≈коном≥чн≥ теми > –еформа оплати прац≥ cтимулюючого типу в ”крањн≥

–ис. —труктурн≥ компоненти механ≥зму реформи оплати прац≥

≈фективний механ≥зм проведенн¤ реформи оплати прац≥ не може бути забезпечений лише за рахунок звичайного дл¤ системи оплати прац≥ набору метод≥в пол≥тики зароб≥тноњ плати Ц без системного комплексного п≥дходу до матер≥альних стимул≥в економ≥чного зростанн¤. Ќеобх≥дна подальша коп≥тка робота щодо створенн¤ ц≥л≥сноњ системи ефективних ринкових регул¤тор≥в системи оплати прац≥.

Ѕ≥льш≥сть проблем механ≥зму реформи оплати прац≥ носить системний характер ≥ потребуЇ повс¤кденноњ ≥ наполегливоњ роботи. «а нин≥шн≥х умов ”крањн≥ особливо потр≥бен пост≥йно д≥ючий ≥ ефективний механ≥зм соц≥ального партнерства, конструктивного д≥алогу при вир≥шенн≥ питань оплати прац≥.

ћехан≥зм зд≥йсненн¤ реформи оплати прац≥ повинен брати до уваги на¤вн≥сть асиметр≥њ ≥нформац≥њ стосовно оплати прац≥ м≥ж роботодавц¤ми ≥ найманими роб≥тниками. ƒ≥њ одн≥Їњ з≥ стор≥н колективних договор≥в часто бувають прихован≥ в≥д ≥ншоњ сторони. ѕроблема асиметричноњ ≥нформац≥њ завжди присутн¤ у взаЇмов≥дносинах роб≥тника та роботодавц¤6, ≥ цей факт не може бути про≥гнорований при проведенн≥ реформи оплати прац≥. ¬ажливою рисою механ≥зму реформи оплати прац≥ стаЇ активна участь самих найманих прац≥вник≥в у вдосконаленн≥ систем зароб≥тноњ плати. ƒ≥њ найманих прац≥вник≥в не можуть бути повн≥стю контрольован≥ роботодавцем та його менеджерами. …детьс¤ про зац≥кавлен≥сть роботодавц¤ в тому, щоб найманий прац≥вник краще працював з т≥Їю ≥нформац≥Їю про виробничий процес, ¤кою в≥н волод≥Ї, а не з т≥Їю, ¤ка доступна роботодавцю (власнику).

« точки зору досл≥дженн¤ механ≥зму реформи оплати прац≥ важливо визначити в≥дм≥нност≥ м≥ж зм≥стом пол≥тики зароб≥тноњ плати, стратег≥њ реформи оплати прац≥ та њњ тактики. ѕол≥тика зароб≥тноњ плати Ї системою певних норм ≥ правил, завд¤ки ¤ким держава регулюЇ сферу оплати прац≥. –еформа оплати прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом проведенн¤ певноњ державноњ пол≥тики зароб≥тноњ плати. ѕроте ц≥лий р¤д компонент≥в зм≥сту реформи оплати прац≥, особливо на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥, не включаЇтьс¤ в зм≥ст пол≥тики зароб≥тноњ плати.

¬ розвинутих зах≥дних крањнах у 60-70-х роках вагоме значенн¤ мала пол≥тика доход≥в, п≥д ¤кою розум≥лис¤ заходи впливу держави на динам≥ку зароб≥тноњ плати ≥ ц≥н. „ерез пол≥тику доход≥в дос¤галас¤ потр≥бна ур¤ду взаЇмозалежн≥сть таких економ≥чних параметр≥в, ¤к темпи ≥нфл¤ц≥њ ц≥н, темпи зростанн¤ зароб≥тноњ плати ≥ темпи п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥. ”р¤д встановлював в≥дпов≥дн≥ пропорц≥њ ≥ пропонував роботодавц¤м ≥ профсп≥лкам (найманим прац≥вникам) притримуватис¤ цих норм при врегулюванн≥ питань зароб≥тноњ плати. як правило, ц≥ норми доводилис¤ до субТЇкт≥в догов≥рного процесу у вигл¤д≥ рекомендац≥й, але вони могли набувати й обовТ¤зкового (через прийн¤тт¤ тих чи ≥нших державних документ≥в) характеру. ѕри порушенн≥ цих норм у процес≥ укладанн¤ колективних договор≥в, ур¤д м≥г застосовувати економ≥чн≥ ≥ правов≥ санкц≥њ до цих п≥дприЇмств (ф≥рм), включаючи позбавленн¤ њх державних контракт≥в, перегл¤д ≥мпортних (експортних) квот, перегл¤д механ≥зм≥в державного втручанн¤ тощо. ” 70-х роках пол≥тику доход≥в у —Ўј широко використовували адм≥н≥страц≥њ президент≥в –.Ќ≥ксона ≥ ƒ. артера в рамках загальнофедеральноњ анти≥нфл¤ц≥йноњ стратег≥њ. Ќа основ≥ узагальненн¤ заруб≥жного досв≥ду можна вважати, що реал≥зац≥¤ пол≥тики доход≥в зд≥йснюЇтьс¤ в рамках реформи оплати прац≥ стаб≥л≥зац≥йного типу.

—тратег≥¤ реформи оплати прац≥ в≥дображаЇ довгостроков≥ перспективи ≥ ц≥л≥ (в межах реал≥зац≥њ реформи), зор≥Їнтован≥ на розвиток нац≥онального виробництва. ѕо сут≥, стратег≥¤ реформи оплати прац≥ включаЇ систематичн≥ д≥њ, повТ¤зан≥ з дос¤гненн¤м б≥льш широких ц≥лей, н≥ж просто розвТ¤занн¤ злободенних проблем зароб≥тноњ плати. —тратег≥чна мета реформи оплати прац≥ в≥дображаЇ њњ взаЇмозвТ¤зок з ≥ншими складовими процесу ринковоњ трансформац≥њ нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни.

“актика реформи оплати прац≥ безпосередньо повТ¤зана з вид≥ленн¤м ≥ реал≥зац≥Їю конкретних дл¤ певних умов завдань трансформуванн¤ системи оплати прац≥. “актика за своЇю природою майже завжди короткострокова; тактичн≥ завданн¤ мають вир≥шуватис¤ в межах кожного окремого етапу реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥.

–еформа оплати прац≥ проводитьс¤ державою, ¤ка реал≥зуЇ таким чином своњ пол≥тичн≥ й адм≥н≥стративн≥ функц≥њ.  олективно-догов≥рн≥ засоби реформуванн¤ оплати прац≥ Ї автономною (децентрал≥зованою) економ≥чною ≥ правовою творч≥стю профсп≥лок ≥ орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в, ¤ке так чи ≥накше, але регулюЇтьс¤ державою. ќтже, маЇ м≥сце сп≥в≥снуванн¤ ≥ поЇднанн¤ централ≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ в механ≥зм≥ проведенн¤ реформи оплати прац≥.

—кладн≥ ≥ суперечлив≥ процеси реформуванн¤ системи оплати прац≥ повинн≥ проходити п≥д впливом ч≥тко д≥ючоњ системи соц≥ально-економ≥чного мон≥торингу. —л≥д вести пост≥йний мон≥торинг ходу реформи зароб≥тноњ плати ≥ створювати баланс тих необх≥дних компром≥сних р≥шень, ¤к≥ давали б можлив≥сть ефективно працювати п≥дприЇмствам ≥ забезпечували активну стимулюючу роль оплати прац≥.

«асоби реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥

«асоби реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥ в економ≥ц≥ ”крањни можуть бути представлен≥ у вигл¤д≥ системи певних економ≥чних ≥нструмент≥в, ¤к≥ поЇднують в соб≥ елементи ринкового саморегулюванн¤, а також методи державного та догов≥рного регулюванн¤ зароб≥тноњ плати. ќкремим ≥ досить складним за зм≥стом засобом реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥ на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥ Ї оптим≥зац≥¤ орган≥зац≥њ зароб≥тноњ плати, що повТ¤зано з використанн¤м таких конкретних орган≥зац≥йно-економ≥чних ≥нструмент≥в, ¤к тарифна система, нормуванн¤ прац≥, форми ≥ системи зароб≥тноњ плати. «м≥ст засоб≥в реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥ визначаЇтьс¤ характером загальних економ≥чних трансформац≥й, њх адекватн≥стю умовам перех≥дноњ економ≥ки, станом соц≥ально-трудових в≥дносин, р≥внем соц≥ально-економ≥чного розвитку сусп≥льства тощо.

–еформа оплати прац≥ буде усп≥шною при вм≥лому використанн≥ державою системно-ц≥л≥сноњ сукупност≥ засоб≥в њњ реал≥зац≥њ, налагодженн≥ ефективного управл≥нн¤ ними. Ќа жаль, в сучасн≥й кризов≥й економ≥ц≥ ”крањни механ≥зми застосуванн¤ засоб≥в реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥ часто лежать поза сферою д≥њ економ≥чних важел≥в, визначаютьс¤ здеб≥льшого соц≥альними ≥ пол≥тичними чинниками. Ќа практиц≥ механ≥зм реформуванн¤ оплати прац≥ характеризуЇтьс¤ вин¤тково складним ≥ нел≥н≥йним характером сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж метою ≥ засобами реал≥зац≥њ реформи.

ѕроблема засоб≥в реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥ Ц це проблема керованого державою переходу сфери зароб≥тноњ плати на ринков≥ засади орган≥зац≥њ. ≤снують певн≥ ун≥версальн≥ загальновизнан≥ у св≥т≥ параметри ринкового функц≥онуванн¤ системи оплати прац≥. —еред них сл≥д вид≥лити насамперед так≥: розширенн¤ самост≥йност≥ п≥дприЇмств (ф≥рм) щодо розвТ¤занн¤ проблем зароб≥тноњ плати; становленн¤ нац≥онального ринку робочоњ сили з переважно ринковим ц≥ноутворенн¤м; забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ на макроеконом≥чному р≥вн≥, недопущенн¤ надм≥рноњ ≥нфл¤ц≥њ; пол≥пшенн¤ ф≥нансового становища п≥дприЇмств (ф≥рм) на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥, п≥двищенн¤ рентабельност≥ виробництва; диверсиф≥кац≥¤ доход≥в громад¤н, по¤ва њх нових форм ≥ вид≥в з чисто ринковим зм≥стом; п≥двищенн¤ р≥вн¤ економ≥чноњ свободи роботодавц≥в ≥ найманих прац≥вник≥в.

„≥тке розмежуванн¤ мети (завдань) реформи оплати прац≥ ≥ засоб≥в, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ њх дос¤гненн¤, Ї надзвичайно важливим. ¬иб≥р державою того чи ≥ншого засобу (та в≥дпов≥дного орган≥зац≥йно-економ≥чного ≥нструментар≥ю) повинен вир≥шуватис¤ залежно в≥д того, ¤кий з них найкращим чином спри¤Ї дос¤гненню ц≥лей ≥ завдань реформи.

ƒл¤ практичного використанн¤ засоб≥в реал≥зац≥њ реформи оплати прац≥ необх≥дн≥ в≥дпов≥дн≥ ≥нструменти (важел≥) державного регулюванн¤. Ќайважлив≥шу роль в≥д≥грають так≥ ≥нструменти:

нормативи, що визначають м≥н≥мальн≥ стандарти зароб≥тноњ плати; вони д≥ють ¤к

законодавчо встановлен≥ ≥ обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ (м≥н≥мальна погодинна зароб≥тна плата, м≥н≥мальна м≥с¤чна зароб≥тна плата, величина прожиткового м≥н≥муму тощо);

р≥вень оподаткуванн¤ фонду оплати прац≥ п≥дприЇмств (ф≥рм) та ≥ндив≥дуальноњ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в;

норми регулюванн¤ фонду споживанн¤ ≥ фонду оплати прац≥ п≥дприЇмств (ф≥рм);

пор¤док ≥ндексац≥њ зароб≥тноњ плати залежно в≥д темп≥в ≥нфл¤ц≥њ;

норми сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж величиною ≥ динам≥кою зароб≥тноњ плати та обс¤гом ≥ динам≥кою виробництва (продуктивн≥стю прац≥);

норми встановленн¤ ≥ регулюванн¤ величини вартост≥ робочоњ сили на ринку прац≥;

соц≥альн≥ трансферти, тобто р≥зн≥ способи вид≥ленн¤ бюджетних кошт≥в на оплату прац≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: –еформа оплати прац≥ cтимулюючого типу в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3914 прочитано)