≈коном≥чн≥ теми > ÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в јвстр≥њ

«ерновий фонд Ч також самост≥йна адм≥н≥стративна одиниц¤ з≥ статусом юридичноњ особи. ƒо складу його правл≥нн¤ вход¤ть представники тих самих орган≥зац≥й, що ≥ ћолочного фонду.

ўороку з участю «ернового фонду, ћ≥н≥стерства с≥льського ≥ л≥сового господарства, ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в, ‘едеральноњ палати економ≥ки, ќбТЇднанн¤ с≥льськогосподарських палат, ќбТЇднанн¤ палат роб≥тник≥в ≥ службовц≥в та ќбТЇднанн¤ австр≥йських профсп≥лок розробл¤Їтьс¤ й укладаЇтьс¤ так званий «ерновий протокол, ¤кий повн≥стю регулюЇ виробництво ≥ збут зерна у в≥дпов≥дному роц≥. ” цьому протокол≥ ф≥ксуютьс¤ стал≥, Їдин≥ по вс≥й крањн≥ закуп≥вельн≥ ц≥ни на вс≥ види зернових, за ¤кими оплачуЇтьс¤ здана виробником продукц≥¤, визначаютьс¤ пос≥вн≥ площ≥ п≥д окрем≥ культури, обс¤ги гарантованих закуп≥вель зерна у виробник≥в та розм≥ри дотац≥й.

–азом ≥з ћ≥н≥стерством с≥льського господарства «ерновий фонд видаЇ л≥ценз≥њ на експорт та ≥мпорт зерна ≥ субсидуЇ експортн≥ ц≥ни. ƒинам≥ка фермерських ц≥н на продукц≥ю рослин-ництва наведена у таблиц≥ 5.

як бачимо, фермерськ≥ ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю в јвстр≥њ, ¤к ≥ в наш≥й крањн≥, мали тенденц≥ю до зростанн¤. “ак, у 1991 р. пор≥вн¤но ≥з 1976- вони зросли на цукро-в≥ бур¤ки на 42 %, ог≥рки (корн≥шони) Ч на 159, пом≥дори Ч на 176, молокоЧ на 71 %. ” той же час на так≥ продукти, ¤к пшениц¤ тверда, картопл¤ ≥ виноград, ц≥на в≥дпов≥дно знизилас¤ на 2,3; 29,1 ≥ 46,3 %.

‘≥нансов≥ кошти «ернового фонду формуютьс¤ з в≥драхувань ≥з державного бюджету, а також в≥д реал≥зац≥њ зерновоњ продукц≥њ ≥ добрив.

 ом≥с≥¤ по тваринництву ≥ виробництву мТ¤са не Ї юридичною особою й д≥Ї безпосередньо при ћ≥н≥стерств≥ с≥льського 1 л≥сового господарства. ¬она стежить за виконанн¤м встановлених законом к≥льк≥сних норм утриманн¤ худоби; визначаЇ ма-ксимальний ≥ м≥н≥мальний р≥вень ц≥н на мТ¤со; регулюЇ пропозиц≥њ товару на ринку; надаЇ ≥з кошт≥в держбюджету за домовлен≥стю субсид≥њ виробникам на збереженн¤ мТ¤са ≥ мТ¤сопродукт≥в; видаЇ експортн≥ та ≥мпортн≥ л≥ценз≥њ; вир≥шуЇ питанн¤ про наданн¤ експортних субсид≥й (50 % ≥з кошт≥в держбюджету ≥ 50 % з бюджету федеральних земель).

Ќа р≥вень ц≥н впливаЇ система оподаткуванн¤, ¤ка в јвстр≥њ дуже складна ≥ нал≥чуЇ близько 100 р≥зних податк≥в та збор≥в. ќсновними з них Ї: податок ≥з корпорац≥й у розм≥р≥ 30 % з прибутку; промисловий податок, ¤кий ст¤гуЇтьс¤ ≥з прибутку (в розм≥р≥ 17,5 %) та фонду зароб≥тноњ плати (в розм≥р≥ 2 %); майновий податок (1 % оц≥ночноњ вартост≥ майна п≥дприЇмства); прибутковий податок (в≥д 10 до 50 % прибутку); податок з обороту (в≥д 10 до 32 %).

—л≥д зазначити, що оподаткуванн¤ впливаЇ на ц≥ну опосередковано ≥, ¤к правило, в ц≥н≥ важко вид≥лити конкретну податкову складову. ¬ин¤тком Ї податок з обороту, ¤кий нараховуЇтьс¤ ≥з так званоњ добавленоњ вартост≥ на кожн≥й стад≥њ руху товару до к≥нцевого споживача ≥ в обовТ¤зковому пор¤дку вид≥л¤Їтьс¤ окремо в рахунку за поставлений товар, в≥дпов≥дно зб≥льшуючи його ц≥ну.

ќсоблив≥стю ст¤гуванн¤ податку на добавлену варт≥сть Ї те, що кожний п≥дприЇмець сплачуЇ його у розм≥р≥ р≥зниц≥ м≥ж сумою податку, ¤кий нараховуЇтьс¤ з його обороту (так званий податок брутто), ≥ сумою податку, сплаченою ¤к складова частина ц≥ни товар≥в, придбаних у попередн≥х п≥дприЇмц≥в (так званий попередн≥й податок), фактично одержуючи назад податкову складову, сплачену ним ран≥ше у ц≥н≥ придбаних товар≥в. “аким чином, податок сплачуЇтьс¤ к≥нцевим покупцем у роздр≥бн≥й ц≥н≥ товару.

≤з метою запоб≥ганн¤ монопол≥зац≥њ ринку, що створюЇ передумови дл¤ необгрунтованого п≥двищенн¤ ц≥н, в јвстр≥њ, ¤к ≥ в б≥льшост≥ ≥нших крањн з ринковою економ≥кою, ≥снуЇ антимонопольне законодавство. ÷≥ питанн¤ регулюютьс¤ законом про картел≥ (в редакц≥њ 1988 р.). ¬≥н не заборон¤Ї утворенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть картел≥в. ќсновний його принцип Ч не допустити зловживань з боку картел≥в ≥ окремих п≥дприЇмств, що займають дом≥нуюче становище на ринку. «акон, зокрема, передбачаЇ обовТ¤зкову реЇстрац≥ю картел≥в у реЇстр≥  артельного суду, ¤кий видаЇ дозв≥л на њх утворенн¤ т≥льки при додержанн≥ передбачених законодавством умов, наприклад, ¤кщо картельна угода не м≥стить положень, що мають на мет≥ чинити тиск на формуванн¤ ринкових ц≥н.

ќсоби, винн≥ у порушенн≥ картельного законодавства, можуть бути позбавлен≥ вол≥ строком до 3 рок≥в. «аконом передбачена також можлив≥сть в≥дмови на ¤кийсь час дати дозв≥л на д≥¤льн≥сть картелю.

ƒл¤ стимулюванн¤ науково-техн≥чного прогресу ≥ розширенн¤ номенклатури товар≥в, що випускаютьс¤, в јвстр≥њ не регулюютьс¤ ц≥ни на нову продукц≥ю. ќднак наступне п≥двищенн¤ ц≥ни на нењ уже п≥дпадаЇ п≥д ≥снуюче регулюванн¤.

ѕри встановленн≥ ц≥ни на нову продукц≥ю п≥дприЇмець, ¤к завжди, керуЇтьс¤ загальноприйн¤тою методикою ц≥ноутворенн¤, виход¤чи при цьому ≥з необх≥дност≥ покритт¤ витрат ≥ прагненн¤ одержати максимально можливий у дан≥й ситуац≥њ на ринку прибуток.

” р≥зних рег≥онах крањни р≥вень роздр≥бних ц≥н на одн≥ ≥ т≥ ж сам≥ споживч≥ товари та послуги може суттЇво р≥знитис¤. “ак, у зах≥дн≥й частин≥, ¤ку ≥нтенсивно в≥дв≥дують ≥ноземн≥ туристи, ц≥ни в середньому вищ≥, н≥ж у сх≥дних федеральних земл¤х. –ег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ у р≥вн≥ споживних ц≥н враховуютьс¤ у ход≥ переговор≥в по укладанню колективних угод.

ƒан≥ про динам≥ку ≥ндексу оптових ≥ роздр≥бних ц≥н, а також ≥ндексу зароб≥тноњ плати публ≥куютьс¤ у щом≥с¤чниках ≥ щор≥чниках ÷ентрального статистичного в≥домства јвстр≥њ. ƒетальна ≥нформац≥¤ про роздр≥бн≥ ц≥ни на товари та послуги м≥ститьс¤ у р≥зного роду рекламних каталогах, пер≥одичн≥й прес≥, а також у спец≥альних виданн¤х —оюзу по ≥нформуванню споживач≥в.

≤ндекс вартост≥ житт¤ розраховуЇтьс¤ ÷ентральним статистичним в≥домством на баз≥ Ђкошикаї окремих товар≥в та послуг.

ѕри ввезенн≥ товару у крањну ст¤гуЇтьс¤ податок за тими ставками, що ≥ податок з обороту всередин≥ нењ. –егулюючу ≥ захисну функц≥ю виконуЇ јвстр≥йський митний тариф, ¤кий за-безпечуЇ в≥дпов≥дно до потреб нац≥ональноњ економ≥ки диверсиф≥кований режим щодо ввезенн¤ тих чи ≥нших товар≥в. —триманн¤ ≥мпорту зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою пор≥вн¤но високих ставок мита при њх прогресивному зб≥льшенн≥ залежно в≥д ступен¤ обробки товар≥в.

 р≥м того, зг≥дно з антидемп≥нговим законом 1985 р. при поставках на австр≥йський ринок ≥ноземного товару за зниженими ц≥нами на нього може бути встановлений антидемп≥нговий, або зр≥вн¤льний, зб≥р. √оловним ≥нструментом нетарифного обмеженн¤ ≥мпорту Ї л≥цензуванн¤ та контингентуванн¤, за допомогою ¤ких регулюЇтьс¤ к≥льк≥сть ≥ноземних товар≥в, що надход¤ть на внутр≥шн≥й ринок, ≥ тим самим зд≥йснюЇтьс¤ непр¤мий вплив на п≥дтримку певного р≥вн¤ ц≥н.

“аким чином, ≥снуюча в агропромисловому комплекс≥ јвстр≥њ система економ≥чних в≥дносин забезпечила досить високий р≥вень ефективност≥ виробництва. ћаючи лише 20 % р≥лл≥ в≥д ус≥Їњ територ≥њ крањни (або 0,22 га на душу населенн¤) ≥ 28 % с≥ножатей ≥ пасовищ (0,31 га), 283,7 тис. с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, де зайн¤то лише 5,8 % населенн¤, виробл¤ють таку к≥льк≥сть продукт≥в харчуванн¤, ¤ка на 12 % перевищуЇ власн≥ потреби.

” с≥льському господарств≥ переважають с≥мейн≥ ферми, з ¤ких 55,3 % мають до 10 га ≥ лише 2,1 % Ч понад 100 га. ’арактерно, що на душу населенн¤ в крањн≥ виробл¤Їтьс¤ (1989Ч 1990 рр.) по 434 кг зернових, з ¤ких близько 20 % експортуЇтьс¤ за ц≥нами, нижчими, н≥ж на внутр≥шньому ринку.

¬ ”крањн≥ нав≥ть у неспри¤тливому 1992 р. на душу населенн¤ вироблено по 716 кг зерна, або в 1,6 рази б≥льше, н≥ж в јвстр≥њ, проте ≥снуЇ потреба в ≥мпорт≥ зерна. Ќа наш погл¤д, це результат недосконалост≥ економ≥чних в≥дносин, а також структури ≥ системи обл≥ку виробництва зернових, величезних втрат зерна на шл¤ху в≥д пол¤ до споживача к≥нцевого продукту ≥ перевитрат концентрованих корм≥в при виробництв≥ продукц≥њ тваринництва у звТ¤зку з деф≥цитом протењну.

¬икористана л≥тература

‘≥нансовий ≥ ц≥новий механ≥зм јѕ  в умовах переходу до ринку. / «а ред. ѕ.“.  аблука. Ц  .: У”рожайФ, 1993р.

ќ.ћ. Ўпичак. ÷≥ноутворенн¤ та ≥нфраструктура формуванн¤ ринкових

в≥дносин в јѕ . // ≈коном≥ка јѕ  є1. Ц 1999р., с. 44-47.

1	2

Ќазва: ÷≥ноутворенн¤ на продукц≥ю с≥льського господарства в јвстр≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (683 прочитано)