≈коном≥чн≥ теми > ÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в јвстр≥њ

÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в јвстр≥њ

ќсобливоњ уваги з позиц≥й ”крањни заслуговуЇ досв≥д вир≥шенн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних проблем јвстр≥њ.  рањна тривалий час демонструЇ свою стаб≥льн≥сть. “ут немаЇ страйк≥в, ритм≥чно функц≥онують п≥дприЇмства, п≥дтримуЇтьс¤ високий р≥вень житт¤ вс≥х прошарк≥в населенн¤, прогнозуЇтьс¤ поступовий еволюц≥йний розвиток без революц≥й та економ≥чних криз.

≤снуючий в јвстр≥њ механ≥зм регулюванн¤ ц≥н передбачаЇ державне регулюванн¤ та регулюванн¤ у межах системи так званого соц≥ального партнерства, ¤ка ≥сторично склалас¤ в крањн≥ м≥ж представниками ур¤ду, п≥дприЇмц¤ми та роб≥тниками.

ƒержавне регулюванн¤ ц≥н було введено в јвстр≥њ п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни у звТ¤зку з т¤жким становищем в економ≥ц≥ та гострою нестачею багатьох важливих промислових ≥ споживчих товар≥в. Ќа першому етап≥ воно охопило практично вс≥ товари та послуги, але в м≥ру нормал≥зац≥њ економ≥чного стану в крањн≥ ≥ становленн¤ механ≥зму ринкового саморегулюванн¤ њх к≥льк≥сть дедал≥ скорочувалас¤.

” даний час державне регулюванн¤ ц≥н тут зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ закону про ц≥ни 1976 р. в редакц≥њ 1988 р. Ќим, зокрема, визначений перел≥к товар≥в ≥ послуг, по ¤ких м≥н≥стр економ≥ки маЇ право встановлювати максимальн≥ й м≥н≥мальн≥ ц≥ни (на практиц≥, однак, встановлюютьс¤ переважно максимальн≥ ц≥ни, тобто верхн¤ межа, перевищенн¤ ¤коњ недопустиме). ѕри виникненн≥ кризовоњ ситуац≥њ уповноваженими державними органами (ћ≥н≥стерство економ≥ки та ћ≥н≥стерство с≥льського ≥ л≥сового господарства) може бути введене регулюванн¤ ц≥н практично на будь-¤к≥ товари на пер≥од збереженн¤ ц≥Їњ ситуац≥њ.

¬≥дпов≥дно до закону м≥н≥стр економ≥ки маЇ змогу запроваджувати регулюванн¤ ц≥н на пер≥од до 6 м≥с на будь-¤кий товар чи вид послуг за сп≥льним зверненн¤м ‘едеральноњ палати економ≥ки, ќбТЇднанн¤ с≥льськогосподарських палат, ќбТЇднанн¤ палат роб≥тник≥в ≥ службовц≥в та ќбТЇднанн¤ австр≥йських профсп≥лок про необгрунтоване завищенн¤ ц≥н у ц≥лому по галуз≥ або окремим п≥дприЇмством чи групою п≥дприЇмств, що займають дом≥нуюче становище на ринку, а також у випадках, коли ц≥ орган≥зац≥њ з тих чи ≥нших причин вважають введенн¤ такого регулюванн¤ необх≥дним.

ћ≥н≥стр економ≥ки уповноважений ≥ самост≥йно встановлювати на пер≥од до 6 м≥с ц≥ни при необгрунтованому њх завищенн≥ одним чи к≥лькома п≥дприЇмствами або коли п≥дприЇмц≥ не зменшують ц≥н на готову продукц≥ю, незважаючи на зниженн¤ вартост≥ використовуваних дл¤ њњ виробництва сировини та матер≥ал≥в. ѕри цьому ц≥ни, встановлен≥ м≥н≥стром, повинн≥ бути економ≥чно виправданими насамперед ≥з точки зору пр≥оритетного урахуванн¤ ≥нтерес≥в розвитку економ≥ки крањни в ц≥лому ≥ споживач≥в, а не фактичноњ соб≥вартост≥ окремо вз¤того п≥дприЇмства.

«г≥дно ≥з законом дл¤ п≥дготовки необх≥дних матер≥ал≥в ≥ попереднього розгл¤ду питань при ћ≥н≥стерств≥ економ≥ки д≥Ї очолювана м≥н≥стром м≥жв≥домча ком≥с≥¤ з ц≥н, до складу ¤коњ вход¤ть по одному представнику м≥н≥стерств с≥льського ≥ л≥сового господарства, прац≥ та соц≥ального забезпеченн¤, ф≥нанс≥в, а також ‘едеральноњ палати економ≥ки, ќбТЇднанн¤ с≥льськогосподарських палат та ќбТЇднанн¤ палат роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. –≥шенн¤ про встановленн¤ ц≥н на продукти с≥льськогосподарського виробництва маЇ бути погоджене ≥з м≥н≥стром с≥льського ≥ л≥сового господарства, а на субсидован≥ державою товариЧ≥з м≥н≥стром ф≥нанс≥в. ¬они оформл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ розпор¤джень, ¤к≥ повинн≥ публ≥куватис¤ в оф≥ц≥йному в≥снику ур¤дового органу, або у вигл¤д≥ окремих пов≥домлень, що направл¤ютьс¤ в≥дпов≥дним п≥дприЇмствам.

” випадках, коли ц≥ноутворююч≥ фактори на один ≥ той самий товар мають значн≥ рег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥, а також ≥з метою спрощенн¤ процесу прийн¤тт¤ р≥шенн¤ право регулюванн¤ ц≥н може делегуватис¤ головам ур¤д≥в федеральних земель (пров≥нц≥й).  онтроль за дотриманн¤м встановленого р≥вн¤ ц≥н зд≥йснюЇтьс¤ м≥сцевими органами адм≥н≥стративних округ≥в ≥ пол≥ц≥Їю.

ўодо р¤ду товар≥в ≥ноземного походженн¤ (фрукти, овоч≥, картопл¤, кофе, какао, добрива, корми) законом встановлено загальний принцип формуванн¤ ц≥ни на внутр≥шньому ринку, в≥дпов≥дно до ¤кого вона не може перевищувати фактичну закуп≥вельну ≥мпортну ц≥ну, зб≥льшену на розм≥р економ≥чно виправданих витрат ≥ прибутку ≥мпортера. ќдночасно передбачено, що у випадку зниженн¤ чи скасуванн¤ мита на с≥льськогосподарськ≥ товари, що ввоз¤тьс¤, та продукти њх переробки в≥дпов≥дним чином повинна бути зменшена ≥ внутр≥шн¤ ц≥на на них. «а штучне п≥двищенн¤ ц≥ни законом передбачен≥ штрафн≥ санкц≥њ в розм≥р≥ до 100 тис. австр≥йських шил≥нг≥в.

ƒл¤ п≥дприЇмств роздр≥бноњ торг≥вл≥, громадського харчуванн¤ ≥ сфери послуг закон передбачаЇ обовТ¤зкове зазначенн¤ ц≥ни на товари у ц≥нниках ≥ прейскурантах, що пом≥щаютьс¤ на видному м≥сц≥. ѕорушенн¤ ц≥Їњ вимоги т¤гне за собою штраф у розм≥р≥ до 15 тис. австр≥йських шил≥нг≥в.

÷≥ни на товари та послуги, на ¤к≥ в јвстр≥њ ≥снуЇ державна монопол≥¤, встановлюютьс¤ окремим р≥шенн¤м парламенту (на тютюн, тютюнов≥ вироби, с≥ль, поштов≥ збори, телефонн≥, телеграфн≥ та зал≥зничн≥ тарифи) ≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в (на спиртн≥ напоњ).

ƒетальн≥ше зупинимос¤ на систем≥ Ђсоц≥ального партнерстваї, ¤ка передбачаЇ взаЇмод≥ю м≥ж ур¤дом, п≥дприЇмц¤ми ≥ особами найманоњ прац≥ ≥ метою ¤коњ Ї запоб≥ганн¤ соц≥альним конфл≥ктам шл¤хом дос¤гненн¤ у ход≥ переговор≥в компром≥сних р≥шень ≥з гострих питань. ѕор¤д ≥з членами ур¤ду до нењ вход¤ть орган≥зац≥њ, що представл¤ють ≥нтереси р≥зних соц≥альних груп (Ђсоц≥альних партнер≥вї): ‘едеральна палата економ≥ки ≥ ќбТЇднанн¤ с≥льськогосподарських палат Ч в≥д п≥дприЇмц≥в та сел¤нських господарств, ќбТЇднанн¤ австр≥йських профсп≥лок Ч в≥д ос≥б найманоњ прац≥.

ядром системи Ї створена в 1957 р. ѕаритетна ком≥с≥¤ з питань ц≥н та зароб≥тноњ плати, ¤ку очолюЇ ‘едеральний канцлер јвстр≥њ.  р≥м представник≥в Ђсоц≥альних партнер≥вї, сюди вход¤ть м≥н≥стри економ≥ки, с≥льського та л≥сового господарства, а також прац≥ ≥ соц≥ального забезпеченн¤. ƒ≥¤льн≥сть ѕаритетноњ ком≥с≥њ, ¤к ≥ сама система, не регулюЇтьс¤ у законодавчому пор¤дку, а грунтуЇтьс¤ на добров≥льн≥й домовленост≥ учасник≥в.  ом≥с≥¤ проводить зас≥данн¤, ¤к правило, один раз на м≥с¤ць. ѕ р≥шенн¤ приймаютьс¤ на основ≥ консенсусу, причому ‘едеральний канцлер та ≥нш≥ члени ур¤ду в голосуванн≥ участ≥ не беруть.

’оча р≥шенн¤ ком≥с≥њ формально ≥ не Ї обовТ¤зковими, оск≥льки вона не над≥лена владними повноваженн¤ми, на практиц≥ вони реал≥зуютьс¤ досить ефективно, бо кожна ≥з представлених орган≥зац≥й забезпечуЇ виконанн¤ цих р≥шень у сфер≥ свого впливу.

ќсновне завданн¤ ѕаритетноњ ком≥с≥њ Ч забезпечити оптимальне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж р≥внем зароб≥тноњ плати ≥ ц≥нами на товари та послуги. ” ком≥с≥њ д≥ють п≥дком≥с≥њ ≥з зароб≥тноњ плати, ≥з ц≥н та рада з економ≥чних ≥ соц≥альних питань.

ѕ≥дком≥с≥¤ з ц≥н займаЇтьс¤ регулюванн¤м ц≥н на товари та послуги, на ¤к≥ у даний момент не встановлюютьс¤ ц≥ни в межах державного регулюванн¤. њњ завданн¤ Ч не допустити необгрунтованого росту ц≥н. ѕри цьому будь-¤ке њх п≥двищенн¤ п≥дприЇмц≥ зд≥йснюють т≥льки п≥сл¤ узгодженн¤ ≥з Ђсоц≥альними партнерамиї, у ход≥ ¤кого детально обгрунтовуЇтьс¤ таке п≥двищенн¤.

ѕ≥дком≥с≥¤ ≥з зароб≥тноњ плати розгл¤даЇ пропозиц≥њ щодо п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати з точки зору њх обгрунтованост≥, а рада з економ≥чних ≥ соц≥альних питань вивчаЇ проблеми економ≥чного та соц≥ального розвитку, розробл¤Ї рекомендац≥њ по забезпеченню економ≥чного росту, стаб≥льного р≥вн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤ та його зайн¤тост≥.

”с≥ р≥шенн¤ п≥двищенн¤ ц≥н ≥ зб≥льшенн¤ зароб≥тноњ плати приймаютьс¤ ѕаритетною ком≥с≥Їю за поданн¤м п≥дком≥с≥й. ѕри неможливост≥ дос¤гти домовленост≥ щодо ц≥н у межах ѕаритетноњ ком≥с≥њ Ђсоц≥альн≥ партнериї можуть вийти ≥з рекомендац≥¤ми про введенн¤ по певному виду товар≥в чи послуг механ≥зму державного регулюванн¤, передбаченого законом про ц≥ни. ÷е св≥дчить про те, що державне регулюванн¤ ц≥н ≥ регулюванн¤ в систем≥ Ђсоц≥ального партнерстваї Ч процеси взаЇмоповТ¤зан≥ й доповнюють один одного.

ƒе¤к≥ особливост≥ маЇ регулюванн¤ ринку молока, зерна ≥ мТ¤са, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ через спец≥ально створен≥ орган≥зац≥њ: ћолочний фонд, «ерновий фонд,  ом≥с≥ю по тваринництву ≥ виробництву мТ¤са.

ћолочний фонд Ї самост≥йною адм≥н≥стративною одиницею ≥з статусом юридичноњ особи. ƒо складу його правл≥нн¤ вход¤ть представники ћ≥н≥стерства с≥льського ≥ л≥сового господарства та Ђсоц≥альних партнер≥вї, ‘онд встановлюЇ дл¤ кожного молокозаводу рег≥он, у межах ¤кого останн≥й закуповуЇ молоко ≥ реал≥зуЇ продукц≥ю. ѕрактично щодн¤ фонд регулюЇ ц≥ поставки, визначаЇ к≥льк≥сть та асортимент вироблюваноњ продукц≥њ. ¬≥н вносить у ѕаритетну ком≥с≥ю пропозиц≥њ щодо встановленн¤ базисних ц≥н на молоко та молочн≥ продукти, надаЇ ≥з консол≥дованих у себе кошт≥в дотац≥њ на виробництво окремих вид≥в продукц≥њ.

 ошти фонду формуютьс¤ за рахунок в≥драхувань в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ п≥дприЇмствами з низьким р≥внем витрат виробництва, а також ≥мпортних та експортних збор≥в. ѕри цьому система регулюванн¤ внутр≥шнього ринку молока та молочних продукт≥в функц≥онуЇ без дотац≥й ≥з державного бюджету. Ѕюджетне субсидуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством с≥льського ≥ л≥сового господарства т≥льки щодо експорту.

Ѕазисна ц≥на на молоко Ї Їдиною дл¤ вс≥Їњ територ≥њ крањни (вин¤ток становить лише молоко, ¤ке використовуЇтьс¤ дл¤ виробництва де¤ких вид≥в твердих сир≥в, оск≥льки дл¤ цього до рац≥ону тварин необх≥дно вводити спец≥альн≥ корми). Ѕазисну ц≥ну встановлюють за 1 л молока жирн≥стю 3,9 %. «алежно в≥д фактичного вм≥сту жиру розроблено систему надбавок ≥ знижок.

ƒе¤к≥ молочн≥ продукти, зокрема вершкове масло, сир, сухе молоко, реал≥зуютьс¤ за ц≥нами, нижчими в≥д соб≥вартост≥, за рахунок дотац≥й, джерелом ¤ких Ї спец≥альна надбавка до ц≥ни на молоко та р¤д ≥нших молочних продукт≥в, що реал≥зуютьс¤ за ц≥нами, вищими за соб≥варт≥сть. ƒинам≥ка фермерських ц≥н на тваринницьку продукц≥ю наведена у таблиц≥ 4.

1	2

Ќазва: ÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в јвстр≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (683 прочитано)