≈коном≥чн≥ теми > ÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤...

ѕо¤сненн¤: √раф≥чно залежн≥сть велечини попиту в≥д ц≥н може бути показана у вигл¤д≥ кривоњ попиту ——. ѕо ос≥ ќ’ в≥дкладено обЇми продажу Q де¤кого товару ’, по ос≥ ќ”- ц≥ни – одиниц≥ даного товару. “аким чином, крива попиту —— показуЇ взаЇмод≥ю м≥ж ц≥ною – ≥ к≥льк≥стю товару Q, ¤ка буде придбана за даною ц≥ною. ѕри цьому, ¤кщо зм≥нюЇтьс¤ ц≥на товару –х, то при ≥нших р≥вних умовах зм≥нюЇтьс¤ велечина попиту на нього. ≤ рух йде по по крив≥й попиту. ” випадку, коли зм≥нюютьс¤ ≥нш≥ фактори, зм≥нюЇтьс¤ ≥ сам попит, а, в≥дпов≥дно, ≥ положенн¤ його кривоњ.

 рива попиту встановлюЇ оберненопропорц≥йну залежн≥сть м≥ж ц≥ною товару ≥ його к≥льк≥стю. ƒ≥йсно, чим вища ц≥на, тим менше товар≥в за ц≥Їю ц≥ною буде придбано. ¬≥дпов≥дно, ¤к показуЇ практика, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ товару в продажу веде за собою зниженн¤ ц≥ни на нього.

” встановленн≥ ринковоњ ц≥ни не менш важливу роль в≥д≥граЇ пропозиц≥¤, тобто та к≥льк≥сть товару, ¤ку продавц≥ можуть ≥ бажають запропонувати покупцев≥ в певний час ≥ в конкретному м≥сц≥.  рива пропозиц≥њ характеризуЇ пропозиц≥ю товару пр¤мопропорц≥йною залежн≥стю м≥ж – ≥ Q . ¬она по¤снюЇ той факт, що чим вища ц≥на товару, тим б≥льше його буде пропонуватис¤ на ринку.

ќтже, п≥дсумовуючи вищесказане, зрозум≥ло, що ф≥рма- виробник через ц≥ну товару отримуЇ ≥нформац≥ю про, те ¤к≥й м≥р≥ сусп≥льство потребуЇ його продукц≥ю. “ому, ¤кщо р≥вень ц≥ни, що вже склавс¤ на ринку, компенсуЇ витрати п≥дприЇмства ≥ забезпечуЇ отриманн¤ бажаного прибутку, то це слугуЇ найточн≥шим ор≥Їнтиром доц≥льност≥ виробництва ≥ в≥дпов≥дност≥ попиту. ‘ункц≥¤ пропозиц≥њ показуЇ взаЇмозалежн≥сть м≥ж пропозиц≥Їю товару ≥ факторами, що њњ визначають. ¬она може бути представлена сл≥дуючим виразом:

Qsx = f ( Px , Py , Е Pz , K , L , N , q ), де

Qsx Ц обЇм продукц≥њ товару х за одиницю часу,

Px Ц ц≥на продукц≥њ товару х,

PyЕPz Цц≥ни на товари- конкуренти,

K Цр≥вень технолог≥њ виробництва,

L Ц державна пол≥тика в галуз≥ оподаткуванн¤,

N Ц плата за ресурси ( сировину, матер≥али ),

q Ц к≥льк≥сть продавц≥в на ринку.

ќбЇм пропозиц≥њ Ц це та к≥льк≥сть товару, ¤ку продавець бажаЇ продати за даних умов. ќбЇм пропозиц≥њ зм≥нюЇтьс¤ при зм≥н≥ ц≥ни. √раф≥чно зм≥на обЇму пропозиц≥њ виражаЇтьс¤ в рухов≥ вздовж кривоњ. ” випадку зм≥ни ≥нших фактор≥в, що впливають на пропозиц≥ю, зм≥щуЇтьс¤ сама крива пропозиц≥њ ( ѕѕ Ц ѕ.ѕ. ). ќсоблив≥сть в≥льного ринку в тому, що при певн≥й к≥лькост≥ запропонованоњ продукц≥њ в≥н начебто сам по соб≥ намагаЇтьс¤ дос¤гти р≥вноваги. “аким чином, при р≥вноваз≥ попиту ≥ пропозиц≥њ встановлюЇтьс¤ ринкова р≥вноважна ц≥на в точц≥ –1. ¬≥дпов≥дно, р≥вновага в≥дображаЇ компром≥с м≥ж покупцем ≥ продавцем, ¤кий реал≥зуЇтьс¤ на взаЇмоузгодженн≥ при куп≥вл≥-продажу. ™диною р≥вноважною ц≥ною, ¤ка може збер≥гатис¤, оск≥льки задовольн¤Ї зац≥кавлен≥сть ¤к покупц≥в так ≥ продавц≥в, Ї ц≥на, при ¤к≥й обЇм пропонованого товару дор≥внюЇ обЇму товару, ¤кий потр≥бен на даний час (Qs = Qd).  онкурентна р≥вновага завжди знаходитьс¤ в точц≥ перехрещенн¤ граф≥к≥в попиту (——) та пропозиц≥њ ( ѕѕ ) ≥ в≥дпов≥даЇ точц≥ ≈. јле, сл≥д в≥дм≥тити, що при анал≥з≥ попипу та пропозиц≥њ найб≥льшу зац≥кавлен≥сть ¤вл¤Ї собою не њх абсолютне значенн¤, а зм≥на попиту та пропозиц≥њ у в≥дпов≥дь зм≥н≥ товару чи ¤когось ≥ншого параметру, що ≥ Ї њх головним визначником. “ож ¤к≥сно вим≥р¤ти чутлив≥сть попиту та пропозиц≥њ до зм≥ни фактор≥в, що њх визначають, дозвол¤Ї еластичн≥сть. ≈ластичн≥сть- це м≥ра реагуванн¤ одн≥Їњ зм≥нноњ велечини на зм≥ну ≥ншоњ. ƒругими словами, еластичн≥сть Ц число, що вказуЇ наст≥льки в≥дсотк≥в зм≥нитьс¤ одна зм≥нна врезультат≥ ≥ншоњ на 1%. “обто це напр¤му означаЇ, що п≥дприЇмцю необх≥дна ≥нформац≥¤, про те, наст≥льки зм≥нитьс¤ попит, ¤кщо на нього будуть впливати ≥нш≥ фактори ( доходи, ц≥ни на ≥нш≥ товари, податки ≥ т.п. ). “ож сл≥д акцентувати увагу на еластичност≥ попиту в≥д ц≥н або ц≥нов≥й еластичност≥, ¤ка показуЇ реакц≥ю велечини попиту у в≥дпов≥дь на зм≥ну ц≥н ≥ визначаЇ на ст≥льки в≥дсотк≥в зм≥нитьс¤ велечина попиту при зм≥н≥ ц≥ни на 15. ¬она визначаЇ чутлив≥сть покупц≥в до зм≥ни ц≥н з точки зору к≥лькост≥ товар≥в, ¤к≥ вони купують. ѕрактично значенн¤ еластичност≥ попиту маЇ дуже велике значенн¤. “ак, наприклад, ¤кщо маркетингова служба, п≥драховуючи еластичн≥сть попиту, визначила, що попит на товар нееластичний, (≈ d> 1 ), то сл≥д дати кер≥вництву ф≥рми рекомендац≥ю про п≥двищенн¤ ц≥ни. ѕри цьому виручка матиме тенденц≥ю до зростанн¤. якщо ж навпаки попит на товар нееластичний, то ц≥ни краще не п≥двищувати. ¬ даному випадку доц≥льн≥ше розгл¤нути можлив≥сть зменшенн¤ ц≥ни. ¬иручка буде зростати за рахунок зб≥льшенн¤ попиту на товар. “ому вплив ц≥новоњ еластичност≥ попиту на загальну виручку ≥ реакц≥ю покупц≥в на зм≥ну ц≥ни можна показати в таблиц≥ ( див. ƒодатки ). Ќа мою думку, сл≥д також в≥дм≥тити ,що р≥зн≥ товари по р≥зному реагують на зм≥ну ц≥ни. “ак, наприклад, до товар≥в нееластичного попиту в≥днос¤тьс¤ товари першоњ необх≥дност≥ ( житло, електоенерг≥¤, хл≥б ≥ т. п. ), товари, ¤ким немаЇ або майже немаЇ зам≥ни ( молоко, л≥ки ), товари в≥дносно недорог≥ ( с≥ль, сирники ), товари, ¤к≥ покупець купл¤Ї зазвичай через в≥дсутн≥сть вибору. ѕ≥дприЇмц≥в також ц≥кавить еластичн≥сть попиту по в≥дношенню не т≥льки до ц≥ни, але й ≥ншими зм≥нними, наприклад, прибутком. ≈ластичн≥сть попиту може бути використана ≥ дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень в умовах зм≥ни податкових ставок на прибуток. якщо ставка п≥двищуЇтьс¤, то п≥дприЇмець, враховуючи еластичн≥сть попиту на св≥й товар, маЇ прийн¤ти р≥шенн¤ про п≥двищенн¤ ц≥ни таким чином, щоб його ф≥нансове становище не пог≥ршилос¤. ѕроте, ≥снуЇ ще один своЇр≥дний важель, ¤кий здатний вир≥внювати положенн¤ ≥ тимчасово згладжувати протир≥чч¤ и≥ж попитом та пропозиц≥Їю. ÷е ц≥нова ≥ нец≥нова конкуренц≥¤.

÷≥нова конкуренц≥¤ Ц це вид конкурентноњ боротьби методом зм≥ни ц≥н на товари. ¬ певн≥й м≥р≥ вона впливаЇ на р≥вень ц≥ни. ‘≥рми Ц продавц≥, сл≥дуючи крив≥й попиту, знижують чи зб≥льшують ц≥ну. “ому ц≥ною можна легко маневрувати п≥д д≥Їю багатьох фактор≥в. ѕроте, сл≥д додати, що ц≥нову конкуренц≥ю може проводити не лише ф≥рма, ¤ка займаЇ пров≥дне м≥сце на ринку, але й невелике п≥дприЇмство, щоб вижити в умовах конкуренц≥њ. “од≥ головною умовою усп≥шноњ ц≥новоњ конкуренц≥њ виступаЇ пост≥йне вдосконаленн¤ виробництва ≥ зниженн¤ соб≥вартост≥. ¬ так≥й ситуац≥њ виграЇ лише п≥дприЇмець, ¤кий маЇ реальн≥ шанси зниженн¤ витрат виробництва, оск≥льки механ≥зм ц≥новоњ конкуренц≥њ д≥Ї таким 1.4

чином, що ф≥рма встановлюЇ на свою продукц≥ю ц≥ни, нижч≥ ринкових. ¬≥дпов≥дно, конкуренти, ¤к≥ не мають можливост≥ сл≥дувати за нею, не можуть втриматись на ринку. ¬они залишають своњ галуз≥, зм≥нюючи ор≥Їнтац≥ю, або взагал≥ розорюютьс¤. ѕроте знаходитьс¤ конкурент, ¤кий виведе свою ф≥рму з скрутного становища, перенесе ц≥нову в≥йну ≥ дочекаЇтьс¤ нового п≥двищенн¤ ц≥н. ¬ такому раз≥ ¤сно, що ц≥лей в≥йни не дос¤гнуто ≥ доведетьс¤ або змиритись або знову почати зниженн¤ ц≥н. —л≥д нагадати, що ц≥нова конкуренц≥¤ в кожному з випадк≥в справа нелегка ≥ в певн≥й м≥р≥ призводить до хай нав≥ть незначного, але все ж таки зубож≥нн¤. “аким чином на виграш може розраховувати лише ф≥рма з стаб≥льним положенн¤м на ринку, з сильн≥шими позиц≥¤ми н≥ж конкурент. якщо ж конкуруюч≥ ф≥рми опин¤ютьс¤ приблизно в однакових умовах, то ц≥нова конкуренц≥¤ не просто витратна, а й безц≥льна. “аким чином на виграш може розраховувати лише ф≥рма з стаб≥льним положенн¤м на ринку, з сильн≥шими позиц≥¤ми н≥ж конкурент. якщо ж конкуруюч≥ ф≥рми опин¤ютьс¤ приблизно в однакових умовах, то ц≥нова конкуренц≥¤ не просто, а й безц≥льна. якщо економ≥чна м≥ць конкурент≥в приблизно однакова, маневруванн¤ ц≥нами виправдане. ÷¤ пол≥тика пол¤гаЇ в наданн≥ найр≥зноман≥тн≥ших знижок, встановленн¤ ц≥н на товари р≥зноњ ¤кост≥ в близькому д≥апазон≥. ¬ результат≥ цього перш за все виграЇ покупець.

ѕри нец≥нов≥й конкуренц≥њ роль ц≥ни не зменшуЇтьс¤, але на перший план висуваютьс¤ ун≥кальн≥ ¤кост≥ товару, його техн≥чна над≥йн≥сть та висока ¤к≥сть. « цих позиц≥й саме вищезгадан≥ фактори, а не зниженн¤ ц≥ни дозвол¤Ї залучити нових покупц≥в та п≥двищити конкурентоздатн≥сть товару.

¬еликого впливу на р≥вень ц≥н та њх динам≥ку справл¤Ї стан ф≥нансовоЦкредитного середовища. ѕри цьому безпосередн≥й вплив на ц≥ни складають зм≥ни в куп≥вельн≥й спроможност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни. «гадаймо, в нормально функц≥онуюч≥й економ≥ц≥, коли грош≥ забезпечен≥ золотим зм≥стом, в≥дношенн¤ м≥ж сумою ц≥н товар≥в ≥ к≥льк≥стю грошей в оборот≥ в≥дносно стаб≥льне. ѕри в≥дсутност≥ такоњ умови в систем≥ Ђк≥льк≥сть грошей Ц сума ц≥нї починаЇ зм≥нюватис¤ сама структури ц≥н.

—л≥дуючий важливий фактор, що в значн≥й м≥р≥ впливаЇ на ц≥ни - споживач≥.  ожен п≥дприЇмець повинен бачити глибокий взаЇмозвТ¤зок м≥ж ц≥ною ≥ њњ сприйн¤тт¤м р≥зними споживачами. ¬≥дносини м≥ж ц≥нами ≥ к≥льк≥стю зроблених покупок за цими ц≥нами можна по¤снити двома причинами:

1) впливом закон≥в попиту, пропозиц≥њ та ц≥новоњ еластичност≥,

2) неоднаковою реакц≥Їю покупц≥в р≥зних сегмент≥в ринку на ц≥ну.

—аме ц≥ причини пол¤гли в основу под≥лу вс≥х покупц≥в за њхн≥м сприйн¤тт¤м ц≥н та ор≥Їнтац≥њ при вибор≥ покупок на чотири групи:

покупц≥, ¤к≥ ви¤вл¤ють велику зац≥кавлен≥сть при вибор≥ покупки ц≥нами, ¤к≥стю, асортиментом пропонованих товар≥в. ÷е так звана група економ≥чних покупц≥в.

покупц≥, ¤к≥ полюбл¤ють створити соб≥ образ товару, ¤кий вони хочуть мати. ÷е персон≥ф≥кован≥ покупц≥.

покупц≥, ¤к≥ п≥дтримують своњми покупками невелик≥ орган≥зац≥њ ≥ робл¤ть це по вже давно встановлен≥й традиц≥њ. ÷е етичн≥ покупц≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ÷≥на - њњ суть та процес формуванн¤...
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4920 прочитано)