Ѕанк≥вська справа > ќрган≥зац≥¤ банк≥вського кредитуванн¤

” практиц≥ роботи украњнських комерц≥йних банк≥в найпоширен≥шими формами забезпеченн¤ зобов'¤зань позичальника перед банком Ї застава майна, гарант≥¤ (поручительство) третьоњ особи, ст¤гненн¤ пен≥ ≥ штраф≥в, переуступка на користь банку вимог ≥ рахунк≥в позичальника трет≥й особ≥, страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ позичальника перед банком за неповерненн¤ кредит≥в ≥ ризику непогашенн¤ кредит≥в. ѕравов≥ основи цих форм застави визначен≥ ÷ив≥льним кодексом ”крањни.

VI спос≥б - оц≥нка кредитоспроможност≥ позичальника. ” процес≥ роботи, що передуЇ укладанню кредитноњ угоди, прац≥вник банку повинен ретельно проанал≥зувати кредитоспроможн≥сть позичальника, тобто його здатн≥сть своЇчасно погасити кредит, ви¤вити фактори, ¤к≥ можуть спричинити непогашенн¤ позички.  редитоспроможн≥сть позичальника, на в≥дм≥ну в≥д його платоспроможност≥, не ф≥ксуЇ неплатеж≥ за минулий пер≥од чи на певну дату, а прогнозуЇ здатн≥сть до погашенн¤ боргу на найближчу перспективу. ќтже, кредитоспроможн≥сть - це ¤к≥сна оц≥нка позичальника, ¤ка даЇтьс¤ банком до розгл¤ду питанн¤ про можлив≥сть ≥ умови кредитуванн¤ ≥ дозвол¤Ї передбачити ймов≥рн≥сть своЇчасного поверненн≥ позичок та њх ефективного використанн¤.

ћеж≥ вивченн¤ кредитоспроможност≥ залежать в≥д:

Х розм≥ру позички;

Х терм≥ну позички;

Х результат≥в минулоњ д≥¤льност≥ позичальника;

Х забезпеченн¤ кредиту (¤ка форма забезпеченн¤ передбачаЇтьс¤);

Х взаЇмов≥дносин банку з кл≥Їнтом.

∆одних твердих правил щодо цього не ≥снуЇ, оск≥льки кожний кл≥Їнт, що подав кредитну за¤вку, може мати специф≥чн≥ особливост≥, ¤к≥ вимагають б≥льш детального вивченн¤.

Ѕанк може використовувати р≥зн≥ джерела ≥нформац≥њ про кредитоспроможн≥сть потенц≥йного позичальника:

Х використанн¤ карток на вс≥х вкладник≥в ≥ позичальник≥в, ¤кщо так≥ ведутьс¤ в банку;

Х отриманн¤ ≥нформац≥њ з зовн≥шн≥х джерел, використанн¤ великоњ к≥лькост≥ дов≥дкових та анал≥тичних зв≥т≥в; при цьому в д≥ловому св≥т≥ неухильно дотримуютьс¤ правил передач≥ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ (в —Ўј ц≥ в≥дносини регулюютьс¤ ≈тичним кодексом про обм≥н банками ≥нформац≥Їю щодо кредитоспроможност≥ комерц≥йних ф≥рм).

” в≥тчизн¤н≥й практиц≥ орган≥зац≥њ кредитуванн¤ такого високоорган≥зованого та ¤к≥сного джерела зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ про кредитоспроможн≥сть п≥дприЇмств поки що немаЇ. ќднак, ¤кщо банк зац≥кавлений в п≥дтвердженн≥ достов≥рност≥ окремих момент≥в д≥¤льност≥ потенц≥йного позичальника, в≥н може отримати зовн≥шню ≥нформац≥ю в≥д ≥нших банк≥в, куди ран≥ше звертавс¤ позичальник, в≥д постачальник≥в, покупц≥в, конкурент≥в, орган≥в податковоњ ≥нспекц≥њ, а також шл¤хом вивченн¤ арх≥в≥в банку ≥ ф≥нансовоњ преси;

ф≥нансов≥ зв≥ти позичальника (баланс, зв≥т про прибутки ≥ збитки), ¤к≥ Ї основним джерелом внутр≥шньоњ ≥нформац≥њ. –озрахунок р≥зних коеф≥ц≥Їнт≥в на основ≥ цих зв≥т≥в дозвол¤Ї глибше проанал≥зувати д≥йсний стан справ потенц≥йного позичальника, оц≥нити перспективи його розвитку ≥ здатн≥сть погасити позику.

ќдночасно з цим вивчаЇтьс¤ репутац≥¤ позичальника, його чесн≥сть, пор¤дн≥сть, взаЇмов≥дносини з ≥ншими банками, компетентн≥сть кер≥вник≥в, досв≥д ≥ знанн¤ справи, потенц≥йн≥ можливост≥, особистий добробут позичальника, ринкова варт≥сть п≥дприЇмства та ≥нш≥.

ќц≥нка кредитоспроможност≥ - процес творчий, що вимагаЇ в≥д бан≠к≥вських прац≥вник≥в глибоких економ≥чних знань, анал≥тичного мисленн¤, вм≥нн¤ визначати та оц≥нювати тенденц≥њ в господарськ≥й д≥¤льност≥ ≥ ф≥нансовому стан≥ позичальник≥в, зокрема можливост≥ дотриманн¤ ними принцип≥в кредитуванн¤, прогнозувати майбутн≥й стан справ позичальника ≥ передбачати обставини, ¤к≥ можуть на них вплинути.

«д≥йснюючи оц≥нку кредитоспроможност≥, комерц≥йн≥ банки ”крањни керуютьс¤ власними положенн¤ми, що розробл¤ютьс¤ кожним банком, а також повинн≥ враховувати нормативн≥ вимоги ЌЅ”, зокрема –екомендац≥њ щодо визначенн¤ ф≥нансового стану позичальник≥в (постанова ЌЅ” в≥д 29.09.97 є 323) та ѕоложенн¤ про пор¤док формуванн¤ ≥ використанн¤ резерву на можлив≥ втрати за позиками комерц≥йних банк≥в (затверджене правл≥нн¤м ЌЅ” в≥д 16.12 98 є 520).

«г≥дно з цими документами ЌЅ” вид≥л¤Ї три групи позичальник≥в:

юридичн≥ особи, кр≥м комерц≥йних банк≥в;

комерц≥йн≥ банки;

ф≥зичн≥ особи.

ƒл¤ оц≥нки ф≥нансового стану юридичноњ особи враховують так≥ економ≥чн≥ показники його д≥¤льност≥: обс¤г реал≥зац≥њ, прибутки та збитки, рентабельн≥сть, л≥кв≥дн≥сть, соб≥варт≥сть продукц≥њ, грошов≥ потоки, склад та динам≥ка деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥.

 р≥м того, враховуютьс¤ фактори суб'Їктивного характеру: ефективн≥сть управл≥нн¤ позичальника, його ринкова позиц≥¤ ≥ залежн≥сть в≥д цикл≥чних та структурних зм≥н в економ≥ц≥, погашенн¤ кредитноњ заборгованост≥ позичальника у минулому, профес≥онал≥зм кер≥вництва, державна п≥дтримка позичальника тощо.

«г≥дно з даним положенн¤м дл¤ оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника-юридичноњ особи комерц≥йн≥ банки повинн≥ обов'¤зково враховувати так≥ показники:

1.  оеф≥ц≥Їнт загальноњ л≥кв≥дност≥ (), ¤кий характеризуЇ, наск≥льки обс¤г поточних зобовТ¤зань за кредитами ≥ розрахунками можна погасити за рахунок ус≥х моб≥л≥зованих оборотних актив≥в:

.

* ¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в включаютьс¤ до складу поточних актив≥в у т≥й частин≥, ¤ка буде використана (списана) прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в з дати балансу.

** ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в включаютьс¤ до складу поточних зобовТ¤зань у т≥й частин≥, ¤ка буде погашена прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в з дати балансу.

÷¤ ≥нформац≥¤ зазначаЇтьс¤ у ѕрим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

Ќормативне значенн¤ не менше 2,0 - 2,5.

 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ (терм≥новоњ) л≥кв≥дност≥ (), ¤кий показуЇ, ¤ка частина поточних (короткострокових) зобовТ¤зань може бути погашена негайно:

** ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в включаютьс¤ до складу поточних зобовТ¤зань у т≥й частин≥, ¤ка буде погашена прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в з дати балансу.

÷¤ ≥нформац≥¤ зазначаЇтьс¤ у ѕрим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

Ќормативне значенн¤ не менше 0,2 - 0,25.

 оеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ залучених ≥ власних кошт≥в (), ¤кий характеризуЇ розм≥р залучених кошт≥в на 1 грн. власних кошт≥в:

.

Ќормативне значенн¤не б≥льше 1,0

4.  оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥ (), ¤кий св≥дчить про питому вагу власних кошт≥в у загальн≥й сум≥ заборгованост≥:

.

Ќормативне значенн¤ не менше 0,2.

5.  оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власних кошт≥в (), що характеризуЇ ступ≥нь моб≥льност≥ використанн¤ власних кошт≥в:

.

Ќормативне значенн¤ не менше 0,5.

ѕри зд≥йсненн≥ оц≥нки кредитоспроможност≥ та ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ банки можуть використовувати й ≥нш≥ показники.

ƒл¤ отриманн¤ комплексноњ оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника потр≥бно визначен≥ показники пор≥вн¤ти з оптимальними ≥ на п≥дстав≥ њх анал≥зу вир≥шувати питанн¤ про можлив≥сть наданн¤ кредиту.

 редит надаЇтьс¤ банком, ¤к правило, позичальникам з найб≥льш високою кредитоспроможн≥стю, ¤к≥ забезпечують своЇчасне його погашенн¤ за рахунок отриманих доход≥в.

якщо позичальником виступаЇ комерц≥йний банк, то оц≥нка його ф≥нансового стану зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥:

Х дотриманн¤ обов'¤зкових економ≥чних норматив≥в та показник≥в д≥¤ль≠ност≥ комерц≥йного банку, передбачених нормативними актами ЌЅ”;

анал≥зу прибутк≥в ≥ збитк≥в;

анал≥зу ¤кост≥ актив≥в ≥ пасив≥в;

створенн¤ резерв≥в;

виконанн¤ зобов'¤зань комерц≥йним банком у минулому;

¤кост≥ банк≥вського менеджменту.

якщо позичальником Ї ф≥зична особа, то при зд≥йсненн≥ оц≥нки њњ ф≥нансового стану мають бути врахован≥:

Х соц≥альна стаб≥льн≥сть кл≥Їнта, тобто на¤вн≥сть власноњ нерухомост≥, ц≥нних папер≥в, пост≥йноњ роботи, с≥мейний стан;

Х на¤вн≥сть реальноњ застави;

Х в≥к та здоров'¤ кл≥Їнта;

Х загальний матер≥альний стан кл≥Їнта, його доходи та витрати;

Х ≥нтенсивн≥сть користуванн¤ банк≥вськими позичками у минулому та своЇчасн≥сть њх пога≠шенн¤ ≥ процент≥в за ними, а також користуванн¤ ≥ншими банк≥вськими послугами;

Х зв'¤зки кл≥Їнта у д≥ловому св≥т≥ тощо.

4. ≈тапи процесу кредитуванн¤

ќрган≥зац≥¤ кредитних взаЇмов≥дносин банку ≥ кл≥Їнт≥в визначаЇтьс¤ багатьма факторами, що включають стратег≥ю ≥ тактику банку, квал≥ф≥кац≥ю банк≥вських прац≥вник≥в, розм≥р статутного та власного кап≥талу, кредитну пол≥тику банку тощо.

” банк≥вськ≥й практиц≥ вид≥л¤ютьс¤ так≥ етапи кредитуванн¤:

ѕерший етап. ƒо банку подаЇтьс¤ за¤вка (клопотанн¤) на отриманн¤ кредиту за формою, визначеною банком. Ќа цьому етап≥ оц≥нюютьс¤ сильн≥ й слабк≥ сторони майбутнього позичальника та об'Їкта кредитуванн¤.  р≥м за¤вки, кл≥Їнт маЇ подати так≥ документи:

1. јнкету позичальника (стисл≥ в≥домост≥ про позичальника) за формою, визначеною банком.

2.  оп≥њ установчих документ≥в, а також ≥нш≥ документи, що п≥дтверджують правоздатн≥сть (дл¤ юридичних ос≥б) ≥ д≥Їздатн≥сть (дл¤ ф≥зичних ос≥б) кл≥Їнта.

3.  оп≥ю статуту.

4.  оп≥ю св≥доцтва про реЇстрац≥ю (переЇстрац≥ю).

5.  оп≥њ л≥ценз≥й, передбачених законодавством.

6. “ехн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ одержанн¤ кредиту з розрахунком строку окупност≥ та рентабельност≥ обТЇкта кредитуванн¤ ≥з зазначенн¤м спр¤муванн¤ позичкових кошт≥в та розрахунку затрат та надходжень на весь терм≥н користуванн¤ позикою.

7.  оп≥њ контракт≥в, угод та ≥нших документ≥в, що стосуютьс¤ кредиту: контракти на придбанн¤ та реал≥зац≥ю товарно-матер≥альних ц≥нностей, послуг та виконанн¤ роб≥т, накладн≥, митн≥ декларац≥њ тощо.

8. «ав≥рений податковою адм≥н≥страц≥Їю бухгалтерський баланс (форма є 1), зв≥т про ф≥нансов≥ результати (форма є 2), зв≥т про рух грошових кошт≥в (форма є 3), зв≥т про власний кап≥тал (форма є 4) на останню зв≥тну дату, а також р≥чн≥ баланси за весь пер≥од д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, при необх≥дност≥ - розшифровка окремих статей балансу.

9. ƒокументи, що стосуютьс¤ забезпеченн¤ кредиту:

застава майна - опис закладеного майна, угоди на придбанн¤ заставлених “ћ÷, накладн≥ та ≥нш≥ документи, що п≥дтверджують право власност≥ (техпаспорти, техталони - у раз≥ застави транспортних засоб≥в);

застава нерухомост≥ - дов≥дка-характеристика з Ѕюро техн≥чноњ ≥нвентаризац≥њ, дов≥дка з м≥ськоњ нотар≥альноњ контори, угода куп≥вл≥-продажу (передач≥, даруванн¤) чи св≥доцтво про приватизац≥ю;

гарант≥¤ (поручительство) - угода гарант≥њ (поручительства), а також в≥дпов≥дн≥ документи по гаранту;

страхуванн¤ - страховий пол≥с, угода страхуванн¤, умови страхуванн¤, а також необх≥дн≥ документи по страхов≥й компан≥њ.

10. ƒов≥дку з обслуговуючого банку про на¤вн≥сть рахунк≥в позичальника, на¤вн≥сть (в≥дсутн≥сть) заборгованост≥ за кредитами та картотекою є 2.

11. ¬≥домост≥ за кредитами, отриманими в ≥нших банках.

ƒо документ≥в, перерахованих у пп. 2 - 4, 7 додаютьс¤ також ориг≥нали дл¤ зв≥р¤нн¤.

” раз≥ необх≥дност≥ позичальник подаЇ (до ухваленн¤ р≥шенн¤ про наданн¤ кредиту або в процес≥ подальшого контролю) внутр≥шн≥ ф≥нансов≥ та управл≥нськ≥ зв≥ти, зв≥т про рух касових надходжень, дан≥ про деб≥торську та кредиторську заборгован≥сть, податков≥ та митн≥ декларац≥њ, документи про оренду прим≥щень та ≥нш≥.

ѕ≥сл¤ ознайомленн¤ з документами прац≥вник банку проводить попередню бес≥ду з майбутн≥м кредитоодержувачем, що дозвол¤Ї з'¤сувати важлив≥ детал≥ щодо умов наданн¤ та погашенн¤ кредиту ≥ процент≥в. Ќа цьому етап≥ банк прид≥л¤Ї увагу достов≥рност≥ документ≥в та ≥нформац≥њ, на основ≥ ¤ких вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про наданн¤ кредиту.

ƒругий етап. ѕередбачаЇ вивченн¤ кредитоспроможност≥ кл≥Їнта. ѕри цьому анал≥з кредитноњ за¤вки кл≥Їнта та його кредитоспроможност≥ базуЇтьс¤ на використанн≥ р≥зних джерел ≥нформац≥њ, серед ¤ких:

Х матер≥али, отриман≥ безпосередньо в≥д позичальника;

Х матер≥али, що знаход¤тьс¤ в арх≥в≥ ≥ баз≥ даних самого банку;

в≥домост≥, отриман≥ в≥д кредитор≥в, покупц≥в ≥ постачальник≥в пози≠чальника та ≥нших зовн≥шн≥х джерел.

¬ажливе значенн¤ мають арх≥ви банку. якщо кл≥Їнт вже отримував кредит у цьому банку, то в арх≥в≥ м≥ст¤тьс¤ в≥домост≥ про можлив≥ затримки в погашенн≥ боргу або ≥нш≥ порушенн¤.

≤з зовн≥шн≥х джерел найб≥льш важливим Ї в≥домост≥, отриман≥ з ≥нших банк≥в, ¤к≥ обслуговують даного кл≥Їнта, та в його д≥лових партнер≥в.

ћожна провести перев≥рку позичальника на м≥сц≥. ƒуже важливо з'¤сувати р≥вень компетенц≥њ прац≥вник≥в, що очолюють бухгалтерську, ф≥нансову, маркетингову служби, адм≥н≥стративний апарат. ѕ≥д час в≥дв≥дуванн¤ кл≥Їнта можна з'¤сувати де¤к≥ питанн¤, що не були розгл¤нут≥ п≥д час попередньоњ бес≥ди, а також скласти у¤вленн¤ про стан майна, ¤ким волод≥Ї п≥дприЇмство.

ћетодика оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника висв≥тлена у попередньому параграф≥.

“рет≥й етап. ѕол¤гаЇ в розробц≥ умов процесу кредитуванн¤, п≥дготовц≥ й укладанн≥ кредитного договору. ÷ей етап називають ще структуруванн¤м кредиту, в ход≥ ¤кого визначають основн≥ умови кредитного договору.

Ѕанк визначаЇ параметри позички: вид кредиту, суму, строк, спос≥б видач≥ ≥ погашенн¤ кредиту, забезпеченн¤, р≥вень процента, ≥нш≥ моменти. Ѕанк повинен запропонувати кл≥Їнту той вид кредиту, ¤кий найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥даЇ характеру кредитованого заходу.

–озробл¤Їтьс¤ також граф≥к погашенн¤ кредиту у в≥дпов≥дност≥ з≥ строками оборотност≥ того виду кап≥талу, на формуванн¤ ¤кого видаЇтьс¤ позичка.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи по структуруванню кредиту кредитний прац≥вник банку переходить до переговор≥в про укладанн¤ кредитного договору з кл≥Їнтом. ѕри цьому кл≥Їнту надаютьс¤ пропозиц≥њ по умовах майбутньоњ кредитноњ угоди. ¬они можуть суттЇво в≥др≥зн¤тись в≥д тих, що м≥ст¤тьс¤ в кредитн≥й за¤вц≥. «ближенн¤ позиц≥й банку ≥ кл≥Їнт≥ та дос¤гненн¤ компром≥су Ї к≥нцевою метою переговор≥в.

ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ згоди по вс≥х питанн¤х п≥дписуЇтьс¤ кредитний догов≥р.

„етвертий етап. ’арактеризуЇтьс¤ тим, що в≥дбуваЇтьс¤ наданн¤ кредиту, а також зд≥йснюЇтьс¤ контроль за виконанн¤м умов кредитного договору.

ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ кредитноњ угоди прац≥вник кредитного в≥дд≥лу оформл¤Ї бухгалтерськ≥ документи, ¤к≥ м≥ст¤ть вказ≥вки щодо в≥дкритт¤ позичкового рахунку та видач≥ кредиту. ÷≥ документи повинн≥ м≥стити дозв≥льн≥ п≥дписи кер≥вника банку або уповноважених ним дл¤ виконанн¤ зазначених операц≥й посадових ос≥б.

ќформлен≥ зг≥дно банк≥вських вимог документи передаютьс¤ в обл≥ково-операц≥йний в≥дд≥л дл¤ виконанн¤. ѕерел≥к цих документ≥в такий:

розпор¤дженн¤ кредитного в≥дд≥лу;

прим≥рник кредитноњ угоди;

догов≥р застави (або ≥нша форма забезпеченн¤);

строкове зобовТ¤занн¤;

картка ≥з вз≥рц¤ми п≥дпис≥в кер≥вника ≥ головного бухгалтера та в≥дбитком печатки п≥дприЇмства, посв≥дчена в установленому пор¤дку.

” розпор¤дженн≥ кредитного в≥дд≥лу повинен зазначатись наданий особовому позичковому рахунку позичальника номер рахунку, а також загальн≥ рекомендован≥ й додатков≥ параметри, що характеризують позичальника та кредитну угоду ≥ ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ анал≥тичного обл≥ку. Ќа основ≥ даних розпор¤дженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ реЇстрац≥¤ позичкового особового рахунку в книз≥ в≥дкритих рахунк≥в.

—трокове зобовТ¤занн¤ ¤вл¤Ї собою юридичний документ, ¤кий служить основою дл¤ погашенн¤ кредиту.  ≥льк≥сть прим≥рник≥в строкового зобовТ¤занн¤ залежить в≥д способу погашенн¤ кредиту: водночас, по частинах або п≥сл¤ обумовленого пер≥оду.

« метою контролю за своЇчасним погашенн¤м кредиту та забезпеченн¤ нарахуванн¤ процент≥в видача позичок може проводитись з окремих позичкових рахунк≥в, в окремих випадках кредит може зараховуватись безпосередньо на поточний рахунок позичальника.

Ѕанк зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м позичальником умов кредитного договору, ц≥льовим використанн¤м кредиту, своЇчасним ≥ повним його погашенн¤м. ѕри цьому банк прот¤гом усього строку д≥њ кредитного договору п≥дтримуЇ д≥лов≥ контакти з позичальником, зобовТ¤заний проводити перев≥рки стану збереженн¤ заставленого майна, що повинно бути передбачено в кредитному договор≥.

якщо в процес≥ кредитуванн¤ зм≥нились умови зд≥йсненн¤ кредитованого проекту ≥ це призвело до додатковоњ потреби в коштах, банк може задовольнити цю потребу на умовах укладанн¤ додатковоњ кредитноњ угоди.

” раз≥ ви¤вленн¤ факт≥в використанн¤ кредиту не за ц≥льовим призначенн¤м банк маЇ право достроково роз≥рвати кредитний догов≥р, що Ї п≥дставою дл¤ ст¤гненн¤ вс≥х кошт≥в у межах зобовТ¤зань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством пор¤дку.

ѕТ¤тий етап процесу банк≥вського кредитуванн¤ пол¤гаЇ в повер≠ненн≥ кредиту разом з в≥дсотками. ” в≥дпов≥дност≥ з вимогами ЌЅ” в≥дсотки за користуванн¤ кредитом нараховуютьс¤ щом≥с¤ц¤. ѕогашенн¤ кредиту ≥ нарахованих за ним в≥дсотк≥в зд≥йснюЇтьс¤ плат≥жним дорученн¤м з поточного рахунку позичальника. „ергов≥сть сплати основного боргу та в≥дсотк≥в за кредитом регламентована ст. 12 «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, зг≥дно з ¤кою передус≥м сплачуютьс¤ в≥дсотки, а пот≥м гаситьс¤ основний борг. ѕогашенн¤ кредиту може зд≥йснюватись одночасно або частинами.

ѕозичальник по узгодженн≥ з банком може достроково повернути отриманий кредит.

” раз≥ виникненн¤ у позичальника тимчасових ф≥нансових ускладнень сторони можуть подовжувати строк д≥њ кредитного договору (пролонгац≥¤). ѕри прийн¤тт≥ р≥шенн¤ щодо пролонгуванн¤ кредиту складаЇтьс¤ додаткова угода м≥ж банком та позичальником, ¤ка Ї нев≥дТЇмною частиною кредитноњ угоди.

ѕри настанн≥ строку погашенн¤ кредиту ≥ в≥дсутност≥ у кл≥Їнта достатньоњ суми кошт≥в дл¤ його погашенн¤ банк починаЇ проводити роботу з проблемними кредитами. ” день визначеного строку погашенн¤ частина непогашеноњ або непогашена заборгован≥сть за позичкою переноситьс¤ на рахунок прострочених позик.

“руднощ≥ з погашенн¤м позичок можуть виникати з р≥зних причин. Ќайб≥льш поширеними з них Ї: помилки самого банку при розгл¤д≥ кредитноњ за¤вки, при розробц≥ умов кредитноњ угоди; нерентабельна робота кл≥Їнта, що отримав позичку; фактори, неп≥дконтрольн≥ банку, або форс-мажорн≥ обставини.

≤снуЇ багато сигнал≥в, що св≥дчать про пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану позичальника, ¤к≥ прац≥вник банку повинен вм≥ти розп≥знавати. ƒл¤ цього використовуютьс¤ анал≥з ф≥нансовоњ зв≥тност≥, особист≥ контакти з позичальником, пов≥домленн¤ в≥д трет≥х ос≥б.

якщо банк ви¤вл¤Ї проблемну позичку, в≥н негайно повинен вжити заход≥в дл¤ забезпеченн¤ повного ≥ своЇчасного њњ поверненн¤. Ќайдоц≥ль≠н≥шим кроком буде розробка разом з позичальником заход≥в щодо покращенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства. якщо цей спос≥б не дасть результат≥в, банк повинен забезпечити своњ ≥нтереси шл¤хом реал≥зац≥њ забезпеченн¤, пред'¤вленн¤ претенз≥њ до гаранта ≥ т. д.  райн≥й зах≥д - це порушенн¤ питанн¤ про оголошенн¤ позичальника банкрутом.

5. —пособи нарахуванн¤ в≥дсотк≥в за кредитами

 редити можуть видаватись на основ≥ простих ≥ складних процентних ставок. ” банк≥вськ≥й практиц≥ прийн¤то видавати кредити строком на 1 р≥к за простими процентними ставками, а строком б≥льше 1 року - за складними процентними ставками.

—уму кредиту разом з в≥дсотками обчислюють за формулою:

де:  ¬ - сума кредиту з в≥дсотками;

—  - початкова сума кредиту;

к - р≥чна в≥дсоткова ставка;

n - к≥льк≥сть дн≥в розрахункового пер≥оду;

“ - максимальна к≥льк≥сть дн≥в у роц≥ за умовами договору.

—уму в≥дсотк≥в можна обрахувати за такою формулою:

,

де: —¬ Ц сума в≥дсотк≥в;

—K - сума кредиту;

k - р≥чна в≥дсоткова ставка;

n - к≥льк≥сть дн≥в нарахуванн¤;

T - максимальна к≥льк≥сть дн≥в у роц≥ за умовами договору.

ƒл¤ визначенн¤ к≥лькост≥ дн≥в дл¤ розрахунку процент≥в викорис≠товуютьс¤ так≥ методи:

1. ћетод (факт/факт), при ¤кому беретьс¤ фактична к≥льк≥сть дн≥в у м≥с¤ц≥ та роц≥.

2. ћетод (факт/360), при ¤кому беретьс¤ фактична к≥льк≥сть дн≥в у м≥с¤ц≥, але умовно в роц≥ - 360 дн≥в.

3.ћетод (30/360), при ¤кому беретьс¤ умовна к≥льк≥сть дн≥в у м≥с¤ц≥ та роц≥.

ѕри розрахунку процент≥в враховуЇтьс¤ перший день ≥ не враховуЇтьс¤ останн≥й день договору.

якщо терм≥н кредиту перевищуЇ 1 р≥к, використовуютьс¤ т≥льки складн≥ процентн≥ ставки (¤кщо ≥нше спец≥ально не обумовлено). Ќарахуванн¤ складних в≥дсотк≥в означаЇ, що нарахован≥ в≥дсотки добавл¤ютьс¤ до основноњ суми боргу ≥ на них в свою чергу нараховуютьс¤ в≥дсотки. ƒл¤ цього застосовуЇтьс¤ така формула:

,

де: ћ¬ - нарощена сума кредиту, тобто сума кредиту разом з кап≥тал≥зованими в≥дсотками;

CK - початкова сума кредиту;

  - р≥чних в≥дсоткова ставка;

n - к≥льк≥сть рок≥в.

Ќа практиц≥ складний процент нараховуЇтьс¤ част≥ше, н≥ж один раз на р≥к. якщо m Ї к≥льк≥сть раз≥в нарахуванн¤ складного процента, то майбутню варт≥сть можна обрахувати за формулою:

,

де: ћ¬ - нарощена сума кредиту, тобто сума кредиту разом з нара≠хованими в≥дсотками;

—  - початкова сума кредиту;

  - р≥чних в≥дсоткова ставка;

n - к≥льк≥сть рок≥в;

m - к≥льк≥сть раз≥в нарахуванн¤ складного в≥дсотка прот¤гом року.

≤нколи виникаЇ необх≥дн≥сть не т≥льки у визначенн≥ майбутньоњ вартост≥, але ≥ в зворотн≥й д≥њ, тобто в обчисленн≥ початковоњ суми, виход¤чи ≥з в≥домоњ њњ вартост≥ в майбутн≥й момент часу. ѕроцес обрахунку початковоњ вартост≥ ≥нвестиц≥й, на ¤ку вже нарахован≥ складн≥ проценти, називаЇтьс¤ дисконтуванн¤м. ќтже, тепер≥шн¤ варт≥сть майбутн≥х доход≥в - це просто зворотне значенн¤ майбутньоњ вартост≥, визначеноњ з допомогою складного процента.

якщо , то ,

де: “¬ - тепер≥шн¤ варт≥сть майбутнього доходу;

ћ¬- майбутн≥й дох≥д;

  - процент або дисконтна ставка, р≥чних;

n - к≥льк≥сть рок≥в або пер≥од≥в.

ѕриклад: “епер≥шн¤ варт≥сть 1000 грн., ¤к≥ будуть одержан≥ через 2 роки при ринков≥й ставц≥ 5% р≥чних, визначаЇтьс¤ так:

якщо вкладенн¤ принос¤ть дох≥д, ¤кий поступаЇ у вигл¤д≥ сер≥њ дек≥лькох однакових по розм≥ру виплат прот¤гом р≥вних пром≥жк≥в часу, то така сер≥¤ виплат називаЇтьс¤ анюњтетом.  ожна виплата в рамках анюњтету може бути знову ≥нвестована, з тим щоб на нењ нараховувались складн≥ проценти.

‘ормула визначенн¤ майбутньоњ вартост≥ анюњтету така:

,

де: ћ¬ј - майбутн¤ варт≥сть анюњтету на к≥нець визначеного пер≥оду;

јѕ - анюњтетн≥ платеж≥;

  - р≥чна ставка процента;

n - к≥льк≥сть рок≥в або пер≥од≥в.

ѕо аналог≥њ ≥з сказаним вище можна вивести р≥вн¤нн¤, ¤ке дозволить розрахувати тепер≥шню варт≥сть анюњтету, що базуЇтьс¤ на виплат≥ n раз сер≥њ р≥зноман≥тних платеж≥в:

,

де “¬ј - тепер≥шн¤ варт≥сть анюњтету;

јѕ - анюњтетн≥ платеж≥;

  - р≥чна ставка дисконту;

n - к≥льк≥сть рок≥в або пер≥од≥в.

6. ‘ормуванн¤ та використанн¤ резерву на покритт¤ можливих втрат за позиками комерц≥йних банк≥в

ƒл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ та стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи, захисту кредитор≥в ≥ вкладник≥в комерц≥йних банк≥в ЌЅ” встановив ѕор¤док формуванн¤ ≥ використанн¤ резерву дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат за кредитними операц≥¤ми комерц≥йних банк≥в ≥ затвердив його постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 27.03.98 є 122 та вн≥с зм≥ни ≥ доповненн¤ до цього ѕор¤дку постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 16.12.98 є 520.

¬≥дпов≥дно до цього ѕоложенн¤ комерц≥йн≥ банки формують резерв дл¤ покритт¤ можливих збитк≥в, що можуть бути завдан≥ в результат≥ њх кредитноњ д≥¤льност≥. –езерви формуютьс¤ дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат за основним боргом (без процент≥в та ком≥с≥й) за вс≥ма видами наданих кредит≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах, включаючи депозити, кредити ≥ншим банкам, суб'Їктам господарюванн¤ (овердрафт, врахован≥ вексел≥, факторингов≥ операц≥њ, ф≥нансовий л≥зинг), гарант≥њ та поручительства. –езерв використовуЇтьс¤ на покритт¤ безнад≥йноњ заборгованост≥, ¤ка виникла внасл≥док кредитноњ д≥¤льност≥ банку.

ƒо 16.12.98 резерв розпод≥л¤вс¤ на загальний та спец≥альний. «агальний резерв нараховувавс¤ на стандартн≥ кредити, спец≥альний Ч на нестандартн≥ кредити, а саме: кредити п≥д контролем, субстандартн≥, сумн≥вн≥, безнад≥йн≥. “епер формулюванн¤ зм≥нено на таке: У–езерв п≥д кредитн≥ ризики розпод≥л¤Їтьс¤ на резерв п≥д стандартну заборгован≥сть за кредитами та резерв п≥д нестандартну заборгован≥сть за кредитамиФ.

–езерв формуЇтьс¤ у т≥й валют≥, в ¤к≥й обл≥ковуЇтьс¤ заборгован≥сть, на в≥дм≥ну в≥д попереднього вар≥анта, коли вс≥ резерви формувались у нац≥ональн≥й валют≥.

« метою нарахуванн¤ резерву комерц≥йний банк зд≥йснюЇ класиф≥кац≥ю наданих кредит≥в ≥ депозит≥в та оц≥нку кредитних ризик≥в з урахуванн¤м таких критер≥њв:

Х оц≥нки ф≥нансового стану позичальника;

Х погашенн¤ позичальником кредитноњ заборгованост≥ за основним боргом та процент≥в за нею.

 ритер≥њ оц≥нки ф≥нансового стану позичальника встановлюютьс¤ кожним комерц≥йним банком самост≥йно з урахуванн¤м вимог цього ѕоложенн¤ та рекомендац≥й ЌЅ” щодо визначенн¤ ф≥нансового стану позичальника, схвалених постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є 323 в≥д 29.09.97.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ оц≥нки ф≥нансового стану позичальника - юридичноњ особи комерц≥йний банк маЇ враховувати так≥ економ≥чн≥ показники його д≥¤льност≥: обс¤г реал≥зац≥њ, прибутки та збитки, рентабельн≥сть, л≥кв≥дн≥сть, грошов≥ потоки, склад та динам≥ку деб≥торсько-кредиторськоњ заборго≠ваност≥, соб≥варт≥сть продукц≥њ. “акож мають бути врахован≥ фактори суб'Їктивного характеру: ефективн≥сть управл≥нн¤ позичальника, його ринкова позиц≥¤ ≥ залежн≥сть в≥д цикл≥чних та структурних зм≥н в економ≥ц≥ та галуз≥, погашенн¤ кредитноњ заборгованост≥ позичальником у минулому, профес≥онал≥зм кер≥вництва.

«г≥дно з оц≥нкою ф≥нансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити сл≥д в≥дносити до таких категор≥й:

клас ј - ф≥нансова д≥¤льн≥сть дуже добра ≥ даЇ змогу погашати основну суму кредиту ≥ проценти за ним у встановлен≥ строки;

клас Ѕ - ф≥нансова д≥¤льн≥сть добра, але немаЇ можливост≥ п≥дтриму≠вати њњ на цьому р≥вн≥ прот¤гом тривалого часу;

клас ¬ - ф≥нансова д≥¤льн≥сть задов≥льна, але спостер≥гаЇтьс¤ ч≥тка тенден≠ц≥¤ до пог≥ршенн¤;

клас √ - ф≥нансова д≥¤льн≥сть погана ≥ спостер≥гаЇтьс¤ њњ ч≥тка цик≠л≥чн≥сть прот¤гом коротких пер≥од≥в часу;

клас ƒ - ф≥нансова д≥¤льн≥сть св≥дчить про збитки ≥ очевидно, що н≥ основна сума кредиту, н≥ проценти за ним не можуть бути сплачен≥.

ѕогашенн¤ позичальником кредитноњ заборгованост≥ за основним боргом та процент≥в за ним Ї:

Х добрим, ¤кщо заборгован≥сть за кредитом ≥ процентами сплачуЇтьс¤ у встановлен≥ строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не б≥льше 90 дн≥в;

Х слабким, ¤кщо прострочена заборгован≥сть за кредитом та процентами становл¤ть не б≥льше 90 дн≥в чи заборгован≥сть за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 дн≥в, ¤кщо проценти сплачуютьс¤;

Х недостатн≥м, ¤кщо прострочена заборгован≥сть за кредитом та процентами становить понад 90 дн≥в, чи заборгован≥сть за пролонгованим кредитом перевищуЇ 90 дн≥в ≥ проценти не сплачуютьс¤.

ѕри визначенн≥ розм≥ру резерву сума заборгованост≥ за кожним позичальником окремо зменшуЇтьс¤ на варт≥сть гарант≥й ≥ застави.

” розрахунок розм≥ру резерву варт≥сть заставного манна (майнових прав) позичальника (за вин¤тком державних ц≥нних папер≥в) включаЇтьс¤ у розм≥р≥ не б≥льше 50 % вартост≥, визначеноњ договором застави. ¬раховуючи кон'юнктуру ринку, комерц≥йний банк зобов'¤заний один раз на р≥к, а у раз≥ пролонгац≥њ кредитного договору - п≥д час кожноњ пролонгац≥њ проводити перегл¤д вартост≥ заставного майна, визначеноњ договором застави.

¬≥дпов≥дно до перел≥чених критер≥њв кредитний портфель банк≥в класиф≥куЇтьс¤ за такими групами:

1	2	3	4

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ банк≥вського кредитуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5696 прочитано)