≈коном≥чн≥ теми > ƒовг≥ хвил≥ в економ≥ц≥

ƒовг≥ хвил≥ в економ≥ц≥

«м≥ст

–еферат 1

«м≥ст 2

1. ¬ступ 3

2. ≤стор≥¤ виникненн¤ теор≥њ хвиль в економ≥ц≥ 6

2.1. «ародженн¤ ≥дей 6

2.2. ’вильообразн≥ цикл≥чн≥ коливанн¤ в економ≥ц≥ 7

2.3. Ќаукова суть Увеликих цикл≥в  ондратьЇваФ 12

3. —в≥тове значенн¤ в≥дкритт¤  ондратьЇва 17

4. ¬исновки 19

Ћ≥тература 21

1.¬ступ

¬≥домо дек≥лька тип≥в економ≥чних цикл≥в, ¤к≥ ≥но≠д≥ називають хвил¤ми. ѓх важко вид≥лит≥ з-за великоњ к≥лькост≥ њх показник≥в, з-за часовоњ pозмитост≥ гpаниць м≥ж ними. “ак зван≥ довг≥ хвил≥ (цикли) мають довжину в 40-60 рок≥в. –озpобка теоp≥њ довгих хвиль була почата в 1847р., коли анг≠л≥Їць ’.  лаpк звернув увагу на пТ¤тидес¤тичотиpьохр≥чний pоз≠pив м≥ж кpизами 1793 и 1847 рр. ¬≥н поклав, що це не випадково, що pозpив був обТЇктивно зумовлен. «начний внесок в pозвиток теоp≥њ довгих хвиль вн≥с його також англ≥Їць ¬. ƒжевонс, ¤кий впеpше пpим≥нив статистику коливань ц≥н дл¤ по¤сненн¤ нового дл¤ науки ¤вища.

«начний внесок в теоp≥ю цикл≥чност≥ вн≥с  . ћаpкс. ¬≥н всю увагу прид≥лив вивченню коpотких хвиль, отримавших в економ≥≠чн≥й л≥теpатуp≥ найменуванн¤ пеp≥одичних цикл≥в, або пеp≥оди≠чних кpиз пеpевиробництва.  ожний цикл, за ћаpксом, складаЇтьс¤ з чотиpьох фаз: кpиза, депpес≥¤, пожвавленн¤, п≥дйом, - що повн≥стю согласуЇтьс¤ з теоp≥Їю цикл≥чност≥.

ѕочинаючи з 30-х рок≥в XX ст на «аход≥ виник напр¤мок в економ≥чн≥й науц≥ Ђвелик≥ цикли Ќ.ƒ.  ондратьЇваї, обгрунтований у прац¤х рос≥йського економ≥ста та статистика Ќ.ƒ.  ондратьЇва Ђ—в≥тове господарство та його конТюнктура у часи в≥йни та п≥сл¤ нењї (1922 р.), статт≥ Ђ¬елик≥ цикли конТюнктуриї в зб≥рц≥ Ђѕитанн¤ конТюнктуриї (1925 р. ), Ђ¬елик≥ цик≠ли економ≥чноњ конТюнктуриї Ц допов≥дь, з ¤кою в≥н виступив у лютн≥ 1926 р. на науков≥й конференц≥њ в ≤нститут≥ економ≥ки –ос≥њ, Ђѕроблеми наукового передбаченн¤ї (1927 р.) та Ђƒинам≥ка ц≥н промислових та с≥льскогосподарських товар≥вї (1929 р. ). ѕоштовхом до створенн¤ спе≠ц≥альних центр≥в з вивченн¤ Ђвеликих цикл≥в економ≥чноњ динам≥≠киї стало опубл≥куванн¤ у 1925 р. статт≥ Ќ.ƒ.  ондратьЇва Ђƒо питанн¤ про пон¤тт¤ економ≥чноњ статики, динам≥ки та конТюнктуриї в одному з економ≥чних журнал≥в —Ўј. « тих п≥р вивчаютьс¤ проблеми цикл≥ч≠ност≥ ринковоњ економ≥ки, розробл¤ютьс¤ рекомендац≥њ з антицик≠л≥чноњ економ≥чноњ пол≥тики, зглажуванню пик≥в економ≥чних п≥дйом≥в та спад≥в. јнглосаксонська¤ економ≥чна школа (—Ўј, јнгл≥¤,  анада, јвстрал≥¤) називаЇ винах≥д  ондратьЇва Ђ¬елик≥ цикли  онд≠ратьЇваї, н≥мецька¤ неол≥беральна економ≥чна школа (–опке, ’айек, ≈рхард) Ц Ђ¬елик≥ цикли конТюнктуриї, тобто так, ¤к њх називав сам  он≠дратьЇв.

Ќ.ƒ.  ондратьЇв, ¤к ≥ англ≥йський економ≥ст ƒ.ћ.  ейнс, вивчивши еко≠ном≥чну динам≥ку за 100 рок≥в, д≥йшов до висновку, що економ≥чн≥ кризи 20-30-х рок≥в XX ст. не означають загибель ринковоњ економ≥ки, а ¤в≠л¤ютьс¤ Ђнормальнимиї компонентами Ђвеликих економ≥чних цикл≥вї економ≥чноњ динам≥ки. ¬≥дпов≥дно, дл¤ цих цикл≥в характерн≥ по≠ст≥йн≥ хвильов≥ коливанн¤, ¤к≥ вм≥щують в себе потенц≥йну енерг≥ю саморегулюванн¤ та в≥дновленн¤ загальноњ та частковоњ економ≥≠чноњ р≥вноваги. ƒосл≥дивши особливост≥ цикл≥чност≥ економ≥ки, еко≠ном≥сти можуть з≥ знанн¤м справи реагувати на будь-¤кий з≥гзаг економ≥чноњ динам≥ки, використовуючи можливост≥ попередженн¤ хворобливих еко≠ном≥чних спад≥в та подтримки пропорц≥йного збалансованого та ритм≥чного руху економ≥чного кругооб≥гу.

Hе буде пеpевищенн¤м твеpдженн¤, що особливе м≥сце в pоз≠pобц≥ теоp≥њ цикл≥чност≥ належить H.ƒ.  ондpатТЇву, визнанн¤м його заслуг в ц≥й област≥ служить те, що багато заpуб≥жних вчень називають довг≥ хвил≥ його ≥менем. ¬ипускник ёpидичного факультету ѕетеpбуpгського унивеpситету H.ƒ.  ондpатТЇв ще в двадц¤тих рр. в≥дкрив шиpоку дискус≥ю з пpоблем довгих хвиль. «начну св≥тову в≥дом≥сть пpин≥сла йому допов≥дь "¬елик≥ цикли конТюнктуpи", що була прочитана њм на зас≥данн≥ вченоњ ради ≤нституту економ≥ки в 1928р. ƒосл≥дженн¤  ондpатТЇва охвативають pозвиток крањн ™вpопи за 100-150 рок≥в.

¬ pезультат≥ досл≥дженн¤  ондpатТЇв вид≥лив сл≥дуюч≥ велик≥ цикли:

Hайб≥льшою науковою заслугою  ондpатТЇва ¤вл¤Їтьс¤ те, що в≥н зд≥йснив спробу сконстpуювати теоpетичну соц≥ально-еконо≠м≥чную систему, ¤ка сама може генеpиpувати довг≥ ко≠ливанн¤.

“еоретичн≥ думки  ондратьЇва були використан≥  ейнсом. ¬они сослужили велику стужбу економ≥стам «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј ¤к Ђд≥агностичний зас≥бї та Ђефективн≥ л≥киї кризовоњ еконо≠м≥ки 1929-1933 рок≥в. ћаЇтьс¤ на уваз≥ державне регулюванн¤ еконо≠м≥ки на основ≥ антицикл≥чноњ економ≥чноњ политики. “еор≥¤ Ђ¬еликих цикл≥в  ондратьЇваї вв≥йшла в п≥дручники Ђѕол≥теконом≥њї, Ђ≈коном≥≠киї, Ђћ≥кроеконом≥киї, Ђћакроеконом≥киї, Ђ≈конометр≥киї та ≥нших еко≠ном≥чних дисципл≥н, що виникли у п≥сл¤воЇнн≥ роки та вивчаЇтьс¤ в ун≥верситетах св≥ту.

2.≤стор≥¤ виникненн¤ теор≥њ хвиль в економ≥ц≥

2.1.«ародженн¤ ≥дей

ѕо¤ва у 1925 р. прац≥  ондратьЇва Ђ¬елик≥ цикли конТюнктуриї визвала позитивн≥ в≥дгуки економ≥ст≥в «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј (ƒ.ћ.  ейнс, —.  узнець, ”. ћ≥тчел, ≤. ‘≥шер та ≥нш≥).  ондратьЇва вибрали членом р¤да ≥ноземних наукових товариств, у тому числ≥ Ц јмериканськоњ економ≥чноњ асоц≥ац≥њ, јмериканського статистичного та соц≥олог≥чного товариств, Ћондонського статистичного та соц≥олог≥чного товариства.

” 1924 р. Ќ.ƒ.  ондратьЇв зд≥йснив наукову поњздку в —Ўј, ¬елико≠британ≥ю,  анаду та Ќ≥меччину. “ам в≥н вивчав ринкову економ≥ку та ме≠тоди њњ державного регулюванн¤. ѕ≥сл¤ публ≥кац≥њ у 1925 р. ста≠тт≥ про Ђ¬елик≥ цикли конТюнктуриї написав б≥льш м≥стку працю, ¤ку представив у лютн≥ 1926 р. у вигл¤д≥ допов≥д≥ на конференц≥њ в ≤нститут≥ економ≥ки –ос≥њ п≥д назвою Ђ¬елик≥ цикли конТюнктуриї, що була прийн¤та неоднозначно. ѕри гарному в≥дношенн≥ больш≥сть колег були не готов≥ прийн¤ти його ≥дењ та методи математичного анализу динам≥ки ринковоњ економ≥ки. Ќе було прийн¤то й метод вид≥ленн¤ в≥≠кового тренду економ≥чноњ динам≥ки (тобто тенденц≥њ розвитку). Ќа  он≠дратьЇва обрушилис¤ Ђтрадиц≥йн≥ економ≥стиї, що поставили п≥д сумн≥в правильн≥сть великого масиву розрахунк≥в тенденц≥й економ≥чноњ динам≥ки за 100 рок≥в в —Ўј, јнгл≥њ, Ќ≥меччин≥ та ‘ранц≥њ.

2.2.’вильообразн≥ цикл≥чн≥ коливанн¤ в економ≥ц≥

Ќ.ƒ.  ондратьЇв в≥дм≥чав, що у кризов≥ 1919-1921 роки ринкова економ≥ка схильна хвильообразним цикл≥≠чним коливанн¤м: коротк≥ Ц 3-3,5 рок≥в, середн≥ Ц 7-11 рок≥в. ÷≥ коливанн¤ мають обернений характер, тобто спад зм≥нюЇтьс¤ пожвавленн¤м та п≥дйомом, економ≥чна р≥вновага Ђсамов≥дновлюЇть¤ї (не без допомоги економ≥чних агент≥в та фактор≥в). ≈коном≥чн≥ кризи нос¤ть руйн≥вн≥ сили старих способ≥в, форм та метод≥в господарюванн¤, а також створювальн≥ сили у вигл¤д≥ техн≥ко-технолог≥чних ≥нновац≥й та конкретно-економ≥чних умов дл¤ нового економ≥чного росту. Ќайвеликшою заслугою  ондратьЇва Ї той факт, що економ≥чна конТ≠юнктура (за його визначенн¤м, це синон≥м економ≥чноњ динам≥ки) Ц по≠ст≥йний процес, в склад≥ ¤кого Ї два види руху Ц один в≥дображаЇ хвильообразн≥, спонтанн≥ обратим≥ процеси, а другий Ц не≠обратим≥, еволюц≥йн≥, що в≥дображають поступовий развиток виробничих сил сусп≥льства. јле  ондратьЇв пом≥тив, що окр≥м коротких та середн≥х коливань ринковоњ економ≥ки, на практиц≥ зустр≥чаютьс¤ дуже коротк≥ та б≥льш довг≥ коливанн¤. як в≥дм≥чають в своњй статт≥ Ђѕробле≠ми економ≥чноњ динам≥ки у творчост≥  ондратьЇваї ™.¬. ЅЇл¤кова та —.ј.  омлЇв, при вивчанн≥ обернених процес≥в економ≥чноњ динам≥ки  ондратьЇв бачив 4 види хвильообразних цикл≥чних коливань д≥ло≠воњ активност≥ ≥ р≥зним пер≥одом часовоњ довготи. ѕерш≥ Ц дуже коротк≥, сезонн≥ коливанн¤, друг≥ Ц коротк≥, в≥д 3 до 3,5 рок≥в, трет≥ Ц торгово-промислов≥ цикли в 7-11 рок≥в, четверт≥ Ц велик≥ цикли конТюнктури (довг≥ хвил≥) в 50-60 рок≥в.

ƒана класиф≥кац≥¤ в нин≥шн≥й час прийн¤та св≥товою економ≥чною наукою.  ондратьЇв не м≥г не знат≥ думки ≈нгельса про те, що Ђв пе≠р≥од дитинства св≥товоњ торг≥вл≥, в 1815-1847 роках спостер≥гавс¤ приблизно пТ¤≠тир≥чний циклї, а Ђз 1847-го по 1867 р≥к цикл був визначений дес¤тир≥чнимї. јле у той самий час в≥н дав свою класиф≥кац≥ю на основ≥ власних математико-статистичних розрахунк≥в.  ондратьЇв вдало сполучав ло≠г≥чне з ≥сторичним, ум≥ло використовував ≥сторичний економ≥чний досв≥д цикл≥чност≥ економ≥чноњ активност≥. ¬≥н виходив, наприклад, з того, що ј.—м≥т написав свою книгу, коли економ≥ка јнгл≥њ йшла по висх≥дн≥й хвил≥ промисловоњ революц≥њ ≥ тому не допускав думки про те, що вона може розвиватис¤ цикл≥чно, хвильообразно. ¬ "Ђагатств≥ народ≥в"ї(1776 р. ) —м≥т в≥добразив один шл¤х розвитку економ≥ки Ц екстрапол¤рно вгору. “ому-то в≥н Ц засновник л≥н≥њ оптим≥зму в класичн≥й школ≥. јле ƒ. –≥кардо до моменту виданн¤ своЇњ прац≥ "принципи пол≥т≠економ≥њФ 1819 р.) вже знав про "пробуксовку" економ≥ки, починаючи з 1794 р., труднощах 1812-1813 рок≥в, а п≥зн≥ше й 1823 р., що зак≥нчилис¤ першою економ≥чною кризою 1825 р., але так ≥ не зм≥г вир≥шити д≥лему спра≠ведливого розпод≥лу нац≥онального доходу сусп≥льства м≥ж "прибутком" їа "зарплатою". «-за цього в≥н засмутивс¤, побачивши, що все те, що написав, не повн≥стю в≥дображаЇ економ≥чну д≥йсн≥сть.

1	2	3

Ќазва: ƒовг≥ хвил≥ в економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3904 прочитано)