∆урнал≥стика > ¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥

≤нформац≥йну ≥ндустр≥ю у свою чергу можна подати у вигл¤д≥ трьох њњ галузей, ¤к≥ створюють зм≥ст, поширюють його ≥ обробл¤ють. ƒо ≥ндустр≥њ зм≥сту належать орган≥зац≥њ, ¤к≥ створюють ≥нтелектуальну власн≥сть. ≤нформац≥ю створюють письменники, композитори, художники, фотографи, вчен≥, ≥нженери. ” цьому њм допомагають видавц≥, продюсери та орган≥зац≥њ, ¤к≥ додають первинному зм≥сту "товарний вигл¤д". —юди ж вход¤ть орган≥зац≥њ, ¤к≥ сам≥ не створюють новоњ ≥нформац≥њ, але комп≥люють њњ, виробл¤ючи дов≥дники, бази даних, статистичн≥ зб≥рники ≥ т. п. ѕостачальники такоњ ≥нформац≥њ мають значну частину прибутк≥в, що отримуютьс¤ в ≥ндустр≥њ зм≥сту.

≤ндустр≥¤ поширенн¤ ≥нформац≥њ пов'¤зана з≥ створенн¤м ≥ управл≥нн¤м телекомун≥кац≥¤ми ≥ мережами поширенн¤ ≥нформац≥њ. ¬она включаЇ телекомун≥кац≥йн≥ компан≥њ, мереж≥ кабельного телебаченн¤, системи супутниковоњ трансл¤ц≥њ, рад≥о ≥ телев≥з≥йн≥ станц≥њ, компан≥њ супутникового зв'¤зку ≥ т. ≥.

≤ндустр≥¤ обробки зм≥сту охоплюЇ виробник≥в комп'ютер≥в, телекомун≥кац≥йного обладнанн¤ ≥ споживчоњ електрон≥ки.

Ќа загальну думку, ¤ку складно п≥дтвердити цифрами через в≥дсутн≥сть прийн¤тоњ статистики, в ≥нформац≥йн≥й ≥ндустр≥њ л≥дируЇ ≥ндустр≥¤ зм≥сту. —аме в н≥й проводитьс¤ велика частина доданоњ вартост≥, що привело в середин≥ 90-х рок≥в до ≥нтенсивного процесу злитт¤ ≥ поглинанн¤ компан≥й ≥нформац≥йного сектору економ≥ки, метою ¤ких Ї прагненн¤ п≥двищити прибутков≥сть свого б≥знесу.

“аким чином, визначити пон¤тт¤ "≥нформац≥йне сусп≥льство" можна, ¤к м≥н≥мум, трьома способами. ѕо-перше, перерахувати характеристики, ¤к≥ властив≥ цьому типу сусп≥льства: створен≥ значн≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси; виробництво, збер≥ганн¤, поширенн¤ ≥ передача, ¤к ауд≥ов≥зуальноњ продукц≥њ, так ≥ д≥ловоњ ≥ розважальноњ ≥нформац≥њ стаЇ найважлив≥шою частиною економ≥ки; сформувалас¤ ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤, ¤ка включила в себе комп'ютерну ≥ телекомун≥кац≥йну промислов≥сть, розробник≥в ауд≥ов≥зуального зм≥сту ≥ програмного забезпеченн¤, виробник≥в елементноњ бази ≥ побутовоњ електрон≥ки, мультимед≥йну промислов≥сть ≥ т. п. громад¤ни мають техн≥чн≥ та правов≥ можливост≥ доступу до р≥зноман≥тних джерел ≥нформац≥њ. ѕерел≥к цих характеристик можна продовжувати залежно в≥д глибини розум≥нн¤ сут≥ ≥нформац≥йного сусп≥льства. ѕовний ≥ вичерпний список скласти неможливо, оск≥льки житт¤ пост≥йно вносить своњ корективи. ѕо-друге, можна п≥ти в≥д "абстрактного до конкретного", вказавши, що ≥нформац≥йне сусп≥льство Ч це наступн>ий р≥вень в ≥сторичному розвитку людства по ланцюгу "аграрне Ч ≥ндустр≥альне Ч пост≥ндустр≥альне" сусп≥льство, пов'¤зати становленн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства з реал≥зац≥Їю концепц≥њ ст≥йкого розвитку або з вт≥ленн¤м ≥дей ¬ернадського про розвиток ноосфери.

ћожливий ≥ трет≥й компром≥сний вар≥ант типу: "≥нформац≥йне сусп≥льство Ч це наступний р≥вень або стад≥¤ розвитку людства, на ¤кому дом≥нуючим об'Їктом виробництва ≥ споживанн¤ стають ≥нформац≥йн≥ продукти ≥ послуги". «вичайно, це не означаЇ, що традиц≥йн≥ предмети споживанн¤, вироблен≥ промислов≥стю ≥ с≥льським господарством, втрачають дл¤ людини свою актуальн≥сть. ” процес≥ виробництва, в обс¤з≥ споживаних товар≥в ≥ послуг частка "≥нформац≥йно-м≥стких" операц≥й ≥ продукт≥в переважаЇ.

Ќарешт≥, необх≥дно враховувати ≥ позиц≥ю, що заперечуЇ прогресивн≥сть ≥ бажан≥сть переходу до ≥нформац≥йного сусп≥льства ≥ ¤ка грунтуЇтьс¤ на недов≥р'њ до того, що технолог≥њ можуть пол≥пшити житт¤ людини ≥ функц≥онуванн¤ соц≥альних структур. ” зв'¤зку з цим варто зазначити, що технолог≥¤ сама по соб≥ лише частково визначаЇ характер њњ використанн¤, ¤кий переважно залежить в≥д розвитку сусп≥льства, його економ≥ки, демократичност≥ соц≥ального механ≥зму, р≥вн¤ осв≥ти та ≥нших соц≥альних чинник≥в. ¬одночас в≥дставанн¤ законодавчого забезпеченн¤ прав людини на ≥нформац≥ю, недоторканн≥сть особистого житт¤, збереженн¤ персональних даних, обмеженн¤ на концентрац≥ю засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ ≥ комун≥кац≥њ може реально призвести ≥ в р¤д≥ випадк≥в призводить до ман≥пул¤ц≥њ масовою св≥дом≥стю, контролю за особист≥стю з боку або державних, або крим≥нальних структур. ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ уразлив≥сть ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних систем, що забезпечують функц≥онуванн¤ енергетики, ав≥атранспорту, м≥ського господарства та ≥нших життЇво важливих об'Їкт≥в.

—учасн≥ ≥нформац≥йн≥ й телекомун≥кац≥йн≥ технолог≥њ стали наст≥льки важливою частиною ≥нфраструктури сусп≥льства, що в≥д них залежить не т≥льки технолог≥чний, але й соц≥альний поступ, економ≥чна конкурентоспроможн≥сть крањни в ц≥лому, њњ м≥сце у св≥тов≥й економ≥ц≥, роль у м≥жнародному розпод≥л≥ прац≥, здатн≥сть розвивати демократичн≥ ≥нститути, зростанн¤ нових робочих м≥сць ≥ т. п. “обто ≤““ ≥з технолог≥чного чинника розвитку перетворилис¤ у важливий елемент функц≥онуванн¤ сучасного сусп≥льства. ќднак при так≥й трансформац≥њ њх подальше вт≥ленн¤ вже залежить не т≥льки в≥д прогресу науково-техн≥чноњ думки, але й в≥д соц≥ально-економ≥чних ≥ правових умов, в ¤ких вони ≥снують.

1	2	3

Ќазва: ¬лада ≥нформац≥њ, њњ м≥сце й роль в ≥нформац≥йному сусп≥льств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2800 прочитано)