∆урнал≥стика > ¬икористанн¤ терм≥нолог≥њ в еколог≥чних матер≥алах

¬икористанн¤ в прес≥ словосполученн¤ "авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈—" не Ї правильним. ¬оно виникло в перш≥ дн≥ п≥сл¤ 26 кв≥тн¤ 1986 р., коли рад¤нський ур¤д ус≥ма засобами намагавс¤ применшити насл≥дки ц≥Їњ трагед≥њ. ќск≥льки не т≥льки наше держава, але й усе людство зазнало величезноњ шкоди, Ї численн≥ жертви, мова повинна йти виключно про „орнобильську катастрофу.

ќкр≥м помилок з еколог≥чними терм≥нами досить часто зустр≥чаЇтьс¤ невмотивоване зловживанн¤ також ≥ медичними. ѕроанал≥зуЇмо так≥ приклади.

јвторка статт≥ "Ћ≥куванн¤ ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу: наркоман≥в прос¤ть не турбувати" в газет≥ "ƒзеркало тижн¤" в≥д 8 липн¤ 2000 р. залишаЇ без коментар≥в таку фразу: "Ќин≥ у св≥т≥ ≥снуЇ три класи медпрепарат≥в, що впливають на ¬≤Ћ: ≥нг≥б≥тори оборотноњ транскриптази (нуклеозидн≥ та ненуклеозидн≥ аналоги) й ≥нг≥б≥тори протеаз".

„итачев≥, ¤кий не маЇ медичноњ осв≥ти, важко зрозум≥ти ц≥ терм≥ни. ѓх, або хоча б д≥ю названих л≥к≥в, треба було по¤снити. ≤ в цих по¤сненн¤х варто уникнути нових профес≥йних вираз≥в. —татт≥, ≥нод≥ насичен≥ незрозум≥лою терм≥нолог≥Їю на зразок складного д≥агнозу медик≥в, поставленого саме вам, турбують аудитор≥ю своЇю невизначен≥стю. Ќаприклад, журнал≥ст газети "ƒень" ¬. оверзнЇв у матер≥ал≥ "ћедикаменти не зам≥н¤ть здорового способу житт¤!" в≥д 12 травн¤ 2000 року веде бес≥ду з головним л≥карем ÷ентральноњ дит¤чоњ пол≥кл≥н≥ки ’арк≥вського району  иЇва. “екст ≥нтерв"ю насичений терм≥нолог≥Їю, ¤ка, на жаль, не по¤снюЇтьс¤ н≥ л≥карем, н≥ кореспондентом виданн¤. –озгл¤немо лише частину матер≥алу:

"’арк≥вський масив Ц це не вз≥рець еколог≥чного благополучч¤: зам≥сть озер Ц см≥ттЇв≥ звалища, у дворах немаЇ м≥сц¤ д≥т¤м дл¤ гри, бо в≥льн≥ м≥сц¤ зайн¤т≥ автомоб≥л¤ми, бракуЇ зелених насаджень. У«авд¤киФ заводов≥ У≈нерг≥¤Ф, “≈÷-5, Ѕортницьк≥й станц≥њ аерац≥њ, район ви¤вивс¤ сьогодн≥ в еколог≥чн≥й Уванн≥Ф, ¤ка нараховуЇ дес¤тки х≥м≥чних токсикант≥в. Ќехай концентрац≥¤ кожного з них нав≥ть не вища за допустим≥ норми концентрац≥њ, однак њхн¤ сукупн≥сть впливаЇ не т≥льки на онтогенез, але й зач≥паЇ геном людини. ≤ ¤к насл≥док, виникають нов≥ хвороби, ¤к≥ за кл≥н≥кою нагадують звичайн≥ пневмон≥њ, гепатити, а насправд≥ це хвил¤ новоњ захворюваност≥, ≥ до нењ охорона здоров"¤ не адаптована".

„итач, ¤кий не маЇ спец≥альноњ осв≥ти, не зрозум≥Ї, що таке токсикант, онтогенез, геном, кл≥н≥ка тощо. ѓх треба було обов"¤зково по¤снити. ј ще краще попросити сп≥врозмовника знайти в≥дпов≥дн≥ синон≥ми, ¤к≥ добре знайом≥ читачам. Ќаприклад, терм≥н "кл≥н≥ка" саме в цьому контекст≥ можна було зам≥нити на "ознаки" або на ≥нший, хоча й теж медичний, але б≥льш в≥домий, терм≥н Ц "д≥агноз". ўе одна поширена проблема Ц нерозтлумачен≥ абрев≥атури, ¤к≥ остаточно перетворюють текст на суц≥льну таЇмницю.

як впливаЇ сукупн≥сть х≥м≥чних речовин на людину та довк≥лл¤? ÷е не зовс≥м зрозум≥ло з контексту. јле л≥кар принаймн≥ звернула на це увагу. ∆урнал≥сти найчаст≥ше взагал≥ не анал≥зують комплексн≥ процеси, њх взаЇмод≥ю, просто не знаход¤чи час або вдал≥ приклади дл¤ пор≥вн¤нн¤. ѕроте по¤сненню терм≥нолог≥њ та пов"¤заних ≥з нею ¤вищ треба пост≥йно прид≥л¤ти увагу, ¤кщо ми намагаЇмос¤ ставитис¤ з повагою до читача. Ќаприклад, вищезгадане ¤вище можна по¤снити таким чином.

”¤в≥мо, домогосподарка готуЇ певну страву. ƒо нењ вона може додати щось ≥з такого перел≥ку: с≥ль, цукор, лимонна кислота, оцет, ол≥¤, г≥рчиц¤, перець тощо. якщо вона в≥зьме не б≥льше ложки ¤коњсь ≥з цих речовин, це буде достатн¤ ≥ допустима норма концентрац≥њ. якщо ж покладе до страви все, що маЇ, хоча б ≥ у визначен≥й нами допустим≥й к≥лькост≥ Ц по ложц≥, насл≥дки можуть бути зовс≥м ≥нш≥. «авд¤ки такому поЇднанню ≥ страва не смакуватиме, ≥ здоров"ю зашкодить. “ак ≥ х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ потрапл¤ють у довк≥лл¤ в гранично допустимих концентрац≥¤х, окремо Ї небезпечними, але њх сукупн≥сть ≥нод≥ маЇ небажан≥ насл≥дки.

≤нша ситуац≥¤. ∆урнал≥ст прочитав у зв≥т≥, що вм≥ст забруднюючоњ речовини у вод≥ на узбережж≥ пл¤жу, котрий знаходитьс¤ за теч≥Їю нижче х≥м≥чного п≥дприЇмства, становить п"¤ть гранично допустимих концентрац≥й (√ƒ ). як на цьому факт≥ побудувати подальшу роботу?

Ѕезумовно, будь-¤ке перевищенн¤ √ƒ  у стандартах стану навколишнього середовища даЇ прив≥д вимагати в≥дпов≥дних заход≥в. ѕроте незрозум≥ло, наск≥льки прислухатимутьс¤ до такоњ ≥нформац≥њ органи влади або кер≥вництво п≥дприЇмства. « позиц≥њ ≥нформац≥њ наведена "цифра в соб≥" надто зм≥стовно б≥дною.

ќдне з важливих питань, ¤ке необх≥дно з"¤сувати насамперед: наск≥льки дана концентрац≥¤ небезпечна дл¤ здоров"¤ населенн¤. —аме значенн¤, виражене в √ƒ , про це н≥чого не говорить. “оксичн≥ речовини мають р≥зний механ≥зм д≥њ. √ƒ  визначаЇтьс¤, ураховуючи р≥зн≥ л≥м≥туюч≥ чинники. ЌемаЇ ≥ не може бути Їдиноњ шкали дл¤ вс≥х речовин, котра сп≥вв≥дносила б концентрац≥ю, виражену в √ƒ , ≥ небезпеку дл¤ здоров"¤. Ќаприклад: "5 √ƒ  Ц небезпечно, 20 √ƒ  Ц надзвичайно небезпечно, 100 √ƒ  Ц смертельно". ƒл¤ того, щоб визначити, наск≥льки небезпечний дл¤ здоров"¤ вм≥ст конкретноњ речовини, потр≥бне зверненн¤ до дов≥дник≥в ≥з токсиколог≥њ, ≥нод≥ Ц до експерт≥в. ƒуже важливо "прив"¤зати" забрудненн¤ до конкретного п≥дприЇмства. ѕерший крок до цього Ц пор≥вн¤ти концентрац≥ю у вод≥ вище й нижче п≥дприЇмства.  р≥м того, корисно з≥брати ≥нформац≥ю про виробничий цикл п≥дприЇмства.

¬икористовуючи ц≥ в≥домост≥, можна:

Ј визначити, чи певна речовина д≥йсно потрапл¤Ї в довк≥лл¤ з конкретного п≥дприЇмства,

Ј зрозум≥ти, результатом впливу ¤кого технолог≥чного процесу Ї та чи ≥нша ви¤влена х≥м≥чна сполука.

–озгл¤немо також альтернативн≥ м≥ркуванн¤, адже за забрудненн¤ можуть в≥дпов≥дати ≥нш≥ джерела. «алежно в≥д конкретноњ ситуац≥њ знадобитьс¤ й комплексний анал≥з впливу п≥дприЇмства на довк≥лл¤. “акий п≥дх≥д потребуЇ додатковоњ прац≥, але саме в≥н зробить позиц≥ю журнал≥ста переконлив≥шою, надасть њй гнучк≥сть ≥ свободу д≥й, базовану на розум≥нн≥ ситуац≥њ. Ќаведений вище приклад вказуЇ ще на одну проблему роботи з науковою ≥нформац≥Їю, ¤к≥й варто прид≥лити б≥льше уваги.

ѕроанал≥зуйте запропонован≥ публ≥кац≥њ в газет≥ "ƒзеркало тижн¤". «а наведеним прикладом розгл¤ньте будь-¤ке з ≥нших видань та п≥дготуйте допов≥дь.

ѕарапсихолог ё. Ѕатул≥н: ѕотр≥бен закон, ¤кий заборон¤Ї пропаганду б≥о≥нформац≥йного насильства (6-12 с≥чн¤ 2001 р.).

∆урнал≥стка, ¤ка брала ≥нтерв"ю, недостатньо опрацювала матер≥ал. ¬ирази на кшталт "необх≥дн≥сть формуванн¤ науковоњ парадигми" Ї типовими дл¤ наукових видань, а не газети. ¬они не зрозум≥л≥ перес≥чному читачев≥, бо у своЇму повс¤кденному житт≥ в≥н не часто користуЇтьс¤ такими словосполученн¤м. ѕроблеми, що порушено в ц≥й публ≥кац≥њ (небезпечн≥ похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в, руйнуванн¤ озонового шару «емл≥ внасл≥док численних запуск≥в косм≥чних ракет), обов"¤зково привернули б до себе увагу, але поЇднанн¤ надто наукового викладу ≥з суц≥льним текстом без п≥дзаголовк≥в в≥дштовхуЇ читацьку аудитор≥ю.

≈нерг≥¤ з м≥ського звалища (20-26 с≥чн¤ 2001 р.). ѕроблема утил≥зац≥њ побутових в≥дход≥в нин≥ вельми актуальна. Ќею зац≥кавилась би не одна людина. јле в публ≥кац≥њ вживаютьс¤ словосполученн¤ "анаеробна переробка", "анаеробне зброджуванн¤ осаду в метантенках канал≥зац≥йних очисних споруд". ÷≥ терм≥ни не по¤снено. ¬они робл¤ть ц≥каву публ≥кац≥ю незрозум≥лою в де¤ких м≥сц¤х. „итач≥ здогадаютьс¤, що це ¤кийсь вид переробки, але не зрозум≥ють самого процесу. ћожливо, в≥н ≥ не такий уже й безпечний дл¤ довк≥лл¤. јле про це не йдетьс¤.

Ћ≥с поле береже (20-26 с≥чн¤ 2001 р.). ’оча матер≥ал написаний л≥сником, а не журнал≥стом, почитати його все ж ц≥каво. ѕодано р≥зн≥ аспекти проблеми: необірунтоване зб≥льшенн¤ пос≥вних площ; скороченн¤ площ л≥с≥в, а через це Ц зб≥льшенн¤ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ п≥дприЇмствами ≥ автотранспортом. “акож наведено шл¤хи подоланн¤ такоњ ситуац≥њ. јле публ≥кац≥¤ маЇ певн≥ недол≥ки. ”с≥м в≥домо, що украњнський прим≥рник газети "ƒзеркало тижн¤" практично в≥дпов≥даЇ рос≥йському, тобто матер≥али перекладаЇ комп"ютер. „ерез це в матер≥алах ≥нод≥ зустр≥чаютьс¤ слова, ¤к≥ не дуже в≥дпов≥дають зм≥сту. «вичайно, ¤кби л≥тредактори уважно вичитували матер≥али, то вислов≥в "великорозм≥рн≥ оброблюван≥ пол¤" не було б. …ого легко б зам≥нили на "оброблюютьс¤ пол¤ великих розм≥р≥в".

’≥м≥чна небезпека та "страусина" пол≥тика (27 с≥чн¤ Ц 2 лютого 2001 р.). ¬елике нагромадженн¤ терм≥н≥в: алопец≥¤ д≥тей, або так звана черн≥вецька хвороба; токсикодерм≥¤; перинатальна смерть новонароджених тощо. ≤ ¤кщо з черн≥вецькою хворобою та токсикодерм≥Їю хоч щось зрозум≥ло, то терм≥н "перинатальна смерть" ≥ не зрозум≥лий, ≥ не по¤снений у текст≥. Ќевдало вжито й окреме слово: "ƒ≥оксиновий скандал збурив населенн¤ вс≥Їњ —х≥дноњ ™вропи". ћожливо доречн≥ше було б використати слово "сколихнув", "привернув увагу".

„ий ≥нтерес на дн≥ явор≥вського кар"Їру (3-9 лютого 2001 р.). ” текст≥: "зверху утворитьс¤ зона завглибшки (краще Ц глибиною) майже 15 метр≥в. ƒомоглис¤ оголошенн¤ ц≥Їњ територ≥њ орн≥толог≥чним заказником". ∆урнал≥сту варто було б по¤снити цей терм≥н, оск≥льки не вс≥ читач≥ знають, що заказник це теж форма охорони природи, хоча й з дещо ≥ншим статусом н≥ж у запов≥дника. "Ћьв≥вськ≥ вчен≥ переконан≥: в≥дкачку ≥ перекачку вод (вар≥ант: в≥дкачуванн¤ ≥ перекачуванн¤) можна ≥ потр≥бно негайно припинити. «вичайно, без техн≥чноњ документац≥њ виконувати масштабн≥ екозахисн≥ роботи не можна. ѕроте њх можна оперативно й недорого виконати своњми силами." ќкр≥м невдало вжитих терм≥н≥в у невеликому тексту, бачимо надм≥рне вживанн¤ слова "можна".

1	2	3

Ќазва: ¬икористанн¤ терм≥нолог≥њ в еколог≥чних матер≥алах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1207 прочитано)