≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка  анади

≈коном≥ка  анади

—учасна  анада Ч одна з найрозвинут≥ших крањн з ринковою економ≥кою, ¤ка замикаЇ Ђвелику с≥мкуї за обс¤гом ¬Ќѕ, хоча й поступаЇтьс¤ перед аналог≥чними показника≠ми таких крањн, ¤к ≤нд≥¤ чи Ѕразил≥¤. ѕроте за р≥внем ефективност≥ виробництва та стандарт≥в житт¤ вона йде сл≥дом за —Ўј.

—ам≥ канадц≥ називають свою крањну Ђнеамериканською јмерикоюї, а себе Ч Ђб≥льше Ївропейц¤ми, н≥ж американ≠ц¤миї. ѕро статистику  анади висловлюютьс¤ ц≥лком виз≠начено, за¤вл¤ючи, що це Ђамериканськ≥ показникиї, под≥≠лен≥ на 10, а ¤кщо на душу населенн¤, то майже в усьомуЧ Ђтак на такї, кр≥м м≥нерал≥в, л≥су та пшениц≥, ¤ких у  анад≥ б≥льшеї.

ѕоЇднанн¤ високорозвинутого виробництва з елемента≠ми залежност≥ в≥д ≥ноземного (в основному Ђштат≥вськогої) кап≥талу неоднозначне сприймаЇтьс¤ не т≥льки в ”к≠рањн≥, а й у св≥т≥, зваблюЇ анал≥тик≥в до поглибленого ви≠вченн¤ специф≥ки економ≥ки  анади.

—еред Ђкит≥вї канадського процв≥танн¤ найчаст≥ше називають багатство природних ресурс≥в, ефективну еко≠ном≥чну систему й законодавство, ус≠падковане в≥д ¬еликобритан≥њ. « цим важко не погодитис¤, зважаючи на високий р≥вень доброжитку народ≥в ц≥Їњ Ђкрањни двох нац≥йї (англо- ≥ франко-канадськоњ), а також дек≥лькох дес¤тк≥в етн≥чних меншин. —еред останн≥х вид≥≠лимо украњнц≥в, ¤ких у  анад≥ понад 1 млн чолов≥к.

ќдним ≥з чинник≥в економ≥чного зростанн¤ будь-¤коњ крањни Ї формуванн¤ ринку робочоњ сили. ћалочисельн≥сть всього населенн¤ (близько 27 млн 1993 р.), нер≥вном≥рн≥сть його розпод≥лу по величезн≥й територ≥њ  анади ≥сторично вплинули на формуванн¤ цього ринку. «а рахунок ≥мм≥гран≠т≥в у 60-т≥ роки поповнювалось 35Ч40 % ринку робочоњ си≠ли, 70-т≥ Ч 25 %, 80-т≥ Ч поч. 90-х Ч 20Ч25 %. Ќаприк≥нц≥ XX ст. к≥льк≥сть представник≥в лише кольорових рас у на≠селенн≥  анади за прогнозами с¤гне 25 %. —уперечн≥сть по≠д≥бного формуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що, з одного боку, на¤вним Ї б≥льш високий р≥вень осв≥ти й квал≥ф≥кац≥њ переселенц≥в, з ≥ншого Ч загострюЇтьс¤ проблема безро≠б≥тт¤.

¬одночас гостро постаЇ питанн¤ нестач≥ квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили у багатьох галуз¤х обробноњ промисловост≥, що змушуЇ роботодавц≥в зб≥льшувати витрати на внутр≥шньо-ф≥рмову профосв≥ту.

”же в XIX ст. структура канадськоњ економ≥ки, ствер≠джуЇ ≥сторик –. –айЇрсон, р≥зко в≥др≥зн¤лас¤ в≥д амери≠канськоњ, бо промисловий кап≥тал метропол≥њ затримував розвиток колон≥њ. ” подальшому зростанн¤ концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ передус≥м у тих галу≠з¤х, де ключов≥ позиц≥њ мали й мають м≥жнародн≥ “Ќ  (автомоб≥лебуд≥вн≥й, кольоров≥й ≥ чорн≥й металург≥њ та ≥н.). ўодо канадського корпоративного кап≥талу, то в≥н збер≥гаЇ пров≥дн≥ позиц≥њ у кредитно-ф≥нансов≥й сфер≥, тор≠г≥вл≥, транспорт≥ тощо. Ќац≥ональна компан≥¤ Ђ енед≥Їн ѕас≥ф≥кї маЇ л≥дируюч≥ позиц≥њ у сфер≥ зал≥зничного транс≠порту, а ЂЅелл  енадаї Ч в електротехн≥чн≥й ≥ почасти в електронн≥й.

ќновленн¤ основного кап≥талу в традиц≥йних галуз¤х економ≥ки супроводжуЇтьс¤ ≥нтенсивним створенн¤м нових галузей промисловост≥, зокрема ав≥ац≥йноњ. ÷≥каво, що про≠дуктивн≥сть прац≥ в ц≥лому складаЇ 95 % в≥д р≥вн¤ —Ўј, а в деревообробн≥й та целюлозо-паперов≥й Ч перевищуЇ р≥вень могутнього сус≥да. ¬узьк≥сть внутр≥шнього канад≠ського ринку зумовлювала створенн¤ ≥ноземними ф≥рмами, зокрема американськими, м≥н≥-аналог≥в, точних коп≥й го≠ловних завод≥в у —Ўј, але в 10Ч15 раз≥в менших за по≠тужн≥стю. «годом ви¤вилась неефективн≥сть таких завод≥в, на ¤ких продуктивн≥сть прац≥ приблизно на «ќ % менша, н≥ж на американських.

–≥вень витрат на Ќƒƒ≈– у ¬Ќѕ  анади майже в 2 ра≠зи менший, н≥ж у —Ўј, япон≥њ, ‘–Ќ. ћаючи в≥дносно не≠високий р≥вень розвитку фундаментальних наукових досл≥≠джень,  анада використовуЇ в≥длагоджений механ≥зм при≠кладних досл≥джень ≥ њх впровадженн¤. –≥вень техн≥чноњ оснастки та ефективност≥ виробництва у деревообробн≥й промисловост≥, чорн≥й металург≥њ, ¤дерн≥й енергетиц≥, бу≠д≥вництв≥ в умовах ѕ≥вноч≥ дуже високий у  анад≥.  рањна Ї Їдиною в св≥т≥, ¤ка у промислових масштабах викорис≠товуЇ альтернативну енергетичну технолог≥ю, що пол¤гаЇ в екстракц≥њ нафти з б≥тум≥нозних пор≥д (запаси б≥туму в  анад≥ ун≥кальн≥). «г≥дно з оц≥нкою XI —в≥товоњ енергетич≠ноњ конференц≥њ, наприк≥нц≥ XX ст. канадська економ≥ка зможе задовольнити за рахунок синтетичноњ нафти в≥д 1/3 до 1/2 своњх внутр≥шн≥х потреб у р≥дкому палив≥.

« точки зору сп≥вв≥дношенн¤ матер≥ального виробницт≠ва ≥ сфери послуг економ≥ка  анади Ї Ђм≥н≥-дубл≥катомї економ≥ки —Ўј (питома вага населенн¤, зайн¤того у сфе≠р≥ послуг, дор≥внюЇ 69 %, а в с≥льському господарств≥ - всього 3,5 %). «а високою часткою сфери послуг у ¬Ќѕ, на в≥дм≥ну в≥д —Ўј, приховуЇтьс¤ симптом того факту, що в≥дбуваЇтьс¤ недовикористанн¤ природних резерв≥в еконо≠м≥чного зростанн¤. —творенн¤ при активн≥й участ≥ ≥нозем≠ного кап≥талу г≥рничовидобувноњ, а з початку 60-х рок≥в Ч нафтогазовоњ промисловост≥ суперечить незд≥йсненност≥ на≠ступного кроку: створенню на ц≥й основ≥ розгалуженого високоефективного обробного сектора. Ѕ≥льш н≥ж скром≠ний дл¤ розвинутоњ крањни внесок обробноњ промисловост≥ у ¬Ќѕ (близько 20 %) не може бути показником Ђпост-≥ндустр≥альногої характеру господарськоњ структури  ана≠ди, а Ї в≥дображенн¤м Ђг≥пертроф≥њ третинного сектора економ≥киї.

”  анад≥ приблизно 80 % робочих м≥сць забезпечуЇ малий б≥знес, а серед правових форм його орган≥зац≥њ ч≥ль≠не м≥сце мають акц≥онерн≥ п≥дприЇмства. ўодо малих п≥д≠приЇмств, то вони Ї приватними компан≥¤ми з числом зай≠н¤тих менше 50 чолов≥к; 8Ч12 % з них щор≥чно банкруту≠ють. Ќа в≥дм≥ну в≥д —Ўј, у  анад≥ ¤скраво виражен≥ диспропорц≥њ нац≥ональноњ економ≥ки з точки зору вкладу окремих пров≥нц≥й у њњ економ≥чний потенц≥ал. Ќаприклад, вклад пров≥нц≥њ ќнтар≥о оц≥нюЇтьс¤ в 40 %; до того ж, ќнтар≥о ≥  вебек дають 77 % обробноњ промисловост≥ крањни, а ћан≥тоба, јльберта й —аскачеван Ч б≥льше поло≠вини с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ≥ основну частину зернових.

Ѕанк≥вська система  анади характеризуЇтьс¤ насампе≠ред досить високим ступенем концентрац≥њ. Ћ≥дером серед лише 11 комерц≥йних банк≥в крањни (дл¤ пор≥вн¤нн¤: у —Ўј њхЧблизько 15 тис.) Ї Ђ–ойал бенк оф  енадаї, ¤кий за своњми активами наближаЇтьс¤ до пров≥дних бан≠к≥в —Ўј. ѕ'¤ть канадських банк≥в перебувають у списку 300 найб≥льших банк≥в св≥ту.

Ќа в≥дм≥ну в≥д банк≥в —Ўј канадськ≥ банки активно спри¤ють Ђканадизац≥њї Ч викупу канадських ф≥рм у ≥но≠земних власник≥в. ƒруга в≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ в тому, що банки  анади дуже р≥дко Ї центрами ф≥нансово-ол≥гарх≥чних груп, поступаючись у ц≥й рол≥ найб≥льшим промисловим монопол≥¤м крањни. ќднак банки завд¤ки своњй ф≥нансов≥й сил≥ реал≥зовують власн≥ економ≥чн≥ ≥нтереси в ол≥гарх≥чн≥й систем≥, спираючись на непр¤м≥ важел≥ впливу. Ќаприк≠лад, у канадськ≥й ф≥нансово-корпоративн≥й груп≥ Ђјргус корпї банк Ђ–ойал бенк оф  енадаї активно захищаЇ ≥нте≠реси нац≥онального кап≥талу; натом≥сть у груп≥ Ђѕауер корпї ( анада) ц≥ла мережа комерц≥йних банк≥в  анади, —Ўј та ≥нших крањн забезпечують ірунтовн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки з ≥ноземним корпоративним кап≥талом, дос¤гаючи конкурентоспроможност≥ не у форм≥ концентрованого вира≠зу економ≥чноњ могутност≥ нац≥њ, а у форм≥ сукупност≥ науко≠во-техн≥чного, виробничого та орган≥зац≥йно-управл≥нсько≠го потенц≥ал≥в.

ѕлоща с≥льськогосподарських уг≥дьЧ66 млн гаЧце всього 7 % територ≥њ крањни; з них 12 млн га в≥дведено п≥д пшеницю. ”  анад≥ нараховуЇтьс¤ близько 313 тис ферм, на ¤ких працюють менше 490 тис. чолов≥к. Ќезважаючи на пор≥вн¤но низьку врожайн≥сть зернових (близько 22 ц/га; пшениц¤Чприблизно 18 ц/га; дл¤ пор≥вн¤нн¤: у —ЎјЧ в≥дпов≥дно 43 ц/га ≥ 26 ц/га), у  анад≥ щор≥чно вирощують до 50 млн т зерна, що забезпечуЇ 1/5 частину всього св≥то≠вого експорту пшениц≥. ѕрот¤гом останн≥х 40Ч45 рок≥в к≥льк≥сть ферм зменшилась на 1/2, а частка с≥льського ≈јЌЧ впала з 21 % до 3,5 %. —ередн¤ величина фермиЧ 143,2 га Ч маЇ тенденц≥ю до зростанн¤.

Ќаведен≥ тенденц≥њ не дають вичерпного у¤вленн¤ про складну й багатогранну картину сучасного розвитку еко≠ном≥ки  анади, проте дають змогу розгл¤нути жорстку при≠в'¤зку канадськоњ економ≥ки до ринку —Ўј, њњ п≥дпор¤д≠кований стан у п≥вн≥чноамериканськ≥й ≥ндустр≥альн≥й си≠стем≥.

«асилл¤ в  анад≥ американського й взагал≥ ≥ноземного кап≥талу Ї причиною багатьох серйозних негативних на≠сл≥дк≥в дл¤ канадськоњ економ≥ки. ѕо-перше, це ман≥пу≠л¤ц≥њ з ц≥нами ≥ прибутками, в результат≥ ¤ких нац≥ональ≠ний бюджет недоодержуЇ значн≥ суми доход≥в; по-друге, це обмежуюча практика у сфер≥ експортноњ пол≥тики, коли мат≥рна компан≥¤ вказуЇ канадськ≥й м≥сце збуту њњ про≠дукц≥њ, по-третЇ, пр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ спри¤ють п≥дпо≠р¤дкуванню ≥нтересам ≥ноземного кап≥талу канадських ресурс≥в Ќƒƒ≈–; по-четверте, роздратуванн¤ в  анад≥ ви≠кликають претенз≥њ —Ўј поширити своЇ законодавство на д≥¤льн≥сть ф≥л≥ал≥в американських корпорац≥й в  анад≥.

ƒ≥¤льн≥сть ≥ноземних корпорац≥й у  анад≥ викликала ≥дею Ђканадизац≥њї, тобто викупу в ≥ноземц≥в канадськоњ власност≥. ўе 1971 р. була створена  орпорац≥¤ розвитку  анади, покликана спри¤ти розширенню сфери нац≥ональ≠ного контролю над економ≥кою.  р≥м нењ, створено јгентство перев≥рки ≥ноземних ≥нвестиц≥й, ¤ке не ставить бар'Їр≥в на шл¤ху цих ≥нвестиц≥й, але маЇ на мет≥ забезпечувати  анад≥ б≥льш виг≥дн≥ умови кап≥таловкладень. јгентство розгл¤даЇ також за¤вки на куп≥влю контрольних пакет≥в уже ≥снуючих канадських компан≥й та проекти нових ≥нвес≠тиц≥й з участю ≥ноземних ф≥рм.

Ѕезл≥ч приклад≥в (безпосередн≥ зусилл¤ приватного ≥ державного корпоративного кап≥талу по встановленню на≠ц≥онального контролю над крупними ф≥рмами) св≥дчать про те, що пол≥тика Ђканадизац≥њї швидко набирала силу про≠т¤гом другоњ половини 70 Ч на початку 80-х рок≥в. ¬≥днос≠но вщухла њњ напруга на початку 90-х рок≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д ран≥ше поширеноњ думки про дез≥нтегруючий (щодо ѕ≥в≠н≥чноњ јмерики) потенц≥ал пол≥тики Ђканадизац≥њї остан≠н≥м часом дедал≥ б≥льше утверджуЇтьс¤ розум≥нн¤ того, що реально вт≥люЇтьс¤ не намаганн¤ розриву рег≥ональних внутр≥шньо- ≥ м≥жгалузевих зв'¤зк≥в двох крањн по кап≥талу, а перегл¤д ≥ впор¤дкуванн¤ системи таких зв'¤зк≥в ≥з вра≠хуванн¤м ситуац≥њ, що зм≥нилас¤.  анадський корпоратив≠ний кап≥тал дос¤г б≥льшоњ зр≥лост≥, усв≥домивши особлив≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси й пом≥тно розширивши власн≥ ф≥нансо≠в≥ можливост≥.

1	2

Ќазва: ≈коном≥ка  анади
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2041 прочитано)