≈коном≥чн≥ теми > ÷ентральний банк ≥ монетарна пол≥тика

“ак в де¤ких крањнах, функц≥¤ зд≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду покладена на центральн≥ банки (наприклад, ¬еликобритан≥¤, ≤тал≥¤, –ос≥¤, ”крањна); в ≥нших прийн¤та зм≥шана система, при ¤к≥й центральный банк виконуЇ обовТ¤зки за нагл¤дом сп≥льно з ≥ншими державними органами (наприклад, —Ўј, Ќ≥меччина). ќрган≥зац≥¤ банк≥вського нагл¤ду закр≥плена в≥дпов≥дними законами, ≥ нагл¤д маЇ статус публ≥чно-правовоњ д≥¤льност≥. –¤д анал≥тик≥в вважаЇ, що останнЇ переважн≥ше н≥ж закр≥пленн¤ функц≥й нагл¤ду за центральним банком, вважаючи, шо тим самим забезпечуЇтьс¤ б≥льш високий р≥вень незалежност≥ нагл¤даючого органу. ¬ цьому випадку обТЇднанн¤ зусиль центрального банку та ≥ншого державного органу робить можливим, з одного боку, використанн¤ в контролююч≥й д≥¤льност≥ високоњ квал≥ф≥кац≥њ банк≥вських раб≥тник≥в ≥, з ≥ншоњ, придаЇ д≥¤льност≥ за нагл¤дом державно-силовий характер.  онтрольна д≥¤льн≥сть центрального банку потребуЇ развинутоњ системи статистики, ¤ка б забезпечувала потр≥бний обл≥к ≥ анал≥тичну оц≥нку роботи самого банку ≥ ≥нших банк≥вських заклад≥в, що ним контролюютьс¤.

ѕрикладом сусп≥льного захисту кл≥Їнт≥в банк≥в - Ї функц≥¤ кредитора останьоњ над≥њ. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ функц≥њ центральний банк забезпечуЇ банки, що банкрутують достатньою грошовою масою, щоб уникнути негайного банкрутства.

«начне м≥сце в державному регулюванн≥ грошового об≥гу належить центральному банку в силу його ключового положенн¤ в нац≥ональн≥й сиситем≥ кредитно-грошових в≥дносин. …ого можливост≥ контролю за приростом грошовоњ маси дуже велик≥: непр¤мий вплив на грошову базу (суму готових грошей, залишки на резервних рахунках комерц≥йних банк≥в в центральному банку) через наданн¤ своњх ресурс≥в, зм≥ну норми проценту, проведенн¤ операц≥й на в≥дкритому ринку, реф≥нансуванн¤, зм≥на р≥вн¤ банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ - безпосередн≥й шл¤х до дос¤гненн¤ бажаних результат≥в.

ѕокладену на нього функц≥ю контролю за грошовим об≥гом центральний банк може зд≥йснювати в дек≥лькох формах.

ѕо-перше йому п≥дпор¤дкована грошова ем≥с≥¤. “ут потр≥бно зауважити, що дл¤ ефективного виконанн¤ центральним банком своњх задач необх≥дно виключити можлив≥сть будь-¤кого тиску з боку ур¤ду чи ≥нших державних структур дл¤ зд≥йсненн¤ своЇњ пол≥тики або веденн¤ ≥нших операц≥й, так ¤к под≥бне втручанн¤ може викликати безконтрольне зб≥льшенн¤ л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи. ” переважноњ б≥льшост≥ крањн Ї спец≥альний закон про ÷ентральний (Ќац≥ональний, ‘едеральний резервний, та ≥нш≥ - в≥д назви суть не зм≥нитьс¤) банк, що встановлюЇ його незалежн≥сть в≥д ур¤ду, голови держави чи парламенту. јле природньо, заходи ÷Ѕ провод¤тьс¤ за згодою з ур¤дом ≥ в межах загальноњ нац≥ональноњ пол≥тики.

ѕо-друге, центральний банк зд≥йснюЇ непр¤мий контроль над грошовою масою через вплив на процентну ставку - норму м≥н≥мальних обовТ¤зкових резерв≥в на рахунках в центральному банку дл¤ комерц≥йних банк≥в, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ законодавчо, з диференц≥ац≥Їю за видами депозит≥в ≥ кредитних ≥нститут≥в.

¬ ц≥лому можна сказати, що вплив центрального банку значний, але ≥ не маЇ вир≥шального значенн¤. ѕровод¤чи пол≥тику по усуненню ≥нфл¤ц≥њ в масштаб≥ ц≥лоњ держави, необх≥дно памТ¤тати, що грошов≥ в≥дносини не в≥д≥рван≥ в≥д ≥нших сфер економ≥чного ≥ соц≥ального житт¤ крањни. јктивн≥ д≥њ, що провод¤тьс¤ виключно в рамках можливостей центрального банку, без ≥нших комплексних заход≥в можуть не мати потр≥бноњ д≥њ, ≥ нав≥ть викликати зворотн≥й ефект. ќбмеженн¤ ем≥с≥њ, п≥двищенн¤ м≥н≥мальних обовТ¤зкових резерв≥в ≥ зменшенн¤ попиту на кредити, особливо в умовах ол≥гопол≥стичноњ структури ринку, може призвести до скороченн¤ ≥нвестиц≥й ≥ обТЇм≥в виробництва.

ѕ≥двищенн¤ регулюючоњ рол≥ центрального банку - важлива передумова усп≥ху. Ќеобх≥дно надати йому необх≥дну самост≥йн≥сть у зд≥йснен≥ грошовоњ пол≥тики, законодавчо закр≥плену можлив≥сть контролювати канали, за ¤кими виникаЇ зб≥льшенн¤ грошового об≥гу в крањн≥, в той же час забезпечив погодженн¤ його заход≥в ≥з загальною пол≥тикою ур¤ду.

¬ умовах економ≥чноњ кризи, нерозвинених ринкових в≥дносин, слабкост≥ грошовоњ ≥ кредитно-ф≥нансовоњ системи центральний банк неминуче буде користуватис¤ жорстокими адм≥н≥стративними методами регулюванн¤, ≥ т≥льки в перспектив≥ - перех≥д до непр¤мого регулюванн¤, в тому числ≥ через встановленн¤ ц≥льових ор≥Їнтир≥в.

ћонетарна пол≥тика

÷ентральний банк створюЇ банк≥вськ≥ резерви, що Ї вимогами центрального банку, до комерц≥йних банк≥в. —ума гот≥вки в об≥гу та резерв≥в комерц≥йних банк≥в в≥дома ¤к грошова маса, ¤ку ≥нколи по≥меновують грошима центрального банку.

Ѕанк≥вськ≥ резерви принос¤ть невеликий процент або взагал≥ не принос¤ть процента. √от≥вка просто припадаЇ пилюкою у сейфах банку. «алишки резерв≥в у центральному банку можуть, але звичайно не принос¤ть процента. ќтже, банки стикаютьс¤ з варт≥стю втрачених можливостей под≥бно до ф≥рм ≥ домогосподарств, що нагромаджують грош≥. ÷¤ варт≥сть - це доход на ≥нш≥ активи, так≥, ¤к наданн¤ позики та ц≥нн≥ папери, в≥д ¤кого в≥дмовилис¤.  оли рахунки в центральному банку не винагороджуютьс¤, то нагромадженн¤ резерв≥в у форм≥ гот≥вки в кас≥ банку або депозит≥в не маЇ значенн¤.  оли рахунки в центральному банку принос¤ть процент, то комерц≥йн≥ банки намагатимутьс¤ нагромаждувати так мало гот≥вки, наск≥льки це можливо при даних м≥нових витратах перетворенн¤ депозит≥в на гот≥вку. Ѕанк≥вськ≥ резерви становл¤ть грош≥, ¤кими банки торгують м≥ж собою.

 омерц≥йн≥ банки нагромаджують резерви з двох причин: розсудливих ≥ правових.

ѕо-перше, банки повинн≥ мати р≥д рукою достатньо гот≥вки, щоб задовольнити вилученн¤ кл≥Їнтами кошт≥в. « ц≥Їю метою вони використовують гот≥вку в кас≥ або депозити в центральному банку. ƒал≥, банки потребують засобу дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в м≥ж собою в≥д ≥мен≥ своњх кл≥Їнт≥в. –озрахунки м≥ж банками зд≥йснюютьс¤ через перекази з рахунку одного банку на рахунок ≥ншого через центральний банк.

ƒруга причина, чому банки нагромаджують резерви - правова. ¬ багатьох крањнах банки, що приймають вкладиВ змушен≥В зг≥дно ≥з закономВ тримати де¤ку частину отриманих вклад≥в у форм≥ резерв≥в. ÷е так звана норма резерв≥вВ- одне з багатьох зобовТ¤заньВ що накладаютьс¤ на банкиВ ≥ ¤ку звичайно встановлюють ¤к в≥дсоток депозит≥в. –езервна норма великою м≥рою в≥др≥зн¤Їтьс¤ в р≥зних крањнах, хоча простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до њњ зменшенн¤.

«вТ¤зок м≥ж депозитами ≥ банк≥вськими резервамиВ зумовлений чи то обовТ¤зковими вимогамиВ чи розсудлив≥стю, дозвол¤Ї банкам контролювати пропозиц≥ю грошей.  оли ж банки створюють депозити, то њм потр≥бно тримати б≥льше резерв≥в у центральному банку. ўоб керувати пропозиц≥Їю грошей, центральний банк д≥Ї на на¤вн≥сть, к≥льк≥сть та ц≥ну резерв≥в. «вТ¤зок м≥ж депозитами ≥ резервами в≥домий ¤к мультипл≥катор грошей, або грошовий мультипл≥катор м≥ж грошовою масою та ц≥льовими грошовими агрегатами.

’оча центральний банк може контролювати грошову масуВ в≥н не може контролювати банк≥вськ≥ резерви безпосередньо. “≥льки юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи вир≥шують, ск≥льки грошовоњ маси буде у форм≥ гот≥вки.  р≥м того, центральний банк зац≥кавлений у контрол≥ не самих по соб≥ резерв≥вВ а скор≥ш сукупноњ грошовоњ маси чи грошових агрегат≥в. ќсь чому доречн≥шим мультипл≥катором Ї мультипл≥катор грошовоњ маси, що повТ¤зуЇ грошову масу з грошовим агрегатом.

ћультипл≥катор грошовоњ маси зменшуЇтьс¤, ¤кщо норма резервуванн¤ зб≥льшуЇтьс¤ та ¤кщо населенн¤ нагромаджуЇ б≥льше гот≥вки.

ћультипл≥катор зменшуЇ те, що перетворенн¤ банк≥вських депозит≥в у гот≥вку працюЇ ¤к дренаж, що осушуЇ резерви комерц≥йних банк≥в. ≤снують ≥нш≥ напр¤ми вит≥канн¤, що зумовлюють под≥бний ефект ≥ по¤снюють в≥дносно велик≥ мультипл≥катори у де¤ких держав. ¬ит≥канн¤ також маЇ м≥сце, коли грош≥ депонують в небанк≥вських ф≥нансових ≥нститутах, ¤к≥ не можуть створювати грошей або ¤к≥ д≥ють при 100%-х резервних вимогах. √рош≥ можуть ≥м≥грувати за кордон, ≥нколи у значних сумах.

“ак наприклад, маса гот≥вки в —Ўј дуже вражаюча. ¬ 1989р. нагромаджена гот≥вка становила понад 250 млрд.дол.—Ўј, або приблизно 1000 дол.на кожну людину. јле в той же час, в середньому, американська родина тримаЇ приблизно 125 дол. гот≥вкою на людину. √олова ‘едеральноњ резервноњ системи вважаЇ, що половина вс≥Їњ гот≥вки —Ўј перебуваЇ за кордоном.

ƒе¤к≥ крањни мають нульов≥, або символ≥чн≥ норми резервуванн¤. ” ¬еликобритан≥њ, наприклад, норма становить 0,45%. “аку норму оф≥ц≥йно впроваджують дл¤ покритт¤ експлутац≥йних витрат Ѕанку јнгл≥њ.  оли у 1981р. в≥д вищих резервних вимог в≥дмовилис¤, то дехто трохи побоювавс¤ (досить дивно, але не серед банк≥р≥в), що наданн¤ позик ≥ створенн¤ депозит≥в зростатиме нав≥ть швидшим темпом. ѕо сут≥, так≥ крањни ¤к Ўвейцар≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥ндерланди та Ћюксембург, що не мають резервних вимог, розгл¤даютьс¤ ¤к досконало безпечн≥ м≥сц¤ дл¤ в≥дкритт¤ банк≥вських рахунк≥в.

–езервн≥ вимоги чин¤ть дек≥лька вплив≥в. ѕочатково њх накладали, щоб зменшити ризикован≥сть у банк≥вськ≥й систем≥. ƒал≥ вони гарантували центральному банку частку в процес≥ створенн¤ грошей. Ќарешт≥, вони стали знар¤дд¤м центрального банку дл¤ контролю на пропозиц≥ю грошей.

≤снуЇ дек≥лька способ≥в, за допомогою ¤ких центральний банк контролюЇ резерви комерц≥йних банк≥в, ≥ тому р≥зн≥ крањни використовують р≥зн≥ методи. ѕроте принципВ що лежить в њх основ≥, однаковий.

ƒе домогосподарства та ф≥рми знаход¤ть грош≥, ¤к≥ њм потр≥бн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ зростаючого обс¤гу д≥лових операц≥њ? ¬они позичають у банк≥в.  оли банки надають позики, то њх потреба в резервах зростаЇ. ќск≥льки Їдиним виробником резерв≥в Ї центральний банк , то в≥н чинить вир≥шальний вплив на њхню на¤вн≥сть та варт≥сть. ўоденна монетарна пол≥тика пол¤гаЇ в тому, що центральний банк забезпечуЇ комерц≥йн≥ банками резервами, ¤ких вони потребують дл¤ зб≥льшенн¤ надаванн¤ позик.

1	2	3	4

Ќазва: ÷ентральний банк ≥ монетарна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1603 прочитано)