≈коном≥чн≥ теми > ‘≥нансуванн¤ охорони прац≥

Ћ≥кв≥дац≥¤ служби охорони прац≥ допускаЇтьс¤ лише у раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства.

”с≥ прац≥вники при прийн¤тт≥ на роботу ≥ в процес≥ роботи проход¤ть на п≥дприЇмств≥ ≥нструктаж (навчанн¤) з питань охорони прац≥, поданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥лим в≥д нещасних випадк≥в, про правила повед≥нки при виникненн≥ авар≥й зг≥дно з типовим положенн¤м, затвердженим ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з п≥двищеною небезпекою або там, де Ї потреба у профес≥йному добор≥, повинн≥ проходити попереднЇ спец≥альне навчанн¤ ≥ один раз на р≥к перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативних акт≥в про охорону прац≥. ѕерел≥к таких роб≥т затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

ѕосадов≥ особи зг≥дно з перел≥ком, затвердженим ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥, до початку виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в ≥ пер≥одично один раз на три роки проход¤ть у встановленому пор¤дку навчанн¤, а також перев≥рку знань з охорони прац≥ в органах галузевого або рег≥онального управл≥нн¤ охороною прац≥ з участю представник≥в органу державного нагл¤ду та профсп≥лок.

ƒопуск до роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли навчанн¤, ≥нструктаж ≥ перев≥рку знань з охорони прац≥, заборон¤Їтьс¤.

” раз≥ незадов≥льних знань з питань охорони прац≥ прац≥вники повинн≥ пройти повторне навчанн¤.

Ќа проханн¤ прац≥вника проводитьс¤ додатковий ≥нструктаж з питань охорони прац≥.

ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни орган≥зовуЇ вивченн¤ основ охорони прац≥ в ус≥х навчальних закладах системи осв≥ти, а також п≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в з охорони прац≥ з урахуванн¤м особливостей виробництва в≥дпов≥дних галузей народного господарства за програмами, погодженими з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

¬имоги обслуговуючому персоналу, що працюЇ з електроустаткуванн¤м. Ќаданн¤ першоњ медичноњ допомоги при ураженн≥ електричним струмом

ѕеред включенн¤м електроприладу необх≥дно в≥зуально перев≥рити електрошнур на на¤вн≥сть механ≥чних порушень. ≈лектроприлади повинн≥ бути над≥йно заземлен≥ зг≥дно з правилами улаштуванн¤ приладу. «аборон¤Їтьс¤ працювати з електроприладами вологими руками. Ќе залишати електроприлад без нагл¤ду на довгий час, п≥сл¤ зак≥нченн¤ роботи перев≥рити, чи вс≥ прилади вимкнен≥. ѕри ви¤вленн≥ або виникненн≥ несправност≥ в електроприлад≥ негайно викликати електрика, що обслуговуЇ прилад.  атегорично заборонено виконувати будь-¤к≥ ремонтн≥ роботи самост≥йно.

–¤туванн¤ житт¤ людини, ураженоњ струмом, у багатьох випадках залежить в≥д швидкост≥ ≥ правильност≥ д≥й ос≥б, що зд≥йснюють допомогу. ѕередус≥м потр≥бно ¤кнайшвидше зв≥льнити потерп≥лого в≥д д≥њ електричного струму. якщо неможливо в≥дключити електричне обладнанн¤ в≥д мереж≥, потр≥бно в≥дразу приступити до зв≥льненн¤ потерп≥лого в≥д струмопров≥дних частин, не доторкаючись при цьому до потерп≥лого.

«аходи дол≥карськоњ допомоги п≥сл¤ зв≥льненн¤ потерп≥лого залежать в≥д його стану, њњ потр≥бно надавати негайно, по можливост≥ на м≥сц≥ под≥њ, одночасно викликавши медичну допомогу. якщо потерп≥лий не знепритомн≥в, потр≥бно забезпечити йому на де¤кий час спок≥й, не дозвол¤ючи рухатись до прибутт¤ л≥кар¤. якщо потерп≥лий дихаЇ р≥дко ≥ судорожно, але прослуховуЇтьс¤ пульс, потр≥бно негайно зробити йому штучне диханн¤. ѕри в≥дсутност≥ диханн¤, розширенн¤ з≥ниць ≥ посин≥нн¤ шк≥ри потр≥бно робити штучне диханн¤ ≥ непр¤мий масаж серц¤.

Ќадавати допомогу необх≥дно до прибутт¤ л≥кар¤, оск≥льки Ї багато випадк≥в, коли штучне диханн¤ ≥ масаж серц¤ повертали потерп≥лих до житт¤.

ƒл¤ проф≥лактики електротравми на виробництв≥ велике значенн¤ мають заходи з техн≥ки безпеки. ¬они д≥л¤ть≠с¤ на техн≥чн≥ й медичн≥. ѕершими передбачено усуненн¤ умов, ¤к≥ спри≠¤ють ураженню електричним струмом (дотриманн¤ правил техн≥ки безпеки, належний догл¤д за електрообладнан≠н¤м, ≥нструментами, спецод¤гом, ≥нструктаж); друг≥ Ч пол¤гають у ви≠¤вленн≥ спри¤тливих дл¤ виникненн¤ електротравм момент≥в. «ниженн¤ швидкост≥ псих≥чних реакц≥й, уваги, повторн≥ електротравми у одного й того самого роб≥тника змушують думати про його непридатн≥сть до роботи з елект≠роприладами. “имчасово непрацездат≠ними треба вважати людей з оп≥ками, саднами на руках.  атегорично забо≠ронено працювати з електроприлада≠ми люд¤м у нетверезому стан≥.

≈Ћ≈ “–ќЌ≈Ѕ≈«ѕ≈ ј Ќј ¬»–ќЅЌ»÷“¬≤ “ј ¬ ѕќЅ”“≤

≈лектрообладнанн¤, ¤ким доводитьс¤ користуватис¤ прац≥вникам банк≥вських установ, ¤вл¤Ї собою потенц≥йну небезпеку. Ѕагато нещасних випадк≥в в≥дбуваЇтьс¤ при обслуговуванн≥ найб≥льш поширеного електрообладнанн¤, розрахованого на напругу 127Ч380 ¬.

–озгл¤немо вплив електричного струму на орган≥зм людини.

ѕроход¤чи кр≥зь т≥ло людини, електричний струм чинить на нього складний вплив:

Ч терм≥чний Ч нагр≥ванн¤ тканини живого орган≥зму;

Ч б≥олог≥чнийЧ подразненн¤ ≥ збудженн¤ нервових волокон та ≥нших тканин орган≥зму;

Ч електрол≥тичний Ч розпад кров≥ ≥ плазми.

Ѕудь-¤ка з цих д≥й може призвести до електричноњ травми, тобто до пошкодженн¤ орган≥зму д≥Їю електричного струму. –озр≥зн¤ють м≥сцев≥ електротравми та електричн≥ удари. ƒо м≥сцевих електротравм в≥днос¤ть електрооп≥ки Ч результат тепловоњ д≥њ електричного струму в м≥сц≥ контакту; механ≥чн≥ пошкодженн¤ Ч розриви шк≥ри, вивихи, переломи к≥сток. ≈лектричний удар Ї дуже серйозним ураженн¤м орган≥зму людини, що викликаЇ збудженн¤ живих тканин т≥ла електричним струмом ≥ супроводжуЇтьс¤ судорожним скороченн¤м м'¤з≥в. «алежно в≥д насл≥дк≥в електричн≥ удари розпод≥л¤ють на чотири ступен≥:

1 Ч судорожне скороченн¤ м'¤з≥в без непритомност≥;

2 Ч судорожне скороченн¤ м'¤з≥в з непритомн≥стю, але ≥з збереженим диханн¤м ≥ роботою серц¤;

3 Ч непритомн≥сть та порушенн¤ серцевоњ д≥¤льност≥ або диханн¤;

4 Ч стан кл≥н≥чноњ смерт≥.

“¤жк≥сть ураженн¤ електричним струмом залежить в≥д ц≥лого р¤ду чинник≥в: значенн¤ сили струму; електричного опору т≥ла людини ≥ тривалост≥ прот≥канн¤ через нього струму; роду ≥ частоти струму (зм≥нний, пост≥йний); ≥ндив≥дуальних особливостей людини та умов оточуючого середовища. ќсновним фактором, що зумовлюЇ ступ≥нь ураженн¤ людини, Ї сила струму. ѕор≥г в≥дчутт¤ струму залежить в≥д стану нервовоњ системи та ф≥зичного розвитку людини. ƒл¤ ж≥нок порогове значенн¤ струму в 0,5 раза нижче, н≥ж дл¤ чолов≥к≥в.

Ћюдина починаЇ в≥дчувати зм≥нний струм промисловоњ частоти (50 √ц) приблизно з 1 мј (пороговий в≥дчутний струм). ѕри струм≥ 10... 15 мј виникаЇ судорожне скороченн¤ м'¤з≥в, ¤ке весь час п≥дсилюЇтьс¤, ≥ людина не може зв≥льнитис¤ в≥д контакту з≥ струмопров≥дною частиною (пороговий нев≥дпускаючий струм). ѕри 50 мј порушуЇтьс¤ диханн¤, а струм 100 мј призводить до ф≥брил¤ц≥њ серцевих м'¤з≥в (табл. 14). Ќайнебезпечн≥шою Ї частота струму дл¤ людини Ч 50 √ц. Ќайнебезпечн≥шим Ї шл¤х струму: рука Ч ноги, рука Ч рука, особливо при проходженн≥ струму через мозок, серце, леген≥.

ќп≥р т≥ла людини залежить в≥д стану нервовоњ системи людини, њњ ф≥зичного розвитку. « в≥ком р≥зко знижуЇтьс¤ оп≥р орган≥зму людини та ймов≥рн≥шим стаЇ ураженн¤ найважлив≥ших орган≥в: леген≥в, серц¤, головного мозку. Ќайб≥льш небезпечним Ї зм≥нний струм частотою 20 Ч 1000 √ц. «м≥нний струм небезпечн≥ший пост≥йного, але це характерно дл¤ напруги до 250 Ч 300 ¬. ѕри б≥льших напругах небезпечним стаЇ пост≥йний струм. ƒе¤к≥ захворюванн¤ людини (хвороби шк≥ри, серцево-судинноњ системи, нервов≥ хвороби) робл¤ть њњ спри¤тлив≥шою до електричного струму. “ому до обслуговуванн¤ електричного обладнанн¤ допускаютьс¤ особи, що пройшли спец≥альний медичний огл¤д. Ќа важк≥сть ураженн¤ електрострумом впливаЇ стан виробничого середовища. Ќаприклад, п≥двищена волог≥сть прим≥щенн¤ зб≥льшуЇ небезпеку ураженн¤.

јнал≥з нещасних випадк≥в, пов'¤заних з д≥Їю електричного струму, дозвол¤Ї ви¤вити њх основн≥ причини, ¤к≥ можна об'Їднати у так≥ групи:

Ч випадкове доторканн¤ до струмопров≥дних частин, що перебувають п≥д напругою;

Ч несправн≥сть захисних засоб≥в, ¤кими потерп≥лий доторкаЇтьс¤ до струмопров≥дних частин;

Ч по¤ва напруги на металевих частинах електрообладнанн¤ (огорожах, карнизах, кожухах) у результат≥ пошкодженн¤ ≥зол¤ц≥њ струмопров≥дних частин електрообладнанн¤, замиканн¤ фази на землю ≥ т. ≥н.;

ЧЧ по¤ва напруги на в≥дключених частинах електрообладнанн¤ в результат≥ помилкового включенн¤ обладнанн¤, замиканн¤ струмопров≥дних частин, розр¤д блискавки та ≥н.;

Ч виникненн¤ кроковоњ напруги на поверхн≥ земл≥ або п≥длоги, на ¤к≥й стоњть людина, в результат≥ замиканн¤ проводу на землю, несправност≥ заземленн¤.

Ћ≥куванн¤ пошкоджень при елект≠ротравм≥ передбачаЇ: наданн¤ потер≠п≥лому першоњ допомоги ≥ м≥сцеву та загальну терап≥ю.

√оловним у поданн≥ першоњ допо≠моги Ї в≥дключенн¤ потерп≥лого в≥д джерела струму. ≤нод≥ це становить значн≥ труднощ≥ через судомне скоро≠ченн¤ м'¤з≥в потерп≥лого. « ц≥Їю ме≠тою треба вимкнути рубильник, ви≠крутити запоб≥жник, сокирою або ло≠патою з дерев'¤ною ручкою переруба≠ти др≥т тощо. якщо це зробити немож≠ливо, треба в≥дт¤гнути др≥т в≥д потер≠п≥лого або потерп≥лого в≥д дроту пали≠цею, шнуром. ѕри цьому треба по≠водитис¤ дуже обережно: в≥дт¤гувати др≥т в≥д потерп≥лого сухою г≥лкою або шнуром; не можна перер≥зувати два дроти разом, аби не було короткого замиканн¤. ƒо реч≥, не можна пере≠р≥зувати дроти в прим≥щенн≥, де Ї лег≠козаймист≥ речовини, бо може бути вибух. «в≥льн¤ти потерп≥лого в≥д дже≠рела струму не можна голими руками, треба користуватис¤ гумовими рука≠вичками. ѕотр≥бна ≥зол¤ц≥¤ не лише в≥д джерела струму, але й в≥д земл≥. « ц≥Їю метою взувають гумов≥ галош≥ або стають на ≥золюючий матер≥ал (гумо≠вий килимок, скло, суха дошка, тов≠стий шар тканини, паперу, картону). “реба пам'¤тати, що т≥ло потерп≥лого теж проводить електричний струм, а тому брати його треба за од¤г, ¤кий в≥дстаЇ в≥д т≥ла ≥ Ї сухим.

1	2	3

Ќазва: ‘≥нансуванн¤ охорони прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2490 прочитано)