∆урнал≥стика > ƒе¤к≥ аспекти свободи слова та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥

ѕод≥бн≥ проблеми ≥снують ≥ в царин≥ електрон-них «ћ≤. ј саме - питанн¤ наповненн¤ еф≥рних про-грам нац≥ональним продуктом, дотриманн¤ кана-лами мовноњ пол≥тики умов ретрансл¤ц≥њ, прихованоњ суб-оренди канал≥в та ≥н. јктуальною стаЇ практична неврегульован≥сть статусу ≥ноземних телерад≥о-мов-ник≥в, ¤к≥ не Ї рецензентами в ”крањн≥. ≤ тому занадто в≥льно почуваЇтьс¤ в украњнському еф≥р-ному пол≥ багато закордонних телерад≥о-орган≥зац≥й, особливо у мереж≥ кабельного телебаченн¤.

Ќадто гостро сьогодн≥шн≥ постала проблема щодо л≥цензуванн¤ телерад≥оорган≥зац≥й. јдже в 2000 роц≥ к≥нчивс¤ терм≥н л≥ценз≥й у 78 компан≥й. ” 2001 роц≥ в≥н зак≥нчуЇтьс¤ ще у понад 200 студ≥й. ƒо того ж, майже 200 оператор≥в кабельних телемереж ≥з 300 ≥снуючих ведуть мовленн¤ без визначених законом дозвол≥в.

ўодо цього, то у справ≥ л≥цензуванн¤ насам-перед маЇ бути максимальна прозор≥сть. ѕроте основна увага маЇ все ж таки надаватис¤ м≥сцевим ≥ дер-жавним телерад≥окомпан≥¤м, ¤к≥ становл¤ть 95 % загальноњ к≥лькост≥ наших електронних мас-мед≥а. ¬одночас необх≥дно зменшувати к≥льк≥сть мало-потужних у творчому ≥ техн≥чному в≥дношенн¤х те-ле-рад≥омовник≥в. ƒо реч≥, под≥бним шл¤хом свого часу п≥шли так≥ крањни, ¤к ≤тал≥¤, ѕольща, Ќ≥меч-чина та ≥н.

ѕотребуЇ свого оновленн¤ й законодавча база щодо функц≥онуванн¤ електронних мас-мед≥а. «а-кони, що були п≥дписан≥ в перш≥ роки незалежност≥ держави, на жаль, випередили об'Їктивн≥ реаль-ност≥ розвитку сусп≥льства. ¬насл≥док цього ефек-тивн≥сть, наприклад, рад≥омовленн¤, ¤к одного з пров≥дних державотворчих ≥нструмент≥в була знач-но послаб-лена. «адекларован≥ засади створенн¤ незалежних рад≥останц≥й, ¤к≥ мали спри¤ти духов-ному та еко-ном≥чному зм≥цненню нац≥њ, правовому, естетичному та ≥ншому вихованню аудитор≥њ, ви¤-вилис¤ при-марними. Ќатом≥сть у сектор≥ приватного еф≥ру маЇмо не т≥льки культ споживацькоњ ≥деолог≥њ, а й чужомовну культуру з њњ деструктивним впливом на масову св≥дом≥сть слухач≥в.

„ерез кабельну мережу в≥льно, за наш≥ грош≥, ≥гноруючи вимоги роботи державного рад≥о-мов-ленн¤ та TV, у наш≥ осел≥ вход¤ть рад≥отелев≥з≥йн≥ канали сус≥дньоњ держави, ≥ цей наступ не при-пин¤Їтьс¤.

«начну увагу в кол≥ окреслених проблем ви-кликають дискус≥њ щодо необх≥дност≥ чи недо-ц≥льност≥ трансформац≥њ державного рад≥омовленн¤ та TV на громадське. ¬оно сп≥вм≥рне з гро-ма-д¤нським сусп≥льством, ≥ коли сусп≥льство пол≥тично неструк-туризоване, багато парт≥й ≥ рух≥в (понад 110), громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й ще й дос≥ вагаютьс¤ щодо правильност≥ ≥сторичного вибору украњнського народу, а ≥нод≥ займають ворожу по-зиц≥ю - у таких умовах створювати повноц≥нне громадське мовленн¤ дуже складно.

¬ерховною –адою прийн¤тий «акон "ѕро сис-тему —усп≥льного телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤ ”крањни" (18 липн¤ 1997 р.) (—усп≥льне теле-рад≥о-мовленн¤ - це телерад≥оорган≥зац≥¤ з≥ статусом Їди-ноњ загально-нац≥ональноњ непод≥льноњ ≥ неприбут-ковоњ системи масовоњ комун≥кац≥њ, ¤ка Ї об'Їктом права власност≥ украњнського народу ≥ д≥Ї зг≥дно з Їдиною програмною концепц≥Їю. —усп≥льне TV грунтуЇтьс¤ на широкому представництв≥ р≥зних верств сусп≥льства, ¤к≥ через своњх представник≥в у √ромадськ≥й рад≥ забезпечують реал≥зац≥ю про-грамноњ концепц≥њ та зд≥йснюють конт-роль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю теле-рад≥о-орган≥зац≥њ).

—усп≥льне телерад≥омовленн¤ створюЇтьс¤ з метою всеб≥чного задоволенн¤ потреб сусп≥льства в опе-ративн≥й ≥нформац≥њ, забезпеченн¤ плюра-л≥с-тич-ного характеру мовленн¤, зважаючи на нац≥ональн≥ тра-диц≥њ, морально-етичн≥ принципи украњнського народу. ѕри —усп≥льному телерад≥омовленн≥ д≥ють √ромадська рада (по одному представнику в≥д пол≥тичних парт≥й, що мають депутат≥в у ¬–, в≥д творчих сп≥лок, що зареЇстрован≥ ћ≥нюстом, в≥д ѕрезидента ”крањни,  абм≥ну, Ќацбанку, √енпро-куратури, Ќацради з питань TV та рад≥омовленн¤, јнтимонопольного ко-м≥тету ”крањни, ƒержавного агентства ”крањни з авторських ≥ сум≥жних прав при  абм≥н≥),  вал≥-ф≥кац≥йна рада (громадський орган, що формуЇтьс¤ ≥з спец≥ал≥ст≥в ≥ науковц≥в у галуз≥ телерад≥омовленн¤), јдм≥н≥стративна рада (пост≥й-ний розпор¤дчий орган —усп≥льного телерад≥о-мовленн¤, повноваженн¤ ≥ функц≥њ ¤кого визнача-ютьс¤ статутом —усп≥льного телерад≥омовленн¤).

—усп≥льне телерад≥омовленн¤ ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок абонентськоњ плати за користуванн¤ теле- ≥ рад≥оприймачами, державного замовленн¤, прове-денн¤ кампан≥й ≥з збиранн¤ кошт≥в, виданн¤ спец≥ал≥зованих газет ≥ журнал≥в, поширенн¤ влас-них ауд≥о- ≥ в≥деозапис≥в, продажу власноњ теле- ≥ рад≥о-продукц≥њ ≥ншим орган≥зац≥¤м. √ромадська рада —усп≥льного телерад≥омовленн¤ може засновувати громадський фонд дл¤ залученн¤ та акумулюванн¤ кошт≥в на некомерц≥йн≥й основ≥. ƒержзамовленн¤ на програми —усп≥льного телерад≥омовленн¤ не може перевищувати 20 % загального обс¤гу мовленн¤. –екламна д≥¤льн≥сть на каналах —усп≥льного теле-рад≥омовленн¤ заборон¤Їтьс¤, за вин¤тком спец≥-ально зазначених у програм≥ комерц≥йних презен-тац≥й, час трансл¤ц≥њ ¤ких не повинен переви-щувати 3% мовленн¤ на добу).

—ьогодн≥ «акон ”крањни "ѕро систему —усп≥ль-ного телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤" не в≥дпов≥даЇ реал≥¤м з де¤ких причин. «окрема, в≥н не передбачаЇ вир≥-шенн¤ проблем зростанн¤ витрат на розвиток TV на рад≥омовленн¤, жорсткоњ конкуренц≥њ з боку приват-ного сектора. Ќе створюЇ в≥н й ≥н-струмент≥в справ-ж-нього маркетингу сусп≥льного обслуговуванн¤, не веде до зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й у виробництво прог-рам, врешт≥-решт - до зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ украњнських журнал≥ст≥в.

«акон, скор≥ш за все, не вир≥шить проблеми достатн≥х джерел ф≥нансуванн¤. јдже введенн¤ абонплати за користуванн¤ теле- ≥ рад≥оприймачами не викличе позитивноњ реакц≥њ в сусп≥льств≥, буде сприйн¤те населенн¤м ¤к в≥дверте здирництво.

¬ажливим моментом Ї рекламна д≥¤льн≥сть. «г≥дно ≥з законом, вона заборон¤Їтьс¤ на громад-ському TV. “аким чином, комерц≥йн≥ кампан≥њ, ≥ в першу чергу т≥, що поширюють своњ програми нац≥о-нальними мережами на б≥льшу частину територ≥њ ”крањни, отри-мають майже весь портфель реклам-них замовлень в ”крањн≥. ќтже, закон усуваЇ конку-рент≥в з ринку в особ≥ Ќ“ ”. ≤ це призведе до бан-крутства за-значених компан≥й з наступним викупо-вуванн¤м њх приватними особами.

“ому роздержавленн¤ «ћ≤ повинно бути зба-лансоване у двох фундаментальних аспектах - доступност≥ ≥нформац≥њ та забезпеченн¤ ≥нфор-мац≥йноњ безпеки ”крањни. ƒо реч≥, першими против-никами роздержавленн¤ будуть т≥ журнал≥сти, ¤к≥ сьогодн≥ працюють у державних «ћ≤, бо н≥хто з них не захоче втратити стаб≥льну зароб≥тну плату. —ьогодн≥ важливе ≥нше - необх≥дно подбати про те, щоб економ≥чна незалежн≥сть мас-мед≥а стиму-лювала прагненн¤ представник≥в у мас-мед≥а до творчоњ свободи. Ќеобх≥дно створювати економ≥чн≥ п≥двалини, за ¤ких видавничий ≥ газетний б≥знес в ”крањн≥ буде прибутковим, виг≥дним ≥ рентабельним - ¤ким в≥н Ї в ц≥лому св≥т≥.

Ќаприклад, ан≥ в ѕольщ≥, н≥ в ”горщин≥ чи Ќ≥меччин≥ жодноњ державноњ газети вже давно немаЇ. јле там спочатку були створен≥ економ≥чн≥ умови дл¤ в≥льного функц≥онуванн¤ «ћ≤. «а наших ж умов акт, закон, указ про роздержавленн¤ можуть обернутис¤ ¤краз протилежним негативним ¤ви-щем, коли тис¤ч≥ газет буде закрито ≥ журнал≥сти втрат¤ть роботу. ≤ буде серйозна небезпека, коли роздержавленн¤ у нас перетворитьс¤ на ол≥гар-х≥зац≥ю «ћ≤.

1	2

Ќазва: ƒе¤к≥ аспекти свободи слова та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (981 прочитано)