∆урнал≥стика > ¬икористанн¤ терм≥нолог≥њ в еколог≥чних матер≥алах

¬икористанн¤ терм≥нолог≥њ в еколог≥чних матер≥алах

—учасний св≥т вимагаЇ в≥д журнал≥ст≥в об≥знаност≥ в багатьох галуз¤х. ѕрацювати одночасно з величезними обс¤гами матер≥ал≥в, р≥зними за тематикою, доводитьс¤ насамперед прац≥вникам ≥нформац≥йних агенц≥й та електронних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ¬ажливим джерелом дл¤ журнал≥ст≥в виступають науковц≥, њхн≥ допов≥д≥ на конференц≥¤х, досл≥дженн¤, статистичн≥ дан≥, висновки та рекомендац≥њ тощо.

ЌемаЇ значенн¤ Ц ц≥кавитьс¤ журнал≥ст лише спортом чи культурою, одного дн¤ йому все ж доведетьс¤ працювати над статтею ≥з залученн¤м науковц≥в чи њх матер≥ал≥в у ц≥й галуз≥.

ѕроте в робот≥ з науковою тематикою ≥снують певн≥ проблеми:

Ј б≥льш≥сть ≥з таких матер≥ал≥в написан≥ в науковому стил≥, ¤кий досить часто Ї малозрозум≥лим ≥ дл¤ журнал≥ста, ≥ дл¤ перес≥чного читача;

Ј науковц≥ не завжди охоче сп≥впрацюють ≥з журнал≥стами, по¤снюючи це тим, що незадоволен≥ великою к≥льк≥стю помилок у прес≥ та ¤к≥стю сп≥впрац≥;

Ј на¤вна наукова ≥нформац≥¤ ≥нод≥ не знаходить м≥сц¤ в структур≥ видань.

–озгл¤немо детальн≥ше найпоширен≥ш≥ проблеми та способи њх уникненн¤.

«авданн¤ прац≥вника засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в робот≥ з науковими даними ≥нод≥ нагадуЇ роботу перекладача. јле сам процес Ц це не лише переклад ≥з наукового стилю, його спрощенн¤. ”вага маЇ прид≥л¤тис¤ по¤сненню ≥нформац≥њ, пристосуванню њњ до щоденних потреб читач≥в. Ќе завжди при п≥дготовц≥ матер≥алу можна уникнути використанн¤ певних терм≥н≥в. “а, власне, не треба намагатис¤ позбавитис¤ њх будь-¤кою ц≥ною. Ќеобх≥дно лише вжити ц≥ слова доц≥льно та в≥рно.

Ќаукова терм≥нолог≥¤ вимагаЇ в≥д журнал≥ст≥в серйозного ставленн¤ до њњ використанн¤. якщо терм≥н викликаЇ сумн≥в, пригадайте слова ћ. –ильського: "не б≥йтесь загл¤дати у словник". “≥льки доречне й виправдане використанн¤ терм≥н≥в Ї ознакою профес≥онал≥зму журнал≥ста.

–азом ≥з п≥двищенн¤м квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ потребують удосконаленн¤ ≥ визначенн¤ науков≥ терм≥ни. ѕотр≥бн≥ ч≥тк≥ формулюванн¤, ун≥ф≥кован≥ й недвозначн≥. —ловники, ¤к≥ було видано останн≥ми роками, насамперед приватними видавництвами, не завжди в≥дпов≥дають усталеним нормам. ¬они не рецензуютьс¤ ≥нод≥ фах≥вц¤ми з ≥нших галузей.

„астка науковоњ терм≥нолог≥њ в пов≥домленн¤х преси пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤. ¬≥дпов≥дно зростаЇ ≥ к≥льк≥сть помилок. Ќайнеспод≥ван≥ше застосуванн¤ того чи ≥ншого терм≥ну може статис¤ не т≥льки за спри¤нн¤ журнал≥ст≥в, але й за участ≥ пол≥тик≥в та громадських д≥¤ч≥в, ¤к≥ активно цитуютьс¤ пресою. —аме тод≥ малозрозум≥ле й р≥дко вживане слово раптом з"¤вл¤Їтьс¤ всюди, не дивл¤чись, доречно чи н≥.

Ќаприклад, починаючи з 60-х рок≥в ’’ ст. нове житт¤ отримав терм≥н "еколог≥¤". ¬≥н тривалий час використовувавс¤ виключно фах≥вц¤ми. јле загостренн¤ проблем навколишнього середовища у планетарному масштаб≥ зробило його в≥домим кожн≥й перес≥чн≥й людин≥. √еккель уживав цей терм≥н дл¤ назви науки, ¤ка вивчаЇ орган≥зац≥ю та функц≥онуванн¤ надорган≥змових систем р≥зних вид≥в.

—учасн≥ словники пропонують таке тлумаченн¤: "≈колог≥¤ Ц система знань про взаЇмов≥дносини орган≥зм≥в рослинного ≥ тваринного св≥ту й середовища њх ≥снуванн¤." ќдне з найкоротших визначень еколог≥њ даЇ американський учений ќдум, ¤кий називаЇ њњ б≥олог≥Їю навколишнього середовища. —ьогодн≥ еколог≥¤ вивчаЇ також взаЇмод≥ю людини та б≥осфери, сусп≥льного виробництва з довк≥лл¤м тощо.

Ќа думку вчених, саме цей терм≥н фактично став своЇр≥дн≥м "маркером" нашоњ епохи, завд¤ки чому всесв≥тню ≥стор≥ю ≥нод≥ под≥л¤ють на два пер≥оди: доеколог≥чний та постеколог≥чний.

¬≥домий еколог ≥з —анкт-ѕетербурга, професор Ќов≥ков, маючи ще й гарне почутт¤ гумору, з≥брав де¤к≥ вирази, котр≥ з"¤вилис¤ в прес≥ в 1970-т≥ роки: "еколог≥чна жилетка", "еколог≥чний велосипед" ≥ нав≥ть "еколог≥чна порнограф≥¤".

ѕоки журнал≥сти винаходили черговий, на цей раз "еколог≥чний велосипед", стан природи пог≥ршувавс¤. ƒо вир≥шенн¤ цих проблем долучалос¤ все б≥льше фах≥вц≥в ≥з р≥зних галузей, що призвело до ще б≥льшоњ плутанини. “ерм≥н "еколог≥¤" набував попул¤рност≥. јвторитетн≥ науковц≥ спри¤ли його попул¤ризац≥њ й винайшли вже нав≥ть "еколог≥ю душ≥".

Ќа думку ф≥лософ≥в ‘.ћ. анака та “.¬.√ардашука, еколог≥чн≥ питанн¤ при першому наближенн≥ видаютьс¤ простими й однозначними. Ќауковц≥ згадують у цьому контекст≥ сюжет ≥з класичноњ ф≥лософ≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д фаху шевц¤ чи математика, видаЇтьс¤, що в проблемах гносеолог≥њ та людинознавства будь хто може мати своЇ достатньо профес≥йне у¤вленн¤. Ќе дивно, що кожен бажаючий демонструЇ свою авторитетну думку стосовно охорони природи, рац≥онального природокористуванн¤ й шл¤х≥в формуванн¤ еколог≥чноњ св≥домост≥. ” л≥тератур≥, нав≥ть науков≥й, а особливо у виступах оф≥ц≥йних ос≥б рефреном проход¤ть словосполученн¤ "погана еколог≥¤", "охорона еколог≥њ", "боротьба з еколог≥Їю", "загостренн¤ навколишнього середовища", ¤к≥ досить красномовно св≥дчать про р≥вень еколог≥чноњ культури нашого сучасника. ј газета "¬ечерние вести" нав≥ть перевершила попередник≥в, написавши вже й про "вбивство еколог≥њ" у статт≥ ј.≈рмоленко "Ёкологический киллер Ц выхлопной газ" в≥д 15 березн¤ 2001 р.

—усп≥льна думка стосовно еколог≥чних проблем пост≥йно перебуваЇ то в режим≥ "еколог≥чного ≥нфантил≥зму", або навпаки "еко≥стер≥њ". √ромадськ≥сть обговорюЇ "рег≥ональний еколог≥чний егоњзм", шукаЇ "екопатр≥от≥в", залучаЇ до лав "еколог≥ст≥в" тощо. ∆урнал≥сти радо п≥дтримують цю дискус≥ю, ≥нод≥ збагачуючи, а ≥нод≥ остаточно засм≥чуючи мову новою терм≥нолог≥Їю. „асом в≥дбуваЇтьс¤ ≥ навпаки Ц необ≥знан≥ в тематиц≥ прац≥вники засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ лишають осторонь ц≥кав≥ факти, св≥домо уникають де¤ких важливих тем, не повн≥стю розум≥ючи, про що йде мова. якщо ж ≥ пишуть на еколог≥чн≥ теми, припускаютьс¤ помилок.

ƒосить часто невдале використанн¤ терм≥н≥в в≥дбуваЇтьс¤ вже в назв≥ матер≥ал≥в. Ќаприклад, газета "ƒень" запропонувала читачам публ≥кац≥ю "”крањна збираЇтьс¤ покращувати свою еколог≥ю" в≥д 7 липн¤ 1998 р.

ћожна здогадатис¤, що мова йде про пол≥пшенн¤ не ст≥льки еколог≥њ ¤к науки, а стану довк≥лл¤ нашоњ крањни. ѕроте обираЇтьс¤ зовс≥м ≥нше, мабуть, Їдине в≥доме прац≥вникам газети слово на цю тематику. ∆урнал≥сти забули, що еколог≥¤ Ц це наука. ѕол≥пшувати, наприклад, математику чи ф≥зику читач≥в не закликають. ј еколог≥ю намагаЇтьс¤ зм≥нити хто завгодно, вважаючи, що цей терм≥н може бути синон≥мом до вираз≥в "стан довк≥лл¤", "навколишнЇ середовище", "природа" тощо.

”крањнський ф≥лософ, досл≥дник еколог≥чноњ пол≥тики ћ.≤.’илько вважаЇ, що в сучасних умовах форми охорони природи набувають б≥льш ун≥версального характеру. Ќа пор¤дку денному постала велика к≥льк≥сть проблем, пов"¤заних ≥з виробленн¤м специф≥чних засоб≥в захисту людини в≥д шк≥дливого впливу нею ж створеного штучного оточенн¤, тобто по сут≥ Ц нового середовища њњ проживанн¤. —аме на цьому етап≥ все част≥ше зам≥сть терм≥ну "охорона природи" використовуЇтьс¤ новий Ц "захист навколишнього середовища". ÷е, на думку де¤ких досл≥дник≥в, Ї новою формою охорони природи. ѕротиставленн¤ погл¤д≥в щодо використанн¤ пон¤ть "охорона природи" й "охорона навколишнього середовища" останн≥ми роками не п≥дтримуЇтьс¤, оск≥льки, ¤к вважаЇ ¬.—околов, "в основ≥ обидва пон¤тт¤ в≥дбивають Їдиний процес Ц зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в, спр¤мованих на збереженн¤ т≥Їњ самоњ природи, поза ¤кою людина просто немислима... ≥ на сучасному етап≥ розвитку сусп≥льства "природа" ≥ "навколишнЇ середовище" дуже близьк≥ за зм≥стом, ≥ в найближч≥й перспектив≥ вони ви¤вл¤ютьс¤ екв≥валентними".

якщо розм≥рковувати не про семантичний обс¤г названих пон¤ть, а про суть тенденц≥њ розвитку, то з таким твердженн¤м можна погодитись, оск≥льки воно в≥дображаЇ динам≥ку розширенн¤ зм≥сту виразу "охорона природи".

Ќауковц≥ хоча й погоджуютьс¤ з тим, що пон¤тт¤ "природа" та "навколишнЇ середовище" дуже под≥бн≥, зауважують: пон¤тт¤ "природа" значно ширше. јвтор одного з еколог≥чних пос≥бник≥в ¬.—.ƒжигирей зауважуЇ: "Ќавколишн≥м середовищем називають ту частину земноњ природи, з ¤кою людське сусп≥льство безпосередньо взаЇмод≥Ї у своЇму житт≥ й виробнич≥й д≥¤льност≥".

¬арто звернути увагу й на значенн¤ сл≥в "оточуюче" та "навколишнЇ". —ловосполученн¤ "оточуюче середовище" сприймаЇтьс¤ ¤к стил≥стично невправне. ” матер≥алах еколог≥чноњ спр¤мованост≥ йдетьс¤ саме про "навколишнЇ середовище".

¬изначившись з цими терм≥нами, звернемо увагу на те, ¤ким чином журнал≥сти оц≥нюють уже сам стан навколишнього середовища. –озгл¤немо р≥зницю м≥ж кризою, катастрофою та авар≥Їю.

≈колог≥чна криза Ц критичний стан довк≥лл¤, що загрожуЇ ≥снуванню людини. ‘ормуЇтьс¤ ¤к результат хижацького використанн¤ основних природних ресурс≥в та ≥нтенсивного забрудненн¤ навколишнього середовища. ™ одним ≥з про¤в≥в загальноњ кризи.

≈колог≥чна катастрофа Ц вкрай незадов≥льна зм≥на умов природного середовища на велик≥й територ≥њ, що виникаЇ в результат≥ д≥њ руйн≥вних природних ≥ антропогенних сил ≥ супроводжуЇтьс¤ великою еколог≥чною втратою Ц масовою загибеллю живих орган≥зм≥в, зруйнуванн¤м еколог≥чних систем ≥ деградац≥Їю природних територ≥альних комплекс≥в.

якщо в матер≥алах згадуЇтьс¤ про загибель хоча б одн≥Їњ особи, доц≥льно вживати терм≥н "катастрофа". Ќаприклад, до авар≥њ призвело з≥ткненн¤ автомашини з деревом. ¬ автокатастроф≥ п≥д час з≥ткненн¤ автобусу з пот¤гом загинуло три особи.

1	2	3

Ќазва: ¬икористанн¤ терм≥нолог≥њ в еколог≥чних матер≥алах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1207 прочитано)