Ѕанк≥вська справа > ќрган≥зац≥¤ банк≥вського кредитуванн¤

 редитн≥ правов≥дносини м≥ж кредитором ≥ позичальником регламентуютьс¤ на п≥дстав≥ кредитних договор≥в.

 редитний догов≥р - це юридичний документ, що визначаЇ взаЇмн≥ обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом з нагоди одержанн¤ останн≥м кредиту.  редитний догов≥р укладаЇтьс¤ т≥льки в письмовому вигл¤д≥ ≥ не може зм≥нюватис¤ в односторонньому пор¤дку.  редити надаютьс¤ п≥сл¤ укладанн¤ кредитного договору. ”мови договору визначаютьс¤ дл¤ кожного кл≥Їнта ≥ндив≥дуально, з тим щоб ступ≥нь ризику був м≥н≥мальний. «м≥ст ≥ перел≥к умов кредитного договору визначаютьс¤ за згодою стор≥н ≥ включають розм≥р кредиту, умови наданн¤ ≥ погашенн¤ позичок, розм≥р в≥дсоток за кредит та ≥нш≥ умови, ¤к≥ не суперечать чинному законодавству.

Ќа практиц≥ комерц≥йн≥ банки розробл¤ють типов≥ форми кредитних угод, основними положенн¤ми ¤ких Ї:

1. ќпис суб'Їкт≥в угоди - визначаЇтьс¤, хто позичальник, хто кредитор, при цьому визна≠чаютьс¤ юридичн≥ права стор≥н, що п≥дписують догов≥р.

2. ќпис умов кредитуванн¤ - вказуютьс¤ сума ≥ строк кредиту, пор¤док його видач≥ та погашенн¤. Ѕанк перев≥р¤Ї обгрунтован≥сть замовленоњ суми кредиту ≥ вносить поправки до нењ з урахуванн¤м залученн¤ власних кошт≥в позичальника.  онкретний строк користуванн¤ кредитом встановлюЇтьс¤ на основ≥ оборотност≥ ц≥нностей, що кредитуютьс¤, та окупност≥ понесених витрат. ѕогашенн¤ кредиту передбачаЇтьс¤ на конкретну дату або в розстрочку.

3. «обов'¤занн¤ позичальника повернути суму кредиту та сплатити проценти за користу≠ванн¤ кредитом. Ѕанк визначаЇ в≥дсотков≥ ставки залежно в≥д таких чинник≥в: попиту ≥ пропозиц≥њ, що склались на кредитному ринку, р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, характеру наданого забезпеченн¤, строк≥в користуванн¤ позикою, ризику заходу, що кредитуЇтьс¤ тощо. –озм≥р плати за кредит встановлюЇтьс¤ з таким розрахунком, щоб сума одержаних в≥д позичальника в≥дсотк≥в покривала витрати банку по залученню кошт≥в, витрати на веденн¤ банк≥вськоњ справи та забезпечувала отриманн¤ в≥дпов≥дного прибутку.

4. ќпис забезпеченн¤ кредиту з посиланн¤м на угоди, що Ї частинами кредитного договору (догов≥р застави, гарант≥њ, поручительства, страхова угода).

5. ќбмежувальн≥ умови, до ¤ких в≥днос¤тьс¤: захисн≥ та негативн≥.

«ахисн≥ статт≥ - це перел≥к д≥й чи умов, ¤ких повинен дотримуватись позичальник прот¤гом д≥њ кредитного договору (зобов'¤занн¤ пер≥одично подавати банку зв≥тну документац≥ю, надавати прац≥вникам банку ≥нформац≥ю про свою господарську д≥¤льн≥сть).

Ќегативн≥ статт≥ - це список умов, ¤к≥ не повинен допустити позичальник (заборона отриманн¤ додаткових кредит≥в, передач≥ в заставу трет≥м особам актив≥в, наданн¤ гарант≥њ, невиплати див≥денд≥в, зароб≥тноњ плати вище встановленого р≥вн¤, злитт¤ з ≥ншими компан≥¤ми);

6. ѕрава суб'Їкт≥в угоди. Ѕанк залишаЇ за собою право вимагати дострокового погашенн¤ кредиту у випадку порушень умов кредитноњ угоди. ѕозичальник може домагатис¤ перенесенн¤ строк≥в погашенн¤ позички, п≥двищенн¤ суми позички, права достроково погашати кредит.

7. —анкц≥њ за порушенн¤ умов угоди. ѕорушенн¤ з боку позичальника умов кредитноњ угоди караЇтьс¤ шл¤хом ст¤гненн¤ пен≥, ¤ка нараховуЇтьс¤ на суму боргу або на суму кредиту, або на суму порушенн¤. Ѕанк може заперечити проти наданн¤ наступноњ суми кредиту, вимагати дострокового погашенн¤ кредиту, в≥дмовитись в≥д подальшого сп≥вроб≥тництва з кл≥Їнтом, ≥н≥ц≥ювати процедуру банкрутства п≥дприЇмства. ѕорушенн¤ умов кредитноњ угоди з боку банку так само т¤гне за собою ф≥нансов≥ санкц≥њ. ¬ угод≥ можна зазначити, хто буде в≥дшкодовувати витрати на вир≥шенн¤ спор≥в.

8. —трок набутт¤ угодою чинност≥.

9. ћожливост≥ зм≥ни умов угоди.

10. ёридичн≥ адреси суб'Їкт≥в угоди, п≥дписи уповноважених ос≥б, скр≥плен≥ печатками.

ƒогов≥р укладаЇтьс¤ на один р≥к ≥ б≥льш тривалий терм≥н, ¤кщо кл≥Їнт користуЇтьс¤ кредитами пост≥йно або об'Їктом кредитуванн¤ Ї основн≥ засоби, або на б≥льш короткий терм≥н при тимчасов≥й потреб≥ в коштах або наданн≥ окремого кредиту.  редитний догов≥р вступаЇ в силу з дати наданн¤ кредиту позичальнику (дата надходженн¤ кошт≥в на рахунок позичальника або дата сплати плат≥жних документ≥в з позичкового рахунку позичальника) ≥ д≥Ї до повного погашенн¤ кредиту та сплати в≥дсотк≥в за його користуванн¤.

3. «асоби захисту в≥д кредитного ризику

 редитний ризик - це ризик несплати позичальником кредитору основного боргу ≥ процент≥в за його користуванн¤. «в≥дси, п≥д кредитним ризиком сл≥д розум≥ти ймов≥рн≥сть, а точн≥ше загрозу втрати банком частини своњх ресурс≥в, недотриманн¤ прибутк≥в або зб≥льшенн¤ витрат у результат≥ зд≥йсненн¤ певних ф≥нансових операц≥й.

ƒл¤ кожноњ кредитноњ операц≥њ характерн≥ своњ особливост≥, що визначають ступ≥нь ризику. “ак, кредитний ризик може виникати через пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану позичальника, в≥дсутн≥сть належних орган≥зац≥йних зд≥бностей у його кер≥вництва, недостатню п≥дготовку прац≥вника, ¤кий приймаЇ р≥шенн¤ про кредитуванн¤, та ≥нш≥ обставини.

Ќайб≥льш загальн≥ засоби страхуванн¤ ризик≥в у банк≥вськ≥й практиц≥ звод¤тьс¤ до њх диверсиф≥кац≥њ (тобто розпод≥лу, регулюванн¤ структури ≥ розм≥р≥в), а також до пост≥йного контролю з боку банку за виконанн¤м необх≥дних сп≥вв≥дношень ≥ норматив≥в (наприклад, нормативу максимального розм≥ру ризику на одного позичальника, нормативу великих кредитних ризик≥в, що встановлюютьс¤ центральним банком) та зд≥йсненн¤ у раз≥ необх≥дност≥ заход≥в по њх коригуванню.

≤стотну роль при цьому в≥д≥граЇ на¤вн≥сть у банку належноњ ≥нформац≥йноњ бази ≥ сучасних технолог≥й, квал≥ф≥кованого персоналу, а також проведенн¤ пост≥йних заход≥в з прогнозуванн¤ економ≥чноњ кон'юнктури. ќднак зд≥йсненн¤ под≥бних заход≥в потребуЇ значних витрат ≥ доступне лише досить великим банкам.

”правл≥нн¤ кредитним ризиком (його м≥н≥м≥зац≥¤) зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою таких заход≥в:

Х л≥м≥туванн¤ кредит≥в;

Х диверсиф≥кац≥њ портфел¤ позичок банку;

Х контролю за використанн¤м кредиту та оперативност≥ при ст¤гненн≥ боргу;

Х страхуванн¤ кредитних операц≥й;

Х достатнього та ¤к≥сного забезпеченн¤ наданих кредит≥в;

Х анал≥зу кредитоспроможност≥ позичальника.

≤ спос≥б - встановленн¤ позичальникам л≥м≥т≥в кредитуванн¤. як правило, банки встановлюють л≥м≥т, ¤кий регламентуЇ розм≥р обороту по видачах кредиту за певний пер≥од (л≥м≥т видач≥). ” де¤ких випадках встановлюЇтьс¤ л≥м≥т заборгованост≥, ¤кий регламентуЇ заборгован≥сть за кредитом на певну дату.

Ќаданн¤ кредит≥в за допомогою л≥м≥ту видач≥ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, шл¤хом в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ (характеризуЇ оборот по видач≥ кредиту). ¬она в≥дкриваЇтьс¤ кл≥Їнтам з≥ сталою репутац≥Їю, ¤к≥ мають стаб≥льний ф≥нансовий стан. ≤снують р≥зн≥ види кредитних л≥н≥й. ¬они можуть бути поновлювальн≥, коли кредит надаЇтьс¤ ≥ погашаЇтьс¤ в межах встановленого л≥м≥ту, ≥ непоновлювальн≥, коли п≥сл¤ наданн¤ ≥ погашенн¤ кредиту в≥дносини м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом припин¤ютьс¤. ” р¤д≥ випадк≥в питанн¤ про видачу кредит≥в вир≥шуЇтьс¤ банком кожний раз ≥ндив≥дуально.

≤≤ спос≥б - диверсиф≥кац≥¤ кредитних вкладень. ÷е означаЇ розпод≥л кредит≥в м≥ж р≥зними суб'Їктами правов≥дносин, кл≥Їнтами р≥зних форм власност≥ ≥ галузей економ≥ки, м≥ж р≥зними рег≥онами крањни тощо. ¬ де¤ких випадках дотриманн¤ банком диверсиф≥кац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою норматив≥в або вимог, ¤к≥ встановлюютьс¤ ЌЅ”.

„им б≥льш≥й к≥лькост≥ позичальник≥в надаЇтьс¤ кредит, тим меншим буде ризик неповерненн¤ кредит≥в за ≥нших р≥вних умов, оск≥льки в≥рог≥дн≥сть банкрутства багатьох позичальник≥в значно менша, н≥ж к≥лькох.

≤≤≤ спос≥б - оперативн≥сть при ст¤гненн≥ боргу - передбачаЇ необх≥дн≥сть п≥дтримувати з позичальником т≥сн≥ контакти прот¤гом усього строку користуванн¤ кредитом. Ѕанк повинен сл≥дкувати за станом справ у кл≥Їнта ≥ у раз≥ необх≥дност≥ застосовувати упереджувальн≥ д≥њ щодо захисту своњх ≥нтерес≥в.

IV спос≥б - страхуванн¤ кредитних операц≥й. ¬≥н означаЇ, що банки повинн≥ створювати страхов≥ фонди ¤к на макро-, так ≥ м≥кро-р≥вн¤х, а також страхувати окрем≥ кредитн≥ угоди в спец≥ал≥зованих страхових компан≥¤х.

V спос≥б - забезпечен≥сть кредиту.

” крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою поширен≥шими Ї так≥ форми забезпеченн¤ кредит≥в:

Х гарант≥¤, або порука третьоњ сторони;

Х переуступка контракт≥в, деб≥торськоњ заборгованост≥;

Х застава товарних запас≥в;

застава дорожн≥х документ≥в, нерухомого майна, ц≥нних папер≥в, дорого≠ц≥н≠них метал≥в, страхуванн¤.

√арант≥¤, або порука - це зобов'¤занн¤ третьоњ особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможност≥; оформл¤Їтьс¤ ¤к самост≥йний обов'¤зок гаранта чи поручител¤.

ѕереуступка контракт≥в практикуЇтьс¤ при кредитуванн≥ буд≥вельних компан≥й, що зд≥йснюють регул¤рн≥ поставки товар≥в або послуг за контрактом. Ѕоржник переуступаЇ контракт кредитуючому банку, внасл≥док чого надходженн¤ кошт≥в в≥д замовника зараховуютьс¤ в погашенн¤ кредиту.

ѕереуступка деб≥торськоњ заборгованост≥ пол¤гаЇ в передач≥ банку рахунку, що вимагаЇ оплати за поставлен≥ позичальником товари.

«абезпеченн¤ товарними запасами означаЇ, що предметом застави можуть бути: сировина, комплектуюч≥ вироби, готова продукц≥¤ тощо.

«абезпеченн¤ дорожн≥ми документами використовуЇтьс¤ при кредитуванн≥ експортно-≥мпортних операц≥й. «аставою тут виступають документи, що п≥дтверджують в≥двантаженн¤ товар≥в. “ак≥ документи називаютьс¤ коносамент ≥ накладн≥.

≤потекою визнаЇтьс¤ застава земл≥, нерухомого майна, при ¤кому предмет застави залишаЇтьс¤ у заставодавц¤ чи третьоњ особи. ѕредметом ≥потеки може бути майно, пов'¤зане ≥з землею, - буд≥вл≥ споруди, квартири, земельн≥ д≥л¤нки громад¤н, багатор≥чн≥ насадженн¤ тощо.

«аставою по кредиту можуть бути так≥ види рухомого мийна: обладнанн¤, машини, механ≥зми, ≥нвентар, транспортн≥ засоби, товари довгострокового вжитку.

«астава вексел¤ чи ≥ншого ц≥нного папера зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом ≥ндосаменту ≥ врученн¤ заставодержателю ≥ндосованого ц≥нного папера. ”мовою використанн¤ ц≥нних папер≥в ¤к форми застави мас бути њх висока л≥кв≥дн≥сть.

“акож зустр≥чаютьс¤ й ≥нш≥ способи забезпеченн¤ кредит≥в. «окрема, наданн¤ позичальнику кредиту за умови накопиченн¤ та збер≥ганн¤ останн≥м прот¤гом встановленого терм≥ну визначеноњ суми кошт≥в на вклад≥, при видач≥ позичок ≥ндив≥дуальним позичальникам за заставу приймаютьс¤ пол≥си страхуванн¤ житт¤, св≥доцтва про ощадн≥ внески, вимоги на виплату зароб≥тноњ плати; при кредитуванн≥ п≥дприЇмств добувних галузей Ч корисн≥ копалини або контракти на постачанн¤ сировинних ресурс≥в; при кредитуванн≥ фермерських господарств Ч урожай (з≥браний або у кор≥нн≥ за умови його страхуванн¤).

ќц≥нка ефективност≥ р≥зних форм забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту (на приклад≥ Ќ≥меччини) приведена в таблиц≥ 1.

“аблиц¤ 1.

≈фективност≥ р≥зних форм забезпеченн¤ поверненн¤ кредиту

(на приклад≥ Ќ≥меччини)

1	2	3	4

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ банк≥вського кредитуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5696 прочитано)