Економічна теорія > Фонди підприємства
Отже, при другій формі морального зносу відбувається зниження вартості основних фондів у результаті науково-технічного прогресу. Величину другої форми морального зносу можна обчислити зіставленням відповідних техніко-економічних показників, які найповніше характеризують цей вид устаткування (продуктивність, якість тощо) за такою формулою: 
де Пз, Пн — відповідно продуктивність морально застарілих і нових засобів праці. АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ Амортизація основних фондів — це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послуги), що виробляються Знос і амортизація — поняття не тотожні. Амортизація може не збігатися з розміром зносу в окремі періоди року, оскільки основні фонди зношуються нерівномірно, а амортизація нараховується рівномірно рівними частками щомісяця. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини основних фондів називають амортизаційними. З них створюється фонд амортизації. Встановлений у законодавчому порядку річний відсоток за? міщений вартості зношеної частини основних фондів називають нормою амортизації, її обчислюють за формулою: 
де Фо — середня вартість одиниці основних фондів цієї групи; Фо.л — середня ліквідаційна вартість одиниці основних фондів цієї групи. За цим показником, як правило, обчислюють вартість металобрухту або матеріалів, які можуть бути реалізовані (з цієї суми вираховують витрати на транспортування, підготовку до реалізації, реалізацію); Тоб — амортизаційний період з урахуванням моральної зношеності. Високі темпи науково-технічного прогресу, прискорення морального зносу основних фондів ведуть до того, що держава збільшує норму амортизації в законодавчому порядку. У такий спосіб здійснюється державна політика прискореної амортизації. Вона дає можливість швидше списувати вартість засобів праці, позбавлятися від морально застарілого устаткування. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІІВ Систематичне зростання виробництва продукції за рахунок повного завантаження основних фондів дає змогу збільшити їхню віддачу, а отже, підвищити ефективність виробництва. Головним показником ефективного використання основних виробничих фондів є фондовіддача. Цей показник показує випуск продукції, що припадає на 1 грн. основних виробничих фондів ОФП. 
Основні чинники збільшення фондовіддачі такі: • повне залучення у процес виробництва машин і устаткування; • зростання коефіцієнта змінності; • ліквідація простоїв; • скорочення строків освоєння нових виробничих потужностей. Резерви поліпшення навантаження устаткування, особливо на підприємствах машинобудування, характеризує коефіцієнт змінності, тобто відношення числа верстато-змін, фактично відпрацьованих устаткуванням за певний період, до кількості встановленого устаткування, помноженого на кількість днів розрахункового періоду. Формула обчислення коефіцієнта змінності така: 
де Тм-з — кількість відпрацьованих машино-змін; Ку.у — загальна кількість установленого устаткування; Др.д — кількість робочих днів у розрахунковому періоді. Чинниками підвищення ступеня використання засобів праці є скорочення часу ремонту, усунення зайвих простоїв. Збільшення випуску продукції в результаті інтенсифікації навантаження засобів праці — один з ефективних шляхів нарощування виробничих потужностей. Досвід показує, що ефективність виробництва значною мірою залежить від технічного рівня основних фондів, їхнього своєчасного оновлення з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу. 3. ОБОРОТНІ ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ЗМІСТ І СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ Як ми уже знаємо, предмети праці створюють матеріальну основу оборотних виробничих фондів. Оборотні виробничі фонди повністю споживаються в кожному виробничому циклі, відразу і повністю переносять свою вартість на продукцію, що створюється, і в процесі виробництва змінюють натуральну форму Оборотні фонди охоплюють рух предметів праці від моменту надходження на склад підприємства до перетворення на готову продукцію і переходу до сфери обігу. Співвідношення між складовими частинами оборотних фондів характеризує їхню структуру (рис. 43). 
Рис. 3. Склад оборотних засобів ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ Для оцінки і аналізу використання оборотних виробничих фондів застосовують систему показників. Найбільш узагальнюючим з них є матеріаломісткість. Це результативний показник, який найповніше відбиває ефективність використання оборотних фондів в поєднанні з технічним рівнем виробництва. Показниками матеріаломісткості продукції є такі: • загальна вартість матеріальних витрат на випуск продукції; • питома вартість, тобто величина матеріальних витрат на випуск фізичної одиниці продукції; • відносна вартість — витрати конструкційних матеріалів на одиницю експлуатаційної або технічної характеристики машин і устаткування (витрати металу на одиницю продуктивності верстата тощо). Характеристика матеріаломісткості продукції доповнюється системою спеціальних показників використання матеріальних ресурсів в окремих галузях. В обробній промисловості використовують показник виходу готової продукції з одиниці сировини. Наприклад, коефіцієнт вилучення заліза з руди, вихід цукру з 1 ц цукрових буряків тощо. Такі показники, як правило, обчислюють у відсотках. У машинобудуванні ефективність використання предметів праці показує коефіцієнт використання матеріалу. Його обчислюють як відношення чистої маси виробу (вузла, деталі) до норми витрачання або до фактичного витрачання матеріалу (припустімо, металу). Для розрахунку ефективності витрат палива використовують коефіцієнт корисної дії — відношення корисно спожитого палива до загальних його витрат. Величина цього показника залежить від якості палива, удосконалення паливних агрегатів тощо. За даними аналізу витрачання палива розробляють заходи щодо скорочення норм його витрачання. ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВ Оборотні засоби — це сукупність оборотних фондів і фондів обігу Вони здійснюють кругооборот, в процесі якого проходять три стадії: перша — запаси; друга — залишки незавершеного виробництва, напівфабрикати; третя — оборотні засоби надходять до сфери обігу у вигляді готової продукції, грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства. На кошти, одержані від реалізації продукції, підприємство знову купує необхідні предмети праці. Після цього розпочинається новий кругооборот оборотних засобів. У складі оборотних засобів, що знаходяться у сфері виробництва, найбільша частка припадає на запаси сировини, матеріалів, палива, запасних частин для ремонту тощо. В промисловості вони становлять більше ніж половину матеріальних цінностей. За джерелами нормування оборотні засоби поділяють на власні та позичені: власні — мінімальна сума засобів, потрібна для діяльності підприємства; позичені — засоби, надані банками у вигляді короткострокових кредитів під товари, що знаходяться в дорозі до споживача, розрахунках з постачальниками тощо. ПОКАЗНИКИ І ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ Як уже зазначалось, оборотні засоби підприємств знаходяться в постійному русі, переходять із сфери обігу до сфери виробництва і у формі готової продукції знову повертаються до сфери обігу. Цей процес дістав назву оборотності оборотних засобів. Для його характеристики застосовують такі показники: коефіцієнт оборотності за певний час, середню тривалість обороту, віддачу. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів Ko — це відношення реалізованої продукції за певний проміжок часу Tо до суми середнього залишку оборотних засобів за цей період. Середню тривалість оборот розраховують діленням тривалості періоду на коефіцієнт оборотності: 
Прискорення оборотності оборотних засобів залежить від скорочення зайвих запасів (виробничих) за рахунок встановлення раціональних прямих господарських зв'язків, механізації та автоматизації складського господарства, зниження матеріаломісткості виробів, досягнення ритмічної роботи підприємств, скорочення тривалості циклу виробництва продукції, прискорення руху документів, своєчасних розрахунків з виробниками, дотримання платіжної дисципліни. Оборотність оборотних засобів має вирішальне значення для своєчасної виплати заробітної плати працівникам підприємств. 4. КРУГООБОРОТ І ОБОРОТ ФОНДІВ НЕОБХІДНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ КРУГООБОРОТУ ФОНДІВ Ми вже розглядали кругооборот оборотних засобів. Вони є тільки частиною фондів. Було б неправильно обмежувати кругооборот фондів цією частиною. Існує кругооборот фондів. Без нього припиняється виробництво і, по суті, економічне життя. В умовах кризи, коли багато людей (як сьогодні «човники») займаються тільки купівлею і продажем за формулою Г-Т-Г (діє тільки сфера обігу, виробництво відсутнє), а багато підприємств припиняє роботу, повноцінного кругообороту немає. В кінцевому підсумку, якщо не буде справжнього кругообороту, країні загрожує економічна катастрофа.
Назва: Фонди підприємства
Дата публікації: 2005-02-15 (3754 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
