≈коном≥чн≥ теми > ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть

«м≥ст

1. ќхарактеризуйте ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть в ”крањн≥

2. ќсобливост≥ ≥ форми зд≥йсненн¤ ф≥нансових ≥нвестиц≥й п≥дприЇмства

Ћ≥тература

1. ќхарактеризуйте ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть в ”крањн≥

¬ умовах структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни дуже гострою проблемою Ї потреба у великих ≥ноземних ≥нвестиц≥¤х. ” б≥льшост≥ крањн (—Ўј, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, ¬еликобритан≥њ) катал≥затором ≥н≠вестиц≥йноњ активност≥ став саме ≥ноземний кап≥тал, ¤кий в≥д≥грав ак≠тивну роль у розвитку та структурн≥й перебудов≥ економ≥ки. ќстанн≥≠ми роками ц¤ тенденц≥¤ особливо характерна дл¤ економ≥ки нових ≥ндустр≥альних крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ. ќбс¤г пр¤мих ≥нвестиц≥й у ц≥ в≥дносно невелик≥ крањни в к≥нц≥ 80-х рок≥в перевищував 20 млрд. дол. —Ўј. ¬ обс¤з≥ промислового виробництва Ѕразил≥њ питома вага сп≥льних та ≥ноземних п≥дприЇмств у машинобудуванн≥, мета≠лург≥њ, х≥м≥њ, нафтох≥м≥њ б≥льше «ќ %. ”крањн≥ сл≥д використати досв≥д цих крањн (особливо ≥ндустр≥альне розвинених крањн јз≥њ) дл¤ залу≠ченн¤ на взаЇмовиг≥дних умовах пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й з ме≠тою вир≥шенн¤ завдань структурноњ трансформац≥њ, розвитку ≥мпортозам≥нюючих виробництв ≥ посл≥довного нарощуванн¤ експортного потенц≥алу.

ѕроведений анал≥з соц≥ально-економ≥чних дос¤гнень р¤ду заруб≥ж≠них крањн дав змогу обірунтувати переваги та недол≥ки залученн¤ та функц≥онуванн¤ ≥ноземного кап≥талу

«а розрахунками, загальний обс¤г необх≥дних ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни маЇ перевищувати 40 млрд. дол. —Ўј, у тому числ≥ дл¤ металург≥њ Ч 7, машинобудуванн¤ Ч 5,1, транспорту Ч 3,7, х≥м≥њ та нафтох≥м≥њ Ч 3,3 млрд. дол. —Ўј. Ќа сьогодн≥ ≥нвестовано в «ќ раз≥в меншу суму. ”крањна маЇ потенц≥йн≥ можливост≥ дл¤ ефек≠тивного освоЇнн¤ ≥нвестиц≥й на суму 2Ч2,5 млрд. дол. —Ўј . “ака сума дасть можлив≥сть реконструювати пр≥оритетн≥ галуз≥ проми≠словост≥ за 5 рок≥в. јле щор≥чн≥ обс¤ги ≥ноземних ≥нвестиц≥й у 3Ч7 раз≥в менш≥. ѕри цьому сл≥д ураховувати, що залученн¤ ≥но≠земних ≥нвестиц≥й також потребуЇ певних витрат. «а розрахунками, за залученн¤ 1 млн. дол. —Ўј необх≥дно сплачувати в середньому «ќ тис. дол. —Ўј.

«г≥дно з оц≥нкою спец≥ал≥ст≥в ™вропейського ÷ентру досл≥джень, п≥дприЇмницький ризик ≥нвестиц≥й в ”крањну становить 80 %. —аме в≥н зумовлюЇ незначний пот≥к пр¤мих ≥нвестиц≥й. «а нашими розра≠хунками, у св≥товому потоц≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й на в≥тчизн¤ну економ≥≠ку припадаЇ близько 1 %, або в середньому дещо б≥льше 5 дол. —Ўј на душу населенн¤.

Ќеспри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат у 1992Ч1995 рр. зумовив зни≠женн¤ активност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в. ” 1992 р. обс¤г зареЇстрова≠них ≥ноземних ≥нвестиц≥й становив 3,8 % обс¤гу ¬¬ѕ, у 1993 р. Ч 4, у 1994 р. Ч 2,3 %. ” 1995 р. обс¤г зареЇстрованих ≥ноземних ≥нвестиц≥й зб≥льшивс¤ пор≥вн¤но з 1994 р. у 1,4 раза.

” 1995 р. пр≥оритетними дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в були так≥ галуз≥: внутр≥шн¤ торг≥вл¤ Ч 22,4 % загального обс¤гу ≥нвестиц≥й, харчова промислов≥стьЧ 14,5, машинобудуванн¤ та металообробкаЧ 12,8, чорна та кольорова металург≥¤ Ч 5, зовн≥шн¤ торг≥вл¤ Ч 4,4, транс≠порт ≥ зв'¤зокЧ 4,1, легка промислов≥стьЧ 4, х≥м≥чна промисло≠в≥сть Ч 3,9, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ буд≥вництво Ч 37 %. ќсновною формою залученн¤ ≥нвестиц≥й були внески у форм≥ рухомого та нерухомого майна (60,5 %), а також грошов≥ внески (18,8 %, з них у форм≥ ц≥нних папер≥в Ч 12,9 %, куп≥вл≥ акц≥й Ч17%). ƒуже невелику частку внеск≥в (0,4 %) було реал≥зовано у форм≥ нематер≥альних актив≥в та ре≥нвестуванн¤ доход≥в, ¤к-от придбанн¤ юридичних прав, ноу-хау. «а структурою загальн≥ обс¤ги пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну в 1995 р. становили: з крањн колишнього —–—– Ч 8 %, з ≥нших крањн Ч 92 %.

«азначимо, що з огл¤ду на економ≥чну кризу вкрай незначн≥ обс¤≠ги пр¤мих ≥нвестиц≥й з галузей ”крањни в економ≥ку ≥нших крањн. “ак, станом на 01.01.95 вони дор≥внювали 20,3 млн. дол. —Ўј, що стано≠вить 4,8 % обс¤гу заруб≥жних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни, а на 01.01.96 Ч 29,5 млн. дол. —Ўј, або в≥дпов≥дно 3,9 %.

 р≥м того, залучаючи ≥ноземний кап≥тал, треба враховувати, що у св≥т≥ зм≥нились ≥нвестиц≥йн≥ параметри. ” 70-х роках спостер≥галас¤ тенденц≥¤ перевищенн¤ припливу кап≥талу з ≥ндустр≥альне розвинених крањн до крањн, що розвиваютьс¤. ” 80-х роках характерною ви¤ви≠лась зворотна тенденц≥¤, що зумовлена насамперед пад≥нн¤м р≥вн¤ заощаджень юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б у розвинених крањнах. «а цей пер≥од у —Ўј обс¤г заощаджень зменшивс¤ майже втрич≥, у ¬е≠ликобритан≥њЧ удв≥ч≥, у Ќ≥меччин≥Ч у 1,8 раза, в япон≥њ Ч на 25 %. «ниженн¤ частки заощаджень у валовому нац≥ональному продукт≥ розвинених крањн призвело до негативного сальдо м≥ж об≠с¤гом заощаджень та ≥нвестиц≥¤ми, до пад≥нн¤ в ц≥лому обс¤гу ≥нвес≠тиц≥й пор≥вн¤но з≥ св≥товим нац≥ональним продуктом, до зб≥льшенн¤ реальних процентних ставок банк≥вського кредиту. ≤снуЇ зв'¤зок м≥ж величиною заощаджень, кредитними процентними ставками й темпа≠ми соц≥ально-економ≥чного зростанн¤ крањн, що розвиваютьс¤. «г≥д≠но з оц≥нками —в≥тового банку, зб≥льшенн¤ реальних процентних ста≠вок на 1 % упов≥льнюЇ темпи соц≥ально-економ≥чного зростанн¤ крањн, що розвиваютьс¤, на 0,2 %.

” табл. 1, 2 наведено сфери використанн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ та крањни-донори. ” 1995 р. в ”крањн≥ зареЇстровано 2828 ≥ноземних ≥нвестиц≥й на суму 1068,7 млн. дол. —Ўј, а в 1994 р. Ч 3042 ≥нвестиц≥њ на суму 744 млн. дол. —Ўј. «а даними  ом≥с≥њ 00Ќ з транснац≥ональних корпорац≥й, найб≥льша частка пр¤мих ≥нвестиц≥й у сфер≥ послуг припадаЇ на ф≥нансову д≥¤льн≥сть, страхуванн¤ та тор≠г≥влю.

”крањна може вийти з кризового стану насамперед за рахунок власних сил ≥ кошт≥в. ѕроте ≥нтенсивний перех≥д до конкурентоспро≠можноњ модел≥ нац≥ональноњ економ≥ки спричинюЇ потребу сп≥вроб≥т≠ництва з≥ св≥товою системою господарюванн¤, в ¤к≥й ≥ноземн≥ ≥нвес≠тиц≥њ Ї важливим економ≥чним важелем.

“аблиц¤ 1 —фери використанн¤ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ за 1992-1997 рр.

1	2	3

Ќазва: ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3917 прочитано)