≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка  анади

« ≥ншого боку, об'Їктивно збер≥гають значенн¤ нос≥њ цик≠л≥чних ≥мпульс≥в ≥з —получених Ўтат≥в у  анадуЧвзаЇм≠на торг≥вл¤, рух п≥дприЇмницького й, особливо, позичкового кап≥талу, зм≥ни в плат≥жному баланс≥. «бер≥гаЇтьс¤ визна≠чальна роль —Ўј у процес≥ формуванн¤ Їдиного п≥вн≥чно≠американського циклу.

Ќа приклад≥ розвитку економ≥к —Ўј ≥  анади можна вистежити д≥Їв≥ руш≥њ ефективност≥ ринкового господарства, ¤к≥ забезпечують в≥дносно висок≥ ≥ стаб≥льн≥ темпи еконо≠м≥чного зростанн¤, задоволенн¤ безперервно зростаючих ≥ндив≥дуальних та сусп≥льних потреб. –озвиток зовн≥шньо≠економ≥чних зв'¤зк≥в спри¤Ї забезпеченню ритм≥чност≥ ≥ збалансованост≥ нац≥онального в≥дтворенн¤ в обох крањнах, хоча ц≥ процеси, особливо в контекст≥ рол≥ й значенн¤ зов≠н≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, не в≥дбуваютьс¤ безперешкод≠но, не реал≥зуютьс¤ без суперечностей. „астка експорту у ¬Ќѕ —ЎјЧблизько 11,  анадиЧ28 % (у √олланд≥њ цей показник становить 45, ‘–Ќ Ч 27, ¬еликобритан≥њ Ч 23%).

—еред розмањтих форм зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в обох крањн треба назвати передус≥м експорт та ≥мпорт ка≠п≥талу, що ≥стотно впливають на масштаби м≥жнародноњ виробничоњ д≥¤льност≥, зовн≥шню торг≥влю товарами та послугами, ф≥нансову допомогу ≥ноземним крањнам, участь у м≥жнародних науково-техн≥чних програмах, м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥¤х тощо.  р≥м того, —Ўј активно використовують долар ¤к головний м≥жнародний розрахун≠ковий, плат≥жний ≥ резервний зас≥б, що певним чином впли≠ваЇ на курс долара й, отже, на сальдо зовн≥шньоњ торг≥в≠л≥ —Ўј.

¬пливова роль у розвитку вс≥х форм зовн≥шньоеконом≥ч≠них зв'¤зк≥в належить “»  ≥ “ЌЅ, особливо американ≠ським. “ак, на американськ≥ “Ќ  припадаЇ 2/3 зовн≥шньо≠торговельного обороту крањни, 4/5 патентно-л≥ценз≥йноњ тор≠г≥вл≥, переважна частина експорту кап≥талу; причому 3/4 пр¤мих закордонних ≥нвестиц≥й “Ќ  —Ўј спр¤мовують у розвинут≥ крањни, а ≥з вкладень в крањни, що розвивають≠с¤,Ч 2/3 припадаЇ на Ћатинську јмерику.

Ѕанки —Ўј сконцентрували близько 80 % ус≥х м≥жна≠родних кредитних операц≥й  анади. ” —Ўј й сьогодн≥ зосе≠реджуЇтьс¤ наймогутн≥ший за розм≥рами актив≥в ф≥нансо≠вий кап≥тал у вигл¤д≥ могутн≥х ф≥нансово-корпоративних груп, серед ¤ких в≥дбуваютьс¤ серйозн≥ перегрупуванн¤. Ђ—тар≥ї групи (ћорган≥в, ƒюпон≥в, –окфеллер≥в та ≥н.) в≥дт≥сн¤ютьс¤ з л≥дируючих позиц≥й на другор¤дн≥ рол≥ а ф≥нансовий ќл≥мп Ђосвоюютьї нов≥ Ч  ал≥форн≥йська, групи ”олтон≥в, ”онг≥в, Ѕаффет≥в, ћур≥в та ≥н. ѕрот¤гом останн≥х дес¤тил≥ть мають м≥сце також в≥дчутн≥ зрушенн¤ у структур≥ пров≥дних ф≥нансово-корпоративних груп, ха≠рактер≥ та масштабах њхньоњ д≥¤льност≥. ≤нтернац≥онал≥за≠ц≥¤ виробництва й кап≥талу зумовила, зокрема, виникненн¤ транснац≥ональних ф≥нансово-монопол≥стичних груп, у ¤ких ф≥нансовий кап≥тал —Ўј пос≥даЇ ч≥льне м≥сце.

“ранснац≥ональн≥ ф≥нансов≥ групи —Ўј активно укла≠дають угоди з ф≥нансовими групами ≥нших крањн з метою зм≥цненн¤ конкурентних позиц≥й. ¬се це зм≥нюЇ сп≥вв≥дно≠шенн¤ сил м≥ж основними угрупованн¤ми св≥тового ф≥нан≠сового кап≥талу. ≤ зараз серед 90 найб≥льших груп св≥товоњ ф≥нансовоњ сфери 25 Ї американськими, хоча у перш≥й де≠с¤тц≥ найб≥льших банк≥в св≥ту немаЇ жодного американсь≠кого, а Ђ—≥т≥корпорейшнї за розм≥рами актив≥в (216,9 млрд дол.) займаЇ лише 20-те м≥сце у зазначеному списку п≥сл¤ 11 ¤понських банк≥в, 4 французьких, 2 британських, 1 н≥≠мецького та 1 н≥дерландського.

якщо американським символом могутност≥ ф≥нансового кап≥талу Ї знаменита ”оллстрит у Ќью-…орку, то канад≠ським Ч не менш в≥дома Ѕейстрит у “оронто; с≥мейн≥ клани ф≥нансово-корпоративних груп Ч Ѕрофмани, –айхмани, ”естони, ≤тони Ч намагаютьс¤ не в≥дставати в≥д своњх аме≠риканських конкурент≥в, обираючи дл¤ цього не шл¤х на≠рощуванн¤ сукупних кап≥тал≥в та актив≥в, а подальший розвиток орган≥зац≥йних основ кап≥талу груп, перех≥д до б≥льш зр≥лих форм опрацюванн¤ стратег≥й виробничо-рин≠ковоњ д≥¤льност≥. ÷ей розвиток п≥дпор¤дковуЇтьс¤ забезпе≠ченню р≥вн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥ональних компа≠н≥й, вм≥нню збер≥гати ≥ посилювати конкурентн≥ переваги у певних секторах ≥ галуз¤х господарства.

јктив≥зац≥¤ канадських ф≥нансово-корпоративних груп в останн≥ роки певним чином спри¤Ї розв'¤занню пробле≠ми, що постала перед крањною: чи розвивати високо-технолог≥чн≥ галуз≥, чи, навпаки, продовжувати експортувати найб≥льш конкурентоспроможну продукц≥ю, ≥мпортуючи технолог≥ю ≥ науком≥стку продукц≥ю? јдже з першоњ дес¤т≠ки промислових корпорац≥й  анади 6 зайн¤т≥ у сировинних галуз¤х, 2 Ч у виробництв≥ пива, 1 Ч у видавнич≥й справ≥. «а структурою ж експорт крањни не б≥льше н≥ж 2/3 скла≠даЇтьс¤ з сировини, нап≥вфабрикат≥в, продовольства, а у структур≥ ≥мпорту 3/4 Ч це готов≥ промислов≥ вироби, в то≠му числ≥ технолог≥¤ й науком≥стка продукц≥¤.  рањн≥, ¤ка вивозить приблизно 1/3 ¬Ќѕ, под≥бна структура зовн≥ш≠ньоњ торг≥вл≥ загрожуЇ небезпекою зниженн¤ р≥вн¤ житт¤ народу.

” цьому контекст≥ д≥лов≥ кола  анади дедал≥ б≥льше схил¤ютьс¤ до реал≥зац≥њ так званоњ континентал≥стськоњ платформи; на противагу њм малий ≥, частково, середн≥й б≥знес, профсп≥лки, а серед пров≥нц≥йЧќнтар≥о ≥  вебек ор≥Їнтуютьс¤ на нац≥онал≥стську платформу, хоча й не ви≠ступають проти л≥кв≥дац≥њ торговельних бар'Їр≥в з≥ —Ўј.

ўе у 1965 р. —Ўј ≥  анада уклали угоду про безмитну торг≥влю автомоб≥л¤ми й запчастинами. ќдним ≥з резуль≠тат≥в ц≥Їњ угоди була рац≥онал≥зац≥¤ виробництва в авто≠моб≥льн≥й промисловост≥  анади.

ѕ≥сл¤ ”годи про в≥льну торг≥влю 1989 р. економ≥чн≥ й культурн≥ зв'¤зки м≥ж двома крањнами, ¤к оч≥кують, ще б≥льше зм≥цн¤тьс¤. ѕрот¤гом дес¤тир≥чного пер≥оду мають скоротитись або л≥кв≥дуватис¤ ус≥ митн≥ ≥ безмитн≥ бар'Їри у взаЇмн≥й торг≥вл≥. ќбидв≥ крањни спод≥ваютьс¤ здобути з цього максимальну вигоду.

Ќовий догов≥р 1992 р., в ¤кому бере участь ≥ ћексика,Ч ѕ≥вн≥чноамериканська угода про в≥льну торг≥влю буде, в раз≥ позитивного розгл¤ду законодавчими органами трьох крањн, сп≥льним ринком з чисельн≥стю населенн¤ понад 360 млн чолов≥к ≥ сумарним ¬Ќѕ 6 трлн дол. —Ўј, що перевищуЇ ¬Ќѕ крањн-член≥в ™—.

«г≥дно з прогнозами фах≥вц≥в, у найближч≥ 10 рок≥в тре≠ба чекати посиленн¤ прит¤гальноњ функц≥њ —Ўј щодо крањн обох јмерик. ѕередбачають, що на початку наступ≠ного стол≥тт¤ ѕ≥вн≥чноамериканська угода про в≥льну тор≠г≥влю перетворитьс¤ на јмериканську зону, в ¤ку пор¤д з≥ —Ўј,  анадою ≥ ћексикою ув≥йдуть јргентина, Ѕрази≠л≥¤, ѕанама й „ил≥.

¬насл≥док зм≥н у всесв≥тньому господарств≥ торговельн≥ об'Їднанн¤ групуютьс¤ зараз з претенз≥Їю на св≥тове л≥дер≠ство. Ѕезсумн≥вно, крањнам јмериканськоњ зони протисто¤≠тимуть не т≥льки крањни-члени ™—, а й јз≥атсько-тихооке≠анська зона економ≥чного сп≥вроб≥тництва на чол≥ з япо≠н≥Їю.

1	2

Ќазва: ≈коном≥ка  анади
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2041 прочитано)