∆урнал≥стика > ƒе¤к≥ аспекти свободи слова та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥

ƒе¤к≥ аспекти свободи слова та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥

√арантоване  онституц≥Їю ”крањни право наших сп≥вв≥тчизник≥в на свободу слова, на в≥льне вис-ловленн¤ своњх погл¤д≥в ≥ переконань створюЇ м≥цне п≥дгрунт¤ дл¤ цив≥л≥зованого входженн¤ украњнського сусп≥льства до когорти держав з усталеним правовим статусом, ¤к≥ пишаютьс¤, насамперед, високим р≥внем забезпеченн¤ прав ≥ свобод своњх громад¤н.

—вободу слова ¤к пон¤тт¤ можна розд≥лити на к≥лька аспект≥в. ѕо-перше, це свобода публ≥чних висловлювань незалежно в≥д њхнього пол≥тичного зм≥сту. ѕо-друге, це гарант≥њ дл¤ громад¤н на без-перешкодне отриманн¤ повноњ та неупередженоњ ≥нформац≥њ. ”крањна, ¤ка перебуваЇ у процес≥ роз-будови демократичного сусп≥льства, законодавчо га-рантуЇ ≥ перше, ≥ друге. ќднак ¤кщо з≥ свободою публ≥чних висловлювань у нас б≥льш-менш усе га-разд, то одержанн¤ неупередженоњ ≥нформац≥њ зде-б≥льшого залежить в≥д конкретного пол≥тика, дер-жавного д≥¤ча або власника «ћ≤.

”т≥м, ≥снуЇ думка, що саме конкретний жур-нал≥ст, а не власник «ћ≤ маЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за достов≥рн≥сть ≥ правдив≥сть поширеного ним мате-р≥алу. “аке перенесенн¤ акценту в≥дпов≥-даль-ност≥ з виданн¤ на журнал≥ста спри¤тиме ¤кост≥ його роботи й ускладнить дл¤ власника «ћ≤ мож-лив≥сть цензури, ¤ку частково маскують п≥д конт-роль достов≥рност≥ матер≥алу.

—ьогодн≥ часто можна почути й таке: свобода слова обмежуЇтьс¤ через те, що «ћ≤, ¤к правило, збитков≥ й не можуть забезпечити себе за рахунок реклами чи передплати. ј тому змушен≥ шукати спонсор≥в. “акий п≥дх≥д дещо помилковий. ѕо-перше. –езультати св≥дчать: у багатьох випадках немаЇ пр¤моњ залежност≥ м≥ж ф≥нансовим станом преси й дотриманн¤м принцип≥в свободи преси. ѕо-друге. Ќадходженн¤ кошт≥в в≥д реклами ≥ перед-плати залежить в≥д загального економ≥чного стану крањни. ≤ ¤кщо економ≥ка перебуваЇ у криз≥, то, зро-зум≥ло, ≥ грошей на це не дуже й багато. ќднак ми, громад¤ни ”крањни, не повинн≥ чекати на реал≥зац≥ю свого права на ≥нформац≥ю до усп≥шного завер-шенн¤ економ≥чних реформ. —ьогодн≥ необх≥дно робити все, щоб це право було забезпечене. «окрема, весь пакет законо-давства, ¤кий маЇ регу-лювати д≥¤льн≥сть «ћ≤ в ”крањн≥, зокрема, проблеми свободи слова та забез-печенн¤ прав громад¤н у сфер≥ ≥нформац≥йного суве-рен≥тету та безпеки ”крањни, потребуЇ значного вдо-сконаленн¤ з ураху-ванн¤м нових реал≥й сусп≥льно-економ≥чного роз-вит-ку ”крањни й тенденц≥й розвитку св≥тового ≥н-формац≥йного простору. «окрема, йдетьс¤ про те, що ≥нформац≥йна революц≥¤ наприк≥нц≥ ’’ стор≥чч¤ сформувала нов≥ реал≥њ, коли в≥льний обм≥н думками став складовою сутност≥ й одним з основних чин-ник≥в сусп≥льного розвитку та в≥дпов≥дальност≥ реального стану украњнського мед≥а-ринку.

ќсновним предметом квотуванн¤ ≥ п≥дтримки «ћ≤ маЇ стати ч≥тко визначена ≥нформац≥йна про-дукц≥¤ украњнського зм≥сту, зор≥Їнтована ¤к на внут-р≥шн≥й, так ≥ на зовн≥шн≥й ринок.

√асло "украњнський зм≥ст" - це пон¤тт¤ комп-лексне. ¬оно значно ширше чинних обмежень за ознакою, мовою та державною незалежн≥стю вироб-ника ≥нформац≥йних продукт≥в. ѕродукц≥¤ украњн-ського зм≥сту повинна мати переважно нац≥о-наль-них автор≥в ≥ виконавц≥в, виробл¤тис¤ на територ≥њ держави з обов'¤зковим залученн¤м наших ≥нвес-тиц≥й та залишатис¤ власн≥стю украњнських суб'Їкт≥в ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥.

√оловною метою регул¤тивноњ п≥дтримки украњн-ського зм≥сту маЇ стати ¤к≥сний злам ситуац≥њ на нац≥ональному мед≥а-ринку, приведенн¤ техно-лог≥чного та ф≥нансово-економ≥чного забезпеченн¤ до р≥вн¤ Ївропейських вимог, зм≥стовне наповненн¤ в≥дпов≥дно до нашоњ ментальност≥, культури ≥ сис-теми ц≥нностей, г≥дна репрезентац≥¤ держави в Ївро-пейському та св≥товому ≥нформац≥йному прос-тор≥.

Ќа сьогодн≥ день центральною проблемою роз-витку ≥нформац≥йноњ сфери Ї забезпеченн¤ пра-ва на в≥льне отриманн¤ й обм≥н ≥нформац≥Їю. ¬оно потребуЇ не пол≥тичних декларац≥й, а коп≥ткоњ робо-ти та пошуку в≥дпов≥дних законодавчих механ≥зм≥в, уне-можливленн¤ тиску на «ћ≤ з боку владних структур та ф≥нансових клан≥в. «авданн¤ складне, але його можна виконати, спираючись на принципи обов'¤зково судового розгл¤ду вс≥х конфл≥ктних пи-тань ≥ формуванн¤ демократичних засад сусп≥льноњ св≥до-мост≥. ƒал≥. ”с≥ питанн¤ розвитку ≥нформац≥йноњ сфери т≥сно пов'¤зан≥ з≥ станом нац≥онального мед≥а-ринку, ¤кий потребуЇ ¤к≥сних зм≥н: технолог≥чних, зм≥стових, управл≥нських. —творенн¤ орган≥зац≥йно-правовоњ ба-зи цих зм≥н - нагальне завданн¤ вс≥х г≥лок украњнськоњ влади.  р≥м цього, забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни ≥ захист нац≥о-наль-ного мед≥а-ринку вимагаЇ перегл¤ду основних прин-цип≥в регул¤тивноњ пол≥тики на засадах ≥нфор-ма-ц≥йноњ в≥дкритост≥ й п≥дтримки власних мед≥а-ви-робник≥в. √оловним об'Їк-том такоњ п≥дтримки маЇ стати украњнський зм≥ст ≥нформпродукц≥њ.

Ќагальним питанн¤м також Ї оптим≥зац≥¤ струк-тури власност≥ суб'Їкт≥в ≥нформд≥¤льност≥, ¤к-най-швидший розвиток сусп≥льного сектора, особ-ливо в галуз≥ електронних мас-мед≥а.

ўодо нашого законодавства в галуз≥ «ћ≤, то воно в основному в≥дпов≥даЇ загальноприйн¤тим м≥ж-народним правовим стандартам, конвенц≥¤м з прав людини. ”т≥м, це ще не гарантуЇ реального захисту ≥нтерес≥в сусп≥льства щодо отриманн¤ в≥ль-ноњ та неупередженоњ ≥нформац≥њ.

„инне законодавство, наприклад, залишило в≥д-критим легальн≥ шл¤хи до необмеженоњ кон-центрац≥њ в руках окремих юридичних або ф≥зичних ос≥б дру-кованих «ћ≤, ус≥х р≥зновид≥в електронних «ћ≤. ¬оно без будь-¤ких обмежень дозвол¤Ї засно-вувати «ћ≤ в наш≥й держав≥ особам без грома-д¤нства та гро-мад¤нам ≥нших крањн.

ЌемаЇ реальних важел≥в дл¤ регулюванн¤ мовноњ ситуац≥њ. —аме тому рос≥йськомовна преса в ”крањн≥ становить переважну частину загального обс¤гу друкованих «ћ≤.

≤нформац≥йний прост≥р завд¤ки нашим зако-нам ви¤вивс¤ перенасиченим неукрањнськими ≥нфор-мац≥йними потоками, ≥де¤ми ≥ символами ≥нших куль-тур. –езультатом цього Ї намаганн¤ вит≥снити в≥т-чизн¤н≥ мас-мед≥а з внутр≥шнього ринку ≥ не-здатн≥сть њх вийти у св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р.

” ц≥лому, ¤к засв≥дчуЇ практика, у нашому ≥н-формац≥йному правовому кодекс≥ мають бути так≥ ск-ладов≥ ≥нформац≥йноњ галуз≥, ¤к законодавство з виробництва ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ.

ѕодальшого вир≥шенн¤ вимагаЇ питанн¤ еко-ном≥чноњ свободи «ћ≤, зокрема щодо оподаткуванн¤, встановленн¤ прийн¤тних умов дл¤ виробник≥в та розповсюджувач≥в ≥нформац≥йноњ продукц≥њ. ÷е одна з найболюч≥ших проблем ус≥х «ћ≤, видавничоњ сфе-ри, в ¤к≥й функц≥онують тис¤ч≥ видавництв ≥ видав-ничих орган≥зац≥й.

“а нин≥ держава не маЇ змоги п≥дтримати ф≥нансово 11 тис. 416 пер≥одичних видань (за ста-ном на 01.01.2001 р.), ¤к≥ зареЇстрован≥ в ”крањн≥. ћ≥зерна допомога, ¤ку вона спроможна надати зг≥д-но з прийн¤тим ƒержбюджетом на 2001 р≥к, голов-ним чином адресуЇтьс¤ виданн¤м дл¤ д≥тей.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ 80% газет Ї приватними, ≥ сусп≥льству не байдуже, на ¤к≥ грош≥ вони видаютьс¤, ¤к≥ пол≥тичн≥ ц≥л≥ пересл≥дують њхн≥ власники. —оц≥ум стурбований й тим, що ц≥ виданн¤ в≥д≥рван≥ в≥д об'Їктивних процес≥в сусп≥льно-пол≥-тичного житт¤, лише одиниц≥ з них користуютьс¤ послугами Ќац≥о-нального ≥нформагентства ”крањни, ≥нших джерел, ¤к≥ надають об'Їктивну ≥нформац≥ю.

—итуац≥¤ пог≥ршуЇтьс¤ дл¤ в≥тчизн¤них «ћ≤ ще й тим, що заруб≥жн≥ «ћ≤ мають кращ≥ умови дл¤ функц≥онуванн¤ в ”крањн≥, ан≥ж власно украњнськ≥. ¬они виробл¤ють в ”крањн≥ свою продукц≥ю й ухи-л¤ютьс¤ в≥д сплати мита та податк≥в, провод¤ть демп≥нгову пол≥тику, в≥дбираючи у покупц≥в ≥ перед-платник≥в рекламу. «окрема, щодн¤ в ”крањну через прозор≥ кордони –ос≥њ завоз¤тьс¤ величезн≥ тираж≥ рос≥йських видань. ¬насл≥док цього ƒерж-бюджет недоотримуЇ значн≥ кошти, порушуЇтьс¤ чин-не законодавство ”крањни, ≥гноруютьс¤ ≥нтереси нац≥о-нального виробника, а сп≥вв≥дношенн¤ украњн-сько-мовних ≥ рос≥йськомовних видань зм≥ню-Їтьс¤ на користь останн≥х, тобто наших 20% ≥ 80% - рос≥й-ськомовних.

ƒо реч≥, в ”крањн≥ видаЇтьс¤ 0,4 книжки на одну людину, у –ос≥њ - 3,2, у ѕольщ≥ - 12,5, Ќ≥-меч-чин≥ - 19.

—ьогодн≥ в  иЇв≥ к≥льк≥сть годин рад≥о-мов-ленн¤ на добу становить 380. ≤ т≥льки 64 - дер-жав-ною мовою. ¬ ”крањн≥ зареЇстровано пер≥одичних друко-ваних видань украњнською мовою трохи б≥льше н≥ж 2,5 тис¤ч≥. –ешта - близько 8 тис¤ч - рос≥йськ≥ або двомовн≥.

¬их≥д ≥з ситуац≥њ один - створити спри¤тливу ситуац≥ю в газетному б≥знес≥ дл¤ в≥тчизн¤них «ћ≤ шл¤хом зн¤тт¤ ѕƒ¬ з паперу, пол≥граф≥чних та поштових послуг.

ѕовною м≥рою це стосуЇтьс¤ м≥сцевоњ преси. « одного боку, щодо цих мас-мед≥а ≥мпонуЇ ≥де¤ закону про повне в≥дмежуванн¤ преси в≥д орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого само-вр¤-дуванн¤. « ≥ншого, у демократично ≥ економ≥чно нерозвинутих крањнах така преса миттЇво пере-творюЇтьс¤ на залежну в≥д грошових м≥шк≥в або ж перетворюЇтьс¤ на рекламно-еротичн≥ виданн¤ з набором сумн≥вних сенсац≥й. ≤ тод≥ стаЇ неможливим виконанн¤ «ћ≤ таких њњ головних функц≥й, ¤к ≥н-формац≥йноњ, просв≥тницькоњ, культуролог≥чноњ тощо. Ќезалежними в≥д м≥сцевих бюджет≥в «ћ≤ можуть стати лише за умов, коли зможуть самоокупуватис¤ й ≥снувати за рахунок надходжень в≥д реклами та передплати. Ќа даному ж етап≥ необх≥дно забез-печити невтручанн¤ владних структур у творч≥ про-цеси, п≥льгове кредитуванн¤, ≥нш≥ економ≥чн≥ важел≥ щодо налагодженн¤ в≥тчиз-н¤ного газетного вироб-ництва.

ƒо цього можна додати ще й таке. Ќа зор≥ украњнськоњ незалежност≥ потр≥бно було 12 млн. дол. аби модерн≥зувати ∆идач≥вський целюлозно-папе-ровий комб≥нат. ÷их грошей не знайшлос¤. —ьогодн≥ щороку украњнськ≥ газети ≥нвестують в економ≥ку сус≥дн≥х держав (зокрема, –ос≥њ), оплачуючи ≥мпорт паперу, близько 5 млн. дол. —к≥льки паперових комб≥нат≥в можна б було збудувати за цей пер≥од! ”крањна маЇ вс≥ можливост≥ виробл¤ти офсетн≥ плас-тини, пл≥вки, кольоров≥ фарби. ѕроте ми њх так само ≥мпортуЇмоЕ

1	2

Ќазва: ƒе¤к≥ аспекти свободи слова та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (981 прочитано)