≈коном≥чн≥ теми > ‘≥нансуванн¤ охорони прац≥

‘≥нансуванн¤ охорони прац≥

ќхорона прац≥ - це система правових, соц≥ально-економ≥чних, орган≥зац≥йно-техн≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в та засоб≥в, спр¤мованих на збереженн¤ здоров'¤ ≥ працездатност≥ людини в процес≥ прац≥.

«г≥дно 21 статт≥ «акону ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф: ф≥нансуванн¤ охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ власником. ѕрац≥вник не несе н≥¤ких витрат на заходи щодо охорони прац≥.

Ќа п≥дприЇмствах, в галуз¤х ≥ на державному р≥вн≥ у встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни пор¤дку створюютьс¤ фонди охорони прац≥.

“ак≥ ж фонди можуть створюватись органами м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр¤дуванн¤ дл¤ потреб рег≥ону.

Ќа п≥дприЇмств≥ кошти вказаного фонду використовуютьс¤ т≥льки на виконанн¤ заход≥в, що забезпечують доведенн¤ умов ≥ безпеки прац≥ до нормативних вимог або п≥двищенн¤ ≥снуючого р≥вн¤ охорони прац≥ на виробництв≥.

 ошти галузевих ≥ державного фонд≥в охорони прац≥ витрачаютьс¤ на зд≥йсненн¤ галузевих ≥ нац≥ональних програм з питань охорони прац≥, науково-досл≥дних ≥ проектно-конструкторських роб≥т, що виконуютьс¤ в межах цих програм, на спри¤нн¤ становленню ≥ розвитку спец≥ал≥зованих п≥дприЇмств та виробництв, творчих колектив≥в, науково-техн≥чних центр≥в, експертних груп, на заохоченн¤ трудових колектив≥в ≥ окремих ос≥б, ¤к≥ пл≥дно працюють над розв'¤занн¤м проблем охорони прац≥.

ƒо державного, рег≥ональних та галузевих фонд≥в охорони прац≥ надсилаютьс¤ пор¤д з коштами державного чи м≥сцевих бюджет≥в, в≥драхуванн¤ми п≥дприЇмств та ≥ншими надходженн¤ми кошти, одержан≥ в≥д застосуванн¤ органами державного нагл¤ду штрафних санкц≥й до власник≥в зг≥дно ≥з статтею 31 цього «акону, а також кошти в≥д ст¤гненн¤ цими органами штрафу з прац≥вник≥в, винних у порушенн≥ вимог щодо охорони прац≥. ѕрац≥вники, на ¤ких накладено штраф, внос¤ть його в касу п≥дприЇмства за м≥сцем роботи. ( „астина шоста статт≥ 21 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 196/96-¬– в≥д 15.05.96; перше реченн¤ частини шостоњ статт≥ 21 втратило чинн≥сть на п≥дстав≥ «акону N 783-XIV (783-14 ) в≥д 30.06.99 - редакц≥¤ набираЇ чинност≥ одночасно з набранн¤м чинност≥ «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни на 2000 р≥к).

 ошти фонд≥в охорони прац≥ не п≥дл¤гають оподаткуванню.

¬итрати на охорону прац≥, що передбачаютьс¤ в державному ≥ м≥сцевих бюджетах, вид≥л¤ютьс¤ окремим р¤дком.

”мови прац≥ на робочому м≥сц≥, безпека технолог≥чних процес≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва, стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, що використовуютьс¤ прац≥вником, а також сан≥тарно-побутов≥ умови повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам нормативних акт≥в про охорону прац≥.

ѕрац≥вник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д дорученоњ роботи, ¤кщо створилас¤ виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ його житт¤ чи здоров'¤ або дл¤ людей, ¤к≥ його оточують, ≥ навколишнього природного середовища. ‘акт на¤вност≥ такоњ ситуац≥њ п≥дтверджуЇтьс¤ спец≥ал≥стами з охорони прац≥ п≥дприЇмства з участю представника профсп≥лки ≥ уповноваженого трудового колективу, а в раз≥ виникненн¤ конфл≥кту - в≥дпов≥дним органом державного нагл¤ду за охороною прац≥ з участю представника профсп≥лки.

«а пер≥од простою з цих причин не з вини прац≥вника за ним збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток.

ѕрац≥вник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р за власним бажанн¤м, ¤кщо власник не виконуЇ законодавство про охорону прац≥, умови колективного договору з цих питань. ” цьому випадку прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога в розм≥р≥, передбаченому колективним договором, але не менше трим≥с¤чного зароб≥тку.

ѕрац≥вник≥в, ¤к≥ за станом здоров'¤ потребують наданн¤ легшоњ роботи, власник повинен в≥дпов≥дно до медичного висновку перевести, за њх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеженн¤ строку.

ќплата прац≥ при переведенн≥ прац≥вник≥в за станом здоров'¤ на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата њм допомоги по соц≥альному страхуванню провад¤тьс¤ зг≥дно з законодавством.

Ќа час зупиненн¤ експлуатац≥њ п≥дприЇмства, цеху, д≥льниц≥, окремого виробництва або устаткуванн¤ органом державного нагл¤ду чи службою охорони прац≥ за прац≥вниками збер≥гаЇтьс¤ м≥сце роботи.

ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з важкими та шк≥дливими умовами прац≥, безплатно забезпечуютьс¤ л≥кувально-проф≥лактичним харчуванн¤м, молоком або р≥вноц≥нними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуван≥ перерви сан≥тарно-оздоровчого призначенн¤, скороченн¤ тривалост≥ робочого часу, додаткову оплачувану в≥дпустку, п≥льгову пенс≥ю, оплату прац≥ у п≥двищеному розм≥р≥ та ≥нш≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ, що надаютьс¤ в передбаченому законодавством пор¤дку.

ѕри роз'њзному характер≥ роботи прац≥внику виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ на придбанн¤ л≥кувально-проф≥лактичного харчуванн¤, молока або р≥вноц≥нних йому харчових продукт≥в на умовах, передбачених колективним договором.

¬ласник може за своњ кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) прац≥вникам п≥льги ≥ компенсац≥њ, не передбачен≥ чинним законодавством.

ѕрот¤гом д≥њ трудового договору власник повинен своЇчасно ≥нформувати прац≥вника про зм≥ни у виробничих умовах та в розм≥рах п≥льг ≥ компенсац≥й, включаючи й т≥, що надаютьс¤ йому додатково.

ƒо прац≥вник≥в п≥дприЇмств можуть застосовуватис¤ будь-¤к≥ заохоченн¤ за активну участь та ≥н≥ц≥ативу у зд≥йсненн≥ заход≥в щодо п≥двищенн¤ безпеки та пол≥пшенн¤ умов прац≥. ¬иди заохочень визначаютьс¤ колективним договором (угодою, трудовим договором).

ѕор¤док п≥льгового оподаткуванн¤ кошт≥в, спр¤мованих на заходи щодо охорони прац≥, визначаЇтьс¤ чинним законодавством про оподаткуванн¤.

«в≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств

з питань охорони прац≥

¬ласник зобов'¤заний ≥нформувати прац≥вник≥в про стан охорони прац≥, причини авар≥й, нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань та про заходи, ¤ких вжито дл¤ њх усуненн¤ та дл¤ забезпеченн¤ на п≥дприЇмств≥ умов ≥ безпеки прац≥ на р≥вн≥ нормативних вимог.

ƒержавн≥ органи управл≥нн¤ охороною прац≥ ≥нформують населенн¤ ”крањни, в≥дпов≥дного рег≥ону, прац≥вник≥в галуз≥ та трудов≥ колективи про реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики з охорони прац≥, виконанн¤ нац≥ональних, територ≥альних чи галузевих програм з цих питань, про р≥вень ≥ причини авар≥йност≥, виробничого травматизму ≥ профес≥йних захворювань, про виконанн¤ своњх р≥шень щодо охорони житт¤ та здоров'¤ прац≥вник≥в.

Ќа державному р≥вн≥ ведетьс¤ Їдина державна статистична зв≥тн≥сть з питань охорони прац≥.

Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих 50 ≥ б≥льше чолов≥к р≥шенн¤м трудового колективу може створюватис¤ ком≥с≥¤ з питань охорони прац≥.

 ом≥с≥¤ складаЇтьс¤ з представник≥в власника, профсп≥лок, уповноважених трудового колективу, спец≥ал≥ст≥в з безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ представник≥в ≥нших служб п≥дприЇмства.

“ипове положенн¤ про ком≥с≥ю з питань охорони прац≥ п≥дприЇмства затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥ за погодженн¤м з профсп≥лками.

–≥шенн¤ ком≥с≥њ мають рекомендац≥йний характер.

¬ласник повинен проводити розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й в≥дпов≥дно до положенн¤, ¤ке розробл¤Їтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥ за участю профсп≥лок ≥ затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

–озсл≥дуванн¤ проводитьс¤ за участю представника профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, членом ¤коњ Ї потерп≥лий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представник≥в орган≥в державного нагл¤ду, управл≥нн¤ охороною прац≥ та профсп≥лок.

«а п≥дсумками розсл≥дуванн¤ нещасного випадку або профес≥йного захворюванн¤ власник складаЇ акт за встановленою формою, один прим≥рник ¤кого в≥н зобов'¤заний видати потерп≥лому або ≥нш≥й за≥нтересован≥й особ≥ не п≥зн≥ше трьох дн≥в з моменту зак≥нченн¤ розсл≥дуванн¤.

” раз≥ в≥дмови власника скласти акт про нещасний випадок або профес≥йне захворюванн¤ чи незгоди потерп≥лого або ≥ншоњ за≥нтересованоњ особи ≥з зм≥стом акта питанн¤ вир≥шуЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому законодавством про розгл¤д трудових спор≥в. ќргани по розгл¤ду трудових спор≥в при необх≥дност≥ одержують в≥дпов≥дний висновок представника органу державного нагл¤ду, або органу державного управл≥нн¤ охороною прац≥, або профсп≥лкового органу.

¬ласник створюЇ на п≥дприЇмств≥ службу охорони прац≥. “ипове положенн¤ про цю службу затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

Ќа п≥дприЇмств≥ виробничоњ сфери з к≥льк≥стю працюючих менше 50 чолов≥к функц≥њ ц≥Їњ служби можуть виконувати в пор¤дку сум≥сництва особи, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку.

—лужба охорони прац≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ безпосередньо кер≥вников≥ п≥дприЇмства ≥ прир≥внюЇтьс¤ до основних виробничо-техн≥чних служб.

—пец≥ал≥сти з охорони прац≥ мають право видавати кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи щодо усуненн¤ на¤вних недол≥к≥в, одержувати в≥д них необх≥дн≥ в≥домост≥, документац≥ю ≥ по¤сненн¤ з питань охорони прац≥, вимагати в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли медичного огл¤ду, навчанн¤, ≥нструктажу, перев≥рки знань ≥ не мають допуску до в≥дпов≥дних роб≥т або не виконують норматив≥в з охорони прац≥; зупин¤ти роботу виробництв, д≥льниць, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва у раз≥ порушень, ¤к≥ створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати кер≥вников≥ п≥дприЇмства поданн¤ про прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ порушують вимоги щодо охорони прац≥. ѕрипис спец≥ал≥ста з охорони прац≥ може скасувати лише кер≥вник п≥дприЇмства.

1	2	3

Ќазва: ‘≥нансуванн¤ охорони прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2490 прочитано)