≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна сутн≥сть та види реальних ≥нвестиц≥й

ќск≥льки ф≥нансовий кап≥тал Ї кап≥тал≥зованою формою ≥нвестиц≥йного товару, тобто маЇ однор≥дну форму матер≥альних нос≥њв, що р≥зн¤тьс¤ т≥льки за прибутком, то в≥н набираЇ ознак позичкового кап≥талу, стаЇ його р≥зновидом. “аким чином, ф≥нансовий кап≥тал Ц не водночас ≥ позичковий кап≥тал. ” сучасних умовах в розвинених ринкових крањнах позичковий кап≥тал дедал≥ б≥льшою м≥рою перероджуЇтьс¤, набираючи ф≥нансовоњ форми. ќтже, ф≥нансовий кап≥тал Ї вищою формою розвитку кап≥талу, в≥н поЇднуЇ ознаки позичкового ≥ д≥йсного кап≥талу.

2. ѕон¤тт¤, види та оц≥нка ≥нвестиц≥йних ризик≥в

Ќеобх≥дн≥сть анал≥зу ризик≥в ≤нвестиц≥йного проекту пол¤гаЇ в тому, що ≥нвестиц≥йн≥ проекти розробл¤ютьс¤ на основ≥ визначених передбачень щодо кап≥тальних ≥ поточних витрат, обс¤г≥в реал≥зац≥њ продукц≥њ, ц≥н на товари та послуги тощо. Ќезалежно в≥д ¤кост≥ та к≥лькост≥ даних передбачень, майбутн≥й розвиток под≥й завжди Ї неоднозначним, тому практика плануванн¤ кап≥тальних ≥нвестиц≥й розгл¤даЇ й аспекти невизначеност≥ та ризику.

¬ ≥нвестиц≥йному ≥ ф≥нансовому менеджмент≥ п≥д ризиком найчаст≥ше розум≥юсь м≥ру непевност≥ в одержанн≥ оч≥куваних доход≥в в≥д заданих ≥нвестиц≥й. ” ринков≥й економ≥ц≥ завжди на¤вний ризик.

якщо конкретизувати загальне визначенн¤ ризику дл¤ анал≥зу проекту, то ризик проекту Ч це м≥ра непевност≥ в одержанн≥ оч≥куваного р≥вн¤ дох≥дност≥ при реал≥зац≥њ даного проекту.

ћетою анал≥зу проектних ризик≥в Ї:

наданн¤ оц≥нки вс≥м видам ризик≥в проекту;

визначенн¤ ступен¤ доц≥льност≥ реал≥зац≥њ проекту за на¤вного р≥вн¤ ризику та способ≥в його зниженн¤;

визначенн¤ можливих шл¤х≥в зниженн¤ ризик≥в. ѕроектн≥ ризики бувають зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥. «овн≥шн≥ ризики, у свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на не передбачуван≥ передбачуван≥. «овн≥шн≥ непередбачуван≥ ризики зумовлен≥:

зм≥ною пол≥тичноњ ситуац≥њ та непередбачуваними державними заходами регулюванн¤ у сфер≥ землекористуванн¤, оподаткуванн¤, ц≥ноутворенн¤, експорту-≥мпорту, охорони довк≥лл¤ ≥ т.д.;

природними катастрофами (повен¤ми, землетрусами, кл≥матичними зм≥нами тощо);

злочинами та неспод≥ваним зовн≥шн≥м еколог≥чним ≥ соц≥альним впливом;

зривами у створенн≥ необх≥дноњ ≥нфраструктури, банкрутствами, затримками у ф≥нансуванн≥, помилками у визначенн≥ ц≥лей проекту.

«овн≥шн≥ непередбачуван≥ ризики врахувати практично неможливо. «овн≥шн≥ передбачуван≥ ризики при анал≥з≥ проекту можна врахувати. ƒо них належать:

ринковий ризик через пог≥ршенн¤ можливостей одержанн¤ сировини, п≥двищенн¤ ц≥н на нењ, зм≥ну вимог споживач≥в продукц≥њ, посиленн¤ конкуренц≥њ тощо;

операц≥йний ризик, пов'¤заний ≥з в≥дступом в≥д ц≥лей проекту ≥ неможлив≥стю п≥дтриманн¤ управл≥нн¤ проектом;

ризик шк≥дливого еколог≥чного впливу;

ризик негативних соц≥альних насл≥дк≥в;

ризик зм≥ни валютних курс≥в;

ризик непрогнозованоњ ≥нфл¤ц≥њ,

ризик податкового тиску.

¬нутр≥шн≥ ризики под≥л¤ютьс¤ на планово-ф≥нансов≥, пов'¤зан≥ з зривом план≥в роб≥т ≥ перевитратою кошт≥в, та техн≥чн≥, пов'¤зан≥ ≥з зм≥ною технолог≥њ, пог≥ршенн¤м ¤кост≥ продукц≥њ помилками в проектно-техн≥чн≥й документац≥њ ≥ т.д.

ѕроектн≥ ризики зумовлен≥ особливост¤ми життЇвого циклу проекту. ƒл¤ оц≥нки ризику при вибор≥ вар≥анта ≥нвестуванн¤ можна застосовувати метод експертних оц≥нок ризик≥в у р≥зних фазах проекту.

ѕри анал≥з≥ ризик≥в у перед≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ оц≥нюють ф≥нансово-економ≥чну життЇздатн≥сть проекту, орган≥зац≥йно-техн≥чний потенц≥ал, функц≥њ та завданн¤ основних учасник≥в, роботи, що виконуютьс¤, ≥ р≥вень гарант≥й за ≥нвестиц≥¤ми та кредитами.

¬ ≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ оц≥нюють структуру управл≥нн¤, проектом, переб≥р його реал≥зац≥њ ≥ ¤к≥сть виконанн¤ проектних роб≥т.

¬ експлуатац≥йн≥й фаз≥ оц≥нц≥ п≥дл¤гають фактори, ¤к≥ негативно впливають на реал≥зац≥ю проекту Ч затримка буд≥вництва, перевищенн¤ витрат, непогоджен≥сть щодо ф≥нансуванн¤, неспроможн≥сть контрагент≥в, втручанн¤ держави, виникненн¤ збитк≥в, п≥двищенн¤ ц≥н на сировину та енергонос≥њ, неквал≥ф≥коване управл≥нн¤ персоналом.

јнал≥з ризик≥в у перед≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ лежить в основ≥ вибору в≥р≥анта ф≥нансуванн¤, однак при цьому прогнозуютьс¤ ризики ≥ в ≥нвестиц≥йн≥й та експлуатац≥йн≥й фазах.

–изик можна под≥лити на дв≥ категор≥њ Ч за р≥внем ≥ за часом. –≥вень ризику. –≥зн≥ ≥нвестиц≥њ забезпечують р≥зний р≥вень доходу. якщо справа ц≥лком над≥йна, то важко спод≥ватись на висок≥ доходи. јле ¤кщо пропонуЇтьс¤ вкласти грош≥ у ненад≥йну або ризикову справу, тод≥ законом≥рно вимагаЇтьс¤ високий дох≥д. “обто, ≥нвестори повинн≥ одержувати компенсац≥ю за ризик.

ћалий ризик пов'¤заний ≥з низькими доходами, великий Ч ≥з великими.

–≥вень ризику залежатиме в≥д того, чи повТ¤заний б≥знес ≥з добре освоЇною галуззю д≥¤льност≥. «алежна в≥д над≥йност≥ ≥нвестованоњ справи р≥вень ризику може бути високим, середн≥м або низьким.

¬изначити р≥вень ризику можна шл¤хом пор≥вн¤нн¤ ризикованост≥ вклад≥в у, ту чи ≥ншу справу. Ќаприклад, менш ризиковане мати справу з в≥домими ф≥рмами (п≥дприЇмствами), в ¤ких справи йдуть добре, або в≥дкривати б≥знес у добре освоЇн≥й галуз≥ ≥з забезпеченим ринком збуту. Ўанси повернути ≥нвестиц≥њ, вкладен≥ у над≥йн≥ кампан≥њ значно вищ≥, н≥ж укладен≥ у нев≥дом≥ ф≥рми. «начно легше прогнозувати доходи в≥д менш ризикованих компан≥й (б≥знесу), ≥ навпаки, зан¤тт¤ ненад≥йним б≥знесом чи сп≥вроб≥тництво з нев≥домими ф≥рмами Ї ризикованим, оск≥льки доходи в≥д них можуть бути несталими. “аким чином, р≥вень доходу (ставка дисконту) нижче у над≥йн≥й справ≥, а ≥нвестуванн¤ ризикованоњ справи вимагаЇ б≥льшоњ компенсац≥њ за ризик.

‘актор часу також значно впливаЇ на р≥вень ризику. √от≥вка дл¤ ≥нвестора важить б≥льше н≥ж грош≥ у майбутньому.  оли ≥нвестор вкладаЇ св≥й кап≥тал у певний б≥знес, в≥н завжди ризикуЇ або в≥дчуваЇ непевн≥сть, що кап≥тал у майбутньому принесе оч≥куваний прибуток. ≤ чим тривал≥ший терм≥н вкладу, тим б≥льший ризик, тобто ризик Ї зростаючою функц≥Їю часу. ўоб примусити ≥нвестора розлучитис¤ ≥з своњми грошима надовго потр≥бно його переконати, що в≥н отримаЇ добру компенсац≥ю. ≤нвестор повинен одержати винагороду за те, що вз¤в на себе ризик часу.

 оли гарантовано, що ≥нвестиц≥њ не завдадуть збитк≥в ≥ вкладаютьс¤ на дуже короткий пер≥од, њх називають безпечними.

“аким чином, р≥вень ризику можна под≥лити на безпечну ставку ≥ прем≥ю за ризик повТ¤заний ≥з фактором часу.

Ѕезпечна ставка - це процентна ставка, що сплачуЇтьс¤ за неризикован≥ активи або т≥, що мають гарантований дох≥д. ¬она ≥ Ї критер≥Їм дл¤ оц≥нки ризикованост≥ ≥нших актив≥в.

ѕрем≥¤ за ризик Ч це необх≥дна норма доходу понад безпечний дох≥д на кап≥тал. як св≥дчить практичний досв≥д, прем≥¤ за ризик на ц≥нн≥ папери-з багатор≥чним терм≥ном погашенн¤ завжди вища за прем≥ю на т≥ ц≥нн≥ папери, що випускаютьс¤ на р≥к.

ќсоблив≥сть метод≥в анал≥зу ризику пол¤гаЇ у використанн≥ категор≥й ≥мов≥рност≥ та статистичного анал≥зу. “ак зд≥йснюЇтьс¤ анал≥з ризик≥в за св≥товими стандартами.

–изик можна оц≥нити, враховуючи м≥нлив≥сть оч≥куваних доход≥в. якщо м≥нлив≥сть висока, важко точно передбачити, ¤кими будуть надходженн¤ (доходи, прибуток). якщо м≥нлив≥сть спод≥ваних доход≥в незначна ≥ не дуже зм≥нюЇтьс¤, результати вкладенн¤ ≥нвестиц≥й чи ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ легше передбачити.

ќтже, загальний р≥вень ризику складаЇтьс¤ з безпечноњ ставки ≥ прем≥њ за ризик, що визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж загальним р≥внем ризику ≥ безпечною ставкою.

як бачимо, ризик, пов'¤заний ≥з короткостроковими вкладенн¤ми, значно менший, н≥ж ≥з довгостроковими. ћасштаб в≥дхилень р≥вн¤ ризику з над≥Їю отримати оч≥куваний дох≥д може бути значним. –озм≥р в≥дхилень в≥д середнього р≥вн¤ ризику у той чи ≥нший б≥к залежить в≥д над≥йност≥ вкладенн¤ кап≥тал≥в.

” л≥тератур≥ найб≥льш часто вид≥л¤ють два п≥дходи до визначенн¤ ризику проект≥в ¤к≥ використовуютьс¤ посл≥довно:

анал≥з чутливост≥ ≥ можливих сценар≥њв проекту;

оц≥нка ризик≥в за допомогою р≥зних статистичних та ≥мов≥рн≥сних метод≥в.

ћета анал≥зу чутливост≥ пол¤гаЇ у пор≥вн¤нн≥ впливу окремих фактор≥в ≥нвестиц≥йного проекту на його основний показник, наприклад, внутр≥шню норму прибутковост≥.

ѕосл≥довн≥сть проведенн¤ анал≥зу чутливост≥.

1. ¬иб≥р основного показника ефективност≥ ≥нвестиц≥й, наприклад, внутр≥шн¤ норма прибутковост≥ (≤  ) або чиста тепер≥шн¤ варт≥сть (ћ–”).

2. ¬иб≥р фактор≥в (показник≥в), ¤к≥ мають неоднозначний характер, наприклад, кап≥тальн≥ витрати, ц≥на на товар, обс¤г продажу, компоненти соб≥вартост≥ продукц≥њ.

3. ¬становленн¤ ном≥нальних (за проектом) та граничних (максимальних, м≥н≥мальних) значень неоднозначних фактор≥в. √раничних значень може бути дек≥лька наприклад, 5 % та 10 % в≥д ном≥нального значенн¤ (усього в цьому приклад≥ чотири).

4. –озрахунок основного показника дл¤ вс≥х обраних граничних значень неоднозначних фактор≥в.

5. ѕобудова граф≥ка чутливост≥ дл¤ вс≥х неоднозначних фактор≥в.

÷ей граф≥к дозвол¤Ї зробити висновки про найб≥льш критичн≥ фактори ≥нвестиц≥йного проекту з метою подальшого контролю за ними у процес≥ його реал≥зац≥њ. Ќаприклад, ¤кщо Ї критичним фактором, у подальшому необх≥дно звернути увагу на програму маркетингу та ¤к≥сть товару. якщо проект Ї чутливим до зм≥ни обс¤г≥в виробництва, необх≥дно б≥льше уваги прид≥лити удосконаленню внутр≥шнього менеджменту та п≥двищенню продуктивност≥ прац≥. якщо критичним фактором Ї матер≥альн≥ витрати, доц≥льно прид≥лити увагу в≥дносинам ≥з постачальниками.

јнал≥з сценар≥ю Ц методика анал≥зу ризику, ¤ка розгл¤даЇ чутлив≥сть реагуванн¤ оч≥куваного прибутку до зм≥н у ключових зм≥нних величинах та можливий ≥нтервал њх значень.

јнал≥з сценар≥ю розгл¤даЇ Упоган≥Ф та Удобр≥Ф ф≥нансов≥ обставини, ¤к≥ можлив≥ в оч≥куванн≥ ситуац≥њ. ѕри цьому ф≥нансовий анал≥тик просить операц≥йних менеджер≥в п≥д≥брати УпоганийФ наб≥р обставин (низька ц≥на продажу, низький обс¤г продажу, висок≥ зм≥нн≥ витрати на одиницю тощо), середн≥й (або Уб≥льш можливийФ) наб≥р ≥ УдобрийФ наб≥р обставин.

ўоб оц≥нити переваги р≥зних напр¤м≥в ≥нвестиц≥й ≥ оперувати ними, доц≥льно ц≥ в≥дхиленн¤ звести до одного значенн¤, а пот≥м у його межах прогнозувати р≥зн≥ р≥вн≥ прибутку з урахуванн¤м ймов≥рност≥ њх дос¤гненн¤. —ума величини ймов≥рност≥ дор≥внюЇ 1.

“аким чином, анал≥з сценар≥ю забезпечуЇ корисною ≥нформац≥Їю щодо ризику проекту. јле цей метод дещо обмежений, бо розгл¤даЇ т≥льки дек≥лька окремих результат≥в хоча реально ≥снуЇ неск≥нченне число ймов≥рностей. Ќаступний метод визначенн¤ ризику проекту вир≥шуЇ цю проблему.

«адача.

¬их≥дн≥ дан≥:

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чна сутн≥сть та види реальних ≥нвестиц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4102 прочитано)