∆урнал≥стика > јктуальн≥сть класичного фейлетону, образи та форми

јктуальн≥сть класичного фейлетону, образи та форми

∆анр фейлетону маЇ двохсотр≥чну ≥стор≥ю. Ќеаби¤кий ≥нтерес привертають до себе фейлетони 20-50-их рок≥в XX ст., особливо прозов≥ твори класик≥в ќстапа ¬ишн≥, ≤.≤льфа та ™.ѕетрова, ћ.«ощенка та ≥н.

‘ейлетон - це художньо-публ≥цистичний жанр, в ¤кому ком≥чна сутн≥сть негативних ¤вищ ≥ ситуац≥й д≥йсност≥ розкриваЇтьс¤ шл¤хом ≥нверс≥йноњ, асоц≥ативноњ розробки теми з використанн¤м авторських та фольклорних ком≥чно-сатиричних образ≥в.

‘ейлетон може набирати найр≥зноман≥тн≥ших форм. ¬≥н може наближатис¤ до гумористичного опов≥данн¤, або бути написаним у форм≥ листа, щоденника, комед≥йноњ сцени м≥ж к≥лькома особами. ‘ейлетон≥сти часом запозичують у своњх творах образи з в≥домих книг св≥товоњ ≥ в≥тчизн¤ноњ класики, парод≥юють в≥дом≥ твори ≥ т.д. ÷е потр≥бно дл¤ головного у фейлетон≥ - сатиричноњ тип≥зац≥њ, розв≥нчуванн¤ негативного ¤вища з допомогою сатиричного образу, ¤кий в≥дбиваЇ ≥стотн≥ ознаки негативного у сусп≥льств≥. —атирична тип≥зац≥¤ дос¤гаЇтьс¤ художньо-публ≥цистичним узагальненн¤м негативних ¤вищ у конкретному соц≥альному бутт≥. —атиричний образ розкриваЇ шк≥длив≥сть зла ≥ водночас притаманними фейлетону засобами п≥дказуЇ шл¤х його подоланн¤, або завд¤ки ≥рон≥њ, сарказму робить неможливим його подальше ≥снуванн¤. јдже за словами ћ.√огол¤ см≥ху боњтьс¤ нав≥ть той, хто взагал≥ н≥чого не боњтьс¤.

„им багатшою буде ерудиц≥¤ фейлетон≥ста, його знанн¤ фольклору та конкретноњ сатиричноњ творчост≥, тим б≥льша в≥рог≥дн≥сть того, що "гратиме" ≥ його власна фантаз≥¤ ≥ в≥н у нових образах, неспод≥ваних ракурсах зможе побачити проблему, тим краще працюватиме його асоц≥ативна думка, тим ориг≥нальн≥шим, ефективн≥шим ≥ вагомим стале його сатиричний тв≥р.

≤снуЇ к≥лька под≥л≥в фейлетону за своњми ознаками. Ї фейлетони з точними ≥менами, адресами, фактами, под≥¤ми, ¤к≥ мали конкретне м≥сце. ќднак ≥снують ≥ безадресн≥ фейлетони. «розум≥ло, що у таких творах фейлетон≥ст б≥льш розкутий у своњй фантаз≥њ, асоц≥ац≥¤х, у створенн≥ конкретних сатиричних образ≥в значноњ вибуховоњ д≥њ. Ќаприклад у фейлетонах одесит≥в ≤.≤льфа та ™.ѕетрова вже сам≥ назви " ≥ст¤на нога", "Ѕезтурботна тумба", "ќдиниц¤, що веселитьс¤" вказують на проблему, ¤ка уособлена в конкретному сатиричному образ≥.

" ≥ст¤на нога" - це службовець «ј√—у, ¤кий своњм бюрократичним ставленн¤м до молодоњ щасливоњ пари, ¤ка хоче зареЇструвати шлюб, вимаганн¤м прописки обох лише в одному м≥ст≥, оф≥ц≥йно унеможливлюЇ њх шлюбне житт¤. ќсь ¤к автори узагальнюють це бюрократичне ¤вище в конкретному сатиричному образ≥:

"якщо за бар'Їром установи сидить людина, ¤ка виконуЇ дурне, погане правило, ≥ ¤кщо вона, знаючи про це, виправдовуЇтьс¤ тим, що вона - людина маленька, то це ≥ Ї к≥ст¤на нога". /јвтору ц≥Їњ статт≥ вже у XXI ст. довелос¤ переконатис¤ на власному досв≥д≥, що сучасна "к≥ст¤на нога" пальцем не поворухне, щоб дати громад¤нину найпрост≥шу дов≥дку/.

ј "Ѕезтурботна тумба" з однойменного фейлетону, це ≥ черговий у л≥карн≥, ¤кий, не посп≥шаючи, заповнюЇ анкету хвороњ ж≥нки ≥з загрозливою дл¤ житт¤ кровотечею. ≤нша "тумба" на запрошенн≥ на танц≥ зазначаЇ "явка обов'¤зкова". ј ще одна "тумба"- кербуд позабивав у новому будинку парадн≥ п≥д'њзди брудними дошками ≥ пов≥сив оголошенн¤ "¬х≥д з двору". ќц≥ конкретн≥ приклади холодного, байдужого ставленн¤ до людини у фейлетон≥ викликають схвильоване й гн≥вне авторське публ≥цистичне узагальненн¤: "’то виховав цю безтурботну тумбу? як могли прищепитись в л≥кувальн≥й установ≥ холоднокровн≥ навички?". ѕроблеми з цього фейлетону, а отже образ "безтурботноњ тумби" актуальн≥, на жаль, ≥ сьогодн≥.

≤снуЇ ще один важливий под≥л фейлетон≥в - на проблемн≥ ≥ сатирико-гумористичн≥. ” проблемному фейлетон≥ ставл¤тьс¤ ≥ розробл¤ютьс¤ актуальн≥ проблеми, ¤к≥ не завуальован≥, а подаютьс¤ у в≥дкритому вигл¤д≥. “акими були фейлетони талановитого публ≥циста ћихайла  ольцова, до реч≥, ки¤нина родом, ¤кий завжди про це пам'¤тав /див."≤спанський щоденник"/.

ћихайло  ольцов у 1936 роц≥, коли в крањн≥ вже шален≥ли кривав≥ репрес≥њ, друкуЇ св≥й найсм≥лив≥ший фейлетон "Ћичный стол", в ¤кому уособлюЇ образи похмурого бюрократа ≥ пап≥рц¤-анон≥мки. ƒо реч≥, "личными столами" в —–—– у тридц¤т≥ роки називали в≥дд≥ли кадр≥в, ≥ отже автор фейлетону вийшов "на прю" з самою парт≥йною системою: "...Ћюдина працюЇ р≥к, два, п'¤ть, в≥с≥м рок≥в. ƒобре працюЇ, жарко, весело, усп≥шно. Ќею задоволен≥, в≥дзначають, ц≥нують, прем≥юють, тримаютьс¤ њњ.

≤ тод≥ з-за рогу побреде за людиною пап≥рець. ¬≥н п≥де, несп≥шно др≥бцюючи н≥жками, наче комаха. ќднак обов'¤зково наздожене людину.

Ќ≥чого в глумливому пап≥рц≥ не з'¤совано. ¬≥н написаний похмуро, нерозб≥рливо, кр≥зь зуби. ѕерев≥рити пап≥рець важко, часто неможливо. ј все-таки пап≥рець д≥Ї. …ого обнос¤ть по каб≥нетах, дбайливо ховають до особового столу. ≤ одразу ст≥л, пишаючись своЇю неймов≥рною пильн≥стю, починаЇ примружуватись на людину новим, косим оком... “ихий, брехливий пап≥рець, н≥ким не перев≥рений, тишком-нишком жвакуЇ громад¤нина, його працю, його спок≥й, його житт¤.

„им врешт≥-решт займаютьс¤ оц≥ особов≥ столи, в≥дд≥ли кадр≥в?  ого вони добирають - прац≥вник≥в чи пап≥рц≥ ≥з сл≥по пришпиленими до них живими людьми? ¬они називають себе пильними, ц≥ столоначальники, дл¤ ¤ких - спочатку пап≥рець, а пот≥м людина."

” цьому сатиричному твор≥ ћихайла  ольцова ус≥ ознаки проблемного фейлетону: важлива проблема, ¤ка хвилюЇ людей, гостра постановка питань, асоц≥ативне, алегоричне мисленн¤, ¤ке утворюЇ образ бюрократа-кадровика /"особовий ст≥л"/ та анон≥мки /"пап≥рець з др≥бцюючими н≥жками, наче комаха"/. ј ¤ка авторська ≥рон≥¤, ¤кий сарказм, спр¤-мований проти стал≥нських попл≥чник≥в, проти тих, хто своњми злочинними д≥¤ми винищив м≥льйони громад¤н!

‘ейлетон сатирико-гумористичний вимагаЇ ≥ндив≥дуального гуморис-тичного чи сатиричного образу, ¤кий спри¤Ї розкриттю людини чи ¤вища негативного плану.

ƒосл≥дник фейлетону Ѕ.—трельцов /"‘ельетон. “еори¤ и практика жанра", ћ≥нськ, ≤983/, под≥л¤Ї фейлетонн≥ образи за своњм характером на ≥ндив≥дуальний образ, образ ¤вища та образ-тезу. ≤ндив≥дуальн≥ сатиричн≥ образи притаманн≥ сатирично-гумористичному фейлетону. ќбраз ¤вища властивий проблемному фейлетону, коли автор його прагне не до змалюванн¤ ≥ндив≥дуальних образ≥в, а до розробки проблеми, ¤к негативного ¤вища.

” ¤кост≥ фейлетонного образу-тези можуть виступати р≥зн≥ предмети /паличка-р¤т≥вниц¤, шапка-невидимка, золотий ключик, чоботи-скороходи/, м≥фолог≥чн≥ героњ, м≥фолог≥чн≥ та казков≥ сюжети, приказки, присл≥в'¤, крилат≥ вирази.

ѕрикладом творчого використанн¤ в≥домого образу-тези /" ам'¤не серце", казка ¬≥льгельма √ауфа/ Ї фейлетон ћихайла «ощенка /≤895-≤958/ з т≥Їю ж назвою - " ам'¤не серце".

ќднак, що ц≥каво, саме цього виразу - "кам'¤не серце" у фейлетон≥ немаЇ. «ам≥сть нього подано образ директора п≥дприЇмства, ¤кий п≥дло знущаЇтьс¤ з беззахисного п≥длеглого. јвтор фейлетону наприк≥нц≥ твору робить висновок: "”се зроблено директором дуже тонко: з таким знанн¤м людськоњ душ≥, що тут ≥ довести н≥чого не можна. ÷ей чиновник, у ¤кого серце поросло мохом, знизаЇ плечима ≥ в≥д усього в≥дмовитьс¤". “обто не просто "кам'¤не серце" /у заголовку!/, а ще й "серце, поросле мохом"! “аких сердець нин≥ клоновано чимало.

ќтже проблема бездуховност≥ й через 70 рок≥в залишаЇтьс¤ актуальною, ¤к ≥ фейлетонний образ "кам'¤ного серц¤"

¬еликий украњнський см≥хотворець ќстап ¬ишн¤ /ѕавло ћихайлович √убенко/ за своЇ житт¤ написав сотн≥ фейлетон≥в. ѕопул¤рн≥сть письменника-гумориста, гострого фейлетон≥ста була надзвичайно великою. ÷е була всенародна любов ≥ всенародна слава. «а житт¤ ќстапа ¬иш≥ /≤889-≤956/ вийшло окремими виданн¤ми понад сто його зб≥рок - фейлетон≥в, гуморесок, шарж≥в, нарис≥в, п'Їс, опов≥дань, б≥льш≥сть з них була спочатку надрукована у пер≥одичн≥й прес≥.

” багатобарв'њ фейлетонноњ спадщини ќстапа ¬ишн≥ звернемо увагу на т≥ його твори, ¤к≥ були в 30-т≥ роки вилучен≥ з л≥тератури /але не з пам'¤т≥ народу/.

” фейлетон≥ "”крањн≥зац≥¤" /зб≥рка "”крањн≥зуЇмось", ≤926/ ќстап ¬ишн¤ виводить сатиричними барвами образ "рад¤нськоњ панни", дл¤ ¤коњ украњнськ≥ сел¤ни, славна ≥стор≥¤ народу це абсолютно незнайо-м≥ реч≥, бо головне дл¤ нењ - галушки та борщ.

Ќаприк≥нц≥ 80-их р.р. п≥сл¤ довгоњ перерви знову побачили св≥т фейлетони ќстапа ¬ишн≥ "„укрен" та "„ухрањнц≥" /≤927 р≥к, газета "¬≥ст≥"/.

ќстап ¬ишн¤ може ¤к н≥хто з його колег-письменник≥в бачив не т≥льки приваблив≥ риси образу украњнц¤, а й те, ¤к≥ саме риси цього образу заважають динам≥чному розвитку, входженню у цив≥л≥зоване житт¤. ќтже, ¤к≥ в≥д'Їмн≥ риси мали чухрањнц≥? ўо залишалось незм≥нним прот¤гом довгого часу в њхньому характер≥?

"ћали чухрањнц≥ ц≥лих аж п'¤ть глибоко нац≥ональних рис. ÷≥ риси наст≥льки були дл¤ них характерн≥, що, коли б котрийсь ≥з них загубивс¤ в м≥льйонн≥й юрб≥ соб≥ под≥бних ≥стот, кожний, хто хоч недовго жив серед чухрањнц≥в, вгадаЇ:

- ÷е - чухрањнець.

≤ н≥коли не помилитьс¤.

…ого /чухрањнц¤/ постать, його рухи, вираз, сказать би, всього його корпуса - все це так ≥ випираЇ от≥ п'¤ть головних рис його симпатичноњ вдач≥.

–иси т≥, ¤к на ту старовинну терм≥нолог≥ю, звалис¤ так:

1	2

Ќазва: јктуальн≥сть класичного фейлетону, образи та форми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1455 прочитано)