≈коном≥чн≥ теми > ≤нфл¤ц≥¤, суть, сусп≥льн≥ витрати та анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи

ƒан≥ таблиц≥ св≥дчать, що при скороченн≥ у 1990-1994 pp. ре≠альноњ зарплати майже трич≥, ц≥ни зросли майже у «ќ тис¤ч раз≥в.

≤нфл¤ц≥¤ не викликала б, можливо, такоњ пильноњ уваги з боку теоретик≥в та практик≥в, ¤кби не њњ негативн≥ насл≥дки. «упинимось на де¤ких ≥з них. ¬трати в≥д ≥нфл¤ц≥њ традиц≥йно под≥л¤ють на т≥, що ма≠ють м≥сце при передбачуван≥й та при непередбачуван≥й ≥нфл¤ц≥њ.

—усп≥льн≥ втрати передбачуваноњ'≥нфл¤ц≥њ'Ї такими:

1) по¤ва так званих "витрат меню" (menu costs), викликаних тим,'ƒив.: “енденц≥њ украњнськоњ економ≥ки. √рудень 1994 та попередн≥ п≥дсумки 1994р. ™вропейський центр макроеконом≥чного анал≥зу ”крањни, с.16, 20.

що в умовах ≥нфл¤ц≥њ продавц≥ змушен≥ часто м≥н¤ти ц≥нники, ка≠талоги тощо, що призводить до додаткових витрат;

2) ≥снуванн¤ так званих "витрат зношеного взутт¤" (shoe leather costs), спричинених тим, що люди, запоб≥гаючи втрат≥ куп≥вель≠ноњ спроможност≥ грошей, тримають усю гот≥вку на депозитах ≥ змушен≥ часто в≥дв≥дувати банк, щоб зн¤ти кошти на поточн≥ витрати.

ƒо сусп≥льних втрат непередб¤чуваноњ≥нфл¤ц≥њ'належать:

1) ф≥скальний податок (fiscal drag), спричинений тим, що в умовах ≥нфл¤ц≥њ к≥льк≥сне зростанн¤ доход≥в маЇ ном≥нальний характер ≥ може означати пад≥нн¤ реальних доход≥в; водночас норма опо≠даткуванн¤ прот¤гом певного часу лишаЇтьс¤ незм≥нною, ≥ плат≠ник податку несе додатковий т¤гар;

2) перерозпод≥льчий ефект, коли втрачають ус≥, хто маЇ ф≥ксован≥ доходи, а також т≥, хто надаЇ грош≥ у позику п≥д незм≥нний про≠цент;

3) втрата ц≥нами регулюючоњ рол≥, ¤ка по¤снюЇтьс¤ тим, що внасл≥≠док ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н скорочуютьс¤ обс¤ги виробниц≠тва ≥ споживанн¤ (виробники скорочують виробництво через по≠дорожчанн¤ ресурс≥в, споживач≥ обмежують споживанн¤ через зменшенн¤ реальних доход≥в);

4) втрата вс≥ма грошовими показниками здатност≥ бути вим≥рника≠ми економ≥чних процес≥в через пост≥йну зм≥ну масштабу вим≥рю≠ванн¤ (100 грошових одиниць одного року можуть бути у дек≥ль≠ка раз≥в меншими, н≥ж 100 тих же одиниць ≥ншого року).

ѕерел≥чен≥ негативн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ, що традиц≥йно наво≠д¤тьс¤ у п≥дручниках з макроеконом≥ки, напевне, видадутьс¤ не ду≠же страшними люд¤м, що звикли жити в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ. —еред негативних насл≥дк≥в, що њх в≥дчувають на соб≥ громад¤ни ”крањни у 90-х роках, а також в≥дчували громад¤ни ≥нших крањн в ≥нш≥ пер≥оди (середньор≥чний р≥вень ≥нфл¤ц≥њ у 80-х роках:

јргентина Ч 334,8%, Ѕол≥в≥¤ Ч 391,9%, Ѕразил≥¤ Ч 227,8%, ≤зрањль Ч 117,1%), так≥:

1) втрата будь-¤коњ зац≥кавленост≥ у продуктивн≥й д≥¤льност≥ пов'¤зан≥й ≥з створенн¤м товар≥в ≥ послуг, ≥ вт¤гуванн¤ все б≥ль шоњ частини населенн¤ у спекул¤тивну д≥¤льн≥сть;

2) недоц≥льн≥сть заощаджень ≥ скороченн¤ ≥нвестиц≥й та пов'¤зане ;

цим тотальне гальмуванн¤ техн≥чного прогресу, руйнуванн¤ ви≠робничого потенц≥алу;

3) ухил¤нн¤ в≥д сплати податк≥в, корумпован≥сть державних служ≠бовц≥в, розростанн¤ крим≥нального сектора ≥ деморал≥зац≥¤ сус≠п≥льства;

4) загроза реан≥мац≥њ тотального адм≥н≥струванн¤ п≥д приводом "неспроможност≥ ринкових регул¤тор≥в" тощо.

÷≥кавим Ї питанн¤ про те, чи можна к≥льк≥сно вим≥р¤ти сус≠п≥льн≥ втрати в≥д ≥нфл¤ц≥њ. јнал≥зуючи витрати, пов'¤зан≥ ≥з подолан≠н¤м ≥нфл¤ц≥њ у 70-х роках, американський економ≥ст јртур ќукен д≥йшов висновку, що зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ на один процентний пункт вимагатиме скороченн¤ реальних обс¤г≥в ¬Ќѕ на 10% нижче при≠родного р≥вн¤, що, в свою чергу, передбачаЇ 10-11%-не зб≥льшенн¤ норми безроб≥тт¤ (пор≥вн¤но з њњ природною нормою на р≥вн≥ 6%)1.

[_¬исока соц≥ально-економ≥чна "ц≥на", ¤ку сусп≥льство сплачуЇ за допущену ≥нфл¤ц≥ю, вимагаЇ аити≥ифл¤ц≥йиих д≥й. —в≥това прак≠тика нагромадила в ц≥й галуз≥ певний досв≥д.

 онтроль над зарплатою та ц≥нами е частиною державноњ по≠л≥тики регулюванн¤ сукупного попиту. ¬изнаЇтьс¤, що в≥н не лише обмежуЇ сукупний попит, а й Ї засобом подаланн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥≠кувань з боку роб≥тник≥в та п≥дприЇмц≥в. јдже, пов≥ривши у р≥шу≠ч≥сть д≥й ур¤ду, суб'Їкти економ≥чних в≥дносин можуть стримати своњ "заз≥ханн¤" на подальше зростанн¤ зарплати ≥ ц≥н к≥нцевоњ продукц≥њ. Ђћожлив≥ р≥зн≥ вар≥анти контролю: домовлен≥сть з проф≠сп≥лками про обмежене зростанн¤ зарплати, прийн¤тт¤ закон≥в, ¤к≥ регулюють зростанн¤ зарплати та ц≥н. ¬ ”крањн≥, зокрема, прийма≠лис¤ законодавч≥ акти щодо обмеженн¤ рентабельност≥ виробниц≠тва з метою стримуванн¤ ц≥н.

—л≥д, однак, враховувати, що в раз≥ скороченн¤ попиту за ра≠хунок обмеженн¤ зарплати може бути дос¤гнуто антистимулюючо-го ефекту: скороченн¤ випуску. ÷е особливо небезпечно при ≥нфл¤≠ц≥њ, пов'¤зан≥й з≥ спадом. « ≥ншого боку, насл≥дки контролю над зарплатою можуть бути зведен≥ нан≥вець необмеженим зростанн¤м державних витрат.

≤ндексац≥¤ доход≥в Ї анти≥нфл¤ц≥йним заходом у межах пол≥≠тики регулюванн¤ сукупного попиту. ¬≥н передбачаЇ зм≥ну зарпла≠ти, боргових зобов'¤зань, ставок процента у в≥дпов≥дь на зм≥ну ц≥н. …ого застосуванн¤ може протид≥¤ти втрат≥ зац≥кавленост≥ у про≠дуктивн≥й д≥¤льност≥, а також скороченню заощаджень та ≥нвести≠ц≥й. Ќеоднозначн≥сть цього анти≥нфл¤ц≥йного заходу пол¤гаЇ в то≠му, що в раз≥, коли ≥нфл¤ц≥¤ спричинена "шоком пропозиц≥њ", то ≥н≠дексац≥¤ пог≥ршуЇ загальний стан економ≥ки. ¬их≥д ≥з "шоку пропо≠зиц≥њ" передбачаЇ структурну перебудову економ≥ки, а отже, зрос≠танн¤ одних ц≥н швидше, н≥ж ≥нших, ≥ нав≥ть зменшенн¤ ц≥н у де≠¤ких галуз¤х. ≤ндексац≥¤ ж доход≥в д≥Ї в б≥к усередненн¤ зарплат, а отже, протид≥Ї коригуванню р≥вн¤ ц≥н-j

' ѕол≥тика податкового регулюванн¤ стаЇ заходом непр¤мого обмеженн¤ ц≥н та доход≥в. ¬она передбачаЇ зростанн¤ норми опо≠даткуванн¤ ≥з кожним в≥дсотком зростанн¤ ц≥н, що перевищуЇ вста≠новлену межу.

" онцепц≥¤ пропозиц≥њ" Ї анти≥нфл¤ц≥йним заходом, ¤кий по≠л¤гаЇ у зб≥льшенн≥ природного р≥вн¤ виробництва? ѓњ суть найкра≠ще в≥дображаЇ такий граф≥к (граф≥к 7).

ѕо¤сненн¤ до граф≥ка:

1. Ќа граф≥ку зображен≥ три точки р≥вноваги попиту ≥ пропозиц≥њ: ≈\, ≈г та е). “очка ≈≥ в≥д≠пов≥даЇ вих≥дному стану р≥вноваги попиту ≥ пропозиц≥њ у короткотерм≥новому пер≥од≥ ≥ одночасно довготерм≥новоњ пропозиц≥њ.

2. “очка ≈г в≥дпов≥даЇ зб≥льшенню попиту у короткотерм≥новому пер≥од≥ ≥ виникненню ≥нфл¤ц≥њ. якби державою не були вчиненн≥ д≥њ, спр¤мован≥ на стимулюванн¤ пропозиц≥њ, то, найв≥рог≥дн≥ше, мав би м≥сце той вар≥ант под≥й, ¤кий був розгл¤нутий нами щодо ≥нфл¤ц≥њ попиту: за рахунок зменшенн¤ пропозиц≥њ економ≥ка повертаЇтьс¤ до природного р≥вн¤ виробництва при ще вищих ц≥нах.

3. « метою запоб≥ганн¤ скороченню пропозиц≥њ п≥д впливом ≥нфл¤ц≥йних пе≠редбачень зд≥йснюютьс¤ заходи щодо зб≥льшенн¤ природного обс¤гу ви-роб-ництва. ќбс¤ги виробництва у довготерм≥новому пер≥од≥ зб≥льшуютьс¤ в≥д точки Y\ до Yi. якщо немаЇ передбачень щодо зростанн¤ ц≥н на фактори ви≠робництва, то праворуч зсуваЇтьс¤ ≥ л≥н≥¤ короткотерм≥новоњ пропозиц≥њ. “очка е} означаЇ нову р≥вновагу без зростанн¤ ц≥н, але при зб≥льшенн≥ виробництва.

—еред заход≥в, ¤к≥ вживалис¤ дл¤ зб≥льшенн¤ природного р≥вн¤ Х виробництва, сл≥д насамперед назвати:

1) зм≥ни у систем≥ оподаткуванн¤ доход≥в та податкових п≥льг з ме≠тою п≥двищенн¤ продуктивност≥ ≥ стимулюванн¤ додаткових ≥н≠вестиц≥й;

2) стимулюванн¤ конкуренц≥њ виробник≥в;

3) вкладенн¤ державних кошт≥в у розвиток виробничоњ та соц≥аль≠ноњ ≥нфраструктури.

—пециф≥чн≥ умови боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю у постсоц≥ал≥стичних крањнах породили особлив≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи:

1) обмеженн¤ л≥кв≥дност≥ грошей;

2) протид≥¤ зовн≥шн≥м ≥нфл¤ц≥йним чинникам;

3) п≥двищенн¤ курсу нац≥ональноњ валюти;

4) роздержавленн¤ економ≥ки ¤к зас≥б п≥двищенн¤ ефективност≥ ви≠робництва;

5) стимулюванн¤ ≥мпорту;

6) подоланн¤ хрон≥чного деф≥циту бюджету тощо..

јнти≥нфл¤ц≥йне регулюванн¤ в ”крањн≥ у перш≥й половин≥ 90-х рок≥в зд≥йснювалос¤ за принципом "ст≥й-≥ди" ("stop-go"). ѕричиною суперечливост≥ д≥й ур¤ду Ї те, що украњнський вар≥ант постсоц≥ал≥стичних перетворень Ч це так званий "м'¤кий", нешо-ковий шл¤х, що д≥став назву "градуал≥зм". Ќа в≥дм≥ну в≥д крањн, де обрано швидкий вар≥ант перебудови економ≥ки (ѕольща, „ех≥¤, —ловен≥¤, ≈стон≥¤, Ћатв≥¤, Ћитва) ≥ вже дос¤гнуто ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ та бездеф≥цитного або малодеф≥цитного бюджету, в ”крањн≥ збер≥гаЇтьс¤ значний деф≥цит бюджету.  оли ≥нфл¤ц≥¤ по≠чала переходити в г≥пер≥нфл¤ц≥ю, нац≥ональний банк вдавс¤ до мо≠нетарних обмежень. јле обмеженн¤ ем≥с≥њ, ¤к правило, триваЇ лише к≥лька м≥с¤ц≥в, упродовж ¤ких загострюютьс¤ проблеми виплат зарплати, пенс≥й, дотац≥й с≥льському господарству та вуг≥льн≥й промисловост≥, зростаЇ заборгован≥сть державних п≥дприЇмств пе≠ред бюджетом та одного перед одним. ¬решт≥-решт зд≥йснюЇтьс¤ нова ем≥с≥¤, ≥ розпочинаЇтьс¤ новий виток ≥нфл¤ц≥њ.

ѕрот¤гом 1993-1994 pp. в ”крањн≥ було дос¤гнуто дек≥лькох пом≥тних зменшень зростанн¤ гот≥вко'!' маси, але оп≥сл¤ неминуче спостер≥галось њњ прискорене зростанн¤. Ќайб≥льшим було обме≠женн¤ "у травн≥ 1994 p., коли мало м≥сце не просто гальмуванн¤ зростанн¤, а обсолютне скороченн¤ грошовоњ бази (на 9,8%). ” нас≠тупних чотир≥ м≥с¤ц≥ грошова маса, однак, зросла в 4 рази.

¬»—Ќќ¬ќ 

1. ≤нфл¤ц≥¤ традиц≥йно ≥снуЇ у двох видах: ¤к ≥нфл¤ц≥¤ попиту ≥ ви≠трат. ≤нфл¤ц≥¤ попиту може бути ≥н≥ц≥йована або зростанн¤м ¤когось елемента сукупних витрат (найчаст≥ше Ч зб≥льшенн¤м державних витрат), або ж зростанн¤м грошовоњ маси.

1	2	3	4

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤, суть, сусп≥льн≥ витрати та анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2209 прочитано)