ¤зки у наведен≥й схем≥ складн≥. ќкрем≥ форми ћ≈¬ перетинаютьс¤ ≥ не ≥снують у чистому вигл¤д≥. јле ц¤ схема даЇ змогу зрозум≥ти саму суть структури м≥жнародноњ економ≥ки.

‘ункц≥онально м≥жнародна економ≥ка под≥л¤Їтьс¤ на м≥кро та макроеконом≥ку.

ћ≥жнародна м≥кроеконом≥ка Ц це частина теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки, що вивчаЇ законом≥рност≥ м≥ждержавного руху конкретних товар≥в ≥ фактор≥в њх виробництва та ринков≥ характеристики Ц попит, пропозиц≥ю, ц≥ну тощо.

ћ≥жнародна макроеконом≥ка Ц це частина теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки, що вивчаЇ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ в≥дкритих нац≥ональних економ≥к ≥ св≥тового господарства загалом.

ѕри визначенн≥ предмета теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки сл≥д виходити з 2-х основних пон¤ть, ¤к≥ можна вважати критер≥¤ми виокремленн¤ теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки ≥з загальноњ економ≥чноњ теор≥њ.

1.¬ теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки окрем≥ ринки розгл¤даютьс¤ ¤к внутр≥шн≥, а ≥нш≥ Ц ¤к м≥жнародн≥. Ќа м≥жнародних ринках можуть продавати лише т≥ товари, що мають м≥жнародний попит ≥ м≥жнародну пропозиц≥ю. „и вс≥ товари, що вважаютьс¤ такими на внутр≥шньому ринку, в≥дпов≥дають ц≥й вимоз≥?

¬ економ≥чн≥й теор≥њ п≥д товаром розум≥ють продукт прац≥, ¤кий задовольн¤Ї певну сусп≥льну потребу ≥ виготовлений дл¤ обм≥ну. ¬ теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки при визначенн≥ пон¤тт¤ УтоварФ головна увага зосереджуЇтьс¤ на зТ¤суванн≥ того, чи Ї цей продукт прац≥ обТЇктом м≥жнародних попиту ≥ пропозиц≥њ. ¬изначальною ознакою товару у цьому випадку Ї не створена працею варт≥сть (або процес в-ва), ¤к в економ≥чн≥й теор≥њ, а сфера об≥гу, в ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н товарами, сфера м≥жнародного визнанн¤.

ѕричина такоњ розб≥жност≥ у визначенн≥ сутност≥ товару пол¤гаЇ у тому, що один ≥ той же продукт прац≥ може бути товаром на внутр≥шньому ринку ≥ не бути таким на м≥жнародному ринку. “обто дл¤ того, щоб продукт прац≥, ¤кий на внутр≥шньому ринку визнаЇтьс¤ товаром, був таким ≥ на м≥жнародному ринку, необх≥дна на¤вн≥сть 2-х ринкових сил: ≥ноземного попиту та ≥ноземноњ пропозиц≥њ.

Ќ-д: пральна машина, виготовлена украњнським товаровиробником, на внутр≥шньому ринку крањни Ї товаром, оск≥льки визнаЇтьс¤ ¤к така сусп≥льством: на нењ ≥снуЇ попит. Ќа св≥товому ж ринку, де на нењ немаЇ попиту, ц¤ пральна машина не Ї товаром. ѕри цьому, попит може бути нац≥ональним, а пропозиц≥¤ Ц в≥тчизн¤на.

¬ажливе питанн¤ теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки Ц чому одн≥ нац≥ональн≥ продукти визнаютьс¤ на м≥жнародних ринках ¤к товари, а ≥нш≥ - н≥?

ћ≥жнародний попит на товари, Ї ¤к правило, пох≥дним в≥д њх конкурентоспроможност≥. «а умов жорсткоњ конкурентноњ боротьби на м≥жнародних ринках товаром визнаютьс¤ лише конкурентоспроможн≥ вироби. ¬≥дсутн≥сть м≥жнародних ознак товару через його не конкурентоспроможн≥сть може бути тимчасовою. ≤нновац≥њ у виробництво або ≥нш≥ заходи, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ при збереженн≥ прийн¤тих ц≥н, спри¤ють подоланню барТЇра конкурентоспроможност≥, продукт прац≥ стаЇ товаром на внутр≥шньому ≥ м≥жнародному ринках.

Ќ-д: якщо украњнська пральна машина споживаЇ б≥льшу електроенерг≥ю, виконуЇ менше операц≥й, складн≥ша в експлуатац≥њ, ≥ загалом маЇ г≥рш≥ техн≥чн≥ характеристики, н≥ж њњ ≥ноземний аналог, то, зв≥сно, вона не користуватиметьс¤ м≥жнародним попитом, нав≥ть ¤кщо буде дешевшою. « точки зору м≥жнародноњ економ≥ки, така пральна машина не Ї товаром.

ќсоблив≥стю пропозиц≥њ на м≥жнародних ринках Ї те, що далеко не вс≥ продукти, ¤к≥ Ї товарами на внутр≥шньому ринку, можна запропонувати закордонному споживачев≥, незважаючи на те, що в≥н маЇ на них попит. ≤снуЇ група товар≥в, ¤кими не торгують на м≥жнародних ринках через те, що њх неможливо перем≥щати м≥ж крањнами.

“овари, ¤к≥ неможливо перем≥щати м≥ж крањнами, визначають ¤к немоб≥льн≥. Ќемоб≥льними товарами Ї здеб≥льшого послуги, що не можуть бути вивезен≥ за кордон. ƒо них належать:

а) державн≥ послуги (оборона, обовТ¤зков≥ соц≥альн≥ послуги, осв≥та, охорона здоровТ¤, звТ¤зок тощо);

б)громад¤нськ≥, в т.ч. комунальн≥, послуги;

в) побутов≥ послуги;

г) ф≥нансове посередництво;

д) оптова та роздр≥бна торг≥вл¤, ресторани, кафе, њдальн≥, готел≥;

е) послуги транспорту;

Ї) буд≥вництво.

“овари, ¤кими не торгують на м≥жнародних ринках через в≥дсутн≥сть м≥жнародноњ пропозиц≥њ, мають дв≥ особливост≥:

њх деф≥цит на внутр≥шньому ринку не може бути компенсований в≥дпов≥дним ≥мпортом. “ому на внутр≥шньому ринку д≥Ї тенденц≥¤ до його незбалансованост≥, ¤ка загрожуЇ нестаб≥льн≥стю вс≥й нац≥ональн≥й економ≥ц≥;

за в≥дсутност≥ св≥тових ц≥н на товари, ¤кими не торгують на м≥жнародних ринках, њх внутр≥шн≥ ц≥ни в р≥зних крањнах не мають тенденц≥њ до вир≥внюванн¤ ≥ характеризуютьс¤ значною диференц≥ац≥Їю.

Ќ-д: орендна плата в Ќью-…орку вища за орендну плату в Ѕонн≥, ≥ оск≥льки комунальн≥ послуги Ї товаром, ¤ким не торгують на м≥жнародних ринках, то не може в≥дбутис¤ зближенн¤ розц≥нок. ≤ навпаки, ¤кщо персональний компТютер Ї товаром, ¤ким торгують, то в ус≥х крањнах встановлюЇтьс¤ на однакова ц≥на.

ƒл¤ загальноњ економ≥чноњ теор≥њ ц¤ специф≥ка не маЇ особливого значенн¤, а в теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки вона Ї обТЇктом соц≥ального досл≥дженн¤. «начим≥сть такого досл≥дженн¤ п≥дсилюЇтьс¤ тим, що з економ≥чним прогресом товари ¤кими не торгують на м≥жнародних ринках, мають тенденц≥ю до переходу до групи товар≥в, ¤кими торгують.

2.ƒо принципових пон¤ть, ¤к≥ Ї визначальною рисою теор≥њ м≥жнародноњ економ≥ки, належить також пон¤тт¤ нац≥онального суверен≥тету. Ќац≥ональний суверен≥тет впливаЇ на характер економ≥чноњ активност≥ та на м≥жнародний обм≥н. ѕо-перше в≥н Ї чинником зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики крањни, ¤ка податковими та ≥ншими засобами перешкоджаЇ в≥льному товарообм≥ну м≥ж крањнами. “аке втручанн¤ неможливе всередин≥ крањни. “ому м≥жнародна економ≥ка вивчаЇ д≥ю цих обмежень, њх вплив на товаропотоки й на добробут крањни. ѕо-друге, вс≥ нац≥онально-суверенн≥ крањни (за невеликим вин¤тком, ¤к, наприклад, ѕанама, Ћ≥бер≥¤ та де¤к≥ “ихоокеанськ≥ остр≥вн≥ держави) мають власну валюту. “ому, угоди, ¤к≥ укладаютьс¤ всередин≥ крањни, опосередковуютьс¤ рухом нац≥ональному валюти, а угоди м≥ж економ≥чними субТЇктами р≥зних крањн потребують певноњ валюти, ¤ка маЇ обм≥нюватис¤ одна на одну. Ќа в≥дм≥ну в≥д загальноњ економ≥чноњ теор≥њ, теор≥¤ м≥жнародноњ економ≥ки досл≥джуЇ рух валют та функц≥онуванн¤ ринк≥в валют, обм≥нн≥ курси, вплив зм≥н на ринках валюти ≥ валютних курс≥в на укладанн¤ м≥жнародних торговельних угод.

ќтже, теор≥¤ м≥жнародноњ економ≥ки моЇ спец≥альний предмет досл≥дженн¤ Ц м≥жнародний обм≥н, обТЇктом ¤кого Ї товари, послуги та ф≥нансов≥ вимоги.

1	2	3

Ќазва: —истеми м≥жнародноњ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2630 прочитано)