≈коном≥чна теор≥¤ > ‘≥рма в умовах досконалоњ конкуренц≥њ
‘≥рма в умовах досконалоњ конкуренц≥њ—тор≥нка: 1/3
ѕлан ”мови формуванн¤ ринку досконалоњ конкуренц≥њ. онкурентна ф≥рма. «агальний середн≥й, граничний доход ≥ прибуток ф≥рми. ћаксим≥зац≥¤ прибутку конкурентною ф≥рмою. ¬ар≥анти р≥вноваги конкурентноњ ф≥рми в короткостроковому пер≥од≥. ƒовгострокова р≥вновага. „иста конкуренц≥¤ та ефективн≥сть. Ћ≥тература Ѕазелевич ¬., ЋукТ¤нов ¬., ѕисаренко Ќ., в≥цинська Ќ. ћ.59. ћ≥кроеконом≥ка: ќпорний конспект лекц≥й. Ц .: „етверта хвил¤, 1997. Ц 248с.: ≥л.. «адо¤ ј.ќ. ћ≥кроеконом≥ка: урс лекц≥й: Ќавчальний пос≥бник. Ц .: “-ва У«нанн¤Ф, ќќ, 2000. овальчук ¬.ћ. «агальна теор≥¤ економ≥ки: видавництво УјстонФ, 1998. ќсновн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤ ¬аловий доход. ¬алов≥ витрати. √раничний анал≥з. √раничний доход. √раничн≥ витрати. √раничн≥ витрати довгостроков≥. ƒовгострокова крива пропозиц≥њ. ƒовгострокова р≥вновага. ƒосконала конкуренц≥¤. «ростаюч≥ витрати. онкурентна ф≥рма. рива попиту галуз≥. рива пропозиц≥њ галуз≥. ћаксим≥зац≥¤ прибутку. ѕопит конкурентноњ ф≥рми. –инок досконалоњ конкуренц≥њ. –≥вновага галуз≥. –≥вновага конкурентноњ ф≥рми. 1) ƒосконала конкуренц≥¤ Ї найб≥льш виразною схемою ринковоњ структури, ¤ку можна використовувати дл¤ анал≥зу економ≥чних процес≥в. ¬она Ї ≥деальним типом ринковоњ структури, перевага ¤кого пол¤гаЇ у тому, що завд¤ки його ≥снуванню стаЇ можливим ч≥тке визначенн¤ системи обмежень, з ¤кими стикаЇтьс¤ ф≥рма, на шл¤ху до максим≥зац≥њ прибутку. | | ”мови формуванн¤ ринку досконалоњ конкуренц≥њ. | | –инок складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ продавц≥в, кожний з ¤ких продаЇ стандартизовану продукц≥ю велик≥й к≥лькост≥ покупц≥в. ожна ф≥рма маЇ дуже незначну частку у загальному випуску продукц≥њ, що поступаЇ на ринок ≥ ц¤ частка не перевищуЇ 1 % загального продажу. ‘≥рма не ц≥кавитьс¤ р≥шенн¤м своњх конкурент≥в. ¬она не розгл¤даЇ конкурент≥в ¤к таких, що можуть обмежити њњ ринкову частку продажу. ≤нформац≥¤ про ц≥ни, технолог≥њ та ≥мов≥рний прибуток легко доступна, що дозвол¤Ї гнучко реагувати на зм≥ну ринкових умов. ¬ходженн¤ в ринок та вих≥д з нього не обумовлен≥ н≥¤кими переходами дл¤ продавц≥в стандартизованоњ продукц≥њ, що забезпечуЇ њм повну моб≥льн≥сть у використанн≥ ресурс≥в. 2) ѕ≥дприЇмницька ф≥рма Ц це самост≥йно д≥ючий субТЇкт ринку, метою д≥¤льност≥ ¤кого Ї отриманн¤ прибутку через виробництво одного, або б≥льше товар≥в дл¤ продажу на ринку. онкурентна ф≥рма Ц це ф≥рма, ¤ка продаЇ свою продукц≥ю на ринку досконалоњ конкуренц≥њ. ѕрипущенн¤ про максим≥зац≥ю прибутку продавц¤ми лежить в основ≥ модел≥ пропозиц≥њ конкурентноњ ф≥рми њњ рац≥ональноњ економ≥чноњ повед≥нки. 3) ƒох≥д п≥дприЇмства утворюЇтьс¤ передус≥м в≥д реал≥зац≥њ виробленого прибутку, тобто це грошова виручка в≥д реал≥зац≥њ товарних фонд≥в. –озр≥зн¤ють так≥ види доход≥в ф≥рми: звичайний, кап≥тальний, див≥дендний. «вичайний дох≥д ф≥рми формуЇтьс¤ за рахунок грошових надходжень в≥д основноњ д≥¤льност≥. ап≥тальний дох≥д Ц це дох≥д ф≥рми в≥д перепродажу виробничих фонд≥в, земл≥, майна та ф≥нансових актив≥в. ƒив≥дендний дох≥д Ц це дох≥д в≥д акц≥й ≥нших ф≥рм, ¤ким волод≥Ї ф≥рма. ќсновним видом доходу ф≥рми Ї звичайний дох≥д. ¬аловий дох≥д Ц ус¤ сума доходу ф≥рми. „истий дох≥д Ц це валовий дох≥д, без суми повних витрат, тобто це прибуток ф≥рми. ƒл¤ характеристики доходу ф≥рми важливим Ї показники середнього ≥ граничного доходу, повТ¤зан≥ ≥з сукупним доходом. —укупний дох≥д, ¤кий одержуЇ ф≥рма, дор≥внюЇ ц≥н≥ продукту (–), помножен≥й на к≥льк≥сть реал≥зованого товару (Q): R = P Ј Q. —укупний дох≥д ≥нколи позначаЇтьс¤ через R (Q), щоб показати, що його розм≥р залежить в≥д обс¤гу випуску продукту (Q). √раничний дох≥д MR Ц це прир≥ст доходу (DR) ¤к результат приросту виробництва на одну одиницю товару (DQ): . —ередн≥й дох≥д ф≥рми AR - це дох≥д в середньому на одну одиницю проданого товару: . —ередн≥й дох≥д дор≥внюЇ ринков≥й ц≥н≥ одиниц≥ товару. —уть прибутку (чистого доходу) ¤к економ≥чноњ категор≥њ про¤вл¤Їтьс¤ у його функц≥¤х: по-перше, в≥н Ї критер≥Їм господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства; по-друге, в≥н зд≥йснюЇ розпод≥л чистого доходу нац≥њ; по-третЇ, в≥н економ≥чно стимулюЇ п≥дприЇмство. ќсновна мета будь-¤кого п≥дприЇмства Ц максим≥зац≥¤ прибутку. ¬она дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зменшенн¤ середн≥х, повних, ≥ граничних витрат п≥дприЇмства при зростанн≥ обс¤гу виробництва, тобто при п≥двищенн≥ його ефективност≥. ” найб≥льш загальному вигл¤д≥ економ≥чну ефективн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства можна визначати ти через норму прибутку: „им вища норма прибутку, тим вища ефективн≥сть виробництва. «наченн¤ норми прибутку пол¤гаЇ у тому, що вона Ї м≥рою корисност≥ вкладенн¤ кап≥талу, ефективност≥ його використанн¤. ћета п≥дприЇмц¤ Ц це максим≥зац≥¤ прибутку ≥ м≥н≥м≥зац≥¤ витрат, тому кап≥тал спр¤мовуЇтьс¤ туди, де вища норма прибутку. ќстанн¤ виступаЇ регул¤тором ≥нвестиц≥й у виробництво. ” господарськ≥й практиц≥ норма прибутку Ї виразником рентабельност≥ виробництва: ф≥рма, що маЇ прибуток, Ї рентабельною, а та, у ¤коњ його нема, Ї нерентабельною, збитковою. –озр≥зн¤ють показники загального прибутку ≥ чистого прибутку. “ому вид≥л¤ють загальну ≥ розрахункову рентабельн≥сть. «агальна рентабельн≥сть розраховуЇтьс¤ так: –озрахункова рентабельн≥сть обчислюЇтьс¤ ≥накше: 4) | | ћаксим≥зац≥¤ прибутку конкурентною ф≥рмою | | ћета ф≥рми Ц максим≥зац≥¤ прибутку. ѕрибуток Ц це р≥зниц¤ м≥ж сукупним доходом (TR) ≥ сукупними витратами (“—) за пер≥од продажу: ѕрибуток = “R Ц “—. ‘≥рма прагне максим≥зувати прибуток, намагаючись максим≥зувати р≥зницю м≥ж валовим доходом (“R) ≥ валовими витратами (“—).
Ќазва: ‘≥рма в умовах досконалоњ конкуренц≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4255 прочитано) |