≈коном≥чн≥ теми > ≤нформац≥йне забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми

—татистичний обл≥к ведетьс¤ при необх≥дност≥ одержанн¤ статистичних даних (темпи ≥нфл¤ц≥њ; валовий випуск продукц≥њ промисловост≥; знос основних засоб≥в; взаЇмозаборгован≥сть п≥дприЇмств) з метою визначенн¤ законом≥рностей ≥ тенденц≥й розвитку економ≥ки. ƒан≥ статистичного обл≥ку використовуютьс¤ дл¤ управл≥нн¤ економ≥кою в ц≥лому, њњ галуз¤ми, рег≥онами.

ќб`Їктами ¤к оперативного, так ≥ статистичного обл≥ку не обов`¤зково Ї господарськ≥ процеси та кошти п≥дприЇмства (наприклад, статистика вивчаЇ ≥ культурн≥ та духовн≥ потреби людей).

Ѕухгалтерський обл≥к ведетьс¤ з метою зд≥йсненн¤ контролю за господарською д≥¤льн≥стю на п≥дприЇмств≥. …ого особливост¤ми Ї: неперервн≥сть в час≥; сувора документован≥сть; в≥н охоплюЇ т≥льки т≥ факти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ можуть бути представлен≥ в грошовому вим≥р≥, а також забезпечуЇ сп≥вставленн¤ даних р≥зних пер≥од≥в.

ћетод бухгалтерського обл≥ку включаЇ в себе р¤д елемент≥в, ¤к≥ виход¤ть ≥з зм≥сту господарського обл≥ку. ¬они можуть бути умовно розд≥лен≥ на 4 розд≥ли:

а) елементи, пов`¤зан≥ з орган≥зац≥Їю бухгалтерського спостереженн¤. ¬ бухобл≥ку дл¤ реЇстрац≥њ первинних даних використовуЇтьс¤ документац≥¤ та ≥нвентаризац≥¤. ƒокументи Ц це початок обл≥ку, в них безпосередньо з натури ф≥ксуютьс¤ вс≥ операц≥њ, ¤к≥ зд≥йснен≥ на п≥дприЇмств≥. ќднак дан≥ обл≥ку можуть мати розб≥жност≥ з д≥йсним станом майнових кошт≥в п≥дприЇмства. ƒл¤ усуненн¤ цих розб≥жностей проводитьс¤ ≥нвентаризац≥¤, тобто перепис майнових кошт≥в. ≤нвентаризац≥¤ використовуЇтьс¤ також дл¤ одержанн¤ первинних даних. —истематичн≥ ≥нвентаризац≥њ забезпечують реальн≥сть обл≥кових даних;

б) елементи, пов`¤зан≥ з орган≥зац≥Їю бухгалтерського вим≥рюванн¤. ¬ первинних даних ф≥ксуютьс¤ натуральн≥ або трудов≥ вим≥рювач≥. ƒл¤ забезпеченн¤ узагальненого в≥дображенн¤ вс≥х суб`Їкт≥в бухгалтерського обл≥ку необх≥дно њх в≥добразити в грошовому вим≥р≥. ƒл¤ цього використовуютьс¤ оц≥нка ≥ калькул¤ц≥¤. ќц≥нка Ц це спос≥б грошового вим≥рюванн¤ господарських кошт≥в та њхн≥х джерел. ¬ окремих господарських процесах присутн≥ р≥зн≥ види затрат. Ќа основ≥ њх п≥дсумовуванн¤, групуванн¤ ≥ спец≥альних розрахунк≥в визначаютьс¤ затрати по кожному з них.  алькул¤ц≥¤ Ц це спос≥б визначенн¤ в грошов≥й форм≥ соб≥вартост≥ одиниц≥ окремих господарських процес≥в;

в) елементи, пов`¤зан≥ з групуванн¤м об`Їкт≥в бухобл≥ку. «аф≥ксован≥ первинн≥ дан≥, в≥дображен≥ в грошов≥й оц≥нц≥, необх≥дно в поточному пор¤дку систематизувати, згрупувати за њхн≥м економ≥чним зм≥стом. ¬ бухобл≥ку дл¤ цього використовуютьс¤ рахунки ≥ подв≥йний запис. –ахунки бухобл≥ку в≥дкриваютьс¤ за принципом економ≥чноњ однор≥дност≥, по них проходить систематизац≥¤ господарських операц≥й.

г) елементи, пов¢¤зан≥ з узагальненн¤м даних обл≥ку. –азом з поточним обл≥ком виникаЇ необх≥дн≥сть в одержанн≥ к≥нцевих даних про всю господарську д≥¤льн≥сть. ƒл¤ цього використовуютьс¤ баланс ≥ зв≥тн≥сть. Ѕаланс Ц це запис узагальненого в≥дображенн¤ ≥ групуванн¤ господарських кошт≥в п≥дприЇмства та його зобов`¤зань (джерел њх утворенн¤) в грошов≥й оц≥нц≥ на певну дату. ƒл¤ анал≥зу роботи п≥дприЇмства необх≥дн≥ також дан≥ про господарськ≥ процеси за певний пер≥од. ÷≥ дан≥ надаютьс¤ в зв≥тност≥, ¤ка складаЇтьс¤ на основ≥ запис≥в на рахунках п≥сл¤ додатковоњ обробки. «в≥тн≥сть Ц це зас≥б одержанн¤ к≥нцевих даних про господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства за певний пер≥од.

≤нформац≥¤ про ф≥нансовий стан ф≥рми м≥ститьс¤ в головному елемент≥ пакету ф≥нансовоњ зв≥тност≥ Ц баланс≥ ф≥рми.

Ѕаланс ф≥рми Ц це детал≥зована репрезентац≥¤ ф≥нансового стану ф≥рми на конкретний момент часу (Уфотограф≥¤ в цифрахФ), ¤ка в≥дображаЇ, з одного боку, склад, розм≥щенн¤ ≥ використанн¤ кап≥талу (майна) ф≥рми, тобто все те, чим волод≥Ї ф≥рма на дату складанн¤ балансу, а з другого боку Ц показуЇ джерела формуванн¤ та накопиченн¤ кап≥талу (кошт≥в).

Ѕаланс ф≥рми складаЇтьс¤ з двох р≥вновеликих частин, ¤к≥ оформлен≥ у вигл¤д≥ таблиц≥, л≥ва сторона ¤коњ в≥дображаЇ активи ф≥рми, а права Ц пасиви.

4. ≤нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи перетворились на велик≥ багатогалузев≥ комплекси, ¤к≥ охоплюють практично вс≥ сфери б≥знесу.

–озгл¤даючи ≥нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи, необх≥дно зазначити, що у р≥зних крањнах фах≥вц≥ по-р≥зному трактують ≥ описують њх. –озширена схема розвитку ≥нформац≥йного б≥знесу включаЇ так≥ блоки:

зм≥стова ≥нформац≥¤ Ц к≥ноф≥льми, газети, журнали, м≥кроф≥льми, ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥, книги, дов≥дков≥ покажчики, допов≥д≥, публ≥кац≥њ ≥ т.д.

допом≥жн≥ послуги Ц банки, проектуванн¤ систем, програмуванн¤, електронна передача документ≥в, рекламн≥ агентства, бюро послуг ≥ т.д.

- ≥нформац≥йна технолог≥¤ - комп¢ютери, м≥кроф≥льми, лазерн≥ диски, друкарське обладнанн¤, бланки обл≥ку ≥ т.д.

≥нтегруюча технолог≥¤ Ц персональн≥ комп¢ютери, мовн≥ системи, цифров≥ дан≥ ≥ т.д.

засоби зв¢¤зку Ц рад≥о, телебаченн¤, телефон, засоби поштового зв¢¤зку.

канали зв¢¤зку Ц доставка посильним, пошта, телеграф, телефон, м≥жнародн≥ засоби зв¢¤зку, супутниковий зв¢¤зок ≥ т.д.

канали теле- ≥ рад≥омовленн¤ Ц рад≥омережа, рег≥ональн≥ мереж≥, телемережа, телефакс ≥ т.д.

зм≥стов≥ послуги Ц служба новин, ≥нформац≥¤ про фондову б≥ржу, б≥бл≥отеки та в≥деотеки, статистичн≥ статистичн≥ ≥ндекси ≥т.д.

«упинимось на ≥нформац≥йн≥й технолог≥њ, що Ї основою сучасного ≥нформац≥йного б≥знесу.

≤нформац≥йна технолог≥¤ Ц використанн¤ обчислювальноњ техн≥ки дл¤ створенн¤, збиранн¤, передаванн¤, збер≥ганн¤, обробки ≥нформац≥њ дл¤ вс≥х сфер б≥знесу. јмериканськ≥ фах≥вц≥ спрогнозували подальший прогрес у ц≥й галуз≥. …ого руш≥йною силою Ї так≥ ≥нформац≥йн≥ тенденц≥њ: зростанн¤ рол≥ ≥нформац≥йного продукту; розвиток здатност≥ до взаЇмод≥њ (поЇднаност≥); л≥кв≥дац≥¤ пром≥жних ланок (безпосередн≥сть); глобал≥зац≥¤, конвергенц≥¤ (об¢Їднанн¤).

«ростанн¤ рол≥ ≥нформац≥йного продукту. ≤нформац≥йний продукт Ц це програмн≥ засоби баз даних ≥ служб експортного забезпеченн¤. —творенн¤ ≥нформац≥йного продукту включаЇ в себе три стад≥њ: розробку, синтез ≥ розповсюдженн¤. „ерез ц≥ стад≥њ проход¤ть основн≥ типи ≥нформац≥йного продукту: ≥нформац≥йн≥ новини, документальн≥ програми, знанн¤ та думки, дан≥ та факти, ≥гри, художн≥ твори ≥ т.д.

«датн≥сть до взаЇмод≥њ м≥ж ус≥ма ф≥зичними ≥ лог≥чними елементами системи також Ї тенденц≥Їю розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й. ќдним ≥з найважлив≥ших фактор≥в дл¤ забезпеченн¤ взаЇмод≥њ Ї по¤ва нових стандарт≥в на дисплењ, бази даних, що зумовило процеси стандартизац≥њ.

Ћ≥кв≥дац≥¤ пром≥жних ланок означаЇ усуненн¤ тих стад≥й, ¤к≥ включають посередник≥в м≥ж споживачами ≥ виробниками (наприклад усуненн¤ пром≥жних торговельних орган≥зац≥й).

√лобал≥зац≥¤ ≥нформац≥йного б≥знесу Ц це тенденц≥¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, що пол¤гаЇ в тому, що теоретично будь ¤ка людина Ї сьогодн≥ споживачем ≥нформац≥њ. “ому можливост≥ ≥нформац≥йного ринку Ї безмежними, хоча й ≥снуЇ досить жорстка конкуренц≥¤ м≥ж основними виробниками. ƒо традиц≥йно сильних виробник≥в, таких ¤к —Ўј, япон≥¤, ¬еликобритан≥¤ додались ф≥рми јвстрал≥њ, ѕ≥вденноњ  орењ, “айваню та ≥н.

 онвергенц≥¤ Ц процес, ¤кий у нас перебуваЇ на початков≥й стад≥њ.  онвергенц≥¤ пов¢¤зана з глобал≥зац≥Їю.

 онвергенц≥¤ формуЇ сьогодн≥ так званий потенц≥йний ринок ≥нформац≥йних технолог≥й, основними сегментами ¤кого Ї:

споживчий сегмент, що включаЇ передаванн¤ ≥нформац≥њ розважальних програм та њх споживанн¤;

забезпеченн¤ б≥знесу Ц споживанн¤ продукц≥њ та послуг ≥нформац≥йних технолог≥й у процес≥ реал≥зац≥њ р≥зних вид≥в д≥ловоњ д≥¤льност≥;

≥нтелектуальна прац¤ Ц споживанн¤ ≥ передаванн¤ ≥нформац≥њ серед менеджер≥в та ≥нших фах≥вц≥в.

”с≥ зазначен≥ вище сегменти потенц≥йного ринку ≥нформац≥йних технолог≥й стосуютьс¤ б≥знесу, оск≥льки в≥н Ї основним споживачем ≥нформац≥йних технолог≥й. “ому, в свою чергу, ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ спр¤мован≥ на забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ б≥знесу.

5.–екламне агентство Ц це п≥дприЇмство (ф≥рма), ¤ка надаЇ кл≥Їнтам послуги в галуз≥ реклами та маркетингу ≥ отримуЇ за це компенсац≥ю у вигл¤д≥ ком≥с≥йних в≥д засоб≥в розповсюдженн¤ реклами або гонорару в≥д рекламодавц¤ у наперед обумовленому розм≥р≥.

–еклама - сукупн≥сть р≥зноман≥тних ≥нформац≥йних процес≥в, комплекс контакт≥в та спонукань, що зм≥нюють ≥ доповнюють один одного. ÷е цикл техн≥чноњ, технолог≥чноњ та творчоњ прац≥. ¬она супроводжуЇ товар на вс≥х стад≥¤х - в≥д його виникненн¤, розробки ≥ по¤ви на ринку до пер≥оду, коли в≥н починаЇ вит≥сн¤тис¤ новим товаром. ѕри цьому реклама виконуЇ р≥зн≥ функц≥њ Ц ознайомленн¤, переконанн¤, нагадуванн¤, по¤сненн¤.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ Ц газети, журнали, бюлетен≥ та ≥нш≥ друкован≥ виданн¤; рад≥о, телебаченн¤, к≥но, фото, звукозапис тощо.

–екламн≥ агентства можуть функц≥онувати ¤к незалежн≥ п≥дприЇмницьк≥ структури, що мають статус юридичноњ особи, або ¤к структурн≥ п≥дрозд≥ли засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. «алежно в≥д форм функц≥онуванн¤ вони бувають:

багатопроф≥льн≥ Ц забезпечують б≥знесмен≥в не т≥льки розробкою та розм≥щенн¤м реклами, а й зд≥йснюють њњ виготовленн¤ через своњ або сторонн≥ п≥дприЇмства, забезпечують ≥нформац≥Їю, ¤ку мають;

спец≥ал≥зован≥ Ц займаютьс¤ певним видом д≥¤льност≥, наприклад, т≥льки зн≥мають рекламн≥ ролики або видають буклети, каталоги проспекти, анотац≥њ, дов≥дники;

ун≥версальн≥ Ц зд≥йснюють ус≥ види рекламноњ продукц≥њ, але, ¤к правило, ≥нформац≥Їю не забезпечують.

–еклама виконуЇ подв≥йну функц≥ю:

пов≥домленн¤ потенц≥йних покупц≥в про на¤вн≥сть товару, а також про основн≥ властивост≥ товару ≥ його характеристики;

пропоганда товару з метою залученн¤ покупц≥в ≥ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в продажу.

Ѕ≥знес не може ≥снувати без реклами. –еклама Ц його руш≥йна сила. ѕроте сучасн≥ украњнськ≥ п≥дприЇмц≥ ще не освоњли азбуку реклами, тому часто реклама маЇ нав`¤зливий характер, стомлюЇ, набридаЇ, дратуЇ споживача, ≥ в цьому випадку д≥Ї негативно. ≤ це зрозум≥ло, оск≥льки ≥нформац≥йний ринок в ”крањн≥ т≥льки формуЇтьс¤. ўе немаЇ розгалуженоњ, розвинених конкурентних в≥дносин. јльтернативн≥ служби т≥льки зароджуютьс¤, вони ще не м≥цн≥, не мають необх≥дноњ техн≥ки, нових технолог≥й, профес≥йних кадр≥в. “ому сьогодн≥ знайти, добути достов≥рну ≥нформац≥ю практично неможливо. ќсобливо в≥д цього страждають представники б≥знесу, ¤к≥ пост≥йно перебувають у пошуку партнер≥в, потр≥бноњ сировини, що позначаЇтьс¤ на ефективност≥ виробництва, а в к≥нцевому випадку - на споживачев≥.

¬раховуючи становище, що сталос¤ в ”крањн≥, прийн¤то закон У ѕро ≥нформац≥юФ, ¤кий спри¤тиме прискоренню розвитку цього виду д≥¤льност≥, а також «акон Уѕро рекламуФ.

¬ цих умовах одним ≥з способ≥в одержанн¤ ≥нформац≥њ, що забезпечуЇ повною м≥рою функц≥онуванн¤ б≥знесу, Ї знову ж таки реклама. ≤, незважаючи на њњ недосконал≥сть, сьогодн≥ без нењ не об≥йтис¤. ¬плив реклами р≥зноб≥чний ≥ багатогранний. ¬она ≥нформуЇ про товари, послуги, ≥дењ, створюЇ престиж ф≥рми, дов≥ру до нењ; вид≥л¤Ї потр≥бний об`Їкт з маси пов≥домлень, що передаютьс¤ ≥ циркулюють у сфер≥ комун≥кац≥њ; над≥л¤Ї його УдодатковимиФ споживчими ¤кост¤ми, диференц≥юЇ товари на ринку, спри¤Ї зб≥льшенню попиту, спонукаЇ споживача до виконанн¤ д≥й; УвилучаЇФ споживача з пасивного стану, перетворюЇ його у потенц≥йного покупц¤, змушуючи до активност≥ вступу в контакт з продавцем; стимулюЇ збут товару.

–≥зноман≥тн≥ форми реклами:

зовн≥шн¤ Ц щити, св≥тлов≥ табло, в≥трини;

на транспорт≥ Ц всередин≥ ≥ зовн≥;

на м≥сц≥ продажу Ц всередин≥ торговельного прим≥щенн¤ або поблизу в≥д нього;

планшети Ц на прилавку, стойц≥, ст≥н≥;

малюнки, фотограф≥њ, листи дл¤ розсиланн¤;

каталоги - дл¤ ознайомленн¤ та вибору замовлень;

п≥дручники та ≥нш≥ матер≥али (дов≥дники, настанови, рекомендац≥њ );

прес-рел≥з Ц ≥нформац≥¤ про новий товар або ≥ншу важливу дл¤ ф≥рми под≥ю, що поширюЇтьс¤ серед орган≥в друку;

виставки, презентац≥њ, ф≥льми, комп`ютерна реклама;

сувен≥ри;

демонстрац≥¤ продукц≥њ, упаковка товар≥в та ≥н.

–еклама повинна бути розрахована на профес≥онал≥в або на споживач≥в.

«д≥йснюЇтьс¤ реклама через два основних канали Ц рекламн≥ агенства та засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ¬ цих орган≥зац≥¤х, ¤к правило, працюють фах≥вц≥ за р≥зними напр¤мами реклами. ÷е журнал≥сти, художники, економ≥сти, ф≥лологи, оператори, фотографи, пол≥граф≥сти, редактори, композитори, музиканти, актори, режисери, диктори, менеджери, продюсери та ≥нш≥ фах≥вц≥ за галуз¤ми сусп≥льного виробництва.

–еклама маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки.

1	2

Ќазва: ≤нформац≥йне забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1789 прочитано)