≈коном≥чн≥ теми > ѕлаваюч≥ та ф≥ксован≥ валютн≥ курси

ѕлаваюч≥ та ф≥ксован≥ валютн≥ курси

ƒл¤ розум≥нн¤ процес≥в формуванн¤ п плаваючих валютних курс≥в потр≥бно усв≥домлювати, хто стоњть за попитом на валюту крањни, а хто Ч за њњ пропозиц≥ю. ƒл¤ анал≥зу плаваючого валютного курсу застосуЇмо крив≥ попиту та пропозиц≥њ.

ѕопит на валюту даноњ крањни мають ≥ноземц≥, ¤к≥ хочуть придбати цю валюту щоб подорожувати по дан≥й крањн≥, купувати в н≥й товари або ц≥нн≥ папери Ч акц≥њ та обл≥гац≥њ корпорац≥й або держанн≥ обл≥гац≥њ.

ѕопит на валюту ≥ншоњ крањни мають резиденти (юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи) даноњ крањни, ¤к≥ хочуть купувати товари ≥ншоњ крањни њњ ф≥нансов≥ активи чи подорожувати по н≥й. ƒл¤ цього необх≥дно свою валюту обм≥н¤ти на валюту ≥ншоњ крањни. ќтже, пропозиц≥ю валюти крањни репрезентують њњ резиденти.

«а нижчою курсу валюти даноњ крањни пор≥вн¤но з валютою ≥ншоњ крањни громад¤нам ≥ ф≥рмам ≥ншоњ крањни стаЇ виг≥дн≥ше не купувати товари ≥ послуги першоњ крањни. «≥ зниженн¤м курсу валюти крањни попит ≥ноземц≥в на товари ≥ послуги, а отже ≥ на валюту ц≥Їњ крањни зростатиме.  рива попиту на валюту опускатиметьс¤ донизу, тобто спадаЇ. —падна траЇктор≥¤ кривоњ D в≥ддзеркалюЇ ту обставину, що пад≥нн¤ курсу валюти крањни розширюЇ попит на цю валюту.

«а вищого курсу валюта певноњ крањни дл¤ њњ резидент≥в дешевше купувати товари ≥ послуги ≥ншоњ крањни. –езиденти крањни захочуть обм≥н¤ти б≥льше своЇњ валюти на валюту ≥ншоњ крањни. “ому крива пропозиц≥њ валюти S маЇ вих≥дну траЇктор≥ю. “ака форма кривоњ пропозиц≥њ валют означаЇ, що чим вищ≥й курс валюти даноњ крањни, т≥м б≥льша й пропозиц≥¤.

ѕропозиц≥¤ ≥ попит на валюту взаЇмод≥ють на валютному ринку. ” точц≥ перетну кривоњ попиту на валюту та кривоњ њњ пропозиц≥њ встановлюЇтьс¤ р≥вноважний валютний курс. «а р≥вноважного курсу к≥льк≥сть валюти, ¤ку бажають купити ≥ноземц≥, дор≥внюЇ саме т≥й к≥лькост≥, що њњ хочуть продати резиденти.

Ќа динам≥ку ном≥нального валютного курсу впливаЇ чимало чинник≥в, ¤к≥ зм≥нюють сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на валюту, а отже, ≥ курс ц≥Їњ валюти. ќсновн≥ чинники, що впливають на динам≥ку плаваючого курсу валюти, так≥:

ѕо-перше, р≥вень ≥нфл¤ц≥њ у крани й закордоном. ¬ищий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥ поршн¤ми з р≥внем ≥нфл¤ц≥њ в ≥нш≥й крањн≥ призводить до знец≥ненн¤ валюти крањни з вищ≥м р≥внем ≥нфл¤ц≥њ. ≤ноземц≥ тепер менш за≥нтересован≥ купувати товари крањни, ¤к≥ стали дорожчими. ≤ навпаки, резиденти крањни де р≥вень ≥нфл¤ц≥њ виший, хочуть купувати б≥льше товар≥в ≥ послу в крањни з нижчим р≥внем ≥нфл¤ц≥њ, ¤к≥ стали дешевшими. ¬алюта крањни з вищ≥м р≥внем ≥нфл¤ц≥њ знец≥нюЇтьс¤. ≤нфл¤ц≥њ на курс валюти можна зобразити граф≥чно.

«меншенн¤ попиту ≥ноземц≥в на валюту крањни означаЇ, що крива попиту на валюту перем≥щуЇтьс¤ вл≥во. «б≥льшенн¤ пропозиц≥њ валюти перем≥щуЇ криву пропозиц≥њ вправо. ” точц≥ ≈Т курс валюти нижчий н≥д у точц≥ ≈.

¬плив ≥нфл¤ц≥њ на динам≥ку ном≥нального валютного курсу можна зТ¤сувати ще й так. як нам уже в≥домо:

RER=NER·P*/P.

«в≥дси ном≥нальний валютний курс можна записати:

NER=RER·P*/P.

÷е р≥вн¤нн¤ показуЇ, що ном≥нальний на попит курс залежить в≥д реального валютного курсу ≥ р≥вн¤ ц≥н у двох крањнах. «а даного значенн¤ реального обм≥нного курсу зростанн¤ р≥нн¤ ц≥н – крањн≥ спричин¤Ї зниженн¤ ном≥нального курсу њњ валюти.

«агалом можна ≥ зробити такий висновок. якщо темп ≥нфл¤ц≥њ у перш≥й крањн≥ вищ≥й, н≥ж у друг≥й, то з переб≥гом часу на валюту другоњ крањни можна буде купити дедал≥ б≥льше валюти першоњ крањни. якщо темп ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ нижчий, н≥ж у ≥нш≥й крањн≥, то з переб≥гом часу на валюту ”крањни можна буде придбати дедал≥ б≥льше валюти ц≥Їњ ≥ншоњ крањни.

¬плив ц≥н на валютн≥ курси в≥дображаЇ теор≥¤ паритету куп≥вельноњ спроможност≥, ¤ка Ї вар≥антом закону одн≥Їњ ц≥ни, застосованим до м≥жнародних ринк≥в. «г≥дно з ним законом, однаковий товар не може водночас продавитис¤ в р≥зних м≥сц¤х за р≥зними ц≥нами. якщо ц≥ни будуть р≥зними, то спритн≥ перекупники та посередники скористаютьс¤ з такоњ можливост≥ Ч перем≥шуватимуть блага з дешевих ринк≥в на ринки з в≥дносно вищими ц≥нами. ÷e вир≥вн¤Ї ц≥ни на р≥зних ринках. ¬≥дпов≥дно до теор≥њ паритету куп≥вельноњ спроможност≥, в≥дносн≥ ц≥ни благ, що Ї предметом м≥жнародноњ торг≥вл≥, мають бути однаковими на вс≥х нац≥ональних ринках, в≥дкритих дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. “ому валютн≥ курси, зг≥дно з ц≥Їю теор≥Їю, в≥дображають сп≥вв≥дношенн¤ р≥вн≥в ц≥н у р≥зних крањнах. якщо ринковий кошик товар≥в ≥ послуг в ”крањн≥ коштуЇ 100грн а в –ос≥њЧ500 рубл≥в то валютний курс становитиме 1грн = 5руб. “ому будь-¤ка валюта повинна мати однакову куп≥вельну спроможн≥сть у вс≥х крањнах.

ќднак на практиц≥ валютн≥ курси пом≥тно в≥дхил¤ютьс¤ в≥д паритету куп≥вельноњ спроможност≥, нав≥ть упродовж тривалих пром≥жк≥в часу. “ому б≥льш≥сть економ≥ст≥в вважають, що концепц≥¤ паритету куп≥вельноњ спроможност≥ не в≥дображаЇ ус≥х реал≥й св≥ту. ѕо-перше багато благ Ї неперем≥щуваними наприклад, послуги. “ому ц≥ни на них у р≥зних м≥сц¤х св≥ту будуть р≥зними ѕо-друге, нав≥ть перем≥шуванн≥ блага не завжди Ї добрими зам≥нниками: одн≥ споживач≥ в≥ддають перевагу, наприклад одним маркам автомоб≥л≥в, а друг≥ Ч ≥ншим. ≤ все ж можна вважати, що в≥дносини р≥вень ц≥н Ї визначником валютних курс≥в.

ѕо-друге, ном≥нальний валютний курс залежить в≥д зм≥ни р≥вн¤ реальних процентних ставок у крањн≥ та за кордоном. ѕ≥двищенн¤ процентних ставок у крањн≥ пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами веде до зростанн¤ курсу њњ валюти. ¬ищ≥ процентн≥ ставки у крањн≥ означають, що резиденти ≥нших крањн прагнуть купити акц≥њ, обл≥гац≥њ та ≥нш≥ ф≥нансов≥ активи ц≥Їњ крањни ѕопит на валюту крањни зб≥льшитьс¤, бо т≥льки за цю валюту ≥ноземц≥ можуть купити ц≥нн≥ папери даноњ крањни. “ому курс валюти крањни зростатиме в≥дносно валют ≥нших крањн. ѕроцентн≥ ставки в≥д≥грають головну роль у коливанн≥ валютного курсу в коротко- ≥ середньостроковому пер≥одах.

ѕо-третЇ, динам≥ка ном≥нального валютного курсу крањни залежить в≥д темп≥в зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ в дан≥й крањн≥ й за кордоном. ¬иш≥ темпи зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ в дан≥й крањн≥ ведуть до поц≥нуванн¤ њњ валюти ≥ навпаки, нижч≥ темпи знец≥нюють њњ валюту.

ѕо-четверте, на ном≥нальний курс валюти впливаЇ стан типажного балансу крањни. јктивний плат≥жний баланс створюЇ ≥мпульси до поц≥нуванн¤ валюти, а пасивний Ч до знец≥ненн¤.

ѕо-пТ¤те. ном≥нальний валютний курс залежить в≥д валютно-курсових спод≥вань та спекул¤ц≥й. ўо трапилос¤ б ¤кби вс≥ власники ринкового процесу вважали, що курси ц≥нних папер≥в компан≥й даноњ крањни зниз¤тьс¤ у найближч≥ м≥с¤ц≥. јбо що курс валюти впаде? ≤ курс валюти ≥ курс валюти даноњ крањни негайно знизитис¤ б. ” жодному з випадк≥в ринков≥ учасники не захот≥ли б дал≥ тримати активи, що загрожують небезпекою великих втрат. ” сучасних умовах результати вибор≥в, ур¤дова пол≥тика, м≥жнародна обстановка тощо, можуть породжувати велик≥ кошланн¤ валютних курс≥в.

ѕо-шосте, ном≥нальний валютний курс крањни залежить в≥д банк≥вських ≥нтервенц≥й Ч втручанн¤ њњ центрального банку в процес формуванн¤ валютного курсу. ÷ентральним банк може впливати на валютн≥ курси через валютний ринок.

якщо центральний банк крањни намагаЇтьс¤ п≥дтримати курс своЇњ валюти, в≥н посилено скуповуЇ власну валюту, використовуючи своњ резерви ≥ноземних валют. ” цьому раз≥ центральний банк розширюЇ попит на шасну валюту, спод≥ваючись на п≥двищенн¤ й курсу. ≤ навпаки, коли нейтральний банк хоче знизити курс власноњ валюти, валюта ≥ншоњ крањни в≥н купуЇ валюту ≥ншоњ крањни за власну валюту. ўоправда, резерви центрального банку не завжди достатн≥ д≥¤ усп≥шних ≥нтервенц≥й ≥ впливу на динам≥ку валютного курсу.

ѕлаваюч≥ валютн≥ курси автоматично коригуютьс¤ так, що, зрештою, усв≥домлюють деф≥цити чи надлишки плат≥жного балансу. ѕо¤снимо це твердженн¤ за допомогою ≥нструментар≥ю кривих попиту ≥ пропозиц≥њ валюти. ѕрипуст≥мо, що м≥ж двома крањнами Ч Ѕ≥дас≥Їю ≥ Ѕагат≥Їю Чсклавс¤ р≥вноважний обм≥нний курс: 2 марки Ѕ≥дас≥њ за 1 крону Ѕагат≥њ. –≥вноважний валютний курс означаЇ, що жодна з крањн не маЇ деф≥циту або надлишку плат≥жного балансу. «а цього курсу к≥льк≥сть марок потр≥бних резидентам Ѕагат≥њ, щоб ≥мпортувати товари ≤ послуги з Ѕ≥дас≥њ, точно дор≥внюЇ к≥лькост≥ марок, ¤к≥ постачаЇ Ѕ≥дас≥¤ дл¤ сплати експорту з Ѕагат≥њ у Ѕ≥дас≥ю.

ѕрипуст≥мо, що тепер унасл≥док певних причин резиденти Ѕ≥дас≥њ купують б≥льше товар≥в ≥ послуг Ѕагат≥њ. ќтже попит на крони у Ѕ≥дас≥њ зростаЇ.

 рива попиту на крони перем≥ститьс¤ вправо, наприклад у положенн¤ Di. ƒл¤ оплати ≥мпорту Ѕ≥дас≥њ тепер потр≥бно db крон Ѕ≥дас≥њ в≥дчувають нестачу крон у обс¤з≥ аb. ≈кспортн≥ операц≥њ принос¤ть Ѕ≥дас≥њ da крон, проте Ѕ≥дас≥њ потр≥бно db крон, щоб оплатити ≥мпорт. «а плаваючих обм≥нних курс≥в ц¤ нестача зм≥нить валютний курс. ќбм≥нний курс крони зросте, скаж≥мо, до 3 марок за крону.

«м≥на обм≥нного курсу зм≥нить ц≥ни ус≥х товар≥в ≥ послуг, вироблених у Ѕ≥дас≥њ дл¤ резидент≥в Ѕагат≥њ ≥ вс≥х товар≥в ≥послуг Ѕагат≥њ Ч дл¤ покупц≥в з Ѕ≥дас≥њ. –≥ч у тому, що валютний курс повТ¤зуЇ ус≥ внутр≥шн≥ ц≥ни крањни ≥ ц≥нами ≥нших крањн. ÷≥ну ≥ноземного товару в нац≥ональн≥й валют≥ визначають ¤к добуток ц≥ни цього товару в ≥ноземн≥й валют≥ та валютного курсу. ” нашому приклад≥ вироби Ѕагат≥њ на ринках Ѕ≥дас≥њ дорожчають. Ќаприклад, ¤кщо ран≥ше компТютер Ѕагат≥њ ц≥ною в 1000 крон коштував жителю Ѕ≥дас≥њ 2000 марок, то тепер коштуЇ 3000 марок. “ому експорт товар≥в ≥ послуг Ѕагат≥њ ≥ Ѕ≥дас≥њ скоротитьс¤. √раф≥чно це в≥дображено перем≥щенн¤м з точки b в точку с. ≤ навпаки, товари ≥ послуги Ѕ≥дас≥њ подешевшали дл¤ резидент≥в Ѕагат≥њ, оск≥льки м≥жнародна варт≥сть крони зросла. ≈кспорт Ѕ≥дас≥њ зростатиме, що показано перем≥щенн¤м з точки а у точку с.

1	2

Ќазва: ѕлаваюч≥ та ф≥ксован≥ валютн≥ курси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1572 прочитано)