≈коном≥чна теор≥¤ > ‘онди п≥дприЇмства

ѕовноц≥нний кругооборот маЇ охоплювати сферу не т≥льки об≥≠гу, а й виробництва. ≤ в цьому кругооборот≥ беруть участь ¤к оборотї? н≥ фонди ≥ фонди об≥гу, так ≥ основн≥ фонди, тобто засоби виробу ництва.

” процес≥ кругообороту на певн≥й стад≥њ фонди набувають своЇњ натуральноњ форми, тобто виступають у вигл¤д≥ засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥.  оли виготовл¤Їтьс¤ продукц≥¤, засоби прац≥, ¤к в≥домо, пере≠нос¤ть свою варт≥сть на готовий продукт. ÷ей процес в≥дбуваЇтьс¤ не в≥дразу, а поступово. ¬ готов≥й продукц≥њ вт≥лена частка ц≥нност≥ основних фонд≥в. ƒал≥, у сфер≥ об≥гу в≥дбуваЇтьс¤ реал≥зац≥¤ про≠дукц≥њ, а ц≥нн≥сть набуваЇ форми грошей, за ¤к≥ пот≥м в≥дновлюють≠с¤ витрачен≥ засоби прац≥ (перетворенн¤ амортизац≥йного фонду на нов≥ засоби прац≥ або в≥дбуваЇтьс¤ в≥дшкодуванн¤ витрачених засоб≥в прац≥). ѕредмети прац≥ також проход¤ть кругооборот, про ¤кий ми вже говорили при розгл¤д≥ оборотност≥ оборотних засоб≥в.

ќтже, ≥снуЇ кругооборот фонд≥в, у процес≥ ¤кого в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на форм фонд≥в. “реба зазначити, що мова йде про кругооборот не виробничих фонд≥в, а кругооборот фонд≥в ¤к ц≥нност≥, що вт≥люЇ уречевлену людську працю. —права в тому, що основн≥ фонди, ¤к≥ перенесли свою варт≥сть на готовий продукт, втратили свою нату≠ральну форму, а отже, ≥ здатн≥сть до продуктивного функц≥онуванн¤. “≥льки п≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ, перетворенн¤ грошей на нов≥ за≠соби прац≥ вони знову набувають натуральноњ форми, тобто стають знову основними фондами ≥ можуть брати участь у процес≥ вироб≠ництва ¤к продуктивн≥ фонди.

—“јƒ≤ѓ  –”√ќќЅќ–ќ“” ‘ќЌƒ≤¬

™ три стад≥њ кругообороту фонд≥в.

ѕерша стад≥¤:

означаЇ, що грош≥ перетворюютьс¤ на робочу силу ≥ засоби виробниц≠тва. ÷¤ стад≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ у процес≥ об≥гу. ƒл¤ п≥дприЇмц≥в вона по≠л¤гаЇ в перетворенн≥ грошового кап≥талу на продуктивний кап≥тал.

ƒруга стад≥¤:

...¬...

Ќа ц≥й стад≥њ в≥дбуваЇтьс¤ продуктивне споживанн¤ засоб≥в ви≠робництва ≥ робочоњ сили, тобто зд≥йснюЇтьс¤ виробництво, результатом ¤кого Ї нов≥ товари. ƒл¤ п≥дприЇмц≥в на ц≥й стад≥њ продуктив-≤й кап≥тал перетворюЇтьс¤ на товарний кап≥тал (√1). ѕ≥сл¤ цього ≤≥тал знову повертаЇтьс¤ у сферу об≥гу.

“рет¤ стад≥¤:

Ќа ц≥й стад≥њ нов≥ товари реал≥зуютьс¤ на ринку. ƒл¤ п≥дприЇмц≥в це означаЇ, що товарний кап≥тал перетворюЇтьс¤ на грошовий, тобто знову набуваЇ своЇњ перв≥сноњ, вих≥дноњ форми. ќсоблив≥сть пол¤гаЇ лише в тому, що одержана сума грошей перевищуЇ ту суму, ¤ка була на перш≥й стад≥њ. ” н≥й м≥ститьс¤ додаткова варт≥сть.

ќтже, рух фонд≥в (кап≥талу) проходить три стад≥њ ≥ зазнаЇ трьох посл≥довних перетворень своЇњ форми (грошовоњ, продуктивноњ, то≠варноњ). ÷е ≥ Ї кругооборот фонд≥в (кап≥талу).  ругооборот фонд≥в (кап≥талу) можна подати такою формулою:

ќЅќ–ќ“ ‘ќЌƒ≤¬

–озгл¤нутий нами кругооборот не маЇ одиничного характе≠ру. ѕ≥дприЇмство повинно його весь час повторювати. ÷е, по сут≥, безперервний процес. ќтже, в≥дбуваЇтьс¤ оборот фонд≥в (кап≥талу), ¤кий Ї кругооборотом, вз¤тим не ¤к окремий акт, а ¤к процес пос≠т≥йного в≥дновленн¤ руху фонд≥в (або руху всього авансованого ка≠п≥талу).

ќск≥льки час обороту фонд≥в визначають ¤к час, прот¤гом ¤кого весь авансований кап≥тал повертаЇтьс¤ до п≥дприЇмц¤ у грошов≥й форм≥, то оборот фонд≥в (кап≥талу) не зб≥гаЇтьс¤ з кругооборотом. ” результат≥ одного кругообороту до власника п≥дприЇмства повертаЇть≠с¤ лише частина авансованого кап≥талу (або фонд≥в). ѕов'¤зано це з тим, що оборот р≥зних елемент≥в фонд≥в (кап≥талу) в≥дбуваЇтьс¤ в неоднаков≥ пром≥жки часу. “ак, варт≥сть основних виробничих фонд≥в переноситьс¤ на новостворен≥ товари частинами (при цьому р≥зн≥ елементи основних фонд≥в мають р≥зн≥ строки функц≥онуванн¤, на≠приклад, виробнич≥ споруди можуть д≥¤ти 30-50 ≥ б≥льше рок≥в, а де¤к≥ машини ≥ верстати 8-10 рок≥в). ¬одночас варт≥сть оборотних фонд≥в переноситьс¤ на готову продукц≥ю в≥дразу прот¤гом одного кругообороту. „ерез це час обороту основних фонд≥в охоплюЇ р¤д кругооборот≥в, а час обороту оборотних фонд≥в дор≥внюЇ пер≥оду одного кругообороту фонд≥в.

 ≥льк≥сть оборот≥в фонд≥в (кап≥талу) визначають за формулою:

де ќ Ч одиниц¤ вим≥рюванн¤ обороту фонд≥в (кап≥талу); tо Ч час обороту фонд≥в цього п≥дприЇмства (цього кап≥талу).

Ўвидк≥сть обороту фонд≥в маЇ важливе економ≥чне значенн¤. «б≥льшенн¤ швидкост≥ обороту фонд≥в (кап≥талу) п≥двищуЇ ефек≠тивн≥сть роботи п≥дприЇмства. Ќа швидк≥сть обороту фонд≥в впли≠ваЇ час виробництва ≥ час об≥гу фонд≥в (кап≥талу).

„ј— ќЅќ–ќ“” ≤ …ќ√ќ — Ћјƒќ¬≤

ќборот фонд≥в потребуЇ певного часу. ¬≥н розпочинаЇтьс¤ з моменту перетворенн¤ грошей на засоби виробництва ≥ робочу силу ≥ завершуЇтьс¤ створенн¤м новоњ продукц≥њ та њњ реал≥зац≥Їю на рин≠ку, тобто в оборот≥ знову з'¤вл¤ютьс¤ грош≥. „ас обороту фонд≥в (кап≥талу) дор≥внюЇ часу виробництва ≥ часу об≥гу.

„ас виробництва Ч це пер≥од, впродовж ¤кого фонди (кап≥тал) перебувають у сфер≥ виробництва.

—труктуру часу обороту фонд≥в ≥люструЇ рис. 44.

–ис. 4. „ас обороту виробничих фонд≥в

¬ажливою складовою часу виробництва Ї робочий пер≥од. ¬≥н необх≥дний дл¤ перетворенн¤ предмет≥в прац≥ на готовий про≠дукт.

–обочий пер≥од Ч основна частина часу виробництва, що скла≠даЇтьс¤ з т≥сно пов'¤заних м≥ж собою робочих дн≥в, годин, хвилин. …ого обчислюють з допомогою нормуванн¤ виробничих операц≥й. “ривал≥сть робочого пер≥оду в р≥зних галуз¤х виробництва неодна≠кова. Ќаприклад, у текстильн≥й, швейн≥й, взуттЇв≥й промисловост≥ робочий пер≥од вим≥рюють годинами, у машинобуд≥вн≥й промисло≠вост≥ Ч дн¤ми, у суднобуд≥вн≥й Ч роками.

–обочий пер≥од Ї лише частиною часу виробництва. ™ ще час перерв, що пов'¤зан≥ з особливост¤ми технолог≥чних процес≥в. Ќаприклад, Ї час перерв, прот¤гом ¤кого предмети прац≥ перебува≠ють п≥д впливом природних процес≥в: суш≥нн¤ деревини, брод≥нн¤ вина, х≥м≥чн≥ реакц≥њ тощо. ” тих галуз¤х, де такий час виступаЇ нев≥д'Їмною складовою технолог≥чного процесу, час виробництва значно б≥льший, н≥ж робочий пер≥од.

—короченн¤ часу виробництваЧодин ≥з шл¤х≥в п≥двищенн¤ ефек-≤вност≥ виробництва. ÷ього дос¤гають завд¤ки впровадженню у ≤иробництво нов≥тн≥х дос¤гнень науки, новоњ техн≥ки, прогресивних ехнолог≥й, пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ виробництва.

„ас об≥гу Ч це час придбанн¤ засоб≥в виробництва, перем≥щен-товар≥в, њхнього продажу, збер≥ганн¤ товарних запас≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають реал≥зац≥њ.

—короченн¤ часу об≥гу залежить в≥д розвитку вс≥х вид≥в транспорту, удосконаленн¤ засоб≥в зв'¤зку ≥ комерц≥йноњ ≥нформац≥њ, вико≠ристанн¤ електронноњ техн≥ки дл¤ прогнозуванн¤ динам≥ки попиту ≥ пропозиц≥њ, використанн¤ рац≥ональноњ реклами.

1	2	3

Ќазва: ‘онди п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3754 прочитано)