≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток ”крањни в II половин≥ XVII Ц на початку XX ст

Ќа п≥вдн≥ ”крањни почали виникати шахти ≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства. ” 1880-х роках у ƒонбас≥ нал≥чувалос¤ 197 вуг≥льних шахт, на ¤ких видобувалос¤ 86,3 млн. пуд≥в вуг≥лл¤, що становило 43,1% в≥д усього видобутого вуг≥лл¤ –ос≥њ. Ќайкраще в пореформений пер≥од розвивавс¤ зал≥зничний транспорт. ” 1863 р. почалос¤ спорудженн¤ першоњ зал≥зниц≥ в≥д Ѕалти до ќдеси, ¤ка згодом була продовжена до  иЇва. ” 1870 р. п≥сл¤ буд≥вництва мосту через ƒн≥про, вс¤ ”крањна з п≥вноч≥ на п≥вдень була сполучена зал≥зницею. «1860 до 1890 рр. в ”крањн≥ збудовано 1тис. км зал≥зничноњ с≥тки. ÷е спри¤ло розвитку нац≥онального ринку, росту продуктивност≥ прац≥, консол≥дац≥њ украњнськоњ нац≥њ. “аким чином п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ кр≥посного права в ”крањн≥ прискоривс¤ економ≥чний розвиток, завершивс¤ промисловий переворот. ¬ ”крањн≥ в≥н мав своњ особливост≥:

- перший етап його проходив ≥ умовах пануванн¤ кр≥посницьких пор¤дк≥в, що гальмувало його зд≥йсненн¤ ;

- почавс¤ переворот в харчов≥й промисловост≥, цукровар≥нн≥, іуральництв≥;

- машинобудуванн¤ мало ¤скраво виражений с/г спр¤мован≥сть;

- зал≥зничне буд≥вництво було п≥дпор¤дковане колон≥заторським, в≥йськово-стратег≥чним м≥ркуванн¤м царського ур¤ду –ос≥њ;

- основним промисловим паливом стало камТ¤не вуг≥лл¤.

4.‘еодально-кр≥посницька система гальмувала економ≥чний розвиток украњнських земель, була малоефективною. Ћ≥кв≥дац≥њ кр≥посного права вимагали аграрн≥ в≥дносини ¤к≥ св≥дчили про кризу кр≥посництва. Ќайран≥ше ц≥ процеси розпочалис¤ в —х≥дн≥й √аличин≥, «акарпатт≥ та Ѕуковин≥, що входили до складу јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ. ¬ 1781-1782 рр. ≥мператор …осиф ≤≤ проголосив своњми патентами р¤д зм≥н в аграрн≥й сфер≥ краю, ¤к≥ передбачали:

- зв≥льненн¤ сел¤н в≥д особистоњ залежност≥ в≥д пом≥щик≥в;

- суд над сел¤нами мав зд≥йснювати не пан, а спец≥ально призначений державний чиновник;

- ч≥тко визначавс¤ розм≥р панщини Ц до 30 дн≥в на р≥к;

- заборон¤лос¤ зб≥льшенн¤ пом≥щицьких землеволод≥нь за рахунок Уприр≥зкиФ сел¤нських земель;

- с≥льським лихвар¤м (Ївре¤м), ¤к≥ в≥дмовл¤лис¤ займатис¤ с≥льським господарством заборон¤лос¤ проживати на сел≥.

јле п≥сл¤ смерт≥ …осифа ≤≤ його наступники звели реформи нан≥вець.

ѕоштовхом до л≥кв≥дац≥њ панщини стали революц≥йн≥ под≥њ 1848 р.

в јвстр≥њ. 18 березн¤ 1848 р. угорський сейм видав закон про скасуванн¤ панщини в крањн≥. ” тому числ≥ ≥ в «акарпатт≥. 17 кв≥тн¤ 1848 р. цей закон було поширено на Ѕуковину. 22 кв≥тн¤ 1848 р. на ¬еликдень було проголошено про його зв≥льненн¤. 7 вересн¤ 1848 р. в≥денський парламент л≥кв≥дував примусову закуп≥вл¤ сел¤нами гор≥лки.

- —ел¤ни ставали власниками земл≥ ;

- пани з державноњ скарбниц≥ одержали компенсац≥ю за л≥кв≥дац≥ю панщини;

- пани зв≥льнилис¤ в≥д обовТ¤зк≥в оп≥ки над сел¤нами;

- держава зв≥льнила пом≥щик≥в в≥д окремих податк≥в;

- за панами залишились серв≥тутн≥ волод≥нн¤ (л≥си, пасовища, луки)ю

“аким чином, скасуванн¤ панщини було проведено з повним нехтуванн¤м ≥нтерес≥в сел¤нства.  р≥м грошового в≥дшкодуванн¤ за землю, сел¤ни змушен≥ були платити за користуванн¤ серв≥тутами, що робило њх залежними у господарському в≥дношенн≥ в≥д пан≥в.

–ос≥йський цар ќлександр ≤≤ вперше за¤вив про скасуванн¤ кр≥посного права у 1857 роц≥, почали створюватис¤ особлив≥ губернаторськ≥ ком≥тети дл¤ розробленн¤ програми сел¤нськоњ реформи. √оловний ком≥тет при ¤кому д≥¤ла –едакц≥йна ком≥с≥¤, ¤ка займалас¤ зведенн¤м ус≥х пропонованих проект≥в. ѕроект аграрноњ реформи прийн¤то було ƒержаною –адою –ос≥њ. Ќа його п≥дстав≥ –едакц≥йна ком≥с≥¤ п≥дготувала Уѕоложенн¤Ф, ¤ке цар ќлександр ≤≤ п≥дписав 19 лютого1861 року. ¬одночас був проголошений ман≥фест про скасуванн¤ кр≥пацтва. ÷≥ документи було обнародувано в ѕетербурз≥ ≥ ћоскв≥ 5березн¤, а в м≥стах ≥ селах ”крањни з 9 березн¤ до 2 кв≥тн¤. ¬ результат≥ реформи сел¤ни одержали особисту свободу але в економ≥чному план≥ вона була здирницькою (¤к њњ охарактеризували передов≥ люди того часу).

- реформа повн≥стю зберегла пом≥щицьке землеволод≥нн¤;

- сел¤нськ≥ земельн≥ над≥ли зменшились з 15% загальноњ площ≥ земл≥ сел¤ни втратили 94% колишн≥х пом≥щицьких сел¤н одержали над≥ли менш≥ 5 дес¤тин, тобто менше норми середнього прожиткового м≥н≥муму;

- сел¤нам пом≥щики вид≥л¤ли г≥рш≥ земл≥, а ≥нод≥ й взагал≥ непридатн≥ дл¤ хл≥боробства;

- сел¤нський над≥л роздр≥бнювавс¤ на дек≥лька д≥л¤нок ≥ р≥зних м≥сц¤х;

- земельн≥ над≥ли сел¤н повинн≥ були прот¤гом 49 рок≥в викупити у пом≥щик≥в за ц≥нами, ¤к≥ значно перевищували тод≥шн≥ ринков≥ ц≥ни на землю. —таном на 1906 р≥к пом≥щики одержали в≥д сел¤н за землю 382 млн. крб. в той час ¤к њњ ринкова варт≥сть становила 138 млн. крб.;

- пани пом≥щики оформл¤ли уставн≥ грамоти розм≥р≥в земельних над≥л≥в сел¤н, останн≥ перебували у становищ≥ тимчасово забовТ¤заних. ¬они змушен≥ були впродовж двох рок≥в в≥дбувати панщину або платити оброк;

- державн≥ сел¤ни (50%) мали право викупити св≥й над≥л у в≥дпов≥дност≥ до спец≥ального закону про поземельний устр≥й в≥д 1866 року, а до того вони сплачували щор≥чний державний податок.

–азом з тим реформа спри¤ла господарському п≥днесенню, завершенню промислового перевороту ≥ зд≥йсненню ≥ндустр≥ал≥зац≥њ; земл¤ стала обТЇктом куп≥вл≥-продажу, розвивалос¤ с≥льське п≥дприЇмництво, розширювались ринков≥ в≥дносини.

¬ пореформений пер≥од залишки кр≥посництв, невир≥шен≥сть аграрного питанн¤ стали причинами незатухаючоњ боротьби у селах. ÷арський ур¤д намагавс¤ стаб≥л≥зувати становище шл¤хом перебудови земельно-аграрних в≥дносин. «а нову аграрну реформу вз¤вс¤ √олова –ади ћ≥н≥стр≥в ÷арського ур¤ду ѕ.ј.—толип≥н. ”казом в≥д 9.XI.1906 року скасовувались обовТ¤зков≥ земельн≥ общини ≥ було надано право кожному сел¤нину вийти з общини ≥ вимагати вид≥ленн¤ земл≥ в одному масив≥, що отримав назву Ув≥друбФ. ÷ей зах≥д повинен був спри¤ти створенню стану заможн≥х сел¤н фермер≥в. Ѕуло створено —ел¤нський земельний банк, ¤кий надавав сел¤нам виг≥дн≥ кредити дл¤ куп≥вл≥ земл≥, реманенту. —ел¤н пересел¤ли з густонаселених рег≥он≥в у —иб≥р, на ƒалекий —х≥д, де був надлишок в≥льноњ земл≥. ѕрот¤гом 1906-1912рр. близько 1 млн. переселенц≥в дали украњнськ≥ губерн≥њ, але значна њх частина (68,5%) повернулас¤ назад. 14.VI.1910 року був виданий закон, ¤кий встановив обовТ¤зкове закр≥пленн¤ земл≥ у власн≥сть в тих общинах, де не було перед≥лу на прот¤з≥ 24 рок≥в.

“равень 1911 Чбуло прийн¤то положенн¤ про землеустр≥й, ¤ке доповнювало попередн≥ укази.

ѕрот¤гом 1906-1917рр. сел¤ни купили у пом≥щик≥в понад 7 млн. дес¤тин земл≥ внасл≥док цього напередодн≥ Ћютневоњ революц≥њ в руках у сел¤н було вже 65% ус≥Їњ земл≥, а на одне господарство припадало 8,6 га. ¬ ц≥лому столип≥нська реформа прискорила перех≥д украњнського села на ≥ндустр≥альну основу, створила спри¤тлив≥ реформи дл¤ розвитку сел¤нського землеволод≥нн¤. « 1909 по 1913рр. продуктивн≥сть с/г зросла в 1,5 рази. ƒл¤ малоземельних сел¤н створювалис¤ товариства з оренди земл≥ та колективного веденн¤ р≥льництва. ќднак модерн≥зац≥¤ на сел≥, ¤ка зд≥йснювалась дуже пов≥льно, була перервана в≥йною 1914 року.

5. ѕ≥сл¤ завершенн¤ промислового перевороту в ”крањн≥ почалась ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ Ц так≥й економ≥чний процес, ¤кий передбачав переваги розвитку важких галузей промисловост≥ над легкою промислов≥сть, с≥льським господарством. ¬ остан≥ дес¤тир≥чч¤ XIXст. у  атеринославськ≥й та ’ерсонськ≥й губерн≥¤х виникли 17 металург≥йних завод≥в, 9 з них належали ≥ноземц¤м: англ≥йським, бельг≥йським, французьким. « 1888 по 1894 рр. в ”крањн≥ створено 22 ≥ноземн≥ акц≥онерн≥ компан≥њ з основним кап≥талом 63 млн. крб. в камТ¤но вуг≥льн≥й, зал≥зо рудн≥й та металург≥йн≥й промисловост≥. ” 1900 роц≥ ≥ноземц¤м належало 65 п≥дприЇмств с/г машинобудуванн¤. ¬ процес≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ було побудовано ’арк≥вський та Ћуганський паровозобуд≥вн≥ заводи.

¬иник р¤д великих монопол≥стичних обТЇднань: ФѕродаметФ, УѕродвагонФ, У ѕродвуг≥лл¤Ф. «а р≥внем концентрац≥њ промислового виробництва ”крањна вийшла на початку XX ст. на одне з перших м≥сць в св≥т≥.

“ут склалис¤ так≥ велик≥ промислов≥ центри загально≥мперського значенн¤:

- ƒонецький вуг≥льно-металург≥йний;

-  ривор≥зький зал≥зорудний басейн;

- Ќ≥копольський марганцевий басейн;

- ѕ≥вденно-«ах≥дний цукрово-бур¤ковий район.

ќднак докор≥нних зм≥н в економ≥ц≥ не в≥дбулос¤. ¬ звТ¤зку з початком першоњ св≥товоњ в≥йни ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ в ”крањн≥ так ≥ залишилась незавершеною. ÷арський ур¤д проводив колон≥заторську пол≥тику щодо ”крањни:

- 75% вироблених в ”крањн≥ зал≥зничних рейок в≥д загальнодержавних обслуговували рос≥йську ≥мпер≥ю;

- ”крањна давала 70% продукц≥њ добувноњ промисловост≥ тод≥ ¤к в переробц≥ њњ частка становила 15%;

- ”крањна була основним виробником тютюну, але виробництво цигарок зд≥йснювалос¤ в ѕетербурз≥.

- украњнський цукор в≥дправл¤ли на раф≥надн≥ заводи ћоскви.

 олон≥альний характер мав ≥ товарообл≥к:

- варт≥сть готових рос≥йських вироб≥в була високою;

- ц≥ни на украњнську сировину Ц надто низьк≥.

”крањна залишилась аграрно-≥ндустр≥альною.

6. ѕ≥сл¤ скасуванн¤ кр≥посного права в ”крањн≥ виникають р≥зн≥ форми економ≥чноњ самооборони громад¤нства. Ќайважлив≥шою з них стаЇ кооперац≥¤ Ц ¤к рух самооборони економ≥чно слабких ≥ соц≥ально прищемлених верств населенн¤. ѕерший споживчий кооператив було створено в ’арков≥ в 1866 роц≥.  р≥м торг≥вл≥, товариство мало свою њдальню, пекарню, фабрику овочевих напоњв, забезпечувало своњх член≥в паливом.

ѕрот¤гом 1866-1870 рр. Ц д≥¤ло уже 20 споживчих кооператив≥в, але ц≥ кооперативи про≥снували лише к≥лька рок≥в.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чний розвиток ”крањни в II половин≥ XVII Ц на початку XX ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2916 прочитано)