∆урнал≥стика > ƒжерела еколог≥чноњ ≥нформац≥њ, мотивац≥њ в текст≥

ƒжерела еколог≥чноњ ≥нформац≥њ, мотивац≥њ в текст≥

ўо таке ≥нформац≥¤, знаЇ кожен журнал≥ст. ÷е й сировина дл¤ роботи журнал≥ста, ≥ результат його роботи. ≤нформац≥¤ Ц це документован≥ або публ≥чно оголошен≥ в≥домост≥ про под≥њ та ¤вища, що в≥дбуваютьс¤ в сусп≥льств≥, держав≥ й навколишньому природному середовищ≥.

ўо стосуЇтьс¤ еколог≥чноњ журнал≥стики, то тут доводитьс¤ мати справу з ≥нформац≥Їю особливого роду Ц еколог≥чною ≥нформац≥Їю. ѕон¤тт¤ "еколог≥чна ≥нформац≥¤" м≥цно вв≥йшло в нашу мову, у лексикон прац≥вник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ та р≥зних орган≥зац≥й, що працюють у галуз≥ еколог≥њ. ѕри цьому, мабуть, говор¤чи про еколог≥чну ≥нформац≥ю, р≥зн≥ люди мають на уваз≥ зовс≥м р≥зн≥ реч≥, ≥ багато проблем ≥ нав≥ть конфл≥кти виникають саме через р≥зне тлумаченн¤ цього пон¤тт¤.

«г≥дно з  онвенц≥Їю "ѕро доступ до ≥нформац≥њ, участь громадськост≥ в процес≥ прийн¤тт¤ р≥шень та доступ до правосудд¤ з питань, що стосуютьс¤ довк≥лл¤", еколог≥чна ≥нформац≥¤ означаЇ будь-¤ку ≥нформац≥ю в письмов≥й, ауд≥ов≥зуальн≥й, електронн≥й чи будь-¤к≥й ≥нш≥й матер≥альн≥й форм≥ про:

a) стан складових навколишнього середовища, таких ¤к пов≥тр¤ й атмосфера, вода, ірунт, земл¤, ландшафт ≥ природн≥ об"Їкти, б≥олог≥чн≥ р≥зноман≥тт¤ та його компоненти, включаючи генетично зм≥нен≥ орган≥зми, та взаЇмод≥ю м≥ж цими складовими;

b) фактори, так≥ ¤к речовини, енерг≥¤, шум ≥ випром≥нюванн¤, а також д≥¤льн≥сть або заходи, включаючи адм≥н≥стративн≥ заходи, угоди в галуз≥ навколишнього середовища, пол≥тику, законодавство, плани ≥ програми, що впливають або можуть впливати на складов≥ навколишнього середовища, зазначен≥ вище в п≥дпункт≥ a) ≥ анал≥з затрат ≥ результат≥в та ≥нший економ≥чний анал≥з та припущенн¤, використан≥ в процес≥ прийн¤тт¤ р≥шень з питань, що стосуютьс¤ навколишнього середовища;

c) стан здоров"¤ та безпеки людей, умови житт¤ людей, стан об"Їкт≥в культури ≥ споруд т≥Їю м≥рою, ¤кою на них впливаЇ або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ц≥ складов≥, фактори, д≥¤льн≥сть або заходи, зазначен≥ вище в п≥дпункт≥ b).

≈колог≥чною ≥нформац≥Їю можна назвати й ур¤дову допов≥дь про стан навколишнього середовища, ≥ зам≥тку в газет≥, ≥ виступ експерта на науков≥й конференц≥њ, чи нав≥ть розпов≥дь сус≥дки про буд≥вництво гараж≥в на м≥сц≥ парку. ќкр≥м того, до еколог≥чноњ ≥нформац≥њ в≥днос¤тьс¤ ≥ р≥зного роду результати вим≥р≥в, ≥ науков≥ прац≥, ≥ навчальн≥ пос≥бники. ‘ормами представленн¤ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ можуть бути Ц книги, статт≥, рад≥о- ≥ телерепортаж≥, компакт-диски, в≥део, бази даних, сайти в ≤нтернет тощо. —татт¤ в газет≥, протокол визначенн¤ ¤кост≥ води в р≥чц≥, ф≥льм просв≥тницького характеру, оф≥ц≥йна допов≥дь про стан здоров"¤ населенн¤ Ц усе це приклади еколог≥чноњ ≥нформац≥њ. „итача ц≥кавл¤ть насамперед в≥домост≥ про те, наск≥льки те м≥сце, у ¤кому саме ц¤ людина живе ≥ працюЇ, придатне, комфортне ≥ безпечне.

ƒоступ до ≥нформац≥њ Ї одним ≥з важливих чинник≥в роботи журнал≥ста. ѕроте отримавши наукову ≥нформац≥ю, варто замислитис¤, хто може бути њњ споживачем, у кого вз¤ти коментар ≥з приводу њњ практичного використанн¤ тощо.  ожен журнал≥ст маЇ власн≥ джерела ≥нформац≥њ. ѓх необх≥дно пост≥йно розширювати. —кладемо певний перел≥к ус≥х на¤вних ≥нформац≥йних ресурс≥в, обираючи з них найкращ≥ дл¤ конкретного матер≥алу. ”рахуванн¤ р≥зних позиц≥й та об"Їктивне висв≥тленн¤ проблем неможлив≥ без залученн¤ р≥зноман≥тних, протилежних за оц≥нкою ≥нформац≥њ джерел. Ќими Ї, насамперед, редакц≥йн≥ та позаредакц≥йн≥.

–едакц≥йн≥:

Ј ¬ласн≥ розсл≥дуванн¤ та ≥дењ журнал≥ста.

Ј ≤нформац≥¤, завданн¤ та пропозиц≥њ редактора та колег виданн¤.

ѕозаредакц≥йн≥:

Ј Ћисти, дзв≥нки читач≥в та в≥дв≥дувач≥в редакц≥њ.

Ј ≤нформац≥¤ ур¤дових та державних структур:

Ј зв≥ти, допов≥д≥, закони, документи та постанови, промови пол≥тик≥в, за¤ви ур¤довц≥в, прес-рел≥зи та ≥нш≥ пов≥домленн¤ оф≥ц≥йних прес-служб.

Ј —татистичн≥ зв≥ти.

Ј ѕарт≥йна ≥нформац≥¤.

Ј Ќовини та бюлетен≥ ≥нформац≥йних агенц≥й.

Ј ѕов≥домленн¤ та пер≥одичн≥ виданн¤ м≥жнародних орган≥зац≥й.

Ј ћатер≥али журнал≥ст≥в ≥нших «ћ≤.

Ј ќрган≥зац≥њ охорони здоров"¤.

Ј ќрган≥зац≥њ захисту прав споживач≥в.

Ј ќб"Їднанн¤ за ≥нтересами.

Ј Ќауковц≥ вуз≥в, досл≥дних ≥нститут≥в тощо.

Ј ƒепутати та матер≥али њх передвиборчоњ кампан≥њ.

Ј ѕрац≥вники с≥льського та ≥нших галузей господарства.

Ј “уристичн≥ орган≥зац≥њ.

Ј ѕол≥ц≥¤, прац≥вники контролю дорожнього руху.

Ј ¬≥йськов≥, громадська оборона та —лужба безпеки ”крањни.

Ј —удов≥ установи.

Ј ѕ≥дприЇмства р≥зних напр¤м≥в д≥¤льност≥, атомн≥ та ≥нш≥ станц≥њ.

Ј Ќеур¤дов≥ орган≥зац≥њ.

Ј ‘онди та орган≥зац≥њ, котр≥ займаютьс¤ розпод≥лом грошей на проекти або благод≥йницькою д≥¤льн≥стю.

Ј ÷ерква.

Ј ƒит¤ч≥ установи та навчальн≥ заклади.

Ј Ќаукова л≥тература та преса, дов≥дники й спец≥альн≥ виданн¤ дл¤ журнал≥ст≥в з наукових проблем.

Ј –≥зноман≥тн≥ заходи дл¤ журнал≥ст≥в:

Ј прес-конференц≥њ, бриф≥нги, поњздки, зустр≥ч≥ та "кругл≥ столи", робота та зас≥данн¤ клуб≥в сп≥лок журнал≥ст≥в чи ≥нших профес≥йних об"Їднань, сем≥нари п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ тощо.

Ј ≤нтернет та електронна пошта.

Ј «аходи дл¤ громадськост≥:

Ј науково-попул¤рн≥ допов≥д≥, виступи, конференц≥њ та њх матер≥али,

Ј св¤та та народн≥ традиц≥њ тощо.

Ј ѕод≥њ Ц в≥д катастроф ≥ акц≥й протесту до орган≥зац≥њ виставок, ¤рмарок, концерт≥в тощо.

Ј Ќаселенн¤ (наприклад, думка перес≥чноњ людини "з вулиц≥").

Ј ќсобист≥ знайомства, с≥м"¤ тощо.

Ќа думку в≥домого канадського журнал≥ста украњнського походженн¤ ¬≥ктора ћаларека, "стосунки м≥ж журнал≥стом та його джерелом можна розгл¤дати, ¤к емоц≥йний та складний танок, вишуканий ≥ напружений". ѕ≥д час особистоњ зустр≥ч≥ ¬≥ктор ћаларек подарував авторов≥ виданн¤ з власним досв≥дом. ” контекст≥ нашоњ теми особливо корисн≥ так≥ приклади ≥ рекомендац≥њ.

"ѕочинаючи роботу з потенц≥йним джерелом, треба залишатись ¤комога б≥льш розпливчастим. ѕеред тим, ¤к вскочити в р≥чку, перев≥р¤ють температуру води. “ак можна дуже легко в≥двернути в≥д себе потенц≥йне ≥нформативне джерело, за¤вивши одразу: "як мен≥ стало в≥домо, населенн¤, що проживаЇ в маленькому м≥стечку у п≥вн≥чн≥й частин≥ пров≥нц≥њ ќнтар≥о, п"Ї рад≥ац≥йно забруднену воду, про що ви знали прот¤гом багатьох рок≥в. „ому така безд≥¤льн≥сть?" “акий п≥дх≥д може перер≥зати вс≥ нитки, що ведуть до справи й ускладнить ваше розсл≥дуванн¤, ¤кщо взагал≥ його не припинить. ѕ≥дх≥д маЇ бути спок≥йним ≥ дружн≥м. ѕочн≥ть фразою: "я тут оце працюю над питанн¤м ¤кост≥ води в п≥вн≥чн≥й частин≥ ќнтар≥о, ≥ спод≥ваюс¤, що ви мен≥ допоможете". ÷е обеззброюЇ. ÷е Ї правдиво. ≤ це в≥дкриваЇ двер≥ дл¤ подальшого д≥алогу.

я працював за еколог≥чною тематикою в центральн≥й канадськ≥й газет≥ "√лоуб енд ћейл". якось ул≥тку ¤ полет≥в до уранового шахтарського м≥стечка ≈лл≥от Ћейк на п≥вноч≥ пров≥нц≥њ ќнтар≥о, щоб погл¤нути на гори токсичних в≥дход≥в, утворених у результат≥ вторинноњ переробки руди, ¤к≥ прот¤гом дес¤тил≥ть звалювалис¤ на околиц≥ м≥ста.

 ружл¤ючи л≥таком над м≥стом, ¤ побачив бл≥де знебарвленн¤ води в озер≥ неподал≥к в≥д м≥сц¤ звалища в≥дход≥в. ѕ≥зн≥ше ¤ дов≥давс¤, що вода з озера з високим ступенем забрудненост≥ проникаЇ також до системи р≥чки «м≥йки, що прот≥каЇ через цей рег≥он. ¬≥дпов≥даючи на запитанн¤, де жител≥ беруть питну воду, мер м≥стечка в≥дпов≥в, що вони отримують њњ по трубах ≥з кристально чистого озера вгор≥ системою водозбору. я також д≥знавс¤, що нижче по теч≥њ «м≥йки знаходилось селище —пен≥ш –≥вер, ¤ке, на свою б≥ду, брало воду пр¤мо з р≥чки.

я послав запити у федеральний та пров≥нц≥йн≥ еколог≥чн≥ департаменти про на¤вн≥сть зв≥т≥в з ¤кост≥ питноњ води в м≥стах на територ≥њ п≥вн≥чноњ частини ќнтар≥о. Ќа цьому шл¤ху ≥нформац≥њ не ≥снувало. ” своњй записн≥й книжц≥ ¤ розшукав ≥м"¤ та телефон технолога з проблем питноњ води, ¤кий працював у пров≥нц≥йному ур¤д≥ ќнтар≥о. ¬≥н ви¤вивс¤ напрочуд корисним джерелом ≥нформац≥њ, ≥ чим довше ¤ з ним розмовл¤в, тим глибшою ставала мо¤ повага до нього, ¤к до пор¤дного й небайдужого громад¤нина. “ож ¤ запитав його про р≥вень рад≥ац≥њ в питн≥й вод≥, на що отримав пораду прочитати один ≥з документ≥в дл¤ громадського користуванн¤, ¤к≥, ¤к правило, н≥кого не ц≥кавл¤ть, збираючи пил на б≥бл≥отечних полиц¤х. ƒокумент засв≥дчував, що рад≥ац≥йний р≥вень у р≥чц≥ «м≥йц≥ втрич≥ перевищуЇ допустим≥ норми дл¤ питноњ води в пров≥нц≥њ ќнтар≥о. я також переконавс¤, що в селищ≥ —пен≥ш –≥вер про ц≥ висновки н≥хто не чув. Ќе знали там, ≥ на ¤ку небезпеку вони наражаютьс¤, п"ючи воду.

ћене турбував ще один факт. ÷е була початкова школа дл¤ д≥тей з слабкими розумовими зд≥бност¤ми, ¤ких привозили туди на автобусах. ѕобачивши д≥тей, що пили воду в школ≥, ¤ вир≥шив негайно привернути до цього увагу ур¤ду ќнтар≥о. ћ≥й матер≥ал вийшов на перш≥й стор≥нц≥ "√лоуб енд ћейл". –еакц≥¤ м≥н≥стра з питань захисту навколишнього середовища ƒжорджа  ерра була миттЇвою. ¬≥н виступив ≥з за¤вою про впровадженн¤ спец≥альноњ системи дл¤ очищенн¤ води, що кардинально б знизила р≥вень рад≥ац≥њ. ¬≥н же звинуватив мене в збиранн≥ "смажених" факт≥в. ≤ назвав страхополохом, говор¤чи, що ¤кби в мене вистачило терпцю трошки дал≥ зазирнути у проблему, то ¤ б пересв≥дчивс¤, що науковц≥ й техн≥чний персонал його департаменту розпочали сумл≥нну роботу над проектом очищенн¤ води ще за дек≥лька м≥с¤ц≥в до виходу того кл¤того матер≥алу на перших стор≥нках "√лоуб енд ћейл".

1	2

Ќазва: ƒжерела еколог≥чноњ ≥нформац≥њ, мотивац≥њ в текст≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (583 прочитано)