≈коном≥чн≥ теми > ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть

¬иокремлюють так≥ основн≥ етапи руху вироб≠ничих ≥нвестиц≥й, або ≥нвестиц≥йного процесу: перший Ч реал≥зац≥¤ ≥нвестиц≥йного попиту (нагромадженн¤), тобто процесу створенн¤ ви≠робничих потужностей; другий Ч процес виробництва продукц≥њ (≥нвестиц≥йних або споживчих товар≥в, роб≥т, послуг); трет≥й Ч реал≥за≠ц≥¤ продукц≥њ, одержанн¤ доходу; четвертий Ч розпод≥л доходу, форму≠ванн¤ ≥нвестиц≥йного попиту. —укупн≥сть зазначених етап≥в руху ≥нвес≠тиц≥й становить кругооб≥г ≥нвестиц≥й. « наведеноњ схеми випливаЇ також, ўо ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть в≥дбуваЇтьс¤ ¤к у сфер≥ виробництва, так ≥ у сфер≥ обертанн¤ (обм≥ну). ” сфер≥ виробництва ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть означаЇ створенн¤ нових ≥нвестиц≥йних товар≥в, що мають матер≥ально-речову форму. ÷е, зокрема, буд≥вництво виробничих споруд ≥ комун≥ка≠ц≥й, виробництво устаткуванн¤, видобуванн¤ сировини, п≥дготовка квал≥≠ф≥кованих кадр≥в тощо. «азначена ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть, тобто ство≠ренн¤ нових ≥нвестиц≥йних товар≥в, включаЇтьс¤ до складу кругооб≥гу ≥нвестиц≥й конкретного п≥дприЇмства т≥льки за умови њњ зд≥йсненн¤ у власних виробничих ц≥л¤х. якщо ж нов≥ ≥нвестиц≥йн≥ товари виготовл¤≠ютьс¤ дл¤ ≥нших економ≥чних суб'Їкт≥в, то це р≥зновид основноњ д≥¤ль≠ност≥ ф≥рми.

¬ умовах високого р≥вн¤ розвитку продуктивних сил, пост≥йного по≠глибленн¤ под≥лу прац≥, що зумовлюЇ п≥двищенн¤ њњ ефективност≥, ≥стот≠но зменшуЇтьс¤ потреба створенн¤ (буд≥вництва, виробництва) ≥нвести≠ц≥йних товар≥в дл¤ орган≥зац≥њ власного виробничого процесу. «вичайно необх≥дн≥ товари ≥ послуги купуютьс¤ на ринках ≥нвестиц≥йних товар≥в. ќтже, у сучасних умовах ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть в≥дбуваЇтьс¤ переваж≠но у сфер≥ обм≥ну ≥ виражаЇтьс¤ у форм≥ куп≥вл≥-продажу товар≥в та по≠слуг на ринках ≥нвестиц≥йних товар≥в. ¬иходить, дл¤ ринковоњ економ≥ки замкнутий на п≥дприЇмство кругооб≥г ≥нвестиц≥й так само нехарактер≠ний, ¤к ≥ замкнутий об≥г продукту ≥ доходу.

Ќав≥ть за умови р≥вном≥рного розширенн¤ кругооб≥гу ≥нвестиц≥й, про≠дукту ≥ доходу на певному п≥дприЇмств≥ залишаЇтьс¤ р≥зною тривал≥сть кругооб≥гу на р≥зних п≥дприЇмствах.  р≥м того, при безперервному ос≥данн≥ ≥нвестиц≥й (формуванн≥ нагромаджень) у межах певного п≥д≠приЇмства нов≥ ≥нвестиц≥йн≥ проекти воно реал≥зовуватиме дискретно.

Ќагромадженн¤ не в≥дпов≥датимуть обс¤гу реал≥зованих ≥нвестиц≥й, тоб≠то витратам на реал≥зац≥ю ≥нвестиц≥йних проект≥в. ÷е призведе до не≠р≥вном≥рного зб≥льшенн¤ кругооб≥г≥в ≥нвестиц≥й, продукту ≥ доходу. “ака нер≥вном≥рн≥сть позначитьс¤ на кап≥тальн≥й структур≥ п≥дприЇмства, що стане неоптимальною з погл¤ду максим≥зац≥њ прибутку. ¬ умовах конку≠рентних ринк≥в покупц≥в це, у свою чергу, може призвести до втрати по≠зиц≥й на ринку ≥ нав≥ть до банкрутства. “аким чином, р≥зна тривал≥сть кругооб≥г≥в ≥нвестиц≥й на р≥зних п≥дприЇмствах, а також нер≥вном≥рн≥сть кругооб≥г≥в ≥нвестиц≥й, продукту ≥ доходу в межах одного окремо вз¤то≠го п≥дприЇмства зумовлюЇ необх≥дн≥сть розширенн¤ ≥нвестиц≥йного про≠цесу за меж≥ п≥дприЇмства, формуванн¤ на основ≥ одиничних, окремих кругооб≥г≥в ≥нвестиц≥й Їдиноњ ≥нвестиц≥йноњ системи.

—творенн¤ Їдиноњ ≥нвестиц≥йноњ системи стаЇ можливим з розвитком кредитноњ системи й ≥нститут≥в ринку ц≥нних папер≥в (фондового ринку).  редитна система акумулюЇ вс≥ грошов≥ нагромадженн¤ крањни. “им са≠мим вир≥шуЇтьс¤ суперечн≥сть м≥ж нагромадженн¤м та ≥нвестиц≥¤ми, що виникаЇ п≥д час орган≥зац≥њ виробничого процесу п≥дприЇмц¤ми Ч ф≥≠зичними або юридичними особами. ÷е означаЇ, що коли бракуЇ власних нагромаджень, ≥ндив≥дуальний або ≥нституц≥ональний ≥нвестор може одержати кредит у банку на ≥нвестиц≥йн≥ ц≥л≥. ≤ навпаки, за на¤вност≥

≤ тимчасово не використовуваних нагромаджень ≥нвестори можуть дати њх банку в борг на певний терм≥н за певну плату (депозитний в≥дсоток).

“аким чином, ≥стотно п≥двищуЇтьс¤ моб≥льн≥сть кап≥тал≥в, зростаЇ швид≠к≥сть њх перем≥щенн¤ у сфери економ≥ки з найвищою нормою прибутку. ¬одночас прискорюЇтьс¤ процес вир≥внюванн¤ норми прибутку в нац≥о≠нальному масштаб≥. ÷е даЇ можлив≥сть ун≥ф≥кувати "ц≥ну" позичкового кап≥талу ¤к на грошових ринках, так ≥ на ринках кап≥тал≥в. ќтже, фор≠муЇтьс¤ сусп≥льна оц≥нка граничноњ ефективност≥, результативност≥ ви≠користанн¤ ≥нвестиц≥йних кап≥тал≥в. ÷¤ оц≥нка Ч позичковий в≥дсоток Ч е ≥ндикатором ≥нвестуванн¤ в будь-¤к≥й форм≥, у будь-¤к≥й сфер≥ еконо≠м≥ки, визначаЇ нижн≥й граничний "пор≥г" прибутковост≥ ≥нвестиц≥йних проект≥в.

“ака оц≥нка з'¤вл¤Їтьс¤ з розвитком акц≥онерних товариств, по¤вою  орпоративних ц≥нних папер≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д "ц≥ни" позичкового ка≠п≥талу, що в≥дображаЇ сусп≥льне необх≥дну норму винагороди за корис≠туванн¤ позиковими ресурсами, тобто граничну норму ефективност≥ ви≠користанн¤ цього кап≥талу, оц≥нки прибутковост≥ ринк≥в ≥нвестиц≥йних формуютьс¤ п≥д впливом ≥нших системоутворюючих чинник≥в.

ƒо них належать насамперед вплив Ќ“ѕ, ступ≥нь монопол≥зац≥њ економ≥≠ки, пор¤док регламентац≥њ операц≥й резидент≥в тощо. ќсобливо значущим чинником Ї вплив Ќ“ѕ; в основному п≥д впливом цього чин≠ника формуЇтьс¤ висока норма прибутковост≥ на ринках ноу-хау, л≥цен≠з≥й, патент≥в, устаткуванн¤, сировини. «авд¤ки стимулюванню конку≠ренц≥њ продавц≥в також зб≥льшуЇтьс¤ прибутков≥сть на р≥зних ринках ≥нвестиц≥йних товар≥в. “ому, ¤к правило, середн¤ оц≥нка прибутковост≥ ≥нвестиц≥йних товар≥в перевищуЇ оц≥нку позичкового кап≥талу.

¬одночас незважаючи на на¤вн≥ в≥дм≥нност≥, обидв≥ "ц≥ни" виникають на Їдин≥й основ≥. ÷¤ основа Ч принесений кап≥талом дох≥д (а кап≥тал у будь-¤к≥й форм≥ приносить дох≥д). ќтже, з'¤вл¤Їтьс¤ база дл¤ пор≥вн¤н≠н¤ вс≥х кап≥тал≥в. ѕроте однор≥дний (грошовий) кап≥тал техн≥чно оц≥нити прост≥ше. “ака оц≥нка формуЇтьс¤ в м≥ру розвитку нац≥ональноњ кредит≠ноњ системи, формуванн¤ сусп≥льного кругооб≥гу позичкового кап≥талу ≥з середньою ефективн≥стю, зумовленою середньостатистичною оц≥нкою ефективност≥ вкладень цього кап≥талу.

‘≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ оц≥нюютьс¤ за розм≥ром принесеного ними до≠ходу. « цього погл¤ду вс≥ ц≥нн≥ папери однор≥дн≥, вони становл¤ть право на прибуток незалежно в≥д того, у ¤ку галузь або сферу економ≥ки засв≥д≠чують вкладенн¤ позичкового кап≥талу.  ап≥тал≥зована оц≥нка доходу, принесеного ц≥нними паперами, ≥ Ї власне ц≥ною, або курсом, цих па≠пер≥в. –ух курсу ц≥нних папер≥в в≥дбиваЇ, з одного боку, стан ≥ найближч≥ перспективи розвитку економ≥ки в ц≥лому (фаза циклу, р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, стан плат≥жного балансу, деф≥цитн≥сть держбюджету тощо), а з ≥ншого Ч ф≥нансовий стан конкретного п≥дприЇмства-ем≥тента зазначених ц≥нних папер≥в. ” такий спос≥б реал≥зуЇтьс¤ сусп≥льний взаЇмозв'¤зок ринк≥в кап≥тал≥в, ринк≥в ≥нвестованих товар≥в ≥ рух реальних актив≥в (д≥йсного кап≥талу) у процес≥ в≥дтворенн¤.

«в≥дси випливаЇ, що замкнутий кругооб≥г ф≥нансових ≥нвестиц≥й у межах одного п≥дприЇмства неможливий. –ух ф≥нансових ≥нвестиц≥й Ч це в≥дкрита система стосовно конкретного товаровиробника, тобто п≥д≠приЇмство тут Ї т≥льки частиною системи, п≥дсистемою взаЇмозв'¤зк≥в вищого, сусп≥льного пор¤дку. –озгл¤даючи рух ф≥нансових ≥нвестиц≥й у межах окремого п≥дприЇмства лише ¤к частину њх сусп≥льного круго≠об≥гу, можна в≥добразити ту частину кругооб≥гу, що охоплюЇ кожне п≥дприЇмство (рис. 1).

як бачимо, конкретна компан≥¤ п≥дключаЇтьс¤ до ф≥нансового рин≠ку у двох основних випадках: по-перше, за необх≥дност≥ створенн¤ або коригуванн¤ кап≥тальноњ структури у б≥к п≥двищенн¤ њњ ефективност≥ через ем≥с≥ю ц≥нних папер≥в, переважно акц≥й та обл≥гац≥й; по-друге, п≥д час формуванн¤ портфел¤ ц≥нних папер≥в через куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в ≥нших корпорац≥й. «азначен≥ форми зв'¤зк≥в кожного п≥дприЇм≠ства з ф≥нансовим ринком мають пост≥йний характер, тобто зв'¤зок з рин≠ком п≥дтримуЇтьс¤ пост≥йно. ÷е зумовлюЇтьс¤ насамперед тим, що в умовах розвиненоњ ринковоњ економ≥ки ем≥с≥¤ ≥ розм≥щенн¤ власних ц≥н≠них папер≥в серед певного кола ≥нвестор≥в Ч основне джерело зовн≥ш≠нього ф≥нансуванн¤, особливо у фазах спаду ≥ кризи. ÷≥нн≥ папери за ок≠ремими характеристиками Ї гнучк≥шим ≥нструментом ф≥нансуванн¤, н≥ж традиц≥йний банк≥вський кредит.  р≥м того, за допомогою ем≥с≥й ц≥нних папер≥в забезпечуЇтьс¤ найоптимальн≥ша структура кап≥тал≥в ф≥рми, чого неможливо дос¤гти, ¤кщо ор≥Їнтуватис¤ т≥льки на одне ф≥нансове джерело, наприклад самоф≥нансуванн¤ за рахунок внутр≥шн≥х нагромад≠жень, коротко - та середньостроков≥ банк≥вськ≥ кредити тощо. « досв≥ду корпорац≥й розвинених крањн випливаЇ, що оперативно перебудувати ка≠п≥тальну структуру ф≥рми з метою п≥двищенн¤ (максим≥зац≥њ) њњ оц≥нки можна т≥льки в раз≥ комплексного використанн¤ р≥зноман≥тних джерел ф≥нансуванн¤.

Ќеобх≥дн≥сть другоњ форми зв'¤зку з ф≥нансовим ринком Ч формуван≠н¤ портфел¤ ц≥нних папер≥в корпорац≥њ Ч визначаЇтьс¤ такими самими основними причинами, тобто максим≥зац≥Їю оц≥нки п≥дприЇмства.

”загальнений анал≥з кругооб≥гу ф≥нансових ≥нвестиц≥й показуЇ, що будь-¤ке п≥дприЇмство в ринков≥й економ≥ц≥ пр¤мо пов'¤зане з ф≥нансо≠вим ринком ≥ ¤к ем≥тент ц≥нних папер≥в, ≥ ¤к ≥нвестор. Ѕудь-¤ка ф≥зична особа, що маЇ нагромадженн¤, Ї ≥нвестором. “аким чином, завд¤ки ф≥≠нансовому ринку формуютьс¤ зв'¤зки справд≥ загального характеру, при≠чому не т≥льки нац≥онального, а й м≥жнародного.

ј

–ис. 1.  ругооб≥г ф≥нансових ≥нвестиц≥й корпорац≥й не ф≥нансового сектору

Ћ≥тература

1. ¬.√. ‘едоренко Д≤нвестиц≥йний менеджментФ  ињв Ц 2001 р≥к.

2. ¬.√. ‘едоренко Д≤нвестознавствоФ  ињв Ц 2003 р≥к.

1	2	3

Ќазва: ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3917 прочитано)