≈коном≥чн≥ теми > јнал≥з пр¤мих витрат

				≤нш≥ затрати ( знос нематер≥авльних актив≥в , орендна плата , обов`¤зков≥ платеж≥ , в≥дсотки по кредитам банка, податки включен≥ у соб≥варт≥сть продукц≥њ ,в≥драхуванн¤ у позабюджетн≥ фонди тощо.)

√рупуванн¤ затрат за елементами необх≥дне дл¤ того, щоб вивчити матер≥алоЇмк≥сть, енргоЇмк≥сть, трудоЇмк≥сть, фондоЇмк≥сть та встановити вплив техн≥чного прогресу на структуру затрат.[2] ѕоелементний розр≥з затрат потр≥бний дл¤ визначенн¤ њх структури, питомоњ ваги окремих затрат, визначенн¤ розм≥ру нац≥онального доходу тощо. ѕоелементне групуванн¤ затрат використовують дл¤ складанн¤ кошторис≥в, утворенн¤ нормативноњ бази виробництва, анал≥зу тощо. ÷ей план групуванн¤ затрат Ї вих≥дним у формуванн≥ практично вс≥х варт≥сних параметр≥в економ≥ки, визначенн≥ ефективност≥ виробництва.[5]  ожна галузь маЇ своњ особливост≥ структурноњ побудови затрат у розр≥з≥ елемент≥в. Ќаприклад, у добувних галуз¤х висока питома вага на оплату прац≥, у машинодобуванн≥ матер≥альн≥ затрати майже дор≥внюють затратам на оплату прац≥.

¬итрати за статт¤ми калькул¤ц≥њ Ц це витрати на окрем≥ види вироб≥в, а також витрати на основне ≥ допом≥жне виробництво. [4] √рупуванн¤ затрат за статт¤ми калькул¤ц≥њ вказуЇ куди, на ¤ке ц≥ле та в ¤ких розм≥рах використан≥ ресурси. ¬оно необх≥дне дл¤ розрахунку соб≥ртост≥ окремих вид≥в вироб≥в у багатономенклатурному виробництв≥, встановленн¤ центр≥в акумулюванн¤ затрат та пошуку резерв≥в њх скороченн¤. ќсновними положенн¤ми про склад затрат на виробництво не передбачена система групуван¤ статей затрат. ÷е питанн¤ вир≥шують сьогодн≥ сам≥ п≥дприЇмства. Ќайпоширен≥шою Ї сл≥дуюча система групуванн¤ (див. “аблицю 3).

“аблиц¤ 3. √рупуванн¤ затрат за статт¤ми калькул¤ц≥њ .[3]

—ировина ≥ матер≥али ;

«воротн≥ в≥дходи (в≥драховуютьс¤ );

 упован≥ вироби ,нап≥вфабрикати;

ѕаливо та енерг≥¤ на технолог≥чн≥ потреби;

ќсновна зарплата прац≥вник≥в, зайн¤тих у виробництв≥;

ƒодаткова зарплата прац≥вник≥в, зайн¤х у виробив≥;

¬≥рахванн¤ на соц≥ане страхуванн¤;

¬≥драхуванн¤ на обов`¤зкове медичне страхуванн¤;

; «атрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю машин ≥

обладнанн¤;

«агальновиробнич≥ затрати;

«агальногосподарськ≥ затрати;

¬трати в≥д браку;

≤нш≥ виробнич≥ затрати;

ѕозавиробнич≥ затрати.

” де¤ких галуз¤х в≥дхиленн¤ в≥д наведеноњ системи групуванн¤ затрат у розр≥з≥ статей калькул¤ц≥њ значне. «а своњм складом статт≥ калькул¤ц≥њ можутьбути одноелементними або комплексними, ¤к≥ складаютьс¤ з к≥лькох елемент≥в затрат. “аке групуванн¤ маЇ ≥стотне значенн¤ дл¤ проведенн¤ економ≥чного анал≥зу, визначенн¤ фактор≥в, ¤к≥ впливають на соб≥варт≥сть продукц≥њ в систем≥ внутр≥шньогосподарського обл≥ку.

«а способом перенесенн¤ вартост≥ на продукц≥ю витрат под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥. ƒо пр¤мих витрат належать витрати, пов`¤зан≥ з виробництвом окремих вид≥в продукц≥њ, ¤к≥ можуть бути безпосередньо включен≥ дот њх соб≥вартост≥. ≤ншими словами, це варт≥сть усього, що надаютьс¤.[3] ƒо них вход¤ть:

--матер≥альн≥ затрати, тобто варт≥сть сировини ≥ деталей к≥нцевого продукту;

--трудов≥ затрати, тобто витрати на зароб≥тну плату роб≥тникам виробникам за час, затрачений ними на виробництво продукц≥њ.

ƒо непр¤мих витрат належать витрати, повС¤зан≥ з виробництвом к≥лькох вид≥в продукц≥њ, вони включають до соб≥вартост≥ шл¤хом розпод≥ленн¤ пропорц≥йно в≥дпов≥дн≥й баз≥. ѕараметри розпод≥лу визначають у галузевих рекомендац≥¤х, ≥нструкц≥¤х. Ќими можуть бути: маса сировини або матер≥ал≥в, сума затрат за ¤коюсь ознакою (оплата прац≥, технолог≥чна соб≥варт≥сть). Ќепр¤м≥ витрати називають також накладними, до них включають оренду прим≥щень ≥ обладнанн¤, витрати на електроенерг≥ю ≥ опаленн¤ ,виплату зарплати персоналу, безпосередньо не зайн¤тому у виробництв≥ продукц≥њ ,витрати на утриманн¤ оф≥су (плата за телефон, поштов≥ послуги, канцел¤рське обладнанн¤), затрати на реал≥зац≥ю продукц≥њ, в≥дсотков≥ ставки по кредитам .–озпод≥л затрат на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ дозвол¤Ї управл¤ти соб≥варт≥стю продукц≥њ. «низити соб≥варт≥сть можна ¤к за рахунок зниженн¤ непр¤мих затрат, так ≥ за рахунок зб≥льшенн¤ об≥гу виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ.

«а ступенем впливу обс¤гу виробництва на р≥вень витрат витрати под≥л¤ютьс¤ на умовно-зм≥нн≥ ≥ умовно-пост≥йн≥. ƒо умовно-зм≥нних належать витрати, абсолютна величина ¤ких зростаЇ ≥з зб≥льшенн¤м об≥гу виробництва ≥ зменшуЇтьс¤ ≥з його зниженн¤м. ƒо умовно-зм≥нних витрат належать витрати на сировину ≥ матер≥али, покупн≥ комплектуюч≥ вироби, нап≥вфабрикати, технолог≥чне паливо ≥ енерг≥ю, на оплату прац≥ роб≥тникам, зайн¤тим у виробництв≥ продукц≥њ тощо. ѓх Уповед≥нку Ув залежност≥ в≥д обс¤гу виробництва можна представити граф≥чно [5] (див. √раф≥к 1 ):

”мовно-пост≥йн≥ Цце витрати, абсолютна величина ¤ких ≥з зб≥льшенн¤м (зменшенн¤м )випуском продукц≥њ ≥стотно не зм≥нюЇтьс¤. ƒо умовно-пост≥йних належать витрати, повС¤зан≥ з обслуговуванн¤м ≥ управл≥нн¤м виробничоњ д≥¤льност≥ цех≥в, а також витрати на забезпеченн¤ господарських потреб виробництва.

Ќа граф≥ку 2 зображен≥ разом крива пост≥йних затрат ( Fixed Cost ), крива зм≥нних затрат VC (variable Cost ) та загальн≥ затрати “— ( Total Cost ) [7]

“—=V—+F—

√раф≥к 2 . Уѕовед≥нкаФ зм≥нних , пост≥йних ≥ загальних затрат .

—л≥д памС¤тати, що пост≥йн≥ затрати Ї незм≥нними т≥льки в межах певного д≥апазону обс¤гу виробництва. “ому њх часто називають умовно-пост≥йними. ƒ≥апазон, у межах ¤кого Уповед≥нкаУ пост≥йних затрат не зм≥нюЇтьс¤, називаЇтьс¤ областю релевантност≥. [5] ѕри обс¤гу виробництва стол≥в, наприклад, в≥д 500 до 5000 шт., пост≥йн≥ затрати Ц 36000 грн. за р≥к. якщо обс¤г виробництва буде б≥льше релевантного д≥апазону, ( тобто б≥льше 5000 шт. ), то будуть потр≥бн≥ додатков≥ затрати на оренду ≥ пост≥йн≥ затрати зб≥льшатьс¤. “ому ≥ у де¤ких джерелах наведена класиф≥кац≥¤ витрат за ступенем залежност≥ в≥д прийн¤тт¤ р≥шень Ц релевантн≥ ≥ нерелевантн≥.

¬ ринков≥й економ≥ц≥ затрати ще класиф≥кують на бухгалтерськ≥ (¤вн≥ ) ≥ альтернативн≥ (не¤вн≥ ) [1], [2].

Ѕухгалтерськ≥ затрати Ц це фактичн≥ затрати на виробництво певноњ к≥лькост≥ продукц≥њ, затрати фактор≥в виробництва за ц≥нами њх придбанн¤ .

Ќе¤вн≥ затрати Ц це альтернативн≥ суми грошей, ¤к≥ можна було б стримати при ≥ншому використанн≥ ресурс≥в.

ƒл¤ вим≥ру затрат на одиницю продукц≥њ використовують категор≥њ середн≥х загальних затрат (јTC=TC/Q ), середн≥х пост≥цйних затрат (AFC=TFC/Q), середн≥х зм≥нних затрат (јVC=TVC/Q ). —ередн≥ затрати важлив≥ дл¤ визначенн¤ прибутковост≥ ф≥рми: ¤кщо ц≥на дор≥внюЇ середн≥м затратам, то ф≥рма маЇ кульовий ефект, прибуток в≥дсутн≥й. якщо ц≥на менше середн≥х затрат, то ф≥рма несе збитки ≥ навпаки.[1]

« метою встановити максимальний обс¤г виробництва , на ¤кий може розраховувати ф≥рма, розраховують марж≥нальн≥ затрати. ћарж≥нальн≥ затрати (ћ— = “—/ Q) Ц це додатков≥ затрати на виробництво кожноњ додатковоњ одиниц≥ у пор≥вн¤нн≥ з ≥снуючим обс¤гом випуску. ¬они дуже важлив≥ дл¤ стратег≥њ ф≥рми.

ƒуже важливою ознакою класиф≥кац≥њ затрат Ї розмежуванн¤ њх за соб≥варт≥стю. ≤снують затрати, ¤к≥ включаютьс¤ до соб≥вартост≥ ≥ ¤к≥ не включаютьс¤ до соб≥вартост≥. —клад затрат, ¤к≥ включаютьс¤ або не включаютьс¤ до соб≥вартост≥ продукц≥њ, визначаЇтьс¤ законодавчо.

2. јнал≥з загальноњ суми затрат на виробництво.

ѕ≥дприЇмство, затрати ¤кого анал≥зуютьс¤, називаЇтьс¤ "Ўик". ¬оно випускаЇ ≥ реал≥зуЇ ковдри ≥ подушки з гусиного пуху. ѕродукц≥¤ дуже дорога, бо використовуЇтьс¤ дорог≥ матер≥али: гусиний пух, атлас, шовков≥ нитки. «акуп≥вл¤ пуху в≥дбуваЇтьс¤ у трьох, так званих, приймальних пунктах у селах, ¤к≥ створима, сама ф≥рма з метою забезпеченн¤ себе матер≥алом. ѕух приймаЇтьс¤ у сел¤н за ц≥ною 40 гривен за к≥лограм.

ќсновн≥ засоби ≥ технолог≥¤ виробництва:

” на¤вност≥ Ї два вантажних автомоб≥л¤ дл¤ забезпеченн¤ р≥тм≥чного постачанн¤ виробництва матер≥алами ≥ розвозки готових вироб≥в до пункт≥в реал≥зац≥њ (  ожний автомоб≥ль коштуЇ 22 500 гривень. ÷≥ цифри необх≥дн≥ дл¤ розрахунку суми амортизац≥њ):

машина по очистц≥ пуху та вдуванню його в подушки та ковдри (коштуЇ 4 500 грн.), очищуЇ пух в≥д пилу та п≥д натиском пов≥тр¤ вдуваЇ його в потр≥бн≥й к≥лькост≥ в вироби.

електронний н≥ж дл¤ р≥занн¤ тканини (коштуЇ 501 грн.). «акр≥йщик вим≥рюЇ на верхньому слоњ атласу площу подушки чи ковдри. «а допомогою к≥лькох розр≥з≥в цього ножа отримуЇмо багато готових викройок з атласу.

чотири швейн≥ машини (900 грн. кожна). “ри швачки зшивають викройки ковдр. ќдна викройки подушок. ћаленький шматочок виробу залишаЇтьс¤ незашитим дл¤ того, щоб в нього вдувати пух. ѕ≥сл¤ цього швачки зашивають цей шматочок тканини.

ѕотр≥бно розпод≥лити пух р≥вном≥рно вздовж ковдри. ÷е робить руками закр≥йщик. ¬ нього робота набагато легша, тому залишаЇтьс¤ час.

“ри швачки вздовж ковдри прошивають нитками, щоб закр≥пити пух р≥вном≥рно по площ≥ виробу.

ћатер≥али ( за планом ) :

Ќа одну ковдру: ниток Ц 100 метр≥в ( 20 коп./метр),

пуху - 3 к≥лограми ( 50 грн./кг п≥сл¤ обробки (чистки)),

атлас - 8 кв. метр≥в ( 15 грн./кв.метр)

ѕланов≥ затрати матер≥алу на одну ковдру = 290 гривень.

Ќа одну подушку: ниток Ц 2,5 метр≥в ( 20 коп./метр),

пуху - 1 к≥лограм ( 50 грн./кг п≥сл¤ обробки ( чистки)),

атлас - 1,7 кв.метр≥в ( 15 грн./кв. метр)).

ѕланов≥ затрати матер≥ал≥в на одну подушку = 80 гривень. ћатер≥али (фактичн≥). ѕ≥дприЇмство вир≥шило зм≥нити на краще дизайн ковдр: вишити його р≥зноман≥тним орнаментом. “ому затрати ниток зб≥льшились. ѕ≥дприЇмство зб≥льшило обс¤г виробництва продукц≥њ. …ому потр≥бно б≥льше пуху. “ому на приймальних пунктах вир≥шили залучити б≥льше сел¤н ¤к≥ б приносили пух. “ому п≥двищили ц≥ни за к≥лограм до 45 гривень. ѕ≥сл¤ очищенн¤ ц≥на за к≥лограм становить 55 гривень. ѕ≥дприЇмство вир≥шило зм≥нити норму витрат пуху на одну ковдру до 2,5 кг ≥ норму витрат атласу до 7,5 (не за рахунок площ≥ ковдри, а за рахунок залишк≥в атласу на шви). ÷е все значно зм≥нило соб≥варт≥сть вироб≥в. јнал≥з матер≥альних затрат див. у п. 2.3. ѕродуктивн≥сть прац≥ швачок та обс¤ги виробництва:

ѕо плану: передбачалось, що одна швачка шиЇ 5 ковдр в день, тобто 3 швачки шиють 15 ковдр в день, за м≥с¤ць Ц 345 шт. ѕередбачалось, що у швачки, ¤ка в≥дпов≥даЇ за пошитт¤ подушок витрачаЇтьс¤ 15 хвилин на одну подушку, тому за 8 годин роботи вона шиЇ 32 подушки, а за м≥с¤ць Ц 736.

‘актично: директор п≥дприЇмства став напол¤гати на п≥двищенн≥ продуктивност≥ прац≥ ≥ встановив так≥ норми, що 1 швачка шиЇ 8 ковдр в день. ¬≥дпов≥дно 3 швачки за м≥с¤ць шиють 552 штуки. Ўвачка повинна шити подушку за 10 хвилин , 48 в день ≥ 1104 за м≥с¤ць.

‘онд зароб≥тноњ плати.

«а планом на п≥дприЇмств≥ працюЇ сл≥дуючий персонал - 20 чолов≥к: робочий по машин≥ є 1 (див. осн. «асоби) з окладом 300 грн., закройщик Ц 300 грн., 4 швачки Ц по 300 грн. кожна, директор 500 грн., головний бухгалтер Ц 450 грн., менеджер по забезпеченню матер≥алами Ц 350 грн., менеджер по реал≥зац≥њ Ц 350 грн., механ≥к Ц 300 грн., електрик Ц 300 грн., 2 вод≥¤ по 300 грн. кожний кладовщик Ц 200 грн., 3 прийомщика пуху на селах Ц 200 грн.  ожний, грузчик Ц 200 грн., прибиральниц¤ Ц 150 грн.

‘актично: п≥дприЇмство вз¤ло на роботу художника дизайнера дл¤ того, щоб в≥н розробив ориг≥нальний орнамент дл¤ ковдр. ¬≥н працюЇ 1 м≥с¤ць по трудов≥й угод≥ за 200 грн. Ќа п≥дприЇмств≥ залишили 1 менеджера, ¤кий займаЇтьс¤ ≥ забезпеченн¤м матер≥алами ≥ реал≥зац≥Їю готових вироб≥в. …ого зарплата Ц 420 грн. Ќа п≥дприЇмств≥ залишили 1 роб≥тника, ¤кий працюЇ ≥ механ≥ком ≥ електриком. …ого зароб≥ток 390 грн.

ƒетальний анал≥з зм≥н, що в≥дбулись, див. у розд≥л≥ 4.

ѕ≥дприЇмство зн≥маЇ в оренду прим≥щенн¤. « прийомних пункт≥в, 2 склада (дл¤ матер≥ал≥в ≥ готовоњ продукц≥њ ), цех та каб≥нети директора, менеджера, головного бухгалтера, к≥мнату дл¤ робочих. «агальн¤ платн¤ 5040 грн.

«а енерг≥ю п≥дприЇмство платить 700 грн., за воду Ц70 грн., за топливо Ц 1000 грн., за утриманн¤ оф≥су (факс, телефон, канцел¤р≥¤) Ц 300 грн., за послуги банку Ц 55 грн. јмортизац≥¤ Ц2842 грн. (2машини Ц2 група основних засоб≥в; машина є1, 4 швейн≥ машини Ц 3 група основних засоб≥в).

3. јнал≥зматер≥альних затрат .

як правило, найб≥льшу питому вагу в соб≥вартост≥ промисловоњ продукц≥њ займають затрати на сировину ≥ матер≥али. “ому дуже важливим джерелом зменшенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї скороченн¤ матер≥альним. «агальна сума затрат залежить в≥д обс¤гу випуску продукц≥њ, њњ структури та зм≥н питомих затрат на окрем≥ вироби.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: јнал≥з пр¤мих витрат
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17065 прочитано)