∆урнал≥стика > ¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥

 омп'ютерна технолог≥¤ розгл¤далас¤ науковц¤ми ¤к зас≥б виходу ‘ранц≥њ з економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ кризи, збереженн¤ њњ економ≥чного суверен≥тету, дос¤гненн¤ соц≥ального консенсусу. ќск≥льки телематика спричинюЇ переворот в обробц≥ ≥ передач≥ даних, вона зм≥нюЇ ≥ структуру соц≥альноњ орган≥зац≥њ. “елематика полегшуЇ децентрал≥зац≥ю, забезпечуючи споживач≥в на перифер≥њ. ѓњ завданн¤ Ч спростити адм≥н≥стративну структуру, п≥двищити ефективн≥сть њњ д≥¤льност≥, пол≥пшити в≥дносини з тими, хто знаходитьс¤ п≥д њњ юрисдикц≥Їю. ¬она також надаЇ м≥сцев≥й влад≥ б≥льше свободи, посилюЇ конкурентн≥ можливост≥ малого ≥ середнього б≥знесу. ¬она впливаЇ на певн≥ профес≥њ, зм≥нюючи њх соц≥альний статус, зб≥льшуЇ контакт м≥ж соц≥альними групами ≥ робить велик≥ орган≥зац≥њ б≥льш вразливими.

” статт≥ анал≥зуютьс¤ техн≥чн≥ аспекти нововведень, ¤к≥ дл¤ сучасного читача вже давно не Ї прозр≥нн¤м. ќднак методолог≥чна ор≥Їнтац≥¤ роботи на визначенн¤ м≥сц¤ державноњ пол≥тики в процес≥ ≥нформатизац≥њ з урахуванн¤м њњ соц≥ально-економ≥чних ефект≥в залишаЇтьс¤ актуальною. Ќайважлив≥шим насл≥дком впровадженн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й Ї п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ при обробц≥ даних. ¬насл≥док цього ≥нформатизац≥¤ може поглибити кризу сусп≥льства в тому випадку, ¤кщо пог≥ршитьс¤ ситуац≥¤ ≥з зайн¤т≥стю населенн¤, або, навпаки, спри¤ти виходу з кризи, ¤кщо допоможе усунути торговий деф≥цит, дасть економ≥ц≥ новий ≥мпульс зростанн¤, зменшить соц≥альну напружен≥сть у сусп≥льств≥. який саме результат буде мати ≥нформатизац≥¤, ¤к≥ напр¤ми будуть пр≥оритетними, залежить в≥д пол≥тики держави. ќск≥льки в сучасн≥й св≥тов≥й економ≥ц≥ визначальну роль в≥д≥граЇ спец≥ал≥зац≥¤, необх≥дно мати у¤вленн¤ про те, ¤к≥ саме сектори повинн≥ мати переважний розвиток. ÷≥ висновки актуальн≥ й сьогодн≥.

” 1987 роц≥ ™вропейська ком≥с≥¤ випустила «елену книгу з телекомун≥кац≥й, в ¤к≥й стверджувалос¤, що телекомун≥кац≥йн≥ мереж≥ складають нервову систему сучасного економ≥чного ≥ соц≥ального житт¤. ” 1988 роц≥ Ќац≥ональна адм≥н≥страц≥¤ —Ўј з телекомун≥кац≥й ≥ ≥нформац≥њ опубл≥кувала свою допов≥дь Ч "NTIA Telecom 2000 report", в ¤к≥й п≥дкреслювалос¤, що телекомун≥кац≥йна та ≥нформац≥йна ≥нфраструктури життЇво важлив≥ дл¤ п≥дтримки д≥Їздатност≥ американськоњ ≥ св≥товоњ економ≥ки. ” 1993 роц≥ в≥це-президент —Ўј ј. √≥р використав пон¤тт¤ "≥нформац≥йна супермаг≥страль". ” наступному роц≥ на конференц≥њ ћ≥жнародного союзу зв'¤зку в≥н уже говорив про √лобальну ≥нформац≥йну ≥нфраструктуру. ƒержавн≥ органи пров≥дних крањн пос≥ли надзвичайно активну позиц≥ю в справ≥ формуванн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства. ” зв'¤зку з цим актуальн≥сть вивченн¤ њх досв≥ду, виробленн¤ комплексу рекомендац≥й дл¤ ”крањни не викликаЇ сумн≥в≥в.

≤нформац≥йне сусп≥льство в американськ≥й нац≥ональн≥й ≥нформац≥йн≥й ≥нфраструктур≥ визначаЇтьс¤ ¤к сусп≥льство, в ¤кому: кращ≥ школи, вчител≥ та курси стають доступними вс≥м студентам незалежно в≥д географ≥чних умов, в≥дстан≥, ресурс≥в ≥ працездатност≥; величезний потенц≥ал мистецтва, л≥тератури ≥ науки стаЇ доступним не т≥льки у великих орган≥зац≥¤х, б≥бл≥отеках, музе¤х; послуги охорони здоров'¤ ≥ соц≥альн≥ послуги стають доступними в ≥нтерактивному режим≥ кожному своЇчасно ≥ в необх≥дному м≥сц≥; у кожного Ї шанс жити в р≥зних м≥сц¤х без втрати можливост≥ повноц≥нно працювати в оф≥с≥ через електронн≥ маг≥страл≥; невелик≥ ф≥рми можуть отримувати замовленн¤ з усього св≥ту електронним шл¤хом; кожний може дивитис¤ останн≥ ф≥льми, звертатис¤ в банк, магазин з≥ свого будинку; кожний може отримувати державну ≥нформац≥ю пр¤мо або через м≥сцев≥ б≥бл≥отеки, легко вступати в контакти з державними службовц¤ми; державн≥, д≥лов≥ структури можуть обм≥нюватис¤ ≥нформац≥Їю електронним шл¤хом, знижуючи обс¤г паперовоњ роботи ≥ пол≥пшуючи ¤к≥сть послуг.

«а останнЇ дес¤тир≥чч¤ до теми ≥нформац≥йного сусп≥льства неодноразово зверталис¤ ≥ в≥тчизн¤н≥ вчен≥, ними запропоновано дек≥лька визначень ≥нформац≥йного сусп≥льства.

“ак, досл≥дник ј. ≤. –акитов у прац¤х к≥нц¤ 80-х рок≥в писав, що перех≥д до ≥нформац≥йного сусп≥льства означаЇ, що найважлив≥шим продуктом соц≥альноњ д≥¤льност≥ стаЇ виробництво, експлуатац≥¤ ≥ використанн¤ послуг ≥ знань, причому питома вага знань у ц≥й б≥нарн≥й формул≥ зростаЇ. —правжнЇ ≥нформац≥йне сусп≥льство повинне забезпечити правов≥ ≥ соц≥альн≥ гарант≥њ того, що кожний громад¤нин сусп≥льства, що знаходитьс¤ в будь-¤кому м≥сц≥ й у будь-¤кий час, зможе отримати всю необх≥дну дл¤ його життЇд≥¤льност≥ та вир≥шенн¤ поставлених перед ним проблем ≥нформац≥ю. ≤нформац≥йне сусп≥льство Ч це сусп≥льтво, де вс≥ засоби ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, тобто комп'ютери, ≥нтегрован≥ системи, кабельний, супутниковий та ≥нший зв'¤зок, в≥деопристр≥й, програмне забезпеченн¤, науков≥ досл≥дженн¤, нац≥лен≥ на те, аби зробити ≥нформац≥ю загальнодоступною, що активно впроваджуЇтьс¤ у виробництво ≥ житт¤.

Ќа думку ј. ≤. –акитова, основними критер≥¤ми ≥нформац≥йного сусп≥льства Ї к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть ≥нформац≥њ, що Ї в об≥гу, њњ ефективна передача ≥ переробка. ƒодатковим критер≥Їм Ї доступн≥сть ≥нформац≥њ дл¤ кожного завд¤ки њњ в≥дносн≥й дешевизн≥.

ќ. ј. ‘≥нько ≥ ё. ћ. Ќестеров описують ≥нформац≥йне сусп≥льство ¤к сусп≥льство, в ¤кому: персональний комп'ютер, п≥дключений до транскордонних ≥нформац≥йних мереж, входить в кожний будинок; кожний член сусп≥льства маЇ можлив≥сть своЇчасно отримувати за допомогою транскордонних ≥нформац≥йних мереж повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю будь-¤кого вигл¤ду ≥ призначенн¤ з будь-¤коњ держави, знаход¤чись при цьому практично в будь-¤к≥й точц≥ географ≥чного простору; надаЇтьс¤ можлив≥сть оперативноњ комун≥кац≥њ ¤к кожного члена сусп≥льства з будь-ким, так ≥ державними ≥ сусп≥льними структурами незалежно в≥д м≥сцезнаходженн¤ на земн≥й кул≥; зникають географ≥чн≥ та геопол≥тичн≥ кордони держав у рамках ≥нформац≥йних мереж, в≥дбуваЇтьс¤ "з≥ткненн¤" ≥нформац≥йного законодавства крањн, виникаЇ необх≥дн≥сть гармон≥зац≥њ законодавства; з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ форми д≥¤льност≥ з використанн¤м ≥нформац≥йних мереж: робота, творч≥сть, вихованн¤, ≥ осв≥та, медицина.

√. Ћ. —мол¤н ≥ ƒ. —. „ерешкин до основних ознак ≥нформац≥йного сусп≥льства зараховують: формуванн¤ Їдиного св≥тового ≥нформац≥йного простору ≥ поглибленн¤ процес≥в ≥нформац≥йноњ ≥ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ крањн ≥ народ≥в; створенн¤ ринку ≥нформац≥њ ≥ знань ¤к чинник≥в виробництва на додаток до ринк≥в природних ресурс≥в прац≥ й кап≥талу та перех≥д ≥нформац≥йних ресурс≥в сусп≥льства в реальн≥ ресурси соц≥ально-економ≥чного розвитку за рахунок розширенн¤ доступу до них; п≥двищенн¤ значущост≥ проблем забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки особистост≥, сусп≥льства ≥ держави та створенн¤ ефективноњ системи забезпеченн¤ прав громад¤н ≥ соц≥альних ≥нститут≥в на в≥льне отриманн¤, поширенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ.

√лобальне ≥нформац≥йне сусп≥льство формуЇтьс¤ локально, у р≥зних крањнах цей процес йде з р≥зною ≥нтенсивн≥стю ≥ особливост¤ми. ≤нформац≥йн≥ товариства мають три головних характеристики. ѕо-перше, ≥нформац≥¤ використовуЇтьс¤ ¤к економ≥чний ресурс. ќрган≥зац≥њ використовують ≥нформац≥ю у все б≥льших масштабах з метою п≥двищити ефективн≥сть, стимулювати ≥нновац≥њ, укр≥пити конкурентоспроможн≥сть. ѕо-друге, ≥нформац≥¤ стаЇ предметом масового споживанн¤ у населенн¤. ѕо-третЇ, в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивне формуванн¤ ≥нформац≥йного сектору економ≥ки, ¤кий зростаЇ б≥льш швидкими темпами, н≥ж ≥нш≥ галуз≥. ѕричому рух до ≥нформац≥йного сусп≥льства Ч загальна тенденц≥¤ дл¤ розвинених держав ≥ крањн, що розвиваютьс¤.

—тановленн¤ ≥нформац≥йних товариств зумовлене двома взаЇмопов'¤заними причинами: довгостроковими тенденц≥¤ми економ≥чного розвитку ≥ технолог≥чним поступом. ≈коном≥чна структура сусп≥льства зм≥нюЇтьс¤. —фера послуг переважаЇ над промислов≥стю ≥ с≥льським господарством. —творенн¤ ж ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг можна в≥днести до сфери послуг. —учасн≥ ≤““ в багато раз≥в зб≥льшили нашу здатн≥сть обробл¤ти ≥нформац≥ю ≥ тим самим спри¤ли зростанню ≥нформац≥йно насиченого сектору економ≥ки.

—еред економ≥ст≥в поширена теор≥¤ про довгостроков≥ цикли економ≥чного розвитку, кожний з ¤ких породжуЇтьс¤ технолог≥чними новинами типу електрики або двигуна внутр≥шнього згоранн¤. ÷икл, що переживаЇтьс¤, пов'¤заний з ≥нформац≥йними ≥ телекомун≥кац≥йними технолог≥¤ми. ѓх вплив на сусп≥льство пов'¤заний з такими особливост¤ми. ѕо-перше, ≤““ Ч допом≥жн≥ технолог≥њ, ¤к≥ застосовуютьс¤ практично скр≥зь ≥ спри¤ють п≥двищенню продуктивност≥. ѕо-друге, техн≥чн≥ можливост≥ ≤““ зростають експонентно ≥ поки не спостер≥гаЇтьс¤ упов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤. Ќарешт≥, варт≥сть ≤““ пост≥йно ≥ швидкими темпами знижуЇтьс¤. ѕоЇднанн¤ цих трьох чинник≥в спричин¤Ї те, що ≤““ породжують новий тривалий цикл економ≥чного розвитку, що приводить в соц≥альному план≥ до ≥нформац≥йного сусп≥льства.

≤нформац≥¤ в дан≥й статт≥ розум≥Їтьс¤ в широкому значенн≥ ≥ включаЇ ¤к ауд≥ов≥зуальну, видовищну ≥нформац≥ю, так ≥ бази даних з≥ спец≥ал≥зованими в≥домост¤ми. Ќематер≥альна природа ≥нформац≥њ породжуЇ р¤д проблем, пов'¤заних з розум≥нн¤м природи власност≥ на ≥нформац≥ю, визначенн¤м њњ вартост≥ ≥ ц≥нност≥. ¬арт≥сть створенн¤ новоњ ≥нформац≥њ, наприклад, дов≥дника або художнього ф≥льму, може бути дуже високою, а коп≥юванн¤ здобутих результат≥в Ч надзвичайно низькою. “ому ≥нформац≥ю важко оц≥нити дл¤ поданн¤ в економ≥чних балансах. √лобал≥зац≥¤ ≥нформац≥йного сектору економ≥ки породжуЇ ≥ проблеми ≥з законодавчим регулюванн¤м виробництва ≥ споживанн¤ ≥нформац≥њ.

¬ивченн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства вимагаЇ використанн¤ такого терм≥на, ¤к ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤. ƒо нењ належать приватн≥ та державн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ створюють ≥нформац≥ю р≥зних вид≥в, ≥нтелектуальну власн≥сть, забезпечують функц≥онуванн¤ пристроњв дл¤ поширенн¤ ≥нформац≥њ споживачам, зд≥йснюють обладнанн¤ ≥ програмне забезпеченн¤, покликане обробл¤ти ≥нформац≥ю.

1	2	3

Ќазва: ¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2800 прочитано)