Ѕанк≥вська справа > ѕотреба комерц≥йного банку в л≥кв≥дних коштах

” управл≥нн≥ станом л≥кв≥дност≥ можна вид≥лити два крайн≥х напр¤мки.† ќдне з них - пол≥тика пильного контролю за резервами.† ¬она зводитьс¤ до того щоб не припустити на¤вност≥ в банку кошт≥в, що не принос¤ть прибутки, тобто фактично будь-¤кого надлишку кошт≥в щодо потреб у них.† ≤нша протилежн≥сть - пол≥тика пост≥йноњ п≥дтримки резерв≥в на р≥вн≥, достатньому дл¤ задоволенн¤ вимог щодо норм обов'¤зкових резерв≥в ≥ в п≥ков≥ пер≥оди зростанн¤ депозит≥в.† Ѕ≥льш≥сть банк≥в притримуЇтьс¤ середини.† ƒл¤ вс≥ великих банк≥в Ї виг≥дним строго контролювати на¤вн≥ кошти, а др≥бн≥ банки усе б≥льше усв≥домлюють той внесок, що може внести вм≥ле управл≥нн¤ касою в забезпеченн¤ загальноњ прибутковост≥ операц≥й.

ѕершим завданн¤м плануванн¤ потреб у л≥кв≥дних коштах Ї управл≥нн¤ гот≥вкою, тобто п≥дтримка р≥вн¤ обов'¤зкових резерв≥в ≥ забезпеченн¤ запасу банкнот ≥ монет, достатнього дл¤ задоволенн¤ потреб кл≥Їнт≥в.† « огл¤ду на, що сума грошей у кас≥ банку прот¤гом його робочих годин пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ в м≥ру притоку ≥ в≥дтоку грошей у результат≥ численних угод, то це завданн¤ наст≥льки ж важке, ¤к ≥ важливе.†  аса не приносить прибутку, отже, завданн¤м кер≥вництва банку буде п≥дтримка каси на м≥н≥мально допустимому р≥вн≥.

”правл≥нн¤ гот≥вкою припускаЇ виконанн¤ банком багатьох розрахунк≥в ≥ упор¤дкуванн¤ зв≥т≥в дл¤ Ќац≥онального банку, у тому числ≥ щоденний зв≥т ЂЌа¤вн≥сть кошт≥в у кас≥ї.

як уже говорилос¤, теор≥¤ управл≥нн¤ л≥кв≥дн≥стю з'¤вилас¤ ≥ розвивалас¤ практично одночасно з орган≥зац≥Їю ≥ розвитком комерц≥йних банк≥в.† —початку питанн¤ про банк≥вську л≥кв≥дн≥сть мало два теоретичних п≥дходи.† ѕерший п≥дх≥д був заснований на тому, що структура актив≥в банку по строках повинна точно в≥дпов≥дати структур≥ його пасив≥в, а це практично виключало можлив≥сть проведенн¤ комерц≥йними банками активноњ пол≥тики управл≥нн¤ своЇю л≥кв≥дн≥стю.† Ќа дан≥й теоретичн≥й основ≥ було вироблено так називане золоте банк≥вське правило, що пол¤гаЇ в тому, що розм≥р ≥ терм≥ни ф≥нансових вимог банку повинн≥ в≥дпов≥дати розм≥рам ≥ терм≥нам його зобов'¤зань.

ƒругий п≥дх≥д базувавс¤ на реальн≥й нев≥дпов≥дност≥ структур актив≥в ≥ пасив≥в балансу, оск≥льки жодний нав≥ть самий потужний комерц≥йний банк не застрахований в≥д насл≥дк≥в ф≥нансово-кредитних ¤вищ, що пост≥йно в≥дбуваютьс¤ в соц≥ально-економ≥чних системах: економ≥чних криз, банкрутств, неплатеж≥в по позичках, кон'юнктури попиту ≥ пропозиц≥й на ринках позичкових кап≥тал≥в кошт≥в, ц≥нних папер≥в ≥ ≥нших про¤в≥в незбалансованост≥ ринкових в≥дносин .† “ак≥ ¤вища найб≥льше характерн≥ дл¤ крањн, що зд≥йснюють перех≥д в≥д планово-централ≥зованоњ до ринковоњ економ≥ки.

¬с≥ вищевказан≥ тай ≥нш≥ трднощ≥, що реально виникали на р≥зноман≥тних етапах розвитку або перетворенн¤ соц≥ально-економ≥чних систем, потребували пост≥йноњ турботи банк≥вського кер≥вництва про п≥дтримку визначеного р≥вн¤ л≥кв≥дност≥.† «абезпеченн¤ ц≥Їњ базисноњ умови ст≥йкоњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в викликало об'Їктивну необх≥дн≥сть вир≥шити проблему л≥кв≥дност≥ через можлив≥сть управл≥нн¤ структурою балансу, тобто можлив≥сть управл≥нн¤ активами ≥ пасивами комерц≥йних банк≥в.

” процес≥ еволюц≥йних перетворень† соц≥ально-економ≥чних систем, ускладненн¤ й удосконаленн¤ св≥товоњ практики банк≥вськоњ справи другий п≥дх≥д до питанн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в одержав подальший розвиток по двох основних напр¤мках: теор≥њ управл≥нн¤ активами ≥ теор≥њ управл≥нн¤ пасивами комерц≥йних банк≥в.

1. ќц≥нка л≥кв≥дност≥ балансу комерц≥йного банку

ќсновн≥ напр¤мки анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу банку

” процес≥ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу комерц≥йного банку ставитьс¤ завданн¤ визначенн¤ фактичноњ л≥кв≥дност≥, в≥дпов≥дн≥сть њњ нормативам, ви¤вленн¤ чинник≥в, що викликали в≥дхиленн¤ фактичного значенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в л≥кв≥дност≥ в≥д установлених Ќац≥ональним банком.

ќсновними ¤к≥сними чинниками, що визначають л≥кв≥дн≥сть, Ї види залучених депозит≥в, њхн≥ джерела ≥ стаб≥льн≥сть.† “ому анал≥з депозитноњ бази служить в≥дправним моментом в анал≥з≥ л≥кв≥дност≥ банку до п≥дтримки його над≥йност≥.

¬икористовуючи методи пор≥вн¤льного анал≥зу пасивних операц≥й, можна ви¤вити зм≥ни в обс¤гах цих операц≥й, визначити вплив њх на л≥кв≥дн≥сть банку.† ќсновне м≥сце в ресурсах банку займають залучен≥ депозити, розрахунков≥ ≥ поточн≥ рахунки.† залучен≥ кошти по строках вимог, тобто ступен¤ л≥кв≥дност≥, можуть бути п≥дрозд≥лен≥ дл¤ анал≥зу на так≥ п≥дгрупи: 1.† “ерм≥нов≥ депозити.† 2. ƒепозити до запитанн¤ (кошти державного бюджету ≥ бюджетних орган≥зац≥й, розрахунков≥ ≥ поточн≥ рахунки п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, кооператив≥в, орендар≥в, п≥дприЇмц≥в, населенн¤, а також кошти в розрахунках).† 3.  ошти, що над≥йшли в≥д продажу ц≥нних папер≥в.† 4.  редитори.† 5.  редити ≥нших банк≥в.† ѕитома вага окремих п≥дгруп у загальн≥й сум≥ прит¤гнутих кошт≥в характеризуЇ м≥сце ≥ роль у кредитному потенц≥ал≥ кожного виду ресурсу ≥ в≥дпов≥дних економ≥чних контрагент≥в.

” процес≥ зд≥йсненн¤ депозитноњ пол≥тики комерц≥йним банкам доц≥льно використовувати такий математичний ≥нструментар≥й.

1.†††††††††††† ѕри визначенн≥ середнього строку збереженн¤ вкладноњ гривн≥, що в≥дбиваЇ в динам≥ц≥ стаб≥льн≥сть внеск≥в, що особливо важливо дл¤ оц≥нки внеск≥в у ¤кост≥ ресурс≥в короткострокового кредитуванн¤.

,

де:†††††††††† —ƒ - середн≥й строк збереженн¤ в дн¤х;

ќср - середн≥й залишок внеск≥в;

¬ - оборот по видач≥ внеск≥в;

ƒ - к≥льк≥сть дн≥в у пер≥од≥.

2.†††††††††††† ѕри визначенн≥ р≥вн¤ ос≥данн¤ кошт≥в, що над≥йшли у внески:

,

де:†††††††††† ќк - залишок внеск≥в на к≥нець року;

ќн - залишок внеск≥в на початок року;

ѕ - надходженн¤ у внески.

†3.††††††††††† ѕри визначенн≥ частки кошт≥в в≥д плановоњ виручки, що ос≥даЇ на розрахунковому рахунку, що без збитку дл¤ п≥дприЇмства може бути розм≥щена на терм≥новий депозитний рахунок:

,

де:†††††††††† ƒос - частка кошт≥в в≥д плановоњ виручки п≥дприЇмства, що може бути прим≥щена на терм≥новий депозитний рахунок у планованому пер≥од≥:

ќср - середн≥й залишок кошт≥в на розрахунковому рахунку за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року (3, 6, 9,12 м≥с¤ц≥в), розраховуЇтьс¤ ¤к середн¤ хронолог≥чна на п≥дстав≥ фактичних залишк≥в на м≥с¤чн≥ або квартальн≥ дати;

ѕфакт - фактичн≥ надходженн¤ на розрахунковий рахунок (фактична реал≥зац≥¤ за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року);

ѕпл - оч≥куван≥ надходженн¤ на розрахунковий рахунок (план по реал≥зац≥њ) у планованому пер≥од≥.

Ќайважлив≥шим ≥нструментом депозитноњ пол≥тики Ї в≥дсоток.† „им над≥йн≥ш≥ пасиви, тобто чим б≥льший терм≥н ≥ сума депозит≥в, тим б≥льший в≥дсоток гарантуЇ банк.†  р≥м того, в≥дсоток по депозиту повинний враховувати р≥вень ≥нфл¤ц≥њ.

ƒепозитна пол≥тика в≥тчизн¤них комерц≥йних банк≥в починаЇ застосовувати ≥нструменти закордонноњ практики - це депозитний сертиф≥кат на пред'¤вника, що з'¤вивс¤ наприк≥нц≥ 1990 р., що може обертатис¤ на ринку ¤к будь-¤кий ≥нший ц≥нний пап≥р.† ¬≥н маЇ дв≥ переваги.† ѕо-перше, депозитн≥ сертиф≥кати на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ≥нструмент≥в депозитноњ пол≥тики Ї предметом б≥ржовоњ гри, ≥, отже, покупець може розраховувати на одержанн¤ додаткового прибутку в результат≥ спри¤тливоњ зм≥ни кон'юнктури ринку.† ѕо-друге, у випадку зд≥йсненн¤ ур¤дом нам≥р≥в про заморожуванн¤ депозит≥в п≥дприЇмств придбанн¤ сертиф≥ката, що маЇ в≥льне обертанн¤ на ринку, дасть њхн≥м власникам де¤ку свободу маневру.† ” ц≥й ситуац≥њ сертиф≥кат стаЇ альтернативним засобом платежу.

Ѕанки повинн≥ мати свою стратег≥ю п≥дтримки ст≥йкост≥ депозит≥в.† „астиною такоњ стратег≥њ виступаЇ маркетинг - п≥двищенн¤ ¤кост≥ обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в, ≥з тим щоб вони залишалис¤ в≥рними банку ≥ п≥д час кризових ситуац≥й.† ѕ≥двищенн¤ терм≥ну ощадних депозит≥в, њхньоњ середньоњ суми також пом'¤кшуЇ коливанн¤ депозит≥в п≥д час криз.

” процес≥ анал≥зу л≥кв≥дност≥ балансу доц≥льно ви¤вити м≥ру дотриманн¤ принцип≥в л≥кв≥дност≥ за допомогою п≥дтримки оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж терм≥нами депозит≥в ≥ терм≥нами кошт≥в, розм≥щуваних в активних операц≥¤х.† јнал≥з доц≥льно проводити шл¤хом розрахунку таких коеф≥ц≥Їнт≥в:

 1 - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в з обмеженою л≥кв≥дн≥стю (кошти на рахунках до запитанн¤, кошти на строкових вкладах ≥з терм≥нами до 6 м≥с¤ц≥в);

 2 - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в ≥з середньою л≥кв≥дн≥стю (кошти на терм≥нових рахунках ≥з терм≥ном в≥д 6 м≥с¤ц≥в до 1 року);

 3 - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ дл¤ ресурс≥в ≥з високою л≥кв≥дн≥стю (кошти на терм≥нових рахунках ≥з терм≥ном в≥д року до 4 рок≥в).

¬с≥ три коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥ можуть бути розрахован≥ по одн≥й формул≥:

,

де:††††††††††  л - коеф≥ц≥Їнт л≥кв≥дност≥ ( 1,  2,  3);

«к - заборгован≥сть за позикою, наданою в≥дпов≥дно на 6 м≥с¤ц≥в, на р≥к, в≥д року до 4 рок≥в;

– - прит¤гнут≥ депозити в≥дпов≥дно з зазначеними коеф≥ц≥Їнтами на терм≥н до 6 м≥с¤ц≥в, до року, в≥д року до 4 рок≥в.

«азначен≥ коеф≥ц≥Їнти повинн≥ бути, ¤к правило, нижче 100%.

ƒодатковими чинниками п≥дтримки л≥кв≥дност≥ Ї обмеженн¤ розм≥ру кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних кошт≥в установи банку, ≥ видача кредиту можливо б≥льшому числу кл≥Їнт≥в при збер≥ганн≥ загального обс¤гу кредитуванн¤, що м≥н≥м≥зуЇ втрати банку в≥д порушенн¤ умов поверненн¤ позичок.

Ѕанки звичайно за участю держави практикують Ђтрансформац≥юї л≥кв≥дних грошових нагромаджень, насамперед депозит≥в, у середньо- ≥ довгостроков≥ кредити .† ƒе¤к≥ банки скорочують короткостроков≥ позички при одночасному розширенн≥ середньострокового ≥ довгострокового кредитуванн¤, зокрема, житлового буд≥вництва, домагаючись високого коеф≥ц≥Їнта Ђтрансформац≥њї ресурс≥в короткострокових у довгостроков≥.†  оеф≥ц≥Їнт розраховуЇтьс¤ по формул≥:

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ѕотреба комерц≥йного банку в л≥кв≥дних коштах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3932 прочитано)