≈коном≥чн≥ теми > ≤нформац≥йне забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми

≤нформац≥йне забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми

¬иди ≥ характеристика ≥нформац≥њ.

 ласиф≥кац≥¤ ≥нформац≥њ.

√осподарський обл≥к ≥нформац≥њ.

≤нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи.

–екламн≥ агентства та засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕошук в≥дпов≥дей на питанн¤, ¤к д≥¤ти ф≥рми у ринкових умовах, ¤к швидше дос¤гнути ц≥лей, залежатиме в≥д ≥нформац≥њ, що нею мають користуватись п≥дприЇмц≥ у т≥й чи ≥нш≥й ситуац≥њ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень.

—укупн≥сть вих≥дноњ ≥нформац≥њ р≥зного характеру, що призначена дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень у сфер≥ виробничого п≥дприЇмництва можна вважати за ≥нформац≥йне забезпеченн¤ п≥дприЇмництва.

¬их≥дна ≥нформац≥¤ дл¤ виробничого п≥дприЇмництва маЇ два р≥зновиди: 1) ≥нформац≥¤ про стан зовн≥шнього середовища; 2) ≥нформац≥¤ про стан ф≥рми ( чи на¤вних передумов њњ створенн¤). ” свою чергу, ≥нформац≥¤ першого р≥зновиду м≥стить дв≥ групи: а) ринкова кон¢юнктура; б) механ≥зм регулюванн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми владними структурами держави.

ƒл¤ характеристики ринковоњ кон¢юнктури залучають дан≥, що навод¤ть в оф≥ц≥йн≥й л≥тератур≥, статистичних огл¤дах, комерц≥йних публ≥кац≥¤х, рекламних виданн¤х та ≥н. ƒоц≥льним ≥ результативним Ї ≥нформац≥њ у вигл¤д≥ пр¤мого опитуванн¤, анкетуванн¤ та ≥нших прийом≥в, що широко використовуютьс¤ у практиц≥ маркетингових досл≥джень. ≤нформац≥ю про ринкову кон¢юнктуру при створенн≥ чи розвитку ф≥рми можна под≥лити на наступн≥ види:

’арактеристика ринку (Їмн≥сть, структура, насичен≥сть в≥дпов≥дною продукц≥Їю);

’арактеристика товару ≥ можливост≥ його збуту ( призначенн¤ товару, вимоги до ¤кост≥, етапи Ужитт¤Ф на ринку, обс¤г попиту ≥ пропозиц≥њ та ≥н.);

–≥вень конкуренц≥њ ( на¤вн≥сть конкурент≥в, њх к≥льк≥сть, потужн≥сть, ф≥нансова стаб≥льн≥сть, рейтинг);

–≥вень ц≥н(види, ранжуванн¤ ≥ динам≥ка ц≥н на в≥дпов≥дну продукц≥ю, прогноз ц≥нових тенденц≥й у майбутньому);

ћожливост≥ залученн¤ кошт≥в ( розвинен≥сть банк≥вських, ≥нвестиц≥йних та ф≥нансових установ, види кредит≥в, умови кредитуванн¤, кредитн≥ проценти);

‘нансов≥ характеристики ( курси валют, активн≥сть фондових б≥рж, темпи ≥нфл¤ц≥њ);

ћожливост≥ ресурсозабезпеченн¤ (джерела ≥ умови постачанн¤ ресурс≥в, р≥вень ц≥н на матер≥альн≥ ресурси, активн≥сть товарних б≥рж);

≤нш≥ види ≥нформац≥њ ( стаб≥льн≥сть макроеконом≥чноњ пол≥тики, р≥вень безроб≥тт¤, активн≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в та ≥н.).

Ќайрегламентован≥шою ≥, на певний пер≥од достатньо однозначною, Ї ≥нформац≥¤ про механ≥зм регулюванн¤ д≥¤льност≥ ф≥рм, оск≥льки ¤к економ≥чн≥, так ≥ адм≥н≥стративн≥ важел≥ держави встановлюютьс¤ в≥дпов≥дними нормативними актами Ц законами, затвердженими законодавчою владою (¬ерховною –адою), декретами, прийн¤тт¤ми виконавчою владою ( аб≥нетом ћ≥н≥ст≥в), або ≥нструкц≥¤ми, положенн¤ми, р≥шенн¤ми тими установами, ¤к≥ над≥лен≥ в≥дпов≥дними правами (в≥д державних м≥н≥стр≥в до м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤). “ому показники, що характеризують механ≥зм регулюванн¤, мають нормативний характер, тобто Ї обов¢¤зковими, ≥ нехтуванн¤ ними призводить до економ≥чних або адм≥н≥стративних санкц≥й. ќбс¤г ≥ зм≥ст нормативноњ ≥нформац≥њ значний ≥ динам≥чний, що призводить до великоњ ймов≥рност≥ похибок при обгрунтуванн≥ доц≥льност≥ д≥¤льност≥ ф≥рм. «апоб≥гти помилкам можна лише за умови пост≥йного ≥ систематичного в≥дсл≥джуванн¤ нормативноњ документац≥њ. “ому на ф≥рм≥ повинен обо¢¤зково створюватись в≥дд≥л чи п≥дрозд≥л, ¤кий би займавс¤ даними питанн¤ми.

≤нформац≥ю про регулюванн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми владними структурами держави можна под≥лити на так≥ види:

—истема оподаткуванн¤ (види податк≥в, норми податк≥в, податков≥ п≥льги, пор¤док ≥ терм≥н ст¤гненн¤ податк≥в);

—истема обов¢¤зкових платеж≥в (види ≥ норми платеж≥в, пор¤док ≥ терм≥н нарахуванн¤, пор¤док контролю за платниками);

—истема ц≥ноутворенн¤ (види товар≥в з ф≥ксованими (регульованими) ц≥нами, механ≥зм регулюванн¤);

—истема держзамовлень ≥ держ≥нвестиц≥й (механ≥зм держзамовлень ≥ наданн¤ держ≥нвестиц≥й, умови, п≥льги);

—истема регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (механ≥зм регулюванн¤, п≥льги, обмеженн¤, пор¤док л≥цензуванн¤ експортно-≥мпортних операц≥й ≥ товар≥в, митне регулюванн¤);

—истема антимонопольного регулюванн¤ (механ≥зм регулюванн¤, види в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤);

—истема регулюванн¤ оплати прац≥ (генеральн≥ ≥ галузев≥ угоди, пор¤док встановленн¤ м≥н≥мальноњ ≥ максимальноњ зароб≥тноњ плати);

—истема захисту прав виробник≥в (права найманих прац≥вник≥в, умови розширенн¤ њх прав, в≥дпов≥дальн≥сть власника ≥ т.д.);

—истема захисту прав споживач≥в (механ≥зм сертиф≥кац≥њ продукц≥њ, перел≥к ≥ пор¤док обмежень щодо випуску ≥ реал≥зац≥њ де¤ких товар¤в);

—истема захисту оточуючого середовища (еколог≥чн≥ нормативи, механ≥зм контролю за њх додержанн¤м, в≥дпов≥дальн≥сть виробника);

≤нш≥ види регулюванн¤ (механ≥зм регулюванн¤ кредитноњ пол≥тики ≥ контролю за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в, пор¤док орган≥зац≥њ та реЇстрац≥њ ф≥рм ≥ т.д.).

≤нформац≥¤ про стан ф≥рми найдоступн≥ша п≥дприЇмцю, оск≥льки формуЇтьс¤ за його участю. ™ певн≥ в≥дм≥нност≥ у обс¤з≥, склад≥ та джерелах отриманн¤ такоњ ≥нформац≥њ дл¤ ф≥рми, ¤ка вже д≥Ї, ≥ ¤ка т≥льки створюЇтьс¤. ” першому випадку можна створити певний ≥нформац≥йний масив на п≥дстав≥ зв≥тноњ ≥ плановоњ ≥нформац≥њ (р≥чн≥, квартальн≥, м≥с¤чн≥ зв≥ти ф≥рми, бухгалтерськ≥ зв≥ти, поргнози розвитку ф≥рми ≥ т.д.). ” другому випадку частина ≥нформац≥њ в≥дпадаЇ (наприклад, можуть бути в≥дсутн≥ виробнич≥ потужност≥, а отже в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ характеристики), а частина маЇ неповний характер (наприклад, техн≥чний р≥вень устаткуванн¤, за паспортними даними, високий, але можлив≥сть забезпечити високий р≥вень технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ виробництва ще нев≥дома). ¬елика частина ≥нформац≥њ носить теж нормативний характер, але це внутр≥ф≥рмовий р≥вень нормативност≥, тобто наприклад: норми трудом≥сткост≥, енергоЇмност≥, матер≥алоЇмност≥ продукц≥њ, нормативи оборотних кошт≥в, нормативи чисельност≥ та ≥нше.

ƒо ≥нформац≥њ, що характеризуЇ стан ф≥рми можна в≥днести наступн≥ види:

орган≥зац≥йно-правов≥ характеристики (правовий статус, форма власност≥, орган≥зац≥йна структура, на¤вн≥сть ф≥л≥й, торговоњ марки ≥ т.д.);

виробнич≥ потужност≥ (величина, структура, в≥дпов≥н≥сть до характеристик нового товару);

ћатер≥альн≥ (у тому числ≥ ≥ паливно-енергетичн≥) ресурси ( специф≥ка матер≥альних ресурс≥в, розм≥р запас≥в, на¤вн≥сть ≥ характеристика ≥нформац≥њ, умови збер≥ганн¤ ≥ т.д.);

“рудов≥ ресурси ( к≥льк≥сть персоналу, його склад ≥ характеристики, джерела поповненн¤ персоналу);

ќрган≥зац≥йно-технолог≥чн≥ можливост≥ (в≥дпов≥дн≥сть техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва до вимог конкурентноспроможноњ продукц≥њ, на¤вн≥сть л≥ценз≥й та патент≥в);

≈коном≥чн≥ характеристики (рентабельн≥сть, продуктивн≥сть прац≥, ф≥нансовий стан);

≈колог≥чн≥ характеристики ( р≥вень еколог≥чноњ безпеки виробництва, можливост≥ його сертиф≥кац≥њ ≥ атестац≥њ продукц≥њ );

≤нш≥ види ≥нформац≥њ ( кл≥матичн≥ умови, наближен≥сть до джерел ресурс≥в ≥ т.д.).

2. ¬с≥ види вищенаведеноњ ≥нформац≥њ можуть бути под≥лен≥ на к≥льк≥сну ≥ ¤к≥сну. як≥сна Ц це в≥зуальн≥ враженн¤ в≥д розмов, телев≥з≥йних програм, газетних пов≥домлень.  ≥льк≥сна Ц ≥нформац≥¤ в≥дображена у числах.  ≥льк≥сну ≥нформац≥ю можна под≥лити на: оперативний обл≥к, ф≥нансовий обл≥к, управл≥нський обл≥к.

ќперац≥йна обл≥кова ≥нформац≥¤ розкриваЇ щоденн≥ операц≥њ ф≥рми ≥ в≥дображаЇтьс¤ у первинних документах (виписки з розрахункового рахунку банку, прибутков≥ ≥ видатков≥ касов≥ ордери, накладн≥ на товари, матер≥али та ≥н.). ¬она Ї вих≥дною ≥нформац≥Їю дл¤ ф≥нансового ≥ управл≥нського обл≥ку.

ƒан≥ ф≥нансового обл≥ку повинн≥ надавати користувачам корисну ≥нформац≥ю. Ќа сьогодн≥шн≥й день визначено, що в умовах ринковоњ системи ≥снують три основн≥ групи багаточисельних користувач≥в ≥нформац≥њ: 1) внутр≥шн≥, ¤к≥ безпосередньо зайн¤тт≥ б≥знесом у дан≥й промислов≥й ф≥рм≥. ÷е зокрема, посадов≥ особи, ¤к≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за веденн¤ справ та за дос¤гненн¤ поставлених перед ф≥рмою ц≥лей. 2) зовн≥шн≥ пр¤м≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ за межами ф≥рми, але мають пр¤му ф≥нансову зац≥кавлен≥сть у њњ б≥знес≥. —юди в≥днос¤тьс¤ вкладники кап≥талу (засновники, акц≥онери), кредитори, постачальники, банки, ф≥нансов≥ та страхов≥ компан≥њ. 3) зовн≥шн≥ непр¤м≥, ¤к≥ мають непр¤му зац≥кавлен≥сть у б≥знес≥ ф≥рми. ÷е наприклад, податкова служба, статистичн≥ та ур¤дов≥ структури, фондов≥ б≥рж≥, факторингов≥ компан≥њ, потенц≥йн≥ ≥ноземн≥ спонсори або ≥нвестори ≥ т.д.

ќбл≥кова ≥нформац≥¤, спец≥ально п≥дготовлена дл¤ використанн¤ менеджерами у процес≥ плануванн¤, анал≥зу, оц≥нки ≥ контролю називаЇтьс¤ управл≥нською обл≥ковою ≥нформац≥Їю.

ѕри формуванн≥ вих≥дноњ ≥нформац≥њ не можна применшувати чи переб≥льшувати характеристики реальност≥, оск≥льки це може привести до не передбачуваних насл≥дк≥в. “ому ≥нформац≥¤ повинна бути зрозум≥лою, доц≥льною, своЇчасною, достов≥рною та повною

3. √осподарський обл≥к пов`¤заний з економ≥чною д≥¤льн≥стю людей Ц з процесами виробництва, обм≥ну, розпод≥лу матер≥альних благ. √осподарськ≥ процеси на ф≥рм≥ повинн≥ бути орган≥зован≥, тобто необх≥дно управл¤ти ними.

√осподарський обл≥к Ц це к≥льк≥сний вираз та ¤к≥сна характеристика господарських процес≥в з метою управл≥нн¤ ними.

√осподарський обл≥к буваЇ оперативний, статистичний та бухгалтерський.

ќперативний обл≥к ведетьс¤ з метою оперативного реагуванн¤ на зм≥ни в господарських та ≥нших виробничих ситуац≥¤х. Ќаприклад, вийшов з ладу верстат, необх≥дно орган≥зувати його ремонт; не над≥йшли вчасно матер≥али в≥д постачальник≥в зг≥дно з договором, необх≥дно шукати вих≥д з положенн¤. ќперативний обл≥к ведетьс¤ на р≥вн≥ первинних ланок економ≥ки Ц робочого м≥сц¤, д≥льниц≥, цеху, виробництва.

1	2

Ќазва: ≤нформац≥йне забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1789 прочитано)