∆урнал≥стика > јктуальн≥сть класичного фейлетону, образи та форми

≤. якби ж знатт¤?

2. «абув.

3. —п≥знивсь.

4. якось то воно буде!

5. я так ≥ знав.

–озгл¤немо поодинц≥ вс≥ ц≥ п'¤ть характерних дл¤ чухрањнц¤ рис".

≤ дал≥ ќстап ¬ишн¤ створюЇ п'¤ть окремих сюжет≥в, де у сатирично-гумористичному план≥ висм≥юЇ ц≥ риси образу чухрањнц¤.

јвтор критикуЇ зденац≥онал≥зованих чухрањнц≥в /вважай, украњнц≥в/, ¤к≥ не знають н≥ власноњ ≥стор≥њ, н≥ хто вони взагал≥:

"як запитають було њх:

-якоњ ви, лорди, нац≥њ?

¬они, почухавшись, одпов≥дають:

-“а хто й зна? ∆ивемо в Ўенгер≥Ївц≥. ѕравославн≥." Ќедарма жител≥ т≥Їњ крањни мають назву в≥д слова "чухатис¤". ≤рон≥зуЇ ќстап ¬ишн¤ з тих чухрањнц≥в, ¤к≥ побачили в образ≥ сон¤шника таку неспод≥вану рису ¤к пок≥рлив≥сть:

" - ’ороша, - казали вони, - рослина. як зацв≥те - зацв≥те - зацв≥те.

ј пот≥м ¤к схилить ≥ стоњть перед тобою, ¤к навколюшках... “ак н≥би в≥н - ти, а ти - н≥би пан. ”перто пок≥рлива рослина. ’ороша рослина".

≤ в цьому уривков≥ ми бачимо ознаки публ≥цистичноњ майстерност≥ сатирика. ÷¤ н≥би хвалебна характеристика образу сон¤шника в≥дт≥н¤Ї натури тих чухрањнц≥в, ¤к≥ забули про нац≥ональну г≥дн≥сть, перейн¤лис¤ рабською психолог≥Їю.

” фейлетонах 20-их рок≥в про долю украњнського села ќстап ¬ишн¤ часто звертавс¤ до проблем кооперац≥њ на сел≥, участ≥ сел¤н у кооперативному буд≥вництв≥ та господарюванн≥. —ело залишалось у матер≥ально ≥ культурно нер≥вному, пор≥вн¤но з м≥стом становищ≥. “обто виникав проблемний образ так званих "ножиць".

Ѕули ц≥ Дножиц≥", писав автор в усм≥шц≥ "Ќу що ж - регульньом!" спочатку маленьк≥ - що тоб≥ ман≥кюрн≥, пот≥м стали начеб перукарськ≥, а ще дал≥ так≥, що хоч овець стрижи... “обто матер≥альна р≥зниц¤ мiж селом та м≥стом поглиблювалась не на користь украњнського села...

ќстап ¬ишн¤ писав, що за таких умов незаможник, трохи напружившись, може вид≥лити пуд жита ≥ купити у коопторз≥... іудзик до штан≥в. Ѕо варт≥сть товару п≥д назвою "штани ц≥л≥" була... аж «ќ пуд≥в жита!

Ќа приклад≥ ц≥Їњ старанно замовчуваноњ фейлетонноњ усм≥шки переконуЇмос¤: письменник у 20-т≥ роки безпомилково пом≥тив серйозн≥ негативн≥ ¤вища в економ≥ц≥ ”крањни, що д≥йшли до наших дн≥в. «гадаймо хоча б сьогодн≥шн≥ неймов≥рно висок≥ ц≥ни на с≥льгосптехн≥ку ≥ водночас набагато нижч≥ закуп≥вельн≥ ц≥ни на с≥льгосппродукц≥ю. —правд≥, й сьогодн≥ через 75 рок≥в в≥д написанн¤ твору "Ќу що ж - регульньом!" - "штани ц≥л≥" на сел≥ коштують чимало пуд≥в жита.

ќстап ¬ишн¤ ≥з щирою симпат≥Їю змалював у своњх с≥льських усм≥шках образи культурних господар≥в /украњнських ≥ закордонних/, тих, хто самов≥данно працював на власн≥й нив≥. —атирик виступав проти профанац≥њ украњнськоњ культури, украњнськоњ драми, п≥сн≥ ≥ танку. ¬ газет≥ "¬≥ст≥" 20 травн¤ 1927 року в≥н друкуЇ гострий фейлетон "ѕозорище" про "”крањнську трупу ≥мен≥ “.√. Ўевченка" та про ≥нш≥ трупи, ¤к≥, роз'њжджаючи по —оюзу, своњми халтурними програмами створювали образи украњнц≥в ¤к ¤кихось прим≥тивних людей ≥з сльозливо-кривавими п'Їсами, розб≥йницькими танц¤ми ≥ дикими посвистами зам≥сть п≥сень.

” повоЇнн≥ роки серед гумористично-сатиричних твор≥в ќстапа ¬ишн≥ попул¤рн≥стю користувались фейлетони "” н≥ч п≥д Ќовий р≥к" /про невеличку арт≥ль на сел≥, в ¤к≥й було аж... 18 сторож≥в/; "ƒ≥лов, д≥лов..." /про керуючого трестом јнтона –ила - образ типового чиновника ≥ рад¤нського м≥щанина/; "ѕо рев≥з≥њ" /образ типового с≥льського голови рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ та його бурхлива "д≥¤льн≥сть" на нив≥ пи¤цтва/.

«алишаЇтьс¤ актуальним фейлетон "ƒзвонар≥". “ут виведено сатиричн≥ образи любител≥в телефонних дзв≥нк≥в, тобто "дзвонар≥в", ¤к≥ ≥м≥тують бурхливу д≥¤льн≥сть безк≥нечними дзв≥нками в≥д зор≥ до зор≥ до "потр≥бних" людей, кер≥вник≥в р≥зного рангу.

“ворчим кредо ќстапа ¬ишн≥ було подавати факти, образи у контрастному з≥ставленн≥: "Ћов≥ть, спостер≥гайте контрасти, -≥ буде см≥х".

—учасний фейлетон≥ст повинен мати не т≥льки профес≥йн≥ знанн¤ з обраного жанру, а й природне чутт¤ гумору /у 70-80-т≥ роки з багатьох фейлетон≥в гумор зник/, енерг≥ю публ≥циста, в≥дзначатис¤ широким св≥тогл¤дом, здатн≥стю до асоц≥ативного мисленн¤ ≥ алегоричноњ манери писанн¤, бути людиною непохитною, мужньою у в≥днайденн≥ ≥стини. ‘ейлетонна манера вже сама собою викликаЇ читацький ≥нтерес, певн≥ емоц≥њ. ‘ейлетон м≥стить у соб≥ додаткову ≥нформац≥ю, суть ¤коњ в новому, контрастному баченн≥ ¤вищ д≥йсност≥, завд¤ки новим своЇр≥дним сатиричним образам ≥ гостро поданим актуальним проблемам.

1	2

Ќазва: јктуальн≥сть класичного фейлетону, образи та форми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1455 прочитано)