≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна сутн≥сть та види реальних ≥нвестиц≥й

≈коном≥чна сутн≥сть та види реальних ≥нвестиц≥й

1. ≈коном≥чна сутн≥сть та види реальних ≥нвестиц≥й.

≤нвестиц≥њ в об'Їкт ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюютьс¤ в р≥зних формах. ƒосить поширеним видом ≥нвестиц≥й Ї реальн≥ ≥нвестиц≥њ.

–еальн≥ ≥нвестиц≥њЧ це вкладенн¤ кошт≥в у реальн≥ активи ¤к матер≥альн≥ (виробнич≥, основн≥ та оборотн≥ фонди, буд≥вл≥, споруди, обладнанн¤, товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥) так ≥ нематер≥альн≥ (патенти, л≥ценз≥њ, "ноу-хау", техн≥чна, науково-практична, ≥нструктивна, технолог≥чна, проектно-кошторисна та ≥нша документац≥¤).

≤нколи вкладенн¤ кошт≥в у нематер≥альн≥ активи, пов'¤зан≥ з науково-техн≥чним прогресом, характеризуютьс¤ ¤к ≥нновац≥йн≥ ≥нвестиц≥њ.

ƒив≥денд за акц≥Їю Ї результатом розпод≥лу прибутку. ўоб одержати див≥денд, треба мати прибуток, не нижчий за ставку позичкового в≥дсотка. «а в≥дсутност≥ прибутку п≥дприЇмство не зобов'¤зане виплачувати див≥денди акц≥онерам, оск≥льки вони ¤к сп≥ввласники цього п≥дприЇмства однаковою м≥рою в≥дпов≥дають за результати його д≥¤льност≥, тобто див≥денди юридична не гарантован≥.

≤нша р≥ч Ч корпоративн≥ обл≥гац≥њ, що так само Ї формою зовн≥шнього-ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства. ” цьому раз≥ власник позичкового кап≥талу вже не хоче бути п≥дприЇмцем, не хоче ризикувати, тим б≥льше, що в нього Ї виб≥р: в≥н може пом≥стити власн≥ заощадженн¤ в банк ≥ одержувати прибуток у вигл¤д≥ гарантованого в≥дсотка, а може пр¤мо, без посередництва банку, мати зв'¤зок з ¤кимось конкретним п≥дприЇмством ≥ так само одержувати гарантований в≥дсоток. “аке вкладенн¤ кап≥талу ≥ засв≥дчуЇтьс¤ корпоративною обл≥гац≥Їю. ѕрибуток або в≥дсоток за обл≥гац≥Їю буде вищий, н≥ж у банку, оск≥льки враховуЇ компенсац≥ю за ризик.

–изик тут пол¤гаЇ в тому, що виб≥р зроблено на користь конкретного п≥дприЇмц¤, a не на користь банку, ¤кий може вкласти кошти ≥нвестора-вкладника в будь-¤ку галузь п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або вилучити ц≥ кошти ≥ спр¤мувати њх в ≥ншу сферу, ¤кщо прибуток в≥д початкового розм≥щенн¤ з ¤кихось причин зменшитьс¤: ќтже диверсиф≥куючи активи, банк над≥йн≥ше в≥д неф≥нансових корпорац≥й захищаЇ вкладник≥в в≥д втрат кошт≥в. ѕроте обидва вибори ≥нвестора Ч вкласти у ф≥нансову сферу чи в неф≥нансову Ч мають одну основу: грош≥ тут в≥ддаютьс¤ в борг, набирають форми позички або позики, а ≥нвестор в обох випадках стаЇ кредитором.

 редитор не вкладе грошей, ¤кщо не буде впевнений, що вони повернутьс¤ йому з приростом Ч в≥дсотком. «а в≥дсутност≥ прибутку в п≥дприЇмства в поточному ф≥нансовому роц≥ в≥дсотки виплачуютьс¤ з резервних фонд≥в. « метою своЇчасноњ виплати в≥дсотк≥в амортизац≥њ боргу (порц≥й погашенн¤ обл≥гац≥йного кап≥талу) багато п≥дприЇмств формують спец≥альн≥ фонди.

ƒержавн≥ обл≥гац≥њ, або обл≥гац≥њ державного боргу, ем≥туютьс¤ державою дл¤ моб≥л≥зац≥њ кошт≥в на загальнодержавн≥ потреби в раз≥ нестач≥ стаб≥льних надходжень до державного бюджету, ≥ насамперед податк≥в. ƒержава може стати позичальником ем≥туючи обл≥гац≥њ та ≥нш≥ зобов'¤занн¤, оск≥льки в нењ Ї джерело дл¤ виплати в≥дсотк≥в та амортизац≥њ боргу. ” такому раз≥ власник державноњ обл≥гац≥њ стаЇ власником паю в майбутн≥х доходах держави, тобто в майбутн≥х податках та ≥нших платежах.

“аким чином, в≥н с власником частки "потенц≥йного кап≥талу" держави," але не власником частки в реальних ф≥нансах держави, акумульованих у державному бюджет≥. јле водночас, ¤кщо будь-¤ка грошова сума здатна приносити прибуток; то держава може стати ≥ кредитором, надаючи певним категор≥¤м позичальник≥в кошти державного бюджету.

Ќa основ≥ анал≥зу сут≥ ознак ф≥нансових ≥нвестиц≥й ≥ ф≥нансового кап≥талу у процес≥ генезису цих категор≥й можна досить обірунтовано визначити природу утворенн¤ ф≥нансового кап≥талу. ‘≥нансовий кап≥тал Ч це економ≥чна категор≥¤, що, виникла в результат≥ вир≥шенн¤ суперечност≥ м≥ж позичковим кап≥талом (≥нвестиц≥йним попитом) ≥ д≥йсним (≥нвестиц≥йною пропозиц≥Їю). —уть ц≥Їњ суперечност≥ пол¤гаЇ в недостатн≥й еластичност≥ пропозиц≥њ позичковою кап≥талу стосовно попиту на нього на ринках ≥нвестиц≥йних товар≥в, «азначена нееластичн≥сть зумовлювалас¤ насамперед в≥дсутн≥стю досить ефективноњ, тобто д≥Ївого механ≥зму переливанн¤ кап≥тал≥в м≥ж галуз¤ми, територ≥¤ми, заморожуванн¤м позичених кошт≥в в ≥нвестиц≥йному процес≥, що призводило до нев≥дпов≥дност≥ темп≥в розвитку ринк≥в ≥нвестиц≥йних товар≥в. ” результат≥ утворювалас¤ неоптимальна кап≥тальна структура п≥дприЇмств ≥ знижувалас¤ норма прибутку. ÷¤ обставина, у свою чергу, безпосередньо торкалась ≥нтерес≥в ≥нвестор≥в насамперед к≥нцевих збер≥гач≥в, ¤к≥ розм≥щували власн≥ заощадженн¤ в банки в депозитн≥й форм≥ та змушен≥ були задовольн¤тис¤ граничною нормою винагороди Ч депозитним в≥дсотком.

«азначену суперечн≥сть було вир≥шено на основ≥ розвитку акц≥онерноњ власност≥ по¤ви акц≥й та обл≥гац≥й ¤к форми моб≥л≥зац≥њ кап≥тал≥в з будь-¤ких джерел (форми ≥нвестиц≥й) ≥ водночас ¤к документ≥в, що засв≥дчують право на одержанн¤ прибутку, тобто ¤к ун≥версальних ≥нвестиц≥йних товар≥в. «осередженн¤ в одному об'Їкт≥ двох пол¤рних властивостей, характерних ознак позичкового ≥ д≥йсного кап≥талу породило нову ¤к≥сть ф≥нансовий кап≥тал. ћатер≥альними нос≥¤ми в≥дносин, що виражаютьс¤ ф≥нансовим кап≥талом, Ї акц≥њ, обл≥гац≥њ ≥ пох≥дн≥ в≥д них форми. –ух цих ц≥нних папер≥в в≥дбираЇ рух ф≥нансового кап≥талу. —укупний курс зазначених папер≥в Ї ф≥нансовим кап≥талом.

ј оск≥льки курс п≥нних папер≥в пост≥йно коливаЇтьс¤ п≥д впливом оч≥кувань ≥нвестор≥в щодо зм≥ни норми прибутку п≥дприЇмства-ем≥тента цих папер≥в, а також зм≥ни ставки позичкового в≥дсотка, то коливаЇтьс¤ й розм≥р ф≥нансового кап≥талу. ¬≥н маЇ зм≥нний, неф≥ксований характер, тому може зм≥нюватись у широких межах. ” цьому розум≥нн≥ обс¤г ф≥нансового кап≥талу Ч це розм≥р потенц≥йний. ѕрактично реал≥зуЇтьс¤ т≥льки прир≥ст кап≥талу п≥д час перепродажу ц≥нних папер≥в (курсова р≥зниц¤) ≥ виплачен≥ див≥денди й в≥дсотки.

‘≥нансовий кап≥тал, в≥дбиваючи в сукупност≥ кругооб≥ги позичкового ≥ д≥йсного кап≥талу, постаЇ ¤к перетворена, кап≥тал≥зована форма ≥нвестиц≥йного товару. ‘≥нансовий кап≥тал зр≥внюЇ за ступенем однор≥дност≥ ≥нвестиц≥йн≥ товари та ≥нвестиц≥йний: (позичковий) кап≥тал ≥ тим самим перетворюЇ абстрактний ≥нвестиц≥йний товар у кап≥тал. ÷е даЇ можлив≥сть пор≥внювати за ступенем ефективност≥ позичковий ≥ ф≥нансовий кап≥тали, що, у свою чергу, зумовлюЇ перетворенн¤ позичкового кап≥талу на специф≥чний р≥зновид ≥нвестиц≥йного. —аме тут закладено можливост≥ подальшоњ еволюц≥њ кап≥тальних форм на основ≥ зрощуванн¤ позичкового ≥ ф≥нансового кап≥талу, по¤ви нових генерац≥й ф≥нансового кап≥талу.

ќднак треба мати на уваз≥, що водночас ≥з позитивними властивост¤ми ф≥нансового кап≥талу, такими ¤к еластичн≥сть ≥нвестиц≥йного попиту стосовно пропозиц≥њ, моб≥льн≥сть в≥н маЇ ≥ зворотний б≥к Ч вразлив≥сть. Ѕудь-¤ка зм≥на попиту ≥ пропозиц≥њ на ф≥нансових ринках, що набираЇ форми припливу або в≥дпливу запропонованих дл¤ перепродажу ц≥нних папер≥в, а також припливу ≥ в≥дпливу позичкового кап≥талу, ¤кий циркулюЇ на цих ринках безпосередньо позначаЇтьс¤ на розм≥р≥ ф≥нансового кап≥талу. Ќай¤скрав≥ше вразлив≥сть ¤к насл≥док його високоњ моб≥льност≥, швидкого реагуванн¤ на попит ≥ пропозиц≥ю ви¤вл¤Їтьс¤ в умовах нестаб≥льних економ≥чних ситуац≥й Ч швидкого п≥двищенн¤ aбo пад≥нн¤ темп≥в розвитку.

¬разлив≥сть ф≥нансового кап≥талу породжуЇ широкий розвиток спекул¤тивних операц≥й на ф≥нансових ринках, що призводить до неможливост≥ визначенн¤ його загального розм≥ру, неможливост≥ виокремленн¤ кругооб≥гу ф≥нансового кап≥талу з кругооб≥г≥в д≥йсного ≥ позичкового кап≥талу. ” ц≥лому з огл¤ду на такий п≥дх≥д ф≥нансовий кап≥тал характеризуЇтьс¤ ¤к ф≥ктивний.

÷е пон¤тт¤ запровадив у науковий об≥г  , ћаркс. “ак в≥н обірунтовуЇ власну позиц≥ю щодо сутност≥ ф≥нансового (ф≥ктивного) кап≥талу: "якщо це державн≥ папери, вони суть кап≥талу т≥льки дл¤ того, хто њх купив, дл¤ кого вони становл¤ть, отже ту ц≥ну, за ¤ку в≥н њх купив, становл¤ть йоги кап≥тал, вкладений у ц≥ папери: сам≥ вони Ї не кап≥талом, а простим борговими зобов'¤занн¤ми; ¤кщо це ≥потеки, то вони Ї просто посв≥дченн¤ми на одержанн¤ майбутньоњ земельноњ ренти, а ¤кщо акц≥њ, то вони Ї просто титулами власност≥, що дають право на одержанн¤ майбутньоњ доданоњ вартост≥. ”се перел≥чене не суть д≥йсного кап≥талу вартост≥, не утворюЇ жодноњ складовоњ кап≥талуЕ ÷е простий титул на кап≥тал".

«а час≥в  . ћаркса, коли т≥льки з'¤вилис¤ перш≥ форми ф≥нансового кап≥талу, вони ≥ вважались певною надбудовою над рухом реального кап≥талу. ¬ ”крањн≥ в перех≥дний пер≥од до ринковоњ економ≥ки ц¤ ситуац≥¤ схожа з часом  . ћаркса, ≥ тому його позиц≥¤ дл¤ ”крањни справедлива. ќтже, матер≥альн≥ нос≥њ в≥дносин ф≥нансового кап≥талу в перех≥дний пер≥од не утворюють жодноњ складовоњ кап≥талу.

“≥льки тод≥, коли категор≥¤ ф≥нансового кап≥талу в наш≥й держав≥ дос¤гне сучасного р≥вн¤ розвинених крањн, ц≥на (курс) ц≥нних папер≥в в≥дбиватиме оч≥кувану прибутков≥сть д≥йсного кап≥талу з урахуванн¤м його попередньоњ (минулоњ) прибутковост≥. “аким чином ф≥ксуватиметьс¤, оц≥нюватиметьс¤ не на¤вн≥сть певноњ вартост≥ (д≥йсного кап≥талу) ¤к минулих вкладень кап≥талу ≥ витрат прац≥, а його робота, в≥ддача, ефективн≥сть функц≥онуванн¤. “≥льки в цих умовах можна дос¤гти ц≥льового прагненн¤ вс≥х ≥нвестор≥в - максим≥зувати прибуток на основ≥ зр≥вн¤нн¤ норм прибутковост≥ р≥зних ≥нвестиц≥йних товар≥в, що надход¤ть через ринки цих товар≥в у виробництво ≥ функц≥онують там ¤к д≥йсний кап≥тал. «в≥дси ≥ ф≥нансовий кап≥тал Ч це сукупн≥сть д≥йсного кап≥талу, ун≥версальна форма ≥нвестиц≥йного товару, через ¤кий позичковий кап≥тал пepeт≥каЇ у виробництво в напр¤мах найб≥льшоњ ефективност≥ його використанн¤. ≤ в цьому розум≥нн≥ ф≥нансовий кап≥тал Ї д≥йсним кап≥талом, формою вкладенн¤ позичкового кап≥талу.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чна сутн≥сть та види реальних ≥нвестиц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4102 прочитано)